Рішення № 140177703, 29.09.2026, Валківський районний суд Харківської області

Справа № 615/2049/26

Провадження № 2/615/806/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2026 року м. Валки

Валківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Логвінова А.О.,

за участю секретаря судового засідання Партоли О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Валки Харківської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу № 615/2049/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Стислий зміст (виклад) позовних вимог.

22 липня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс»(далі по тексту - позивач, ТОВ «ФК «Венера Фінанс») звернулось до Валківського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач, ОСОБА_1 ), у якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 134368 від 04 квітня 2025 року у розмірі 7 592,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 04 квітня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авіра Груп» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено кредитний договір № 134368, відповідно до умов якого останній надано кредит у розмірі 4 000,00 грн строком на 90 днів, зі сплатою процентів у розмірі 262,8 % річних, що становить 0,72 % на добу, та комісії у розмірі 25 % від суми фінансового кредиту.

Позивач зазначає, що зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконані, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у загальному розмірі 7 592,00 грн, з яких: 4 000,00 грн заборгованість за сумою кредиту; 2 592,00 грн заборгованість за процентами; 1 000,00 грн заборгованість за комісією.

19 грудня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авіра Груп» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» укладено договір факторингу № 19122025/2, на підставі якого позивач набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 134368 від 04 квітня 2025 року.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу розмір переданої заборгованості становив 7 592,00 грн, з яких 4 000,00 грн борг за тілом кредиту, 1 000,00 грн борг за комісією, 2 592,00 грн борг за процентами.

Стислий зміст (виклад) заяв по суті справи.

Заяви по суті справи від сторін не надходили.

Аргументи (позиції) учасників справи.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав до суду клопотання, у якому просить розглядати справу за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс». Також зазначив, що у разі неявки в судове засідання відповідача не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явилась. Про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, шляхом направлення судових повісток на адресу реєстрації її місця проживання. Про причини неявки суд не повідомила, відзив на позовну заяву не надала.

Згідно із ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У відповідності до приписів ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Рух справи.

Ухвалою Валківського районного суду Харківської області від 11 серпня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Валківського районного суду Харківської області від 25 серпня 2026 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів. Витребувано у Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» наступну інформацію: відомості щодо належності карткового рахунку № НОМЕР_1 ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ; відомості про зарахування грошових коштів 04 квітня 2025 року у сумі 4 000,00 грн на картковий рахунок № НОМЕР_1 , який відкритий на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ; банківську виписку за картковим рахунком № НОМЕР_1 , який відкритий на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , за операціями, здійсненими 04 квітня 2025 року.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

04 квітня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авіра Груп» та ОСОБА_1 укладено індивідуальну частину договору про надання фінансового кредиту № 134368 (надалі кредитний договір) (а.с. 16-21).

Згідно п. 1.1 кредитного договору товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі 4 000 грн 00 коп на умовах строковості, зворотності, платності (далі кредит), а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Тип кредиту кредит.

Відповідно до п. 1.2 кредитного договору кредит надається строком на 90 днів, тобто до 02.07.2025. Строк дії договору 90 днів. Але в будь якому випадку, договір діє до повного його виконання Сторонами. Клієнт не має права ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених договором.

Пунктом 1.3 кредитного договору передбачено, що за користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 262,8 % процентів річних від суми кредиту в розрахунку 0,72 % процентів на добу. Тип процентної ставки фіксована. Без письмової згоди Клієнта Товариство не має права збільшувати фіксовану процентну ставку за Договором. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 14 днів.

Відповідно до п. 1.4 кредитного договору за послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, надання інформації, довідок, що пов`язані з наданням та обслуговуванням Кредиту, юридичне оформлення Клієнт сплачує Товариству 25% від суми фінансового кредиту. Послуги надаються протягом дії цього договору та вважаються виконаними у день повного виконання Клієнтом свої зобов`язань за цим Договором. Протягом строку дії договору, комісія зазначена в цьому пункті, залишається незмінною.

Згідно п. 1.5 кредитного договору кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної Клієнтом.

Пунктом 1.6 кредитного договору визначено, що датою укладення цього Договору вважається дата перерахування грошових коштів на банківський рахунок Клієнта.

Відповідно до п. 2.6 кредитного договору проценти за користування кредитом плата за користування Клієнтом кредитним коштами, яка нараховується Товариством щоденно на фактичний залишок заборгованості в межах строку кредитування, згідно п.1.3 цього Договору.

Пунктом 2.7 кредитного договору передбачено, що комісія одноразова винагорода, що сплачується Клієнтом за підготовку, організацію та надання Товариством фінансової послуги (кредиту), та встановлена в п.1.4 цього Договору.

