Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 615/2038/26
Провадження № 2/615/803/26
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 вересня 2026 року м. Валки
Валківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Логвінова А.О.,
за участю секретаря судового засідання Партоли О.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Валки Харківської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу № 615/2038/26
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр»
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості,
В С Т А Н О В И В:
Стислий зміст (виклад) позовних вимог.
21 липня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр»(далі по тексту - позивач, ТОВ «Споживчий центр») звернулось до Валківського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач, ОСОБА_1 ), у якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором № 26.11.2025-100001271 від 27 листопада 2025 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 27 листопада 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 26.11.2025-100001271, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 10 000,00 грн строком на 112 днів із датою повернення 18 березня 2026 року.
У порушення умов кредитного договору про належне, повне і своєчасне виконання зобов`язань, ОСОБА_1 зобов`язання за договором належним чином не виконав, в результаті чого має заборгованість у розмірі 24 368,94 грн, а саме: 10 773,40 грн заборгованість за тілом кредиту; 9 005,54 грн заборгованість за процентами; 4 590,00 грн заборгованість за процентами, нарахованими відповідно до ст. 625 ЦК України.
Стислий зміст (виклад) заяв по суті справи.
Заяви по суті справи від сторін не надходили.
Аргументи (позиції) учасників справи.
Представник позивача у судове засідання не з`явився. Подав до суду клопотання, у якому просить розглядати справу за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр». Також зазначив, що у разі неявки в судове засідання відповідача не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з`явився. Про день, час та місце проведення розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання відповідача. Про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.
Згідно із ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
У відповідності до приписів ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Рух справи.
Ухвалою Валківського районного суду Харківської області від 11 серпня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Валківського районного суду Харківської області від 25 серпня 2026 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів. Витребувано у Акціонерного товариства «Універсал Банк» наступну інформацію: чи емітувалась (видавалась) банківська картка № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ); інформацію про рух коштів по банківському рахунку № НОМЕР_1 за період: з 27 листопада 2025 року та протягом наступних за цим днем 5 днів; з 31 грудня 2025 року та протягом наступних за цим днем 5 днів; прізвище, ім`я, по-батькові отримувача грошових коштів, перерахованих на карту № НОМЕР_1 , видану Акціонерним товариством «Універсал Банк» на яку були: 27 листопада 2025 року перераховані грошові кошти в сумі 10 000 грн; 31 грудня 2025 року перераховані грошові кошти в сумі 1 000 грн.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
27 листопада 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено кредитний договір № 26.11.2025-100001271 (надалі кредитний договір) (а.с. 15-18).
ОСОБА_1 в електронній формі прийняв пропозицію про укладення кредитного договору, підписавши відповідь Позичальника про прийняття пропозиції електронним підписом одноразовим ідентифікатором Е849.
Реквізитами належного Позичальнику електронного платіжного засобу для надання кредитних коштів визначено 4441-11ХХ-ХХХХ-4914.
Відповідно до п. 1 кредитного договору дата надання/видачі кредиту - 27/11/2025.
Пунктом 2 кредитного договору визначено, що сума Кредиту: 10 000 грн 00 коп.
Відповідно до п. 3 кредитного договору строк, на який надається Кредит - 112 днів з дати його надання.
Пунктом 4 кредитного договору визначено, що дата повернення (виплати) кредиту - 18.03.2026.
Відповідно до п. 5 кредитного договору продовження (лонгація, пролонгація) строку кредитування та строку виплати кредиту передбачена. Позичальник має право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та строку виплати кредиту, установлених договором, на підставі поданого до кредитодавця звернення із зазначеною датою в паперовій формі або в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання. Кредитодавець також інформує Позичальника про зміну строку повернення Кредиту шляхом відправлення повідомлення в особистий кабінет Позичальника на вебсайті Кредитодавця, який є створеним на момент укладення даного кредитного договору або створюється Позичальнику при укладенні ним даного договору, та є обраним за згодою з Позичальником каналом для комунікації, для відправлення повідомлень про зміну строку повернення Кредиту та строку виплати кредиту. Ініціювання споживачем продовження (лонгації, пролонгації) строку кредитування відбувається без змін умов попередньо укладеного договору в бік погіршення для споживача.
