Рішення № 140179583, 29.09.2026, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Баронін Д. Б.

Справа № 644/10352/26

Провадження № 2/644/6197/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 р. м. Харків

Індустріальний районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Бароніна Д.Б.,

за участю секретаря Нестеренко А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

1. Позиції сторін, процесуальні дії

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» звернулося до Індустріального районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на наступне.

27.04.2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту creditkasa.com.ua, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1387-1199. За умовами кредитного договору позивач взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб в сумі 29500 грн. зі строком кредитування на 300 днів; базовий період 14 днів; знижена % ставка 1,20% в день; стандартна % ставка 1,20 % в день; комісія за видачу кредиту 15,00% від суми кредиту.

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» виконало взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного договору. В свою чергу відповідач порушив взяті на себе зобов`язання, внаслідок чого виникла заборгованість станом на 06.05.2026 за кредитним договором в сумі 165436 грн., з яких 29500 грн. - прострочена заборгованість за кредитом, 131511 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами, 4425 грн. заборгованість за комісією.

Разом з тим, позивачем було прийняте рішення про можливість застосування до відповідача програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованим процентами та комісією у сумі 17936 грн. за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 147500 грн.

На даний час відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов`язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав ТОВ «Укр Кредит Фінанс». А тому, враховуючи вищезазначене, позивач просить стягнути з відповідача не повну суму заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 1387-1199 від 27.04.2024, а лише її частину, а саме: прострочену заборгованість за кредитом 29500 грн. та прострочену заборгованість за нарахованими процентами 118000 грн., а всього 147500 грн., а також судовий збір в розмірі 2662 грн. 40 коп.

1.2. Відповідач подав до суду відзив, в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити. Вказав, що він не укладав і не підписував кредитний договір, роздруківку якого долучає представник позивача до позовної заяви, відповідно не погоджував процентну ставку, неустойку та інші кабальні умови кредитування.

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази часу та способу генерування одноразового ідентифікатора, його направлення відповідачу, підтвердження відповідачем пропозиції щодо укладення договору, зокрема, довідка про ідентифікацію клієнта, хронологія вчинення дій щодо укладення кредитних договорів у формі електронного правочину тощо.

Позивачем також не долучено до матеріалів справи будь-яких доказів, які прямо чи опосередковано свідчать, що електронний підпис (або ідентифікатор) належить саме відповідачу. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження реєстрації відповідача в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, отримання ним логіну та паролю в системі, подання заявки на отримання кредиту, а також ознайомлення з усіма істотними умовами договору. До суду надано паперові копії електронних доказів, а оригінали цифрового файлу в форматі PDF, DOC(X), XML надано не було, тобто неможливо перевірити відповідність копії оригіналу.

Крім того, законом України № 3498-IX від 22 листопада 2023 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав законної сили 24 грудня 2023 року, внесено зміни до статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», та доповнено її частиною 5, відповідно до якої максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Таким чином, кредитор міг нарахувати протягом базового періоду 14 к.д., який позичальник розумів як узгоджений строк кредитування, по договору від 27.04.2024 №1387-1199 по максимальній % ставці (1% на день).

На підтвердження перерахування коштів позики позивач зазначає, що таке перерахування підтверджується інформаційною довідкою фінансового партнера. Однак зазначений лист не є документом первинного бухгалтерського обліку, не підтверджує фінансову операцію, не містить повних відомостей про учасників фінансової операції, повної інформації про номер платіжного засобу на який, згідно з доводами позивача, було перераховано суму кредиту. Матеріали справи також не містять даних, що підтверджують належність електронного платіжного засобу саме відповідачу.

1.3. В судове засідання представник позивача не з`явився, у поданій до суду заяві просив розглянути справу без його участі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про причину неявки суд не повідомив, про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином.

2. Обставини справи, зміст спірних правовідносин

2.1. Судом встановлено, що 27.04.2024 між ОСОБА_1 та ТОВ «Укр Кредит Фінанс» було укладено та підписано електронними підписами договір про відкриття кредитної лінії № 1387-1199, відповідно до якого Кредитодавець відкрив Кредитну лінію для Позичальника шляхом надання Позичальнику грошових коштів (далі Кредит) на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит не пізніше останнього дня Строку кредитування та сплатити нараховані Кредитодавцем проценти за користування Кредитом у порядку, передбаченому цим Договором.

