Ухвала суду № 140177059, 24.09.2026, Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області

24.09.2026

ЄУН 398/320/17

Провадження № 2/389/1068/26

УХВАЛА

24 вересня 2026 року Знам`янський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:головуючого судді Берднікової Г.В.,

за участю секретаря судового засідання Іваніни В.С., представаника позивача Галінкіна В.Ф., представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду міста Знам`янка Кіровоградської області цивільну справу, в порядку загального провадження, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестиційні рішення та стратегії» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні суду знаходиться справа за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Інвестиційні рішення та стратегії» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором. У позовній заяві заявлено вимогу про солідарне стягнення з відповідачів заборгованісті за кредитним договором у сумі 667282 грн 23 коп. Заборгованість виникла за кредитним договором №24/PVN6-08-07 від 17 серпня 2007 року, укладеним між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 , та за виконання умов якого останньою, ОСОБА_3 поручилася перед кредитором шляхом укладення договору поруки №24/PVN6-P від 17 серпня 2007 року.

Позов подано до суду ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», після чого ухвалою суду до часті у справі залучено правонаступника позивача ТОВ «Фінансова компанія «Інвестиційні рішення та стратегії».

Вказана справа до Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області надійшла з Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області та за наслідками здійснення автоматизованого розполіду справи між суддями, передана до провадження судді Берднікової Г.В., розгляд справи розпочато зі стадії розгляду справи по суті, оскільки склад суду змінено на цій стадії.

Представником ТОВ «Фінансова компанія «Інвестиційні рішення та стратегії» до суду подано заяву про збільшення позовних вимог, в якій позивач просить стягнути солідарно з відповідачів на свою користь заборгованість за кредитним договором №24/PVN6-08-07 від 17 серпня 2007 року в розмірі 1000000 грн, а саме: основний борг за тілом кредиту 10956,25 доларів США, що за курсом НБУ становить 310437,67 грн; борг за відсотками 8480,5 доларів США, що становить за курсом НБУ 240289,03 грн; пеня по простроченому тілу та відсотками 449273,30 грн.

У судовому засіданні представник позивача заяву про збільшення позовних вимог підтримав у повному обсязі, просив поновити процесуальний строк для її подання з посиланням на вступ правонаступника до участі у справі на стадії розгляу справи по суті.

Представник відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 категорично заперечив проти поновлення процесуального строку для подання заяви про збільшення розміру позовних вимог та прийняття її до розгляду. Зазначив, що заява про поновлення процесуального строку одночасно із заявою про збільшення розміру позовних вимог не подавалося. У разі прийняття заяви про збільшення розміру позовних вимог буде порушено принцип пропорційності судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив. Прийняття заяви про збільшення розміру позовних вимог звужує обсяг прав відповідачів і є не пропорційним по відношенню до них.

Представник відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 підтримала заперечення ОСОБА_2 , просила відмовити у прийнятті заяви ТОВ «Фінансова компанія «Інвестиційні рішення та стратегії» про збільшення позовних вимог.

Вивчивши подане представником позивача клопотання, враховуючи думку представників відповідачів, суд приходить до висновку про відмову у прийнятті заяви ТОВ «Фінансова компанія «Інвестиційні рішення та стратегії» про збільшення розміру позовних вимог, виходячи з наступного.

За змістом ст.ст.13,43 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Положенням ч.12 ст. 33 ЦПК України прямо встановлено, що у разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.

У вказаній справі рішення про повторне проведення підготовчого розгляду не приймалось.

ТОВ «Фінансова компанія «Інвестиційні рішення та стратегії» є правонаступником позивача, проте, сам факт того, що новий склад суду відповідно до ч.12 ст.33 ЦПК розпочинає розгляд справи по суті заново, не відновлює для нього строк на збільшення розміру позовних вимог.

Положенням п.2 ч.2 ст.49 ЦПК України встановлено, що позивач може збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання.

Підготовче засідання вже проведено, підготовче провадження закінчене, справа призначена до розгляду по суті. Тому заява ТОВ «Фінансова компанія «Інвестиційні рішення та стратегії» про збільшення суми заборгованості, подана вже новому складу суду під час розгляду справи по суті, не може бути прийнята як збільшення розміру позовних вимог за ст.49 ЦПК України.

Сам по собі тривалий розгляд справи не створює для позивача ТОВ «Фінансова компанія «Інвестиційні рішення та стратегії» права без обмеження в часі збільшувати розмір позовних вимог.

З урахуванням висновків суду апеляційної інстанції щодо недопустимості надмірного формалізму при вирішенні питання про прийняття заяви позивача, суд вважає за необхідне оцінити подану заяву з урахуванням її змісту, характеру заявлених змін та відповідності вимогам статті 49 ЦПК України, а не обмежуватися виключно посиланням на стадію розгляду справи.

