Рішення № 140177025, 17.09.2026, Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області

17.09.2026

ЄУН 389/1813/26

провадження №2/389/944/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2026 року Знам`янський міськрайонний суд

Кіровоградської області

у складі: головуючого судді Українського В.В.

за участю секретаря судового засідання Гой І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду міста Знам`янка Кіровоградської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дмитрівської сільської ради Знам`янської міської ради Кропивницького району Кіровоградської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати за ним право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_2 .

Позовну заяву обґрунтував тим, що його мати ОСОБА_2 в березні 2002 року домовилася із ОСОБА_3 про купівлю в нього житлового будинку, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 сплатила ОСОБА_3 кошти за купівлю будинку у сумі 3000 гривень, про отримання яких останній написав власноручно розписку та отримав гроші у присутності двох свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . На підтвердження права власності на будинок ОСОБА_3 передав ОСОБА_2 договір купівлі-продажу будинку посвідчений 02 червня 1986 року секретарем виконавчого комітету Дмитрівської сільської ради народних депутатів та технічний паспорт на будинок 1989 року видання.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер, тому нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу житлового будинку не був, як того вимагав закон на той час. З 2002 року ніхто із спадкоємців продавця чи інших осіб претензій щодо вказаного будинку не пред`являв. До смерті матері позивач був упевнений, що вона оформила належним чином на своє ім`я право власності на вказаний житловий будинок, так як вона користувалася ним більше двадцяти років.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла та при оформленні спадкових прав після її смерті він дізнався про те, що право власності на будинок за адресою АДРЕСА_1 не оформлене на неї, та він, як спадкоємець першої черги, не має змоги у нотаріальному порядку оформити право на спадщину на вказаний будинок після смерті матері. Вважає, що мати набула право власності на спірне нерухоме майно, так як із продавцем досягла всіх істотних умов договору, однак смерть продавця унеможливила нотаріальне посвідчення договору, через що він змушений звернутися до суду із вказаним позовом.

Позивач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд справи без його участі, вимоги позову підтримав та просить їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, представник надав заяву про розгляд справи за його відсутності, відносно задоволення заявлених вимог не заперечує.

Повно, всебічно та об`єктивно дослідивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого Дмитрівською сільською радою Знам`янського району Кіровоградської області 13 серпня 1988 року, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , матір`ю якого є ОСОБА_2 .

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 виданого виконавчим комітетом Дмитрівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до інформаційних довідок зі спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину, заповіти/спадкові договори), та копії спадкової справи №72/2025, заведеної державним нотаріусом Другої Знам`янської державної нотаріальної контори Кіровоградської області, із заявою про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , до нотаріуса звернувся син ОСОБА_1 . Син ОСОБА_6 відмовився від прийняття спадщини на користь ОСОБА_1 . Останній отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок, який належав спадкодавцю.

Також судом встановлено, що ОСОБА_2 14 березня 2002 року домовилася із ОСОБА_3 про купівлю в нього житлового будинку, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 сплатила ОСОБА_3 кошти за купівлю будинку у сумі 3000 гривень, про отримання яких останній написав власноручно розписку та отримав гроші у присутності двох свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . На підтвердження права власності на будинок ОСОБА_3 передав ОСОБА_2 договір купівлі-продажу будинку посвідчений 02 червня 1986 року секретарем виконавчого комітету Дмитрівської сільської ради народних депутатів та технічний паспорт на будинок 1989 року видання.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оцінка доказів здійснюється судом за приписами ст.89 ЦПК України, відповідно до якої суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ст. 316 Цивільного кодексу України, право власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, не залежно від волі інших осіб.

Згідно зі ст. 317 цього Кодексу власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 328 Цивільного кодексу України унормовано, що право власності набувається на підставах, не заборонених законом та вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з приписами статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За змістом статей 13, 41, 47 Конституції України кожному гарантується реалізація права власності і його захист та непорушність. Кожен має право на житло.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно з пунктом 4 Прикінцевих і перехідних положень Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), що набрав чинності 01 січня 2004 року, цей Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Таким чином, зважаючи на те, що будинок придбаний ОСОБА_2 у 2002 році, на спірні правовідносини також поширюється дія норм ЦК Української PCP.