Вищевказаний договір був підписаний відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором C0456.

Згідно з п.п. 4.1., 4.2., 4.4., 4.6., 4.9. договору розмір кредитного ліміту, тобто загальний розмір Кредиту 29500 гривень. Дата надання/видачі Кредиту 27.04.2024.

Спосіб перерахування Позичальнику коштів у рахунок Кредиту: Кредит надається Позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього Договору, на банківський рахунок Позичальника шляхом використання вказаних Позичальником реквізитів електронного платіжного засобу. Базовий період складає 14 (чотирнадцять) календарних днів.

Нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з дня видачі Кредиту до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, за наступною ставкою: Стандартна процентна ставка становить 1.50% (одна ціла, п`ятдесят сотих відсотки(-ів)) за кожен день користування Кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього Договору, за виключенням строку використання Позичальником права користування Кредитом за Зниженою ставкою).

Строк кредитування, тобто, строк на який надається Кредит Позичальнику: 300 (триста) календарних днів з моменту перерахування Кредиту Позичальнику (далі Строк кредитування). Дата повернення (виплати) кредиту 20.02.2025 року.

Номер особистого електронного платіжного засобу відповідача у вищенаведеному договорі вказаний як НОМЕР_1 .

У пункті 2.3 договору визначено, що для мінімізації загальних витрат Позичальника за Кредитом Кредитодавець рекомендує Позичальнику здійснити повне погашення Кредиту протягом перших 140 днів з дати отримання Кредиту Ануїтетними платежами згідно рекомендованого графіку оплат, який наведений у договорі.

2.2. Згідно з квитанцією платіжного сервісу LiqPay №2454862684, 27.04.2024 було перераховано 29500 грн. на платіжну карту №НОМЕР_2 , призначення платежу: видача кредитних коштів за договором 1387-1199, 2024-04-27.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором № 1387-1199 від 27.04.2024, станом на 06.05.2026 загальна заборгованість позичальника становить 165436 грн., з яких 29500 грн. прострочена заборгованість за кредитом, 131511 грн. прострочена заборгованість за нарахованими процентами, 4425 грн. заборгованість за комісією.

Разом з тим представник позивача вказує, що керуючись принципом диспозитивності позивач просить стягнути з відповідача лише частину боргу, а саме 147500 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом 29500 грн., прострочена заборгованість за нарахованими процентами 118000 грн.

3. Релевантні джерела права

3.1. Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено , що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з статями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

3.2. Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні визначені Законом України «Про споживче кредитування».

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Вказана норма була введена в дію на підставі Закон України від 22.11.2023 № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24.12.2023.

Пунктом 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

У ч. 5 ст. 12 вищевказаного Закону зазначено, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

3.3. Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Згідно з ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

3.6. Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про платіжні послуги» еквайринг платіжних інструментів - платіжна послуга, що полягає у прийнятті платіжних інструментів, результатом якої є переказ коштів отримувачу та/або видача коштів у готівковій формі.

Загальні вимоги Національного банку України до емісії/еквайрингу платіжних інструментів, що емітуються (уключаючи електронні платіжні засоби, передплачені платіжні інструменти), та здійснення розрахунків з їх використанням встановлені Положенням про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, що затверджено постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 164.

Пунктом 38 розділу ІІІ Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого постановою Правління НБУвід 29.07.2022 № 164 зі змінами та доповненнями, визначено, що банк здійснює еквайринг на підставі банківської ліцензії.

3.7. У постанові Верховного Суду вказано, що через особистий кабінет на вебсайті Товариства подано заявку на отримання кредиту від імені відповідача та підтверджено умови отримання кредиту шляхом акцепту, після чого Товариство надіслано особі, яка звернулася за отриманням кредиту за допомогою засобів зв`язку (номер телефону або електронна пошта) одноразовий ідентифікатор, який і було використано для підтвердження підписання кредитного договору. Ідентифікація відповідача на вебсайті здійснена відповідно до вимог чинного законодавства, з використанням особистих даних позивача, а саме: паспорта, ідентифікаційного коду, номера телефону, електронної пошти, номера банківської картки, на яку слід перерахувати кошти.

