Ухвала суду № 140179496, 29.09.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/19863/26

Провадження № 1-кс/643/7326/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року слідчий суддя Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду скаргу ОСОБА_3 на рішення слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження №62026170020018447 від 03.08.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.361 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В скарзі, яка надійшла до Салтівського районного суду міста Харкова 14.02.2026, заявник у кримінальному провадженні №62026170020018447 від 03.08.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.361 КК України ОСОБА_3 просила скасувати постанову слідчого Другого відділу (з дислокацією у м. Харкові) ТУ ДБР, розташованого у місті Полтава, ОСОБА_4 від 05.09.2026 про закриття кримінального провадження №62026170020018447 від 03.08.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.361 КК України, як передчасну, незаконну, необґрунтовану, винесену з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування скарги вказувала, що слідчим допущено порушення вимог повноти, всебічності та неупередженості розслідування. Так, слідчою Другого відділу (з дислокацією у м. Харкові) ТУ ДБР, розташованого у місті Полтава, ОСОБА_4 порушено порядок направлення процесуальних документів, допущено тотальну хаотичність діловодства та незаконне самовільне об`єднання заяв різних викривачів у порушення Положення про ЄРДР; штучно та умисно занижено обсяг розслідування шляхом внесення до Єдиного реєстру досудового розслідування (далі ЄРДР) відомості про вчинення одного кримінального правопорушення, замість трьох, викладених у первинній заяві викривача №Л-1107-Радченко від 11.07.2026; у мотивувальній частині оскаржуваної постанови безпідставно зазначено про процесуальну діяльність заявника за минулі роки та антикорупційну діяльність викривача; неправильно витлумачено положення Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (далі ЄСІТС); не виконано обов`язку щодо збирання доказів та проведення процесуальних дій; спростовано законність «самопредставництва» ОСОБА_5 , сфальсифіковано дані ЄРДР та щодо відкриття кримінального провадження стосовно державного реєстратора. Окрім того, постанова про закриття кримінального провадження містить внутрішні процесуальні протиріччя, так у мотивувальній та резолютивній частинах оскаржуваної постанови викладені висновки про підстави закриття кримінального провадження, які суперечать один одному, а саме посилання на п.2 ч.1 ст.284 КПК України та п.1 ч.1 ст.284 КПК України відповідно. Вважає, що вказана постанова про закриття кримінального провадження є незаконною і не обґрунтованою та має бути скасована судом.

У судове засідання заявниця не з`явилася, до його початку подала заяву, у якій просила розгляд скарги проводити без її участі на задоволенні скарги наполягала.

Слідча у судове засідання не з`явилася, до його початку надала матеріали кримінального провадження №62026170020018447 від 03.08.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.361 КК України для їх дослідження у судовому засіданні.

Слідчий суддя дослідивши вимоги скарги, вивчивши матеріали кримінального провадження, а також постанову про закриття кримінального провадження від 05.09.2026 дійшов наступних висновків.

Згідно п.3 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.

Другим відділом (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтава здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62026170020018447 від 03.08.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.361 КК України.

Відомості до ЄРДР за №62026170020018447 внесено 03.08.2026 на підставі ухвали Шевченківського районного суду міста Полтави №554/10691/2026 від 21.07.2026, якою зобов`язано внести відомості, викладені у заяві ОСОБА_6 та ухвала Шевченківського районного суду міста Полтави №554/10689/2026 від 21.07.2026, якою зобов`язано внести відомості, викладені у заяві ОСОБА_3 (аналогічні за змістом заяви) щодо можливих протиправних дій учасників судового засідання під час розгляду цивільної справи №644/6539/26 09.07.2026 в Індустріальному районному суді міста Харкова, які виразилися у підключенні під час судового засідання до державної системи відеоконференцзв`язку ОСОБА_7 за допомогою Кваліфікованого електронного підпису (КЕП) ОСОБА_8 .

05.09.2026 слідчим Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_4 винесено постанову про закриття кримінального провадження за №62026170020018447 від 03.08.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.361 КК України, на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, тобто у зв`язку з відсутністю в діях представника Комунального закладу «Харківська обласна філармонія» Харківської обласної ради ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.361 КК України.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження та змісту постанови про закриття кримінального провадження, офіційне представництво Комунального закладу «Харківська обласна філармонія» Харківської обласної ради (код ЄДРПОУ 02225766) здійснює ОСОБА_5 , а не ОСОБА_7 , як у своїх заявах вказують заявниці.

Так, підключення ОСОБА_5 до системи відеоконференцзв?язку під час судового засідання 09.07.2026 р. по справі №644/7255/26 здійснювалося в присутності, з відома, за прямою вказівкою, згодою та в інтересах керівника Комунального закладу «Харківська обласна філармонія» Харківської обласної ради (код ЄДРПОУ 02225766) директора ОСОБА_8 .

Використання цифрових інструментів для допуску до судового засідання 09.07.2026 по справі № 644/7255/26 було санкціонованим безпосередньо володільцем облікового запису керівником установи ОСОБА_8 . Дії ОСОБА_5 мали виключно законну процесуальну мету забезпечення правового захисту комунального закладу у судовому процесі.

Абзацом 2 пункту 5.41 Загальних положень Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя

17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 регламентовано, що електронна ідентифікація особи в підсистемі «Електронний суд» здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС) - сукупність інформаційних та телекомунікаційних підсистем (модулів), які забезпечують автоматизацію визначених законодавством та цим Положенням процесів діяльності судів, органів та установ в системі правосуддя, включаючи документообіг, автоматизований розподіл справ, обмін документами між судом та учасниками судового процесу, фіксування судового процесу та участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції, складання оперативної та аналітичної звітності, надання інформаційної допомоги суддям, а також автоматизацію процесів, які забезпечують фінансові, майнові, організаційні, кадрові, інформаційно-телекомунікаційні та інші потреби користувачів ЄСІТС.

Підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

За наявності в суді технічної можливості учасник справи у порядку, встановленому процесуальним законом, може брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів. Ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції учасник справи повинен попередньо зареєструватися в Електронному кабінеті. Учасник справи також повинен перевірити наявні у нього власні технічні засоби на відповідність технічним вимогам, визначеним Інструкцією користувача підсистеми відеоконференцзв`язку, для роботи із системою відеоконференцзв`язку.

Користувач ЄСІТС може уповноважити іншого користувача на вчинення дій із використанням Електронного суду в інтересах довірителя, надавши засобами відповідної підсистеми ЄСІТС такому повіреному довіреність в електронній формі відповідно до вимог процесуального законодавства.

В ході досудового розслідування не встановлено обставин, які б свідчили про здійснення ОСОБА_5 несанкціонованого втручання в роботу інформаційної системи чи інформаційно-комунікаційної системи у розумінні ч. 1 ст. 361 КК України.

Встановлено, що ОСОБА_5 , як представник Комунального закладу «Харківська обласна філармонія» Харківської обласної ради, брала участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку з використанням електронного кабінету директора зазначеного закладу ОСОБА_8 .

При цьому особа фактичного користувача електронного кабінету не приховувалася та була відома учасникам судового провадження. Зокрема, під час проведення судового засідання ОСОБА_5 була ідентифікована як представник Комунального закладу «Харківська обласна філармонія» Харківської обласної ради, що було відомо, у тому числі, заявникам ОСОБА_3 та ОСОБА_6 .

Отже, використання електронного кабінету ОСОБА_8 у цьому випадку не супроводжувалося прихованим отриманням доступу до інформаційної системи, обходом засобів авторизації чи ідентифікації, подоланням технічних засобів захисту, використанням чужих облікових даних всупереч волі їх власника або вчиненням інших дій, спрямованих на отримання несанкціонованого доступу до інформаційної системи.

Приведений слідчою у оскаржуваній постанові аналіз об`єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.361 КК України у сукупності з вчиненими ОСОБА_5 діями дозволяє зробити правильний висновок про відсутність в діях останньої ознак зазначеного кримінального правопорушення.

При наданні оцінки законності оскаржуваної постанови про закриття кримінального провадження слідчий суддя виходить з наступного.

Згідно п.2 ч.1 ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

Закриття кримінального провадження відповідно до положень Глави 24 КПК України є формою закінчення досудового розслідування, яке здійснюється в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, або при наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Так, з метою виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України, прийняттю слідчим (дізнавачем) рішення про закриття кримінального провадження має передувати вжиття ним всіх можливих заходів в порядку, передбаченому КПК України, для з`ясування обставин, які мають значення для кримінального провадження.

Змістом досудового розслідування є діяльність слідчого (дізнавача), спрямована на збирання, дослідження, оцінку, перевірку і використання доказів, попередження, запобігання та розкриття злочинів, встановлення об`єктивної істини, забезпечення правильного застосування закону, охорону прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб.

Основним засобом збирання доказів, а отже - основним засобом всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, досягнення його завдань, є проведення слідчих дій.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.223 КПК України, слідчими (розшуковими) діями є дії, спрямовані на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.

Доказуванню у кримінальному провадженні згідно ч.1 ст.91 КПК України підлягають, зокрема, подія кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення. Процесуальними джерелами доказів відповідно до ч. 2 ст. 84 КПК України є показання, речові докази, документи та висновки експертів.

Відповідно до ч.2 ст.9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Отже, прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливо лише після всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки слідчим доказів, які стосуються цього провадження в сукупності відповідно до ст. 94 КПК України.

В ході досудового розслідування у кримінальному провадженні №62026170020018447 від 03.08.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.361 КК України, слідчим виконано достатній та необхідний обсяг процесуальних дій, проведено аналіз обставин, наведених заявницею, що дозволило слідчій дійти правильного висновку про відсутність в діях ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення та необхідність винесення постанови про закриття кримінального провадження.

Відповідно до п.18 ч.1 ст.3 КПК України, на слідчого суддю покладається функція здійснення контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Враховуючи те, що процесуальне рішення про закриття кримінального провадження має істотне значення для кримінального провадження, слідчий суддя при розгляді скарги на відповідні постанови, з`ясовує питання дотримання вимог щодо всебічності та повноти дослідження, оскільки така неповнота може призвести до прийняття необґрунтованого рішення про закриття кримінального провадження.

Закриття кримінального провадження - це закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження або за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності. Подальше розслідування, після закриття кримінального провадження, є неможливим до того часу, коли постанова про закриття кримінального провадження не буде скасована в установленому КПК порядку.

Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження і оцінки слідчим, прокурором, показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності. Закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.

Згідно ч.5 ст.110 КПК України постанова слідчого має бути вмотивована. Для вирішення питань скарги на таке рішення, першочергово слід відмітити, що для аналізу будь-якого з вказаних питань по суті (через призму мотивів постанови), необхідно встановити його межі. На переконання слідчого судді, доцільно встановити такі критерії щодо дотримання (1) формальних вимог до постанови (має відповідати ст. 110 КПК) та (2) безпосередньо змісту зазначеної постанови.

Надаючи відповідну оцінку оскаржуваному рішенню через призму цих критеріїв слідчий суддя зауважує, що оскаржувана постанова відповідає вимогам ст.110 КПК.

В частині безпосередньо змісту зазначеної постанови слід указати, що в цьому ключі важливим є дотримання балансу між дискреційними повноваженнями слідчого і його обов`язком за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінювати кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення (ч.1 ст.94 КПК України), та обов`язком виявити обставини, що впливають на це питання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Здійснивши таку оцінку, слідчий суддя констатує, що оскаржуване рішення про закриття кримінального провадження відповідає вказаним критеріям вмотивованості та обґрунтованості, адже при його ухваленні суб`єкт прийняття керувався нормами КПК, а також наявними у матеріалах кримінального провадження доказами, в результаті чого дійшов висновку про закриття кримінального провадження №№62026170020018447 від 03.08.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.361 КК України.

Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з`ясувати те, що трапилось, та не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень (справа «Ассенов та інші проти Болгарії»). Вони повинні вживати всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, inter alia, показань очевидців та експертних висновків (рішення у справах «Танрікулу проти Туреччини» та «Ґюль проти Туреччини»).

Із встановлених судом обставин вбачається, що досудове розслідування проведено у обсязі, який дозволяє встановити відсутність складу кримінального правопорушення та прийняти рішення про закриття кримінального провадження.

Вказані обставини в сукупності дають обґрунтовані підстави вважати, що досудове розслідування у кримінальному провадженні проведено всебічно, з повним та об`єктивним дослідженням усіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів, тому висновок слідчого про закриття кримінального провадження ґрунтується на законі.

Відповідно до ч.2 ст.307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути, зокрема, про відмову у задоволенні скарги.

Таким чином, проаналізувавши наведені у скарзі доводи, повно і всебічно оцінивши обставини провадження, які відомі на час розгляду скарги, наявні матеріали та докази з точки зору їх достатності і взаємного зв`язку, керуючись законом, слідчий суддя дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог, а тому в задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову слідчого Другого відділу (з дислокацією у м. Харкові) ТУ ДБР, розташованого у місті Полтава, ОСОБА_4 від 05.09.2026 про закриття кримінального провадження №№62026170020018447 від 03.08.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.361 КК України, слід відмовити.

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 170-174, 303-307, 309, 369-372, 376, 395 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_3 на рішення слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження №62026170020018447 від 03.08.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.361 КК України, - відмовити.

Матеріали кримінального провадження №62026170020018447 від 03.08.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.361 КК України, повернути до Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві за минуванням потреби.

Ухвала може бути оскаржена протягом 5 (п`яти) днів з дня отримання її копії безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Ухвала набирає чинності після закінчення строків на її оскарження.

Слідчий суддя ОСОБА_1