Пунктом 6 кредитного договору передбачено, що процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.
Відповідно до п. 7 кредитного договору комісія, пов`язана з наданням Кредиту 20% від суми Кредиту та дорівнює 2000 грн 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми Кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні. Нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту.
Пунктом 9 кредитного договору визначено, що протягом строку дії договору тарифи та комісія(ії) за фінансовою послугою залишаються незмінними. Кредитодавець не надає додаткових та/або супутніх послуг.
Відповідно до п. 10 кредитного договору денна процентна ставка загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається Кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Денна процентна ставка та її розрахунок: 0.9% (денна процентна ставка) = (10106.44 / 10000)/112 ? 100%.
Пунктом 11 кредитного договору передбачено, що проценти (економічна сутність плата за користування Кредитом) розраховуються шляхом множення всієї Суми Кредиту (включаючи всі Транші) (залишку від всієї Суми Кредиту) (база розрахунку) на кількість днів користування Кредитом/залишком Кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді.
31 грудня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено додатковий договір № 26.11.2025-100001271-1 до кредитного договору № 26.11.2025-100001271 від 27 листопада 2025 року (а.с. 19 зворот 20).
Відповідно до п. 1.1 додаткового договору сума Кредиту з дати укладення даного Додаткового Договору становить 11 000 грн 00 коп, яка складається з усіх Траншів частин Суми кредиту, зазначених в Договорі 1-й Транш та в укладених Сторонами Додаткових Договорах чергові Транші.
Пунктом 1.2 додаткового договору передбачено, що за даним Додатковим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Позичальнику 2-й Транш у розмірі 1 000 грн 00 коп; дата надання/видачі Кредиту 2-го Траншу - 31/12/2025. Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту 2-го Траншу: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4441-11XX-XXXX-4914. Днем надання Кредиту 2-го Траншу вважається списання відповідної суми коштів з рахунку Кредитодавця. Реквізити належного Позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів Позичальнику: 4441-11XX-XXXX-4914. Строк, на який надається Кредит а саме 2-й Транш - 78 днів з дати його надання.
Відповідно до п. 1.4 додаткового договору у зв`язку зі збільшенням Суми Кредиту змінюється розмір денної процентної ставки та її розрахунок, які з дати укладення додаткового договору становлять 0,66 %, орієнтовна реальна річна процентна ставка 5765,33 %, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача 16 312,06 грн, загальні витрати за споживчим кредитом 5 538,66 грн.
Пунктом 1.5 додаткового договору визначено, що строк, на який надається Кредит 112 днів з дати його надання, строк починає обраховуватись в перший день надання 1-го Траншу. Дата повернення виплати кредиту - 18.03.2026.
Додатковим договором також визначено, що процентна ставка, проценти, комісія за надання, встановлені кредитним договором, та порядок їх нарахування не змінюються, а базою розрахунку для нарахування процентів є сума кредиту усіх наданих траншів, яка надана та не повернута Позичальником Кредитодавцю.
Додатковий договір підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором К896.
Згідно листа Акціонерного товариства «Універсал Банк» від 02 вересня 2026 року № БТ/Е-38384 на ім`я ОСОБА_1 емітовано банківську картку № НОМЕР_1 . Банком також повідомлено, що за період з 27 листопада 2025 року по 02 грудня 2025 року на вказану платіжну картку зараховано 10 000,00 грн, а за період з 31 грудня 2025 року по 05 січня 2026 року 1 000,00 грн (а.с. 64).
З банківської виписки за рахунком, відкритим до платіжної картки № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 , за період з 27 листопада 2025 року по 02 грудня 2025 року вбачається, що 27 листопада 2025 року о 17 год 29 хв на вказану платіжну картку від IPAY_SGROSHI_A2C зараховано 10 000,00 грн, після чого залишок коштів на рахунку становив 12 159,01 грн (а.с. 65).
З банківської виписки за рахунком, відкритим до платіжної картки № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 , за період з 31 грудня 2025 року по 05 січня 2026 року вбачається, що 31 грудня 2025 року о 14 год 09 хв на вказану платіжну картку від IPAY_SGR_A2C зараховано 1 000,00 грн, після чого залишок коштів на рахунку становив 5 573,10 грн (а.с. 66).