З урахуванням наведеного, Верховний Суд погоджується з висновками апеляційного суду про те, що оспорюваний відповідачем кредитний договір укладено сторонами в електронному вигляді за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, що відповідає вимогам статті 12 Закону України "Про електронну комерцію", а зазначені у ньому умови не порушують вимоги Закону України "Про захист прав споживачів", та за відсутності належних доказів про те, що договір укладено іншою особою, а грошові кошти перераховані на банківську картку, яка позивачу не належить, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для визнання недійсним такого договору.

Відповідачем не доведено порушення його прав при укладенні відповідного договору, що є його процесуальним обов`язком (статті 12, 81 ЦПК України), як і не надано належних доказів укладення договору від його імені іншою особою за відсутності його волевиявлення, перерахування кредитних коштів не на його рахунок.

Крім того, відповідачем не доведено, що телефонний номер, із використанням якого здійснювалося підписання електронним підписом з одноразовим ідентифікатором кредитного договору, в момент укладення договору йому не належав та використовувався іншою особою без його відома чи доручення.

4. Оцінка доказів та аргументів сторін

4.1. Суд вважає, що позивачем було надано достатні та достовірні докази того, що відповідач уклав кредитний договір та отримав суму кредиту. Позивачем було надано детальний розрахунок заборгованості відповідача, з якого вбачається, що відповідач неналежним чином виконує взяті на себе зобов`язання з виплати кредиту та відсотків за користування кредитом. Договір кредиту у встановленому законом порядку відповідачем не оспорювався та не визнавався в цілому недійсним. Відповідач не надав доказів погашення всіх сум кредиту та відсотків за користування кредитом.

Підписання відповідачем кредитного договору за допомогою електронного підпису з одноразовим ідентифікатором підтверджується моніторингом дій користувача в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Укр Кредит Фінанс», де відображено детальну послідовність дій відповідача щодо укладення кредитного договору, в тому числі надсилання відповідачу на його номер телефону смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором електронного підпису та надсилання відповідачу на його електронну адресу повідомлення про укладення договору з примірником договору.

Суд зауважує, що телефон та електронна адреса відповідача, які відповідач самостійно надав суду під час подання відзиву у цій справі, повністю збігаються з телефоном та електронною адресою, які були надані відповідачем під час укладення кредитного договору. Крім того, під час укладення кредитного договору відповідач повідомив номер своєї картки платника податків та правильну зареєстровану адресу проживання.

На виконання ухвали суду представник позивача надав оригінал електронного примірника договору та докази того, що договір було підписано представником відповідача в день його укладення за допомогою кваліфікованого електронного підпису.

Всі вищенаведені докази в сукупності доводять факт підписання саме відповідачем кредитного договору за допомогою електронного підпису. Відповідачем не надано доказів укладення договору від його імені іншою особою за відсутності його волевиявлення, перерахування кредитних коштів не на його рахунок, використання його телефонного номеру іншою особою тощо. При цьому, відповідач з метою доведенняперерахування кредитних коштів не на його рахунок міг заявити клопотання про витребування від банку доказів щодо належності карткового рахунку певній особі, проте не заявив такого клопотання.

Суд також звертає увагу на те, що наданий позивачем текст договору є цілісним та послідовним, зберігається у єдиному електронному файлі. Твердження про можливе порушення цілісності договору чи зміну його тексту після підписання не підтверджуються будь-якими доказами. Відповідач не надав доказів того, що текст договору, який був відправлений на його електронну адресу, відрізняється від наданого до суду тексту договору.

Стосовно доказів видачі кредиту суд зазначає, що надана до суду квитанція з еквайрингового платіжного сервісу Liqpay про перерахування коштів за кредитним договором є достовірним доказом перерахування коштів. Зі змісту квитанції видно, що платіжний сервіс Liqpay є сервісом АТ КБ «Приватбанк» з переказу коштів. Це є різновидом еквайрингу платіжних інструментів відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про платіжні послуги», що полягає у переказі коштів отримувачу в мережі Інтернет. Для спростування змісту вищенаведеної банківської довідки відповідач міг би надати виписку з карткового рахунку або заявити клопотання про витребування такої виписки, проте не зробив цього.