Згідно п. 3.1 кредитного договору сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком розрахунків, який є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п. 3.2 кредитного договору сума кредиту, комісія, що вказана в п.1.4. цього Договору, проценти за користування кредитом, нараховані штаф та/або пеня (у разі наявності) складають заборгованість за Договором. Заборгованість підлягає сплаті шляхом безготівкового перерахування коштів у розмірі суми заборгованості на поточний рахунок Товариства у строк, встановлений Договором.

Пунктом 3.3 кредитного договору передбачено, що обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту Клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний Клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариство) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.

Кредитний договір № 134368 та Додаток № 1 до нього підписані ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором KL1206.

Згідно довідки про ідентифікацію ОСОБА_1 акцепт кредитного договору здійснювався в інформаційно-телекомунікаційній системі www.aviracredit.com.ua шляхом підписання одноразовим ідентифікатором KL1206, який 04 квітня 2025 року направлено на номер телефону, зазначений позичальником. Довідка про ідентифікацію

Додатком № 1 до кредитного договору визначено графік розрахунків та загальну вартість кредиту.

Згідно з графіком розрахунків загальний строк кредитування становить 90 календарних днів. Усього графіком передбачено повернення 4 000,00 грн суми кредиту, сплату 2 592,00 грн процентів за користування кредитом та 1 000,00 грн комісії. Загальний розмір платежів становить 7 592,00 грн. Останній платіж за графіком передбачено 02 липня 2025 року (а.с. 21).

Згідно листа Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» від 02 вересня 2026 року № 81-15-9/15361-БТ банківська картка № НОМЕР_3 та рахунок № НОМЕР_4 належать ОСОБА_1 (а.с. 68).

Згідно з банківською випискою Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» за рахунком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на її рахунок зараховано 4 000,00 грн (а.с. 69).

Згідно з випискою з особового рахунка за кредитним договором № 134368 станом на 20 лютого 2026 року загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 становить 7 592,00 грн, з яких 4 000,00 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту, 2 592,00 грн прострочена заборгованість за процентами, 1 000,00 грн прострочена заборгованість за комісією. У виписці також зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» нарахування процентів, пені та штрафів не здійснювало (а.с. 10).

При встановленій кредитним договором процентній ставці 0,72 % на добу та сумі кредиту 4 000,00 грн розмір процентів за один день користування кредитом становить 28,80 грн: 4 000,00 грн ? 0,72 % = 28,80 грн.

За 90 календарних днів строку кредитування нараховано 2 592,00 грн процентів: 28,80 грн ? 90 днів = 2 592,00 грн.

Відомості про здійснення ОСОБА_1 платежів у рахунок погашення суми кредиту, процентів або комісії матеріали справи не містять.

19 грудня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авіра Груп» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» укладено договір факторингу № 19122025/2 (а.с. 22-24).

Згідно п. 2.1 договору факторингу Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права Вимоги, зазначені в Реєстрі прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та сплатити Клієнту суму фінансування за таке відступлення на умовах, визначених цим Договором.

Предметом договору факторингу є відступлення Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авіра Груп» Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» прав вимоги, зазначених у Реєстрі прав вимоги, та сплата Фактором суми фінансування за таке відступлення.

Згідно п. 4.1 договору факторингу Право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимоги по формі наведеної в Додатку № 1 до цього Договору.

Згідно п. 3.1.2 договору факторингу сума фінансування сплачується трьома платежами: перший платіж 19 грудня 2025 року у розмірі 700 000,00 грн; другий платіж не пізніше 19 січня 2026 року у розмірі 650 000,00 грн; третій платіж не пізніше 19 лютого 2026 року у розмірі 650 000,00 грн.

Згідно витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 19122025/2 від 19 грудня 2025 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 134368 від 04 квітня 2025 року на суму 7 592,00 грн, з яких сума заборгованості за основною сумою боргу 4 000,00 грн, сума заборгованості за відсотками 2 592,00 грн, сума заборгованості за комісією 1 000,00 грн (а.с. 11).

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду.

Положеннями ч.ч.1, 2 ст. 207 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частинами 1 та 2 ст. 639 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За змістом ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

За змістом вимог ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається в письмовій формі, а відповідно частини 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про електронну комерцію».

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначений порядок укладення електронного договору. Зокрема, відповідно до частини 3 цієї статті, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Частинами 4 та 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.

За правилами ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19 (провадження № 61-7203св20).

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір № 134368 від 04 квітня 2025 року та Додаток № 1 до нього містять основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зокрема визначено розмір кредиту, строк кредитування та дату його повернення, розмір та порядок нарахування процентів за користування кредитом, розмір комісії, порядок повернення кредиту та інші умови кредитування.

Кредитний договір підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором KL1206.