Відповідно до розрахунку заборгованості позивача станом на 06 липня 2026 року сума наданого кредиту становить 11 000,00 грн, загальний розмір заборгованості 24 368,94 грн, з яких 10 773,40 грн основний борг, 9 005,54 грн відсотки, 4 590,00 грн відсотки відповідно до ст. 625 ЦК України (а.с. 23-24).
З розрахунку заборгованості вбачається, що з 27 листопада 2025 року по 10 грудня 2025 року включно відсотки за користування кредитом нараховувались на суму кредиту 10 000,00 грн за процентною ставкою 1 % за один день користування кредитом у розмірі 100,00 грн за кожен день. За вказаний період нараховано 1 400,00 грн відсотків.
27 листопада 2025 року позивачем також нараховано комісію, пов`язану з наданням кредиту, у розмірі 2 000,00 грн.
10 грудня 2025 року ОСОБА_1 здійснено платіж у розмірі 2 513,30 грн, з якого 1 400,00 грн зараховано в рахунок погашення нарахованих відсотків, а 1 113,30 грн в рахунок погашення комісії. Після здійснення вказаного платежу залишок заборгованості за комісією становив 886,70 грн, а за тілом кредиту 10 000,00 грн.
З 11 грудня 2025 року по 30 грудня 2025 року відсотки за користування кредитом продовжували нараховуватись на суму основного боргу 10 000,00 грн за процентною ставкою 1 % за один день користування кредитом у розмірі 100,00 грн за кожен день.
Починаючи з 25 грудня 2025 року позивачем також здійснювалось нарахування відсотків відповідно до ст. 625 ЦК України у розмірі 130,00 грн за кожен день прострочення. Станом на 30 грудня 2025 року розмір таких нарахувань становив 780,00 грн.
31 грудня 2025 року ОСОБА_1 надано другий транш у розмірі 1 000,00 грн, у зв`язку із чим загальна сума наданого кредиту становила 11 000,00 грн. Цього ж дня позивачем нараховано 110,00 грн відсотків за користування кредитом за процентною ставкою 1 % за один день та 130,00 грн відсотків відповідно до ст. 625 ЦК України.
31 грудня 2025 року ОСОБА_1 здійснено платіж у розмірі 3 423,30 грн. Із вказаного платежу 910,00 грн зараховано в рахунок погашення відсотків, нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України, 886,70 грн в рахунок погашення залишку комісії, 1 400,00 грн в рахунок погашення відсотків за користування кредитом, а 226,60 грн в рахунок погашення тіла кредиту. Після здійснення вказаного платежу залишок заборгованості за тілом кредиту становив 10 773,40 грн, за відсотками 710,00 грн, за комісією та відсотками, нарахованими відповідно до ст. 625 ЦК України, 0,00 грн.
Починаючи з 01 січня 2026 року відсотки за користування кредитом нараховувались на залишок основного боргу 10 773,40 грн за процентною ставкою 1 % за один день користування кредитом у розмірі 107,73 грн або 107,74 грн за кожен день залежно від округлення.
З 09 січня 2026 року позивачем знову здійснювалось нарахування відсотків відповідно до ст. 625 ЦК України у розмірі 143,00 грн за кожен день прострочення. З 09 січня 2026 року по 09 лютого 2026 року нараховано 4 576,00 грн таких відсотків, 10 лютого 2026 року 14,00 грн, після чого їх загальний розмір становив 4 590,00 грн та надалі не збільшувався.
Відсотки за користування кредитом за процентною ставкою 1 % за один день користування кредитом продовжували нараховуватись до 18 березня 2026 року включно. Станом на вказану дату залишок нарахованих та непогашених відсотків становив 9 005,54 грн, а залишок основного боргу 10 773,40 грн.
Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду.
Положеннями ч.ч.1, 2 ст. 207 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Частинами 1 та 2 ст. 639 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За змістом ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
За змістом вимог ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається в письмовій формі, а відповідно частини 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про електронну комерцію».
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначений порядок укладення електронного договору. Зокрема, відповідно до частини 3 цієї статті, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Частинами 4 та 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.