Щодо строку кредитування та нарахування відсотків за користування кредитом суд зазначає, що текст спірного кредитного договору не містить суперечливих положень стосовно строку кредитування. У пункті 4.9 договору чітко визначено строк кредитування тривалістю 300 днів, при цьому для зручності споживача цей строк виділений більш помітним шрифтом. Вказівка у договорі про те, що базовий період складає 14 днів, не є суперечливою, оскільки у договорі чітко визначено, що базовий період (періоди) це не строк кредитування, а проміжки часу впродовж строку дії Договору, в останні дні якого у Позичальника настає обов`язок сплати відсотків за користування Кредитом та комісії за видачу кредиту.

4.2. Вирішуючи питання про стягнення з відповідача процентів за користування кредитом суд приходить до наступного.

Як вбачається із позовної заяви, змісту кредитного договору та розрахунків заборгованості, проценти за користування кредитом нараховувалися відповідачу з 27.04.2024 по 10.05.2024 виходячи з відсоткової ставки 1,2 % на день та з 11.05.2024 по 20.02.2025 виходячи з відсоткової ставки 1,50 % на день.

Разом з тим, 24.12.2023 набрав чинності Закон України від 22.11.2023 № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», яким внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування» та встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Отже, з 27.04.2024 максимальний розмір денної процентної ставки за договором не міг складати більше 1,5% на день, а з 20.08.2024 не міг складати більше 1% на день. Під час укладення договору 27.04.2024 кредитодавець міг врахувати вказані вимоги закону, оскільки станом на день укладення договору ці положення закону вже були чинними та мали бути уведені в дію відповідно 22.04.2024 та 20.08.2024.

За таких обставин судом встановлені підстави для проведення власного розрахунку заборгованості зі сплати процентів за період з 27.04.2024 до 20.02.2025 (кінцева дата розрахунку в межах позовних вимог) наступним чином:

- з 27.04.2024 до 10.05.2024 за ставкою 1,2% на день має бути нараховано 4956 грн. (29500 грн. х 1,2 % х 14 дн = 4956 грн.);

- з 11.05.2024 по 20.08.2024 за ставкою 1,5 % на день має бути нараховано 45577,50 грн. (29500 грн. х 1,5 % х 103 дн = 45577,50 грн.);

- з 21.08.2024 по 20.02.2025 за ставкою 1 % на день має бути нараховано 53985 грн. (29500 грн. х 1 % х 183 дн = 53985 грн.);

Отже, розмір простроченої заборгованості відповідача по процентам за кредитним договором складає загалом 104527,50 грн.

В підсумку, існують підстави для стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 134027,50 грн. (29500 грн. тіло кредиту, 104527,50 грн. проценти).

4.3. Таким чином, факти, викладені позивачем у позовній заяві в обґрунтування позовних вимог знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, є достовірними та частково обґрунтованими, а тому суд вважає, що позов про стягнення заборгованості підлягає частковому задоволенню на суму 134027,50 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог слід відмовити.

5. Розподіл судових витрат та інші процесуальні питання

5.1. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжною інструкцією від 20.07.2026 про сплату судового збору в сумі 2662,40 грн. Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені частково (задоволено 90,86 % вимог), суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених судових витрат в розмірі 2419,05 грн. (2662,40 х 0,9086).

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 289, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (код в ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки 26, офіс 407, м. Київ, 01133, рахунок IBAN НОМЕР_4 в АБ «Укргазбанк») заборгованість за кредитним договором №1387-1199 від 27.04.2024 у загальному розмірі 134027 грн. 50 коп., з яких 29500 грн. складає тіло кредиту та 104527 грн. 50 коп. складають проценти.

Відмовити у задоволенні іншої частини позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (код в ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки 26, офіс 407, м. Київ, 01133, рахунок IBAN НОМЕР_4 в АБ «Укргазбанк») судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2419 грн. 05 коп.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Денис БАРОНІН