Відповідно до ст. 128 ЦК УPCP право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

За змістом статей 153, 225 ЦК Української PCP договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди. Право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить власникові. Якщо продавець не є його власником, покупець набуває права власності лише в тих випадках, коли згідно зі статтею 145 цього Кодексу власник не вправі витребувати від нього майно.

Відповідно до статті 224 ЦК Української PCP за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 227 ЦК Української PCP передбачалася обов`язкова нотаріальна форма договору купівлі-продажу житлового будинку (квартири) і його реєстрація органами місцевого самоврядування.

Згідно зі статтею 47 ЦК Української PCP нотаріальне посвідчення угод обов`язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другою статті 48 цього Кодексу. Якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Однією з умов застосування статті 47 ЦК Української PCP є встановлення судом факту безповоротного ухилення однієї із сторін від нотаріального посвідчення правочину та втрата стороною можливості з будь-яких причин нотаріально посвідчити правочин.

При розгляді справи про визнання правочину дійсним суд повинен з`ясувати, чому правочин не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи втрачена така можливість. Позивачем доведено існування таких обставин, що виключає будь-яку можливість такого посвідчення, а саме смерть продавця та покупця житлового будинку.

Згідно зі ст. 41 Конституції України, та ст. 321 ЦК України право власності є непорушним, що включає неможливість обмеження у його здійсненні з боку будь-яких осіб; цьому кореспондує можливість особи усунути будь-які обмеження у здійсненні прав власності.

Відповідно до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з частиною другою статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно до ст.1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, зазначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину (ч.1 ст.1296 ЦК України).

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч.5 ст.1268 ЦК України).

Згідно зі ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу, шляхом визнання права.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину (ч.1 ст.1296 ЦК України).

Відповідно до статті 3 ЦК України серед загальних засад цивільного законодавства є: принцип неприпустимості позбавлення права власності, крім випадків встановлених Конституцією України та законом; справедливість, добросовісність та розумність.

Право приватної власності є непорушним. Підставою виникнення права приватної власності є також успадкування майна, що базується на правонаступництві.

Цивільний процесуальний кодекс України у статті 2 закріплює, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколів до неї про захист прав людини і основоположних свобод із змінами та доповненнями, внесеними Протоколом № 11 від 11 травня 1994 року, який діє для України з 11 вересня 1997 року та прецедентної практики Європейського суду з прав людини, кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

За змістом положень книги 6 ЦК України, спадкове право захищає власність фізичних осіб. Усі права та обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини в розумінні ст.1 Першого протоколу до Конвенції, становитиме майно позивача, виходячи із законодавчого визначення спадкових правовідносин, суб`єктом яких є позивач.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Аналогічні положення містяться у ч.1 ст.15 ЦК України та ст.4 ЦПК України.

Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст.5 ЦПК).

Враховуючи вищевикладене, те що у день смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина у виді житлового будинку, який вона придбала на підставі домовленості із продавцем, тобто фактично між продавцем та покупцем укладено договір купівлі-продажу будинку, де сторони досягли всіх істотних умов і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, шляхом прийняття виконання, а саме продавець отримав грошові кошти за продаж майна, а позивач в свою чергу, повністю розрахувалася з відповідачем та прийняла нерухоме майно, але нотаріальне засвідчення договору не відбулось, позивач є єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину в установленому законом порядку, у позасудовому порядку не має можливості реалізувати своє право на спадщину, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 259, 263, 265, 273, 353 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_2 .

Судовий збір залишити за фактично понесеним.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач Дмитрівська сільська рада Кропивницького району Кіровоградської області місце знаходження с. Дмитрівка Кропивницького району Кіровоградської області площа Перемоги,4, код ЄДРПОУ 04365267.

Суддя В.В. Український