За правилами ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Кредитний договір № 26.11.2025-100001271 від 27 листопада 2025 року та додатковий договір № 26.11.2025-100001271-1 від 31 грудня 2025 року містять істотні умови такого виду договорів та підписані ОСОБА_1 електронними підписами одноразовими ідентифікаторами.
За таких обставин суд вважає встановленим факт укладення ОСОБА_1 кредитного договору та додаткового договору до нього.
Матеріалами справи, а саме банківськими виписками Акціонерного товариства «Універсал Банк», встановлено здійснення операцій з перерахування на банківський рахунок ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 10 000,00 грн та 31 грудня 2025 року 1 000,00 грн. Вказаними банківськими виписками підтверджується надання ОСОБА_1 кредитних коштів за кредитним договором № 26.11.2025-100001271 від 27 листопада 2025 року та додатковим договором № 26.11.2025-100001271-1 від 31 грудня 2025 року.
За змістом положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Частинами 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України встановлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати визначаються в договорі.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Суд враховує, що договірна процентна ставка за користування кредитом упродовж усього строку кредитування становила 1 % за один день користування кредитом.
Вказана ставка не змінювалась додатковим договором від 31 грудня 2025 року. Передбачений додатковим договором показник денної процентної ставки 0,66 % є розрахунковим показником вартості кредиту для споживача, тоді як відсотки за користування кредитом відповідно до умов договору нараховувались саме за ставкою 1 % на день.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим станом на 06 липня 2026 року має заборгованість у загальному розмірі 24 368,94 грн, з яких: 10 773,40 грн заборгованість за тілом кредиту; 9 005,54 грн заборгованість за відсотками; 4 590,00 грн заборгованість за відсотками, нарахованими відповідно до ст. 625 ЦК України.
Разом з тим суд не погоджується із визначеним позивачем розміром основного боргу та відсотків, з огляду на наступне.
Щодо комісії, пов`язаної з наданням кредиту.
Відповідно до п. 7 кредитного договору комісія, пов`язана з наданням Кредиту, економічна сутність якої визначена як плата за надання Кредиту, становить 20 % від суми Кредиту та дорівнює 2 000,00 грн. Комісія розраховується шляхом множення суми Кредиту на розмір Комісії у відсотковому значенні, нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника, для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Разом з тим саме по собі надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України є обов`язком кредитодавця, а виконання такого обов`язку не може обумовлюватися окремою зустрічною оплатою з боку позичальника.
Наявність такої комісії вимагає зазначення в кредитному договорі переліку додаткових та супутніх фінансових послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням/поверненням кредиту, що надаються позичальнику, адже само по собі надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України є обов`язком банку/фінансової установи, й виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника.
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15 (провадження № 61-8862сво18) зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.
Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 12 квітня 2022 року в справі № 640/14229/15 (провадження № 61-16739св20), від 21 квітня 2021 року в справі № 677/1535/15 (провадження № 61-19356св19), від 15 грудня 2021 року в справі № 209/789/15 (провадження № 61-16561св20), від 21 липня 2021 року в справі № 751/4015/15 (провадження № 61-8543св20).
Крім того, п. 9 кредитного договору прямо встановлено, що кредитодавець не надає додаткових та/або супутніх послуг.
Отже, умови договору про сплату комісії саме за надання кредиту, тобто за дії, які кредитор здійснює на власну користь, є несправедливими, суперечать принципу добросовісності, та мають наслідком істотний дисбаланс договірних прав і обов`язків та погіршення становища споживача, що за своєю природою є дискримінаційними.
Встановлена комісія за надання кредиту є невиправданим платежем, що спрямований на незаконне заволодіння грошовими коштами фізичної особи споживача, як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, отже, така умова договору порушує публічний порядок, та є нікчемною.
При цьому із розрахунку позивача вбачається, що за рахунок платежу ОСОБА_1 від 10 грудня 2025 року в рахунок комісії зараховано 1 113,30 грн, а за рахунок платежу від 31 грудня 2025 року 886,70 грн, тобто загалом 2 000,00 грн.
