Рішення № 140177632, 29.09.2026, Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №613/1449/26 Провадження № 2-о/613/65/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року м. Богодухів

Богодухівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Сеник О.С.,

за участю секретаря судового засідання Дегтяр А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Богодухівського районного суду Харківської області в порядку окремого провадження цивільну справу № 613/1449/26 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особи: Богодухівська міська рада Харківської області, про встановлення факту родинних відносин, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Богодухівського районного суду Харківської області із заявою, за участю заінтересованої особи Богодухівської міської ради Харківської області, в якій просить встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є рідним сином ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування заяви зазначив, що його мати ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Кадино Могильовського району Могильовської оласті, Республіка Білорусь. За життя вона не склала заповіту, тому спадкування здійснюється за законом.

Після смерті матері залишилося спадкове майно : квартира АДРЕСА_1 , яка належала спадкодавиці на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Органом приватизації Ульянівського бурякорадгоспу від 14.11.1996.

Після відкриття спадщини ОСОБА_1 звернувся до Богодухівської нотаріальної контори Харківської області для оформлення своїх спадкових прав.

22.07.2026 ОСОБА_1 звернувся до Богодухівської нотаріальної контори Харківської області із заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері, однак, у відповідь йому було повідомлено про неможливість підтвердження родинних зв`язків між ним та померлою з огляду на розбіжності у написанні прізвища (у свідоцтві про смерть прізвище померлої зазначено як « ОСОБА_4 », а у свідоцтві про народження спадкоємця прізвище матері зазначено як « ОСОБА_5 »). У зв`язку з цим рекомендовано заявнику звернутися до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

Родинний зв`язок між заявником та померлою підтверджується наданими письмовими доказами. У всіх офіційних документах, які були видані заявнику та його матері за її життя, прізвище спадкодавиці зазначено як « ОСОБА_5 ».

Розбіжність у написанні прізвища має виключно технічний характер і виникла внаслідок неправильного перкладу (транслітерації) прізвища з російською мови на українську.

Встановлення вказаного факту необхідне заявнику для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом та оформлення спадкових прав.

Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 05.08.2026 заяву ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи Богодухівської міської ради Харківської області про встановлення факту, що має юридичне значення, було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у поданій до суду письмовій заяві просив розглянути справу за його відсутності, повідомив, що заявлені вимоги підтримує та просить задовольнити.

Представник заінтересованої особи Богодухівської міської ради Харківської області у надісланій до суду письмовій заяві просив розглядати справу за його відсутності. Зазначив, що у вирішенні заяви покладаєься на розсуд суду.

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч. 3 ст. 211 ЦПК України судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії паспорту серії НОМЕР_1 , виданого 11.07.1998 Жовтневим РВ ХМУ УМВС України в Харківській області, заявник ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Улянівка Богодухівського району Харківської області. Російською мовою прізвище в паспорті зазначено як « ОСОБА_6 ».

З 14.07.2022 заявник зареєстрований як внутрішньо переміщена особа за адресою : АДРЕСА_2 , що підтверджується відомостями з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери.

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 07.10.1965, виданого українською мовою, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у с. Ульянівка Богоухівського району Харківської області, його батьками є ОСОБА_7 та ОСОБА_3 .

У свідоцтві про укладення шлюбу від 12.10.1990 серії НОМЕР_3 , виданого російськю мовою, прізвище заявника вказано як « ОСОБА_6 ».

Як вбачається зі змісту копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 12.05.1992, батько заявника помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , його прізвище, ім`я та по батькові у свідоцтві про смерть, заповненому російською мовою, вказані як « ОСОБА_8 ». З цього свідоцтва вбачається, що батько заявника помер у с. Мар`їне Богодухівського району Харківської області.

Згідно з матеріалами справи № 78 на приватизовану квартиру АДРЕСА_1 , зокрема, наявного в матеріалах справи свідоцтва про право власності на житло від 04.11.1996, виданого Органом приватизації Ульянівського бурякорадгоспу, та технічного паспорту на цю квартиру, власником зазначеної квартири є ОСОБА_2 .

Довідкою ПП «Богодухівське бюро технічної інвентаризації» від 04.07.2026 та довідкою КП «Богодухівське бюро технічної інвентаризації» від 03.07.2026 № 450 підтверджено, що право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстроване за ОСОБА_2 .

Як вбачається з копії довідки № 693 від 22.04.2002, виданої Каднинським сільським виконавчим комітетом Могильовського району Могильовської області РБ, ОСОБА_9 проживала за місцем реєстрації доньки ОСОБА_10 у АДРЕСА_3 , однак, не була там зареєстрована.

Заявником надано копію свідоцтва про смерть матері серії НОМЕР_5 від 08.11.2001, виданого Кадинським сільвиконкомом Могильовського району Могильовської області РБ, виданого у т.ч. російською мовою, відповідно до якого матір заявника, прізвище, ім`я та по батькові якої російською мовою зазначено як « ОСОБА_11 », померла у с. Кадино ІНФОРМАЦІЯ_2 (актовий запи про смерть № 53 від 08.11.2001).

Отже, з наявних документів (копії свідоцтва про народження заявника, копії його паспорту, копії свідоцтва про смерть батька, який був чоловіком спадкодавиці, документів про право власності на спадкове майно - квартиру АДРЕСА_1 вбачається, що ОСОБА_2 , яка є власницею зазначеної квартири, та померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , є матір`ю ОСОБА_1 , який на даний час зареєстрований у цій квартирі як ВПО.

Написання прізвища померлої російською мовою як « ОСОБА_12 » є виключно технічною розбіжністю і пов`язане з особливостями перекладу прізвища матері заявника при видачі свідоцтва про смерть, яке було видане у Республіці Білорусь.

Відповідно до статті 13 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року, укладеної між державами-членами СНД (зокрема, Україною і російською федерацією) та ратифікованої Законом України від 10 листопада 1994 року № 240/94-ВР, документи, що на території однієї з Договірних Сторін виготовлені або засвідчені установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції і за установленою формою та скріплені гербовою печаткою, приймаються на територіях інших Договірних Сторін без якого-небудь спеціального посвідчення; документи, що на території однієї з Договірних Сторін розглядаються як офіційні документи, користуються на територіях інших Договірних Сторін доказовою силою офіційних документів.

23 грудня 2022 року набрав чинності Закон № 2783-IX «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року».

Відповідно до цього Закону дію Конвенції було зупинено у відносинах з РФ та РБ.

Це означає, що дія цієї Конвенції, у тому числі і статті 13, зупиняється щодо будь-яких документів, виданих, посвідчених лише у двох країнах (РФ та РБ), незалежно від дати їх видачі, посвідчення.

З дати зупинення дії Конвенції 1993 року у відносинах з РФ та РБ до документів, виданих на території цих країн, при їх пред`явленні на території України застосовуватиметься вимога засвідчення апостилем згідно з Конвенцією, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, яка була підписана 05 жовтня 1961 року в м. Гаазі. Відповідно до Закону України від 10 січня 2002 року № 2933-ІІІ «Про приєднання України до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних документів» Конвенція набрала чинності для України з 22 грудня 2003 року та залишається чинною у відносинах України з РФ і РБ.

Водночас для захисту прав і свобод громадян України та інших осіб, що мають документи вказаних країн, Кабінет Міністрів України врегулював питання використання документів цих країн на час воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування.

Так, відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 04 лютого 2023 року № 107 «Деякі питання прийняття на території України під час воєнного стану документів, виданих уповноваженими органами іноземних держав» під час воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування документи, виготовлені або засвідчені на території іноземних держав установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції за установленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на території України без спеціального посвідчення (консульської легалізації, проставлення апостиля тощо) у разі, коли станом на 24 лютого 2022 року такі документи приймалися на території України без спеціального посвідчення.

Таким чином, станом на день розгляду справи свідоцтво про смерть, видане на території РБ, не потребує будь-якої легалізації.

Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 15 серпня 2024 року у справі № 643/8133/23, від 24 грудня 2024 року у справі № 387/228/24, від 02 липня 2025 року у справі № 186/227/24.

Враховуючи, що факт смерті ОСОБА_13 05 листопада 2001 року зафіксовано уповноваженим державним органом іноземної держави, а саме виконавчим комітетом відповідної сільської ради за місцем фактичного проживання, суд вважає за можливе врахувати вказане свідоцтво як доказ на підтвердження факту родинних відносин між заявником та спадодавицею.

Як вбачається з листа Богодухівської державної нотаріальної контори Харківської області від 22.07.2026, ОСОБА_1 звернувся до державного нотаріуса з приводу отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 його матері ОСОБА_2 . У листі зазначено, що ОСОБА_1 є спадкоємцем 1ступеня споріднення згідно зі ст.1261 ЦК України. Однак, при огляді документів, необхідних для встановлення родинних відносин між заявником та померлою було встановлено, що за свідоцтвом про смерть прізвище та ім`я померлої зазначено як « ОСОБА_4 » (російською мовою « ОСОБА_6 »), в той час як за свідоцтвом про народження заявника прізвище його матері українською мовою зазначено як « ОСОБА_5 ». З огляду на неможливість надання документів, що підтверджують родинні відносини, рекомендовано звернутися до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

У зв`язку з викладеним ОСОБА_1 звернувся до суду з цією заявою про встановлення факту родинних відносин між ним та померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 .

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у постанові Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Як зазначено у п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника.

Відповідно до п. 1, п.6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами; встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Згідно з ч. 1 ст. 319 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Частинами 1, 2, 4 ст. 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Так, Європейський суд з прав людини у своїй практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-яку заяву, що стосується його прав і обов`язків цивільного характеру (п. 36 рішення ЄСПЛ від 21.02.1975 року у справі «Голден проти Сполученого королівства») та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст. 13 Конвенції).

У відповідності до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є сином ОСОБА_13 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З урахуванням системного аналізу зазначених вище норм, практики Європейського суду з прав людини та матеріалів справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 ..

Встановлення факту родинних відносин необхідно заявнику для оформлення своїх спадкових прав.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 11, 13, 76 81, ч.1 ст.223, ч.2 ст.247, ст.ст. 259, 263 265, 268, 273, 293, 294, 315-319, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є рідним сином ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою : АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Заінтересована особа: Богодухівська міська рада Харківської області, адреса: 62103, Харківська область, м. Богодухів, пл. Соборності, 2, код ЄДРПОУ 04058640.

Суддя О.С. Сеник