Рішення № 140177707, 29.09.2026, Валківський районний суд Харківської області

Справа № 615/1864/26

Провадження № 2/615/736/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2026 року м. Валки

Валківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Логвінова А.О.,

за участю секретаря судового засідання Партоли О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Валки Харківської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу № 613/921/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Стислий зміст (виклад) позовних вимог.

30 червня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс»(далі по тексту - позивач, ТОВ «ФК «Тайгер Фінанс») звернулось до Валківського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач, ОСОБА_1 ), у якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 59264426 від 11 вересня 2024 року у розмірі 37 590,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що 11 вересня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 59264426, відповідно до умов якого останньому надано кредит у розмірі 8 400,00 грн зі сплатою процентів за користування кредитом.

У порушення умов кредитного договору про належне, повне і своєчасне виконання зобов`язань, ОСОБА_1 зобов`язання за договором належним чином не виконав, в результаті чого має заборгованість у розмірі 37 590,00 грн, а саме: 8 400,00 грн заборгованість за сумою кредиту; 24 990,00 грн заборгованість за процентами; 4 200,00 грн заборгованість за штрафами.

Стислий зміст (виклад) заяв по суті справи.

22 серпня 2026 року від ОСОБА_1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому він просить відмовити у задоволенні позову (а.с. 32-40).

В обґрунтування заперечень проти позову, викладених у відзиві, ОСОБА_1 зазначає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів отримання ним кредитних коштів, розміру наданого кредиту, графіку погашення заборгованості, виписки з карткового рахунку відповідача, а також розрахунку заборгованості. Посилається на те, що належним доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є первинні бухгалтерські документи, зокрема виписка з карткового рахунку. Також зазначає, що у позовній заяві не вказано, коли саме ним було отримано кредит. На думку відповідача, позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту отримання ним кредитних коштів, розміру процентів та наявності заборгованості за кредитним договором, у зв`язку із чим просить відмовити у задоволенні позову.

Аргументи (позиції) учасників справи.

Представник позивача у судове засідання не з`явився. Подав до суду клопотання, у якому просить розглядати справу за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс».

Відповідач у судове засідання не з`явився. Про день, час та місце проведення розгляду справи повідомлялась належним чином, шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання відповідача. Про причини неявки суд не повідомив.

Згідно із ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Рух справи.

Ухвалою Валківського районного суду Харківської області від 11 серпня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Валківського районного суду Харківської області від 25 серпня 2026 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів. Витребувано у Акціонерного товариства «Універсал Банк» наступну інформацію: чи емітувалась (видавалась) банківська картка № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ); інформацію про зарахування 11 вересня 2024 року кредитних коштів у розмірі 8 400,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 , яка відкрита на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ).

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

11 вересня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 59264426 (надалі кредитний договір) (а.с. 5-8).

Згідно п. 1.1 кредитного договору Кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.1.3. Договору надати Позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п.1.2. Договору (далі кредит), а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити проценти за користування кредитом (далі плата) відповідно до Графіку платежів та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Кредит надається з метою задоволення потреб Позичальника. Типом кредиту є кредит.

Відповідно до п. 1.2 кредитного договору сума (загальний розмір) кредиту становить 8 400 грн у валюті: Українська гривня.

Пунктом 1.3 кредитного договору передбачено, що кредит надається/видається 2024 року загальним строком на 360 днів за умови виконання Позичальником Графіку платежів, з 11.09.2024. Строк на який надається окрема частина кредиту встановлюється Графіком платежів.

Відповідно до п. 1.4 кредитного договору повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом має здійснюватися Позичальником відповідно до Графіку платежів. Остаточний термін (дата) повернення кредиту і сплати процентів за користування кредитом (за умови дотримання Графіку платежів): 06.09.2025.

Пунктом 1.5 кредитного договору визначено, що загальні витрати Позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат Позичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом (без врахування суми (тіла) кредиту) складає 30 114 грн в грошовому виразі та 1900 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1 Договору. Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат Позичальника за кредитом складає 38 514 гривень. Денна процентна ставка становить 1 %.

Згідно п. 1.5.1 кредитного договору пільгова процентна ставка за користування кредитом становить 0,95 відсотків в день. Особливості нарахування пільгової процентної ставки визначені п.п.2.2.2., 2.2.3. цього Договору.

Відповідно до п. 1.5.2 кредитного договору комісія за надання кредиту становить 0,00 (нуль) грн, яка нараховується одноразово, за ставкою 0 (нуль) %.

Пунктом 1.6 кредитного договору визначено, що стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 365 відсотків річних. Особливості нарахування стандартної (базової) процентної ставки процентів визначені п.п.2.2.2, 2.2.3 цього Договору.

Згідно п. 1.7 кредитного договору пільговий період це період, який обирає Позичальник у Особистому кабінеті на сайті Кредитодавця. При цьому, строк пільгового періоду починається з 1 дня строку кредитування та закінчується останнім днем, обраного Позичальником строку пільгового періоду. Пільговий період не може перевищувати 30 календарних днів.

Відповідно до п. 1.8 кредитного договору стандартний період це період, який починається з наступного дня після закінчення строку Пільгового періоду і діє до закінчення строку кредитування, якщо інше не визначено Договором.

Згідно п. 2.1 кредитного договору кредитні кошти надаються Позичальнику шляхом безготівкового переказу на банківську платіжну картку/особистий рахунок Позичальника (уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача).

Відповідно до п. 2.2.1 кредитного договору Позичальник сплачує Кредитодавцю проценти за користування кредитом та комісію у розмірах, зазначених в п.п. 1.5.1., 1.5.2., 1.6. Договору відповідно.

Пунктом 2.2.2 кредитного договору передбачено, що нарахування Кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату фактичного повернення кредиту (включно) на залишок фактичної заборгованості за день користування, з урахуванням особливостей передбачених п.2.2.3 Договору. База для нарахування процентів 8400.

Згідно п. 2.2.3 кредитного договору за користуванням Кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: пільгова процентна ставка фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,95% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується лише протягом пільгового періоду користування Кредитом. Після закінчення строку пільгового періоду нараховується Стандартна процентна ставка. Стандартна процентна ставка фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,0% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується з першого дня Стандартного періоду.

Відповідно до таблиці, наведеної у п. 2.2.3 кредитного договору, пільговий період становить 30 календарних днів з 11.09.2024 по 11.10.2024, протягом якого застосовується пільгова процентна ставка 0,95% в день, а стандартний період становить 330 календарних днів з 12.10.2024 по 06.09.2025, протягом якого застосовується стандартна (базова) процентна ставка 1,0% в день.

Пунктом 4.5 кредитного договору визначено цифрове значення суми та/або розміру відшкодування, зокрема штрафів за продуктом «PDL Кредит» 50% від суми отриманого кредиту (п.1.2. Договору).

Згідно п. 4.6 кредитного договору у разі прострочення строку повернення Кредиту передбаченого п.1.4. Кредитного Договору на 1 (один) календарний день, Позичальник зобов`язується сплатити на користь Кредитодавця штрафні санкції (штраф), у розмірі 10% від суми отриманого кредиту (п.1.2. Договору).

Пунктом 4.6.1 кредитного договору передбачено, що у разі прострочення строку повернення Кредиту передбаченого п.1.4. Кредитного Договору на 10 (десять) календарних днів, Позичальник зобов`язується сплатити на користь Кредитодавця штрафні санкції (штраф), у розмірі 40% від суми отриманого кредиту (п.1.2. Договору). Штраф згідно цього пункту Договору нараховується в день, наступний за днем настання обов`язку здійснення сплати процентів за користування Кредитом.

Відповідно до Графіку платежів за договором про споживчий кредит № 59264426 від 11 вересня 2024 року сторонами визначено 12 платежів, при цьому загальна сума процентів за користування кредитом становить 30 114,00 грн, загальна сума кредиту 8 400,00 грн, а загальна вартість кредиту 38 514,00 грн.

Кредитний договір № 59264426 та Графік платежів до нього підписані ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 6xe89rxq.

Згідно листа Акціонерного товариства «Універсал Банк» від 07 вересня 2026 року № БТ/Е-39175 на ім`я ОСОБА_1 емітовано банківську картку № НОМЕР_3 , на яку 11 вересня 2024 року зараховано кошти у сумі 8 400,00 грн (а.с. 53).

11 жовтня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс» та ОСОБА_1 укладено угоду про внесення змін до Договору про споживчий кредит № 59264426 від 11 вересня 2024 року, відповідно до якої строк повернення кредиту продовжено до 06 жовтня 2025 року. Процентна ставка протягом строку продовження користування кредитом визначена таким чином: пільгова процентна ставка у розмірі 0,95 % за 1 день користування кредитом застосовується з 11 жовтня 2024 року по 06 листопада 2024 року, стандартна процентна ставка у розмірі 1 % за 1 день користування кредитом з 07 листопада 2024 року по 06 жовтня 2025 року (а.с. 9 зворот).

10 листопада 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс» та ОСОБА_1 укладено угоду про внесення змін до Договору про споживчий кредит № 59264426 від 11 вересня 2024 року, відповідно до якої строк повернення кредиту продовжено до 05 листопада 2025 року. Процентна ставка протягом строку продовження користування кредитом визначена таким чином: пільгова процентна ставка у розмірі 0,95 % за 1 день користування кредитом застосовується з 10 листопада 2024 року по 05 грудня 2024 року, стандартна процентна ставка у розмірі 1 % за 1 день користування кредитом з 06 грудня 2024 року по 05 листопада 2025 року (а.с. 10 зворот).

У позовній заяві зазначено, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 59264426 від 11 вересня 2024 року становить 37 590,00 грн, з яких: 8 400,00 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту; 24 990,00 грн прострочена заборгованість за процентами; 0,00 грн прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту; 4 200,00 грн прострочена заборгованість за штрафами.

Згідно відомості про отримання грошових коштів та нарахування за кредитним договором № 59264426, 11 вересня 2024 року відображено надання кредиту у розмірі 8 400,00 грн (а.с. 11 зворот 13).

У період з 11 вересня 2024 року по 11 жовтня 2024 року проценти за користування кредитом нараховувались за пільговою процентною ставкою 0,95 % на день на суму кредиту 8 400,00 грн, що становить 79,80 грн за кожен день користування кредитом.

11 жовтня 2024 року ОСОБА_1 здійснено сплату у розмірі 2 394,00 грн, яка зарахована в рахунок погашення процентів за користування кредитом.

У період з 12 жовтня 2024 року проценти за користування кредитом продовжували нараховуватись на суму кредиту 8 400,00 грн. До 11 грудня 2024 року у відомості відображено нарахування процентів у розмірі 79,80 грн за день, а починаючи з 12 грудня 2024 року у розмірі 84,00 грн за день, що відповідає стандартній процентній ставці 1 % на день. Нарахування процентів у розмірі 84,00 грн за день здійснювалось по 05 вересня 2025 року включно.

10 листопада 2024 року ОСОБА_1 здійснено сплату у розмірі 2 314,20 грн, яка зарахована в рахунок погашення процентів за користування кредитом.

Загальний розмір нарахованих процентів за користування кредитом становить 29 698,20 грн. ОСОБА_1 у рахунок погашення процентів сплачено 4 708,20 грн, з яких: 2 394,00 грн 11 жовтня 2024 року та 2 314,20 грн 10 листопада 2024 року. Після зарахування вказаних платежів залишок заборгованості за процентами становить 24 990,00 грн.

Згідно відомості про отримання грошових коштів та нарахування за кредитним договором № 59264426 заборгованість за тілом кредиту станом на 05 вересня 2025 року становить 8 400,00 грн. Оплат у рахунок погашення тіла кредиту у відомості не відображено.

У відомості про отримання грошових коштів та нарахування за кредитним договором № 59264426 відображено нарахування штрафу у загальному розмірі 4 200,00 грн, що становить 50 % від суми отриманого кредиту у розмірі 8 400,00 грн. Заборгованість за комісією відсутня та становить 0,00 грн.

Станом на 05 вересня 2025 року у відомості обліковується заборгованість за тілом кредиту у розмірі 8 400,00 грн, за процентами 24 990,00 грн, за штрафом 4 200,00 грн, за комісією 0,00 грн.

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду.

Положеннями частин 1, 2 статті 207 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частинами 1 та 2 статті 639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, постановах від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 09.09.2020 у справі № 732/670/19.

Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір № 59264426 від 11 вересня 2024 року та додатки до нього містять основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зокрема визначено загальний розмір кредиту, мету кредитування, строк кредитування та дату повернення кредиту, розмір і порядок нарахування процентів за користування кредитом, порядок повернення кредиту та інші умови кредитування.

Кредитний договір підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 6xe89rxq.

За вказаних обставин суд вважає встановленим факт укладення між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс» та ОСОБА_1 кредитного договору № 59264426 від 11 вересня 2024 року.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти кредит позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Факт зарахування кредитних коштів у розмірі 8 400,00 грн на рахунок ОСОБА_1 підтверджується листом Акціонерного товариства «Універсал Банк» від 07 вересня 2026 року № БТ/Е-39175, відповідно до якого на ім`я ОСОБА_1 емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 , на яку 11 вересня 2024 року зараховано 8 400,00 грн.

Доказів повернення ОСОБА_1 суми кредиту у розмірі 8 400,00 грн матеріали справи не містять.

Отже, вимога позивача про стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 8 400,00 грн підлягає задоволенню.

Згідно п. 1.3 кредитного договору кредит наданий ОСОБА_1 загальним строком на 360 днів, а відповідно до п. 1.4 кредитного договору остаточний термін повернення кредиту та сплати процентів визначено 06 вересня 2025 року.

11 жовтня 2024 року між сторонами укладено угоду про внесення змін до договору про споживчий кредит № 59264426, відповідно до якої строк повернення кредиту продовжено до 06 жовтня 2025 року. Пільгова процентна ставка у розмірі 0,95 % на день застосовується з 11 жовтня 2024 року по 06 листопада 2024 року, а стандартна процентна ставка у розмірі 1 % на день з 07 листопада 2024 року по 06 жовтня 2025 року.

10 листопада 2024 року між сторонами укладено угоду про внесення змін до договору про споживчий кредит № 59264426, відповідно до якої строк повернення кредиту продовжено до 05 листопада 2025 року. Пільгова процентна ставка у розмірі 0,95 % на день застосовується з 10 листопада 2024 року по 05 грудня 2024 року, а стандартна процентна ставка у розмірі 1 % на день з 06 грудня 2024 року по 05 листопада 2025 року.

Із відомості про отримання грошових коштів та нарахування за кредитним договором вбачається, що проценти за користування кредитом позивач нараховував у розмірі 79,80 грн за день, що відповідає ставці 0,95 % на день, а починаючи з 12 грудня 2024 року у розмірі 84,00 грн за день, що відповідає ставці 1 % на день. Нарахування процентів здійснювалось по 05 вересня 2025 року включно.

11 жовтня 2024 року ОСОБА_1 сплачено 2 394,00 грн, які зараховано в рахунок погашення процентів, а 10 листопада 2024 року 2 314,20 грн, які також зараховано в рахунок погашення процентів. Загальний розмір сплачених процентів становить 4 708,20 грн.

Таким чином, із відомості вбачається, що проценти за користування кредитом нараховані у межах погодженого сторонами строку кредитування, з урахуванням укладених 11 жовтня 2024 року та 10 листопада 2024 року угод про продовження строку повернення кредиту.

Доводи ОСОБА_1 , викладені у відзиві на позовну заяву, суд не приймає до уваги, оскільки факт укладення кредитного договору № 59264426 від 11 вересня 2024 року підтверджується самим кредитним договором та додатками до нього, підписаними відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, а факт отримання кредитних коштів у розмірі 8 400,00 грн підтверджується листом Акціонерного товариства «Універсал Банк» від 07 вересня 2026 року № БТ/Е-39175, відповідно до якого на ім`я ОСОБА_1 емітовано банківську картку № НОМЕР_3 , на яку 11 вересня 2024 року зараховано кошти у розмірі 8 400,00 грн.

Твердження відповідача про відсутність належного розрахунку заборгованості також судом не приймаються, оскільки матеріали справи містять відомість про отримання грошових коштів та нарахування за кредитним договором № 59264426, у якій відображено розмір кредиту, періоди та ставки нарахування процентів, здійснені відповідачем платежі та їх зарахування у рахунок погашення процентів, а також залишок заборгованості за кредитом та процентами.

Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за штрафами, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пунктом 4.5 кредитного договору передбачено, що штраф за продуктом «PDL Кредит» становить 50 % від суми отриманого кредиту.

Відповідно до п. 4.6 кредитного договору у разі прострочення строку повернення кредиту, передбаченого п. 1.4 кредитного договору, на 1 календарний день Позичальник зобов`язується сплатити на користь Кредитодавця штраф у розмірі 10 % від суми отриманого кредиту.

Згідно п. 4.6.1 кредитного договору у разі прострочення строку повернення кредиту, передбаченого п. 1.4 кредитного договору, на 10 календарних днів Позичальник зобов`язується сплатити на користь Кредитодавця штраф у розмірі 40 % від суми отриманого кредиту.

Із наданої позивачем відомості вбачається, що ОСОБА_1 нараховано штраф у загальному розмірі 4 200,00 грн, що становить 50 % від суми отриманого кредиту у розмірі 8 400,00 грн.

Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина 1 статті 14 ЦК України).

Критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/8618/15-ц (провадження № 61-4393сво18)).

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан з 05 години 00 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває до теперішнього часу.

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31 січня 2024 року у справі № 183/7850/22.

Нарахування штрафу за кредитним договором № 59264426 від 11 вересня 2024 року здійснювалось позивачем у період дії воєнного стану.

За таких обставин вимога про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за штрафами у розмірі 4 200,00 грн задоволенню не підлягає.

Відповідно до положень ст.ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема, щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

На час розгляду справи судом відповідач не надав даних, що свідчать про добровільне погашення заборгованості за кредитним договором та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за ним у добровільному порядку.

З огляду на встановлені обставини суд доходить висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс» підлягає частковому задоволенню шляхом стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 59264426 від 11 вересня 2024 року у загальному розмірі 33 390,00 грн, яка складається з: 8 400,00 грн заборгованості за тілом кредиту; 24 990,00 грн заборгованості за процентами за користування кредитом.

Розподіл судових витрат.

Частиною 1 статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з цим позовом позивачем сплачено 2 622,40 грн судового збору за подання позову (позов подано через систему Електронний Суд»), що підтверджується платіжною інструкцією № 2698 від 25 червня 2026 року (а.с. 1).

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс» підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 2 364,93 грн (33 390,00 / 37 590,00 ? 2 662,40 = 2 364,93 грн).

Відповідно до ч. 1 статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Процесуальний закон визначає критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) та у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 червня 2023 року у справі № 357/8277/19 (провадження № 14-65цс22).

У вказаних постановах Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

В обґрунтування розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн до матеріалів справи надано копії наступних документів: договору про надання правової (правничої) допомоги № 0207 від 02 липня 2025 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс» та Адвокатським об`єднанням «Апологет», відповідно до п. 2.3 якого вартість наданих послуг правничої допомоги Клієнту становить 8 000,00 грн без ПДВ (а.с. 14 зворот); ордеру серії ВС № 1412827 про надання адвокатом Усенком Михайлом Ігоровичем Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс» правничої допомоги у судах загальної юрисдикції на підставі договору № 0207 від 02 липня 2025 року (а.с. 15); акта № 2363 надання послуг (правової (правничої) допомоги) від 28 травня 2026 року, відповідно до якого Адвокатським об`єднанням «Апологет» надано Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс» правничу допомогу у справі про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором № 59264426 від 11 вересня 2024 року, загальна вартість якої становить 8 000,00 грн (а.с. 15); детального опису наданих послуг до акта № 2363 від 28 травня 2026 року (а.с. 15 зворот).

Згідно з детальним описом наданих послуг до акта № 2363 від 28 травня 2026 року надано: усну консультацію Клієнта щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором 30 хвилин; ознайомлення з матеріалами кредитної справи 2 години; погодження правової позиції Клієнта у справі 30 хвилин; складення позовної заяви з урахуванням правової позиції Клієнта 3 години 30 хвилин; подання заяви до суду від імені Клієнта 1 шт. Загальний час надання послуг становить 6 годин 30 хвилин.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123- 130 ГПК України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Отже, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує, що справа не є складною, спір виник з типових кредитних правовідносин, предметом спору є стягнення заборгованості за одним кредитним договором, ціна позову становить 37 590,00 грн, а підготовка позовної заяви не вимагала дослідження значного обсягу доказів чи вирішення складних правових питань.

Зважаючи на складність справи, обсяг виконаної адвокатом роботи, витрачений адвокатом час, ціну позову, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, суд доходить висновку, що заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 8 000,00 грн є завищеним щодо іншої сторони спору, у зв`язку з чим підлягає зменшенню до 3 000,00 грн.

На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, суд доходить висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс» витрат на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 2 664,80 грн (33 390,00 / 37 590,00 ? 3 000,00 = 2 664,80 грн).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 141, 259, 264-265, 268, 273, 351-352, 354-355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 59264426 від 11 вересня 2024 року у загальному розмірі 33 390 (тридцять три тисячі триста дев`яносто) грн 00 коп, з яких: 8 400 (вісім тисяч чотириста) грн 00 коп заборгованість за тілом кредиту; 24 990 (двадцять чотири тисячі дев`ятсот дев`яносто) грн 00 коп заборгованість за процентами.

У задоволенні іншої частини позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 364 (дві тисячі триста шістдесят чотири) грн 93 коп та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 664 (дві тисячі шістсот шістдесят чотири) грн 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс», місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корп. 28, код ЄДРПОУ: 43561909.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 29 вересня 2026 року.

Суддя А.О. Логвінов