Оскільки обов`язку ОСОБА_1 зі сплати такої комісії не існувало, вказані кошти не могли бути спрямовані на її погашення та мають бути враховані при визначенні фактичного розміру непогашеного тіла кредиту і відсотків.
Щодо відсотків, нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України.
Позивачем заявлено до стягнення 4 590,00 грн відсотків відповідно до ст. 625 ЦК України.
Із наданого розрахунку вбачається, що їх нарахування розпочато 25 грудня 2025 року. З 25 грудня 2025 року по 31 грудня 2025 року позивач нараховував по 130,00 грн за кожен день прострочення. Починаючи з 09 січня 2026 року позивачем нараховувалось по 143,00 грн за кожен день прострочення, а 10 лютого 2026 року 14,00 грн, після чого загальний розмір нарахувань становив 4 590,00 грн.
Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина 1статті 14 ЦК України).
Критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/8618/15-ц (провадження № 61-4393сво18)).
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан з 05 години 00 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває до теперішнього часу.
У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).
Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:
в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;
в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;
у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).
Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31 січня 2024 року у справі №183/7850/22.
Оскільки відсотки відповідно до ст. 625 ЦК України у розмірі 4 590,00 грн нараховані у період дії воєнного стану, вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.
Крім того, із розрахунку позивача вбачається, що станом на 31 грудня 2025 року ним було нараховано 910,00 грн відсотків відповідно до ст. 625 ЦК України, які за рахунок здійсненого ОСОБА_1 31 грудня 2025 року платежу у розмірі 3 423,30 грн погашено у повному обсязі. Оскільки обов`язку ОСОБА_1 зі сплати відсотків відповідно до ст. 625 ЦК України у період дії воєнного стану не існувало, вказані кошти не могли бути спрямовані на їх погашення та підлягають врахуванню при визначенні фактичного розміру непогашеного тіла кредиту та відсотків за користування кредитом.
Пунктом 9.2 кредитного договору визначено, що у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за договором у повному обсязі черговість погашення вимог встановлюється законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 534 ЦК України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у встановленій законом черговості, зокрема спочатку проценти, а після цього основну суму боргу. Вставленный текст
За період з 27 листопада 2025 року по 10 грудня 2025 року включно, тобто протягом 14 днів, відсотки на суму першого траншу 10 000,00 грн підлягають нарахуванню за встановленою кредитним договором ставкою 1 % за один день користування кредитом.
Розмір відсотків за один день становить: 10 000,00 грн ? 1 % = 100,00 грн.
За 14 днів розмір відсотків становить: 100,00 грн ? 14 днів = 1 400,00 грн.
10 грудня 2025 року ОСОБА_1 сплатив 2 513,30 грн.
Із вказаної суми 1 400,00 грн підлягають зарахуванню у рахунок погашення нарахованих відсотків, а решта платежу: 2 513,30 грн 1 400,00 грн = 1 113,30 грн підлягає зарахуванню у рахунок погашення тіла кредиту.
Після цього залишок тіла кредиту становив: 10 000,00 грн 1 113,30 грн = 8 886,70 грн.
З 11 грудня 2025 року по 30 грудня 2025 року включно, тобто протягом 20 днів, відсотки за користування кредитом підлягають нарахуванню за тією самою договірною ставкою 1 % за один день на фактичний залишок основного боргу 8 886,70 грн.
Розмір відсотків за один день становить: 8 886,70 грн ? 1 % = 88,867 грн.
За 20 днів розмір відсотків становить: 8 886,70 грн ? 1 % ? 20 днів = 1 777,34 грн.
31 грудня 2025 року ОСОБА_1 надано другий транш у розмірі 1 000,00 грн, у зв`язку із чим тіло кредиту становило: 8 886,70 грн + 1 000,00 грн = 9 886,70 грн.
За 31 грудня 2025 року відсотки підлягають нарахуванню за договірною ставкою 1 % за один день на суму 9 886,70 грн.
Розмір відсотків за один день становить: 9 886,70 грн ? 1 % = 98,867 грн, що з урахуванням округлення становить 98,87 грн.
Таким чином, з моменту здійснення платежу 10 грудня 2025 року до наступного платежу 31 грудня 2025 року включно підлягало нарахуванню: 1 777,34 грн + 98,87 грн = 1 876,21 грн відсотків.