За вказаних обставин суд вважає встановленим факт укладення між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авіра Груп» та ОСОБА_1 кредитного договору № 134368 від 04 квітня 2025 року.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти кредит позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Факт зарахування кредитних коштів у розмірі 4 000,00 грн на рахунок ОСОБА_1 підтверджується банківською випискою Акціонерного товариства «Райффайзен Банк», відповідно до якої 04 квітня 2025 року на рахунок, до якого емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 , зараховано 4 000,00 грн.

Доказів повернення ОСОБА_1 суми кредиту у розмірі 4 000,00 грн матеріали справи не містять.

Отже, вимога позивача про стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 4 000,00 грн підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення відсотків за користування кредитом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною, а розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати визначаються в договорі.

Кредитний договір № 134368 укладено 04 квітня 2025 року.

Згідно п. 1.3 кредитного договору сторонами погоджено фіксовану процентну ставку у розмірі 262,8 % річних, що становить 0,72 % за кожен день користування кредитом.

Згідно п. 2.6 кредитного договору проценти нараховуються щоденно на фактичний залишок заборгованості в межах строку кредитування.

Відповідно до п. 3.3 кредитного договору обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом, а нарахування та сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.

При сумі неповерненого кредиту 4 000,00 грн та процентній ставці 0,72 % на день розмір процентів за один день користування кредитом становить 28,80 грн: 4 000,00 грн ? 0,72 % = 28,80 грн.

За погоджений сторонами строк кредитування тривалістю 90 календарних днів загальний розмір процентів становить 2 592,00 грн: 28,80 грн ? 90 днів = 2 592,00 грн.

Вказаний розмір процентів також передбачено Додатком № 1 до кредитного договору.

Відомостей про здійснення ОСОБА_1 платежів у рахунок процентів за користування кредитом матеріали справи не містять.

За таких обставин вимога про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 2 592,00 грн підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення комісії.

Згідно п. 1.4 кредитного договору, за послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, надання інформації, довідок, що пов`язані з наданням та обслуговуванням Кредиту, юридичне оформлення Клієнт сплачує Товариству 25% від суми фінансового кредиту. Послуги надаються протягом дії цього договору та вважаються виконаними у день повного виконання Клієнтом свої зобов`язань за цим Договором. Протягом строку дії договору, комісія зазначена в цьому пункті, залишається незмінною.

Згідно п. 2.7 кредитного договору комісія одноразова винагорода, що сплачується Клієнтом за підготовку, організацію та надання Товариством фінансової послуги кредиту, та встановлена в п.1.4 цього Договору.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника, для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Разом із тим Законом України «Про споживче кредитування» розмежовується можливість встановлення плати за додаткові та супутні послуги кредитодавця та обов`язок кредитодавця безоплатно вчиняти дії, які безпосередньо випливають із кредитного зобов`язання і не становлять самостійної послуги для споживача.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір заборгованості та іншу передбачену законом інформацію.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Із змісту кредитного договору № 134368 від 04 квітня 2025 року вбачається, що комісія у розмірі 25 % від суми фінансового кредиту визначена як плата за послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту, у тому числі за обслуговування кредитної заборгованості, надання інформації, довідок, що пов`язані з наданням та обслуговуванням кредиту, та юридичне оформлення.

При цьому кредитним договором не визначено конкретного переліку самостійних додаткових або супутніх послуг Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авіра Груп», які надаються ОСОБА_1 за зазначену плату, не розмежовано їх вартість та не встановлено, які саме дії кредитодавця, крім виконання обов`язків, що безпосередньо випливають з кредитного зобов`язання, становлять самостійну послугу для споживача.

При цьому надання кредитних коштів є основним обов`язком кредитодавця за кредитним договором, а надання споживачу інформації про поточний розмір його заборгованості у випадках, визначених законом, здійснюється кредитодавцем безоплатно.

Позивачем не зазначено та не надано доказів наявності, переліку та фактичного надання ОСОБА_1 конкретних додаткових або супутніх послуг, за які встановлено комісію у розмірі 25 % від суми фінансового кредиту.

Ураховуючи, що позивачем не зазначено та не надано доказів наявності, переліку і фактичного надання відповідачу будь-яких інших послуг, пов`язаних з отриманням кредиту, за які встановлена комісія, суд доходить висновку, що умова кредитного договору щодо сплати комісії є нікчемною відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 та ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Отже, вимога Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за комісією у розмірі 1 000,00 грн задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Матеріалами справи підтверджено укладення 19 грудня 2025 року договору факторингу № 19122025/2, його виконання в частині сплати фінансування та включення права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 134368 до Реєстру боржників.

Таким чином, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 134368 від 04 квітня 2025 року.

Відповідно до положень ст.ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема, щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

На час розгляду справи судом відповідач не надала даних, що свідчать про добровільне погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку.

За таких обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» заборгованості за кредитним договором № 134368 від 04 квітня 2025 року у загальному розмірі 6 592,00 грн, з яких: 4 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 2 592,00 грн заборгованість за процентами.

Розподіл судових витрат.

Частиною 1 статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з цим позовом позивачем сплачено 2 662,40 грн судового збору за подання позову (позов подано через систему Електронний Суд»), що підтверджується платіжною інструкцією № 4486 від 26 червня 2026 року (а.с. 1).

Приймаючи до уваги, що позов підлягає частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 2 311,72 грн (6 592,00 / 7 592,00 ? 2 662,40 = 2 311,72).

Відповідно до ч. 1 статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Процесуальний закон визначає критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) та у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 червня 2023 року у справі № 357/8277/19 (провадження № 14-65цс22).

У вказаних постановах Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

В обґрунтування розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 500,00 грн до матеріалів справи надано копії наступних документів: договору про надання правової допомоги від 09 квітня 2026 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» та Адвокатським бюро «Пархомчук та Партнери» (а.с. 14-15); довіреності від 09 квітня 2026 року, виданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» на представництво його інтересів адвокату Пархомчуку Сергію Валерійовичу (а.с. 8); акта про отримання правової допомоги від 17 серпня 2026 року, відповідно до якого адвокатом Пархомчуком Сергієм Валерійовичем надано правничу допомогу під час підготовки та направлення позову про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором № 134368 від 04 квітня 2025 року, загальна вартість якої становить 15 500,00 грн (а.с. 50 зворот); платіжної інструкції № 5105 від 17 серпня 2026 року, відповідно до якої Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» сплачено Адвокатському бюро «Пархомчук та Партнери» 15 500,00 грн за надання правничої допомоги (а.с. 52).

Відповідно до акта про отримання правової допомоги від 17 серпня 2026 року адвокатом Пархомчуком Сергієм Валерійовичем надано Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» правову допомогу під час підготовки та направлення позову про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором № 134368 від 04 квітня 2025 року, а саме: зустріч та консультація щодо перспективи судового врегулювання кредитної заборгованості тривалістю 0,5 години вартістю 1 500,00 грн; складення та подання до суду позовної заяви, підготовка доказів та додатків до позовної заяви, моніторинг та аналіз судової практики тривалістю 3 години вартістю 9 000,00 грн; підготовка інших клопотань, заяв до суду, складення процесуальних документів, моніторинг Єдиного державного реєстру судових рішень щодо процесуального статусу судової справи тривалістю 1,5 години вартістю 4 500,00 грн; канцелярські витрати на виготовлення копій документів та відправку поштової кореспонденції у розмірі 500,00 грн. Загальна вартість наданої правової допомоги та понесених витрат відповідно до акта становить 15 500,00 грн.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123- 130 ГПК України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Отже, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує, що справа не є складною, спір виник з типових кредитних правовідносин, предметом спору є стягнення заборгованості за одним кредитним договором, ціна позову становить 7 592,00 грн, а підготовка позовної заяви не вимагала дослідження значного обсягу доказів чи вирішення складних правових питань.

Суд також враховує характер фактично виконаної адвокатом роботи, її обсяг, тривалість, зазначену в акті про отримання правової допомоги, та те, що такі послуги як моніторинг Єдиного державного реєстру судових рішень щодо процесуального статусу справи не потребують значних професійних та часових затрат.

Зважаючи на складність справи, обсяг виконаної адвокатом роботи, витрачений адвокатом час, ціну позову, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, суд доходить висновку, що заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 15 500,00 грн є завищеним щодо іншої сторони спору, у зв`язку з чим підлягає зменшенню до 3 000,00 грн.

На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, суд доходить висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» витрат на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 2 604,85 грн (6 592,00 / 7 592,00 ? 3 000,00 = 2 604,85).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 141, 259, 264-265, 268, 273, 280-284, 289, 351-352, 354-355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 134368 від 04 квітня 2025 року у розмірі 6 592 (шість тисяч п`ятсот дев`яносто дві) грн 00 коп, з яких: 4 000 (чотири тисячі) грн 00 коп заборгованість за тілом кредиту; 2 592 (дві тисячі п`ятсот дев`яносто дві) грн 00 коп заборгованість за процентами.

У задоволенні іншої частини позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 311 (дві тисячі триста одинадцять) грн 72 коп, а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 604 (дві тисячі шістсот чотири) грн 85 коп.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс», місцезнаходження: м. Київ, вул. Львівська, буд. 23, офіс 703, код ЄДРПОУ: 43561872.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 29 вересня 2026 року.

Суддя А.О. Логвінов