Частина 2 ст.49 ЦПК прямо встановлює, що позивач у загальному позовному провадженні може збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання. Це не просто рекомендація щодо форми це процесуальний строк реалізації конкретного диспозитивного права.

Суд також враховує, що позивачем дотримано встановлених законом вимог до форми та змісту відповідної процесуальної заяви, надано її копії іншим учасникам справи та сплачено судовий збір у зв`язку зі збільшенням розміру позовних вимог. Підстав для залишення заяви без руху відповідно до статті 185 ЦПК України судом не встановлено.

Разом з тим суд враховує висновки суду апеляційної інстанції щодо необхідності дотримання принципу пропорційності та недопущення надмірного формалізму при вирішенні питання щодо прийняття заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Водночас суд відзначає, що принцип пропорційності у цивільному судочинстві підлягає застосуванню з урахуванням процесуальних прав усіх учасників справи, а не виключно особи, яка вчиняє відповідну процесуальну дію. Відповідно до статті 11 ЦПК України суд визначає порядок здійснення провадження у справі з урахуванням, зокрема, необхідності забезпечення розумного балансу між приватними та публічними інтересами, а відповідно до статті 49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.

Встановлене ч.2 ст.49 ЦПК України обмеження щодо строку реалізації позивачем права на збільшення розміру позовних вимог не є виключно формальною вимогою до порядку подання відповідної заяви. Воно пов`язане із визначенням меж спору та забезпеченням належної підготовки справи до її розгляду по суті, а відтак спрямоване також на забезпечення процесуальних прав відповідача.

Прийняття заяви про істотне збільшення розміру позовних вимог після закінчення підготовчого провадження об`єктивно може вплинути на обсяг заперечень відповідача, склад доказів, необхідних для їх обґрунтування, необхідність проведення додаткових процесуальних дій та тривалість судового розгляду. Тому оцінка пропорційності такого процесуального рішення має здійснюватися з урахуванням не лише інтересу позивача у розгляді заявленої ним суми, а й права відповідача на ефективну підготовку та здійснення захисту.

Саме по собі посилання на необхідність уникнення надмірного формалізму не може означати усунення встановленого законом процесуального строку, оскільки це призвело б до протилежної крайності надмірної гнучкості у застосуванні процесуального закону та фактичного нівелювання передбаченої законом стадійності цивільного процесу.

Верховний Суд у своїй практиці неодноразово наголошував на необхідності уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, яка може призвести до скасування процесуальних вимог, установлених законом.

Таким чином, вирішуючи питання про можливість прийняття заяви про збільшення розміру позовних вимог після закінчення підготовчого засідання, суд має забезпечити баланс між правом позивача на ефективний судовий захист та процесуальними правами відповідача, зокрема правом бути належним чином проінформованим про остаточний обсяг заявлених до нього вимог та мати реальну можливість підготувати щодо них свої заперечення.

По суті позивач (правонаступник) пропустив процесуальний строк для подання заяви, але питання про його поновлення в заяві про збільшення позовних вимог у супереч ст.127 ЦПК України не ставив. Під час судового засідання просив поновити строк, обгрунтовуючи його пропуск тим, що лише ставши правонаступником після початку розгляду справи зміг надати оцінку розміру боргу.

Процесуальна норма не повинна застосовуватися механічно, але принцип пропорційності не дає суду права ігнорувати встановлену законом процесуальну межу лише тому, що її застосування є несприятливим для позивача. Суд має перевірити, який вплив відступ від цієї межі матиме на процесуальні права іншої сторони.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 ЦПК України усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в тій самій мірі, в якій вони були б обов`язковими для особи, яку правонаступник замінив.

Процесуальний статус правонаступника визначається з урахуванням процесуального стану справи на момент правонаступництва.

Суд зауважує, що строк для збільшення позовних вимог прямо визначений ст. 49 ЦПК, цей строк є не тим процесуальним строком, який можна поновити за загальним правилом. Це спеціально визначена законом процесуальна межа реалізації конкретного права позивача. Отже, сам факт вступу у справу правонаступника на стадії розгляду справи по суті не поновлює передбачене ст. 49 ЦПК право на збільшення розміру позовних вимог.

За викладеного, суд приходить до висновку про відмову у прийнятті заяви про збільшення розміру позовних вимог у зв`язку із пропуском процесуального строку для її подання.

Керуючись ст.ст. 49,127,260 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у прийнятті заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестиційні рішення та стратегії» про збільшення розміру позовних вимог.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 15 днів з дня складення повного тексту ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 29.09.2026

Суддя Г.В. Берднікова