31 грудня 2025 року ОСОБА_1 сплатив 3 423,30 грн.
Оскільки комісія за надання кредиту та відсотки відповідно до ст. 625 ЦК України не підлягали сплаті, із зазначеного платежу 1 876,21 грн підлягають зарахуванню у рахунок погашення відсотків за користування кредитом, а залишок: 3 423,30 грн 1 876,21 грн = 1 547,09 грн підлягає зарахуванню у рахунок тіла кредиту.
Після цього залишок тіла кредиту становив: 9 886,70 грн 1 547,09 грн = 8 339,61 грн.
З 01 січня 2026 року по 18 березня 2026 року включно, тобто протягом 77 днів, відсотки підлягають нарахуванню за договірною процентною ставкою 1 % за один день користування кредитом на залишок тіла кредиту 8 339,61 грн.
Розмір відсотків за один день становить: 8 339,61 грн ? 1 % = 83,3961 грн.
За 77 днів розмір відсотків становить: 8 339,61 грн ? 1 % ? 77 днів = 6 421,50 грн.
Отже, загальний розмір непогашених відсотків за користування кредитом, нарахованих за договірною ставкою 1 % за один день, становить 6 421,50 грн.
Залишок непогашеного тіла кредиту становить 8 339,61 грн.
Таким чином, заборгованість ОСОБА_1 за тілом кредиту та відсотками за користування кредитом становить: 8 339,61 грн + 6 421,50 грн = 14 761,11 грн.
Відповідно до положень ст.ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема, щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.
На час розгляду справи судом відповідач не надав даних, що свідчать про добровільне погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку.
Отже, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 26.11.2025-100001271 від 27 листопада 2025 року у загальному розмірі 14 761,11 грн, з яких 8 339,61 грн заборгованість за тілом кредиту та 6 421,50 грн заборгованість за відсотками за користування кредитом.
Розподіл судових витрат.
Частиною 1 статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду з цим позовом Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» сплачено 2 662,40 грн судового збору за подання позову (позов подано через систему Електронний Суд), що підтверджується платіжною інструкцією від 10 липня 2026 року (а.с. 1).
Приймаючи до уваги, що позов підлягає частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1 612,71 грн (14 761,11 / 24 368,94 ? 2 662,40 = 1 612,71).
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з ч. 7 ст. 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи та документів, що до неї додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи. У разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету або відсутності відомостей про його наявність такі документи направляються у паперовій формі листом з описом вкладення.
На підтвердження витрат, пов`язаних із направленням ОСОБА_1 копії позовної заяви та доданих до неї документів, позивачем надано квитанцію № 2148195 на суму 130,98 грн (а.с. 32).
Вказані витрати понесені позивачем у зв`язку з виконанням встановленого процесуальним законом обов`язку щодо направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів, а тому належать до витрат, пов`язаних з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи.
Приймаючи до уваги, що позов підлягає частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати, пов`язані з направленням копії позовної заяви та доданих до неї документів, пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 79,34 грн (14 761,11 / 24 368,94 ? 130,98).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 141, 259, 264-265, 268, 273, 280-284, 289, 351-352, 354-355 ЦПК України, суд,
У Х В А Л И В:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 26.11.2025-100001271 від 27 листопада 2025 року у розмірі 14 761 (чотирнадцять тисяч сімсот шістдесят одна) грн 11 коп, з яких: заборгованість за тілом кредиту 8 339 (вісім тисяч триста тридцять дев`ять) грн 61 коп; заборгованість за відсотками за користування кредитом 6 421 (шість тисяч чотириста двадцять одна) грн 50 коп.
У задоволенні іншої частини позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 612 (одна тисяча шістсот дванадцять) грн 71 коп, а також судові витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду, у розмірі 79 (сімдесят дев`ять) грн 34 коп.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, 133 А, код ЄДРПОУ: 37356833.
Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення складено 29 вересня 2026 року.
Суддя А.О. Логвінов
Судове рішення № 140177699, Валківський районний суд Харківської області було прийнято 29.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 615/2038/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: