Рішення № 140178355, 29.09.2026, Воловецький районний суд Закарпатської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа № 936/1232/26

Провадження № 2/936/432/2026

29.09.2026 селище Воловець

Воловецький районний районний суд Закарпатської області у складі

головуючого судді Павлюка С.С.

при серетарі с/з Щербей А.Є.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в приміщенні суду у селищі Воловець цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Макс кредит" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

31.08.2026 представник ТОВ "Макс кредит" звернулася з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №00-10965423 від 07.03.2026, укладеним між ТОВ "Макс кредит" та відповідачем у загальному розмірі 13 269,96 грн, сплаченого судового збору у розмірі 2 662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

В обґрунтування позову представник позивача зазначила, що 07.03.2026 між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №00-10965423, відповідно до умов якого кредитодавець надає позичальнику кредит в сумі 9000 грн на строк 360 днів, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти, комісію.

Позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав та надав відповідачці кредит відповідно до умов договору. Відповідачка не виконала своїх зобов`язань за кредитним договором, у зв`язку з чим має заборгованість в сумі 13 269,96 грн, з яких: 7051,75 грн. заборгованість по тілу кредиту, 3248,21,10 грн заборгованість за процентами, 720 грн заборгованість за комісією, 2250 грн заборгованість за штрафами.

Ухвалою судді Воловецького районного суду Закарпатської області Павлюка С.С. від 02.09.2026 цивільну справу прийнято до свого провадження, відкрито провадженя та вирішено здійснювати розгляд справи в у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явилася, в позовній заяві зазначила, що просить провести розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач в судове засідання повторно не з?явилася, причини її неявки суду невідомі, про розгляд справи повідомлялася належним чином, зокрема, відповідач викликалася через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Заперечень проти позову, в тому числі відзиву на позовну заяву, заяв із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а також жодних інших заяв та клопотань від відповідача не надійшло.

Оскільки відповідач була належним чином повідомлена про дату, час і місце судового розгляду, проте не з`явилася в судове засідання без поважних причин та не повідомила про причини свої неявки в судове засідання, відзиву не подала, а представник позивача не заперечує щодо заочного розгляду справи, суд на підставі статей 280-282 Цивільного процесуального кодексу України ухвалив про заочний розгляд справи, про що 29.09.2026 прийнята відповідна ухвала.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які представник позивача посилалася, як на підставу своїх вимог, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд вважає позов задовольнити частково, виходячи з наступного.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 07.03.2026 між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №00-10965423 (далі - кредитний договір, договір), відповідно до умов якого кредитодавець надає позичальнику кредит в сумі 9000 грн, на строк 360 календарних днів, шляхом перерахування коштів на рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу, а позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти, комісію, а також виконати інші обов`язки, передбачені договором. Тип процентної ставки фіксована і складає 0.94% від суми кредиту за кожен день користування кредитом та застосовується у межах строку дії кредитної лінії. Комісія за наданням кредиту становить 20 % від суми кредиту та дорівнює 1800 грн. Дата остаточного повернення кредиту 02.03.2027.

Вказане підтверджується копією договору кредитної лінії №00-10965423 від 07.03.2026, копією паспорту споживчого кредиту від 07.03.2026, копією заяви про прийняття пропозиції на укладення договору від 20.02.2026.

На виконання умов договору позивач надав відповідачці кредит в сумі 9000 грн, що підтверджується копією листа-підтвердження ТОВ «ПрофітГід».

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором від 07.03.2026, станом на 18.08.2026 відповідачка має заборгованість перед позивачем в сумі 13 269,96 грн, з яких: 7051,75 грн. заборгованість по тілу кредиту, 3248,21 грн заборгованість за процентами, 720 грн заборгованість за комісією, 2250 грн заборгованість за штрафами.

08.06.2029 позивач направив відповідачці вимогу №00-10965423/1 про дострокове повернення кредиту. Однак вказана вимога відповідачкою не виконана.

За змістом частини першої ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України, норми якої в силу ч. 2 ст. 1054 ЦК України поширюються на кредитні відносини, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Частиною 1 ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Отже, судом встановлено, що позивач виконав свої зобов`язання за кредитним договором від 07.03.2026 та надав відповідачці кредит в сумі 9000 грн. Відповідачка не виконала своїх зобов`язань за договором, у зв`язку з чим має заборгованість в сумі 13 269,96 грн, з яких 2250 грн нараховані позивачем штрафні санкції.

Разом тим, відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З огляду на вказане, позовні вимоги в частині стягнення штрафних санкцій сумі 2250 грн, задоволенню не підлягають.

Щодо вимоги про стягнення комісії у розмірі 720 грн суд зазначає наступне.

Частиною другою ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» передбачена можливість включення до загальних витрат за споживчим кредитом комісій кредитодавця, пов`язаних із наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Водночас відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не більше одного разу на місяць, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір заборгованості, розмір повернутої суми кредиту, надає виписку щодо погашення заборгованості, інформацію про платежі, які сплачені та які належить сплатити, дати їх сплати, а також іншу інформацію, надання якої передбачено законом і договором.

Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими Законом України «Про споживче кредитування», є нікчемними відповідно до ч. 5 ст. 12 цього Закону.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 у справі №496/3134/19 зазначила, що умова договору про споживчий кредит щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач має право отримувати безоплатно один раз на місяць, є нікчемною.

У постановах Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 202/5330/19, від 14.09.2022 у справі №755/11636/21, від 08.02.2023 у справі № 168/349/20 та постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06.11.2023 у справі №204/224/21 зазначено, що якщо кредитним договором не визначено перелік додаткових та супутніх послуг кредитодавця, за які встановлено щомісячну комісію за обслуговування кредиту, умова договору щодо сплати такої комісії є нікчемною.

З матеріалів справи вбачається, що заявлена до стягнення комісія у розмірі 750 грн є комісією за обслуговування кредиту та кредитної заборгованості.

Водночас кредитним договором не визначено конкретного переліку додаткових чи супутніх послуг, які надавалися відповідачу за зазначену плату та виходили б за межі дій, які кредитодавець зобов`язаний вчиняти безоплатно або у власних інтересах.

Доказів фактичного надання відповідачу будь-яких окремих додаткових чи супутніх послуг, за які нараховано комісію, позивачем суду не подано.

Саме зазначення комісії у кредитному договорі, паспорті споживчого кредиту та графіку платежів за відсутності визначення змісту послуги, за яку вона сплачується, не є достатньою підставою для покладення на споживача обов`язку зі сплати такої комісії.

За таких обставин умова кредитного договору про сплату комісії за обслуговування кредиту є нікчемною, а тому вимога про стягнення з відповідача 720 грн комісії задоволенню не підлягає.

Враховуючи наведене, позов слід задовольнити частково і стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за договором кредитної лінії №00-10965423 від 07.03.2026 в сумі 10299,96 грн, з яких: 7051,75 грн заборгованість по тілу кредиту, 3248,21 грн заборгованість за процентами.

Щодо розподілу судових витрат.

Щодо стягнення з відповідача судових витрат, понесених позивачем на оплату правової допомоги, зазначених у позовній заяві в розмірі 7 000 гривень, слід зазначити наступне.

Ст. 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.06.2026 між ТОВ «Макс кредит» та ФОП ОСОБА_2 було укладено договір про надання правової допомоги №01062026-МК/Кравченко, а також Додаток №1 до Договору про надання правової допомоги №01062026-МК/Кравченко від 01.06.2026.

26.08.2026 сторонами було підписано акт прийому-передачі наданих послуг.

При визначенні суми відшкодування розміру витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру (аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 9009/371/18 та в постанові від 05.06.2019 у справі №922/928/18).

У постанові від 19.11.2020 у справі № 734/2313/17 Верховний Суд наголосив, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Ця справа відноситься до категорії нескладних (малозначних) справ, розгляд проводився в спрощеному провадженні, спір який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв`язку зі стягненням заборгованості за порушення грошового зобов`язання; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, збирання б яких адвокат витратив значний час. У спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають

У рішенні Європейського суду з прав людини від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia, заява № 58442/00, пункт 154) зазначено, що відшкодовуються лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму.

Таким чином, розподіляючи витрати на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже їх заявлений розмір, на переконання суду, не відповідає критеріям реальності та розумності таких витрат.

Тому, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 грн.

Оскільки позов задоволено частково, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме 2076,67 грн.

Керуючись ст.ст. 526, 530, 625, 1046, 1049, 1054, 1055 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 13, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 280-282, 284, 288-289, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Макс кредит" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Макс Кредит» заборгованість за договором кредитної лінії №00-10965423 від 07.03.2026 в сумі 10299 (десять тисяч двісті дев?ятносто дев?ять) гривень 96 копійок.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Макс Кредит» судовий збір у сумі 2076,67 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у випадку відкладення складання повного рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга подається до Закарпатського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихЦивільним процесуальним кодексом України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування сторін:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Макс Кредит», код в ЄДРПОУ 42806643, місцезнаходження: 01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9 А;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Павлюк С.С.