Ухвала суду № 140176604, 24.09.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/18600/26

Провадження № 1-кс/344/7087/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження за №12026091010001498 від 04.09.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186 КК України

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором, в обґрунтування якого посилався на те, що Слідчим відділом Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026091010001498, відомості про яке внесеного 04.09.2026, розпочатого за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 15.08.2026 року о 15 год. 04 хв. зайшов до приміщення магазину «Близенько», що за адресою: вул. Галицька, 87 , в м. Івано-Франківську, де здійснює свою підприємницьку діяльність ТзОВ «Мережа-Сервіс Львів».

Перебуваючи у вказаному магазині, ОСОБА_4 на виставкових стелажах побачив товарно-матеріальні цінності, після чого в останнього виник протиправний умисел на таємне викрадення чужого майна.

В подальшому, перебуваючи у торговому залі вказаного магазину, ОСОБА_4 реалізовуючи свій протиправний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, з метою незаконного збагачення, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в період дії на території України воєнного стану, який введений згідно Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, продовженого відповідно до Указу Президента України від 27.04.2026 року №343/2026, затвердженим Законом України від 28.04.2026 року №4857-ІХ, таємно викрав із полиці виставкового стелажу наступні товарно-матеріальні цінності:

- каву мелену ТМ «Lavazza» Crema E Gusto вагою 250 г., у вакуумному упакуванні сірого кольору, в кількості 2 шт., вартість яких згідно висновку експерта становить 568 грн.;

- каву мелену ТМ «Lavazza» Qualita Oro вагою 250 г., у вакуумному упакуванні жовтого кольору, в кількості 3 шт., вартість яких згідно висновку експерта становить 1 272 грн.

Після чого, ОСОБА_4 із викраденим майном попрямував до виходу із приміщення магазину, не оплативши вартість викраденого товару, однак був помічений працівником магазину, а саме ОСОБА_6 , яка зрозуміла, що ОСОБА_4 намагається вчинити крадіжку.

Надалі, ОСОБА_6 намагалась зупинити ОСОБА_4 , схопивши його за лікоть, та іншою рукою тримаючи вхідні двері магазину, в свою чергу ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що викрадення ним майна перестає бути таємним та його протиправні дії викриті, з метою доведення свого протиправного умислу до кінця, не маючи на меті повертати викрадене майно, продовжив свої протиправні дії, спрямовані на відкрите викрадення чужого майна, вирвавши свою руку, та з силою відчинивши вхідні двері до приміщення магазину.

В подальшому, ОСОБА_4 з відкрито викраденим майном покинув місце вчинення кримінального правопорушення та розпорядився ним на власний розсуд, чим спричинив ТзОВ «Мережа-Сервіс Львів» майнову шкоду на загальну суму 1 840 гривень.

У вчиненні зазначеного злочину підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Сизрань, Самарської області, російської федерації, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , житель АДРЕСА_2 , українець, громадянин України, із середньою освітою, непрацюючий, неодружений, раніше не судимий, 27.10.2025 року до Івано-Франківського міського суду було направлено обвинувальний акт, щодо ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 186 КК України,-

24.09.2026 року ОСОБА_4 в порядку ст. 277-278 КПК України, повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується матеріалами кримінального провадження, а саме: протоколом допиту представника потерпілого, протоколом огляду відеозапису, протоколом допиту свідка, протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Відповідно до ст. 12 КК України, злочин у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , відносяться до тяжких злочинів, за вчинення якого, відповідно до ч. 4 ст. 186 КК України, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.

Враховуючи обґрунтованість підозри у даному кримінальному провадженні, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення,

Можливість підозрюваного ОСОБА_4 переховуватись від органів досудового розслідування чи суду зумовлюється тим, що підозрюваний, усвідомлюючи тяжкість покарання за вчинений злочин, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, може намагатись уникнути покарання.

Можливість підозрюваного ОСОБА_4 незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні зумовлюється тим, що підозрюваному відоме їх місце роботи, тому він шляхом вмовляння, залякування може схиляти їх до зміни власних показань, що може істотно вплинути на досудове розслідування. Оцінюючи наявність цього ризику, варто врахувати, що ризик впливу на свідків існує не лише на етапах досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду.

Можливість підозрюваного ОСОБА_4 вчинити інше кримінальне правопорушення підтверджується тим, що у підозрюваного відсутнє офіційне місце працевлаштування, а отже і джерело доходу, у зв`язку з чим підозрюваний ОСОБА_4 може продовжити свою злочинну діяльність чи вчинити інше кримінальне правопорушення, з метою незаконного збагачення, враховуючи те, що підозрюваний вчиняє грабіж не одноразово.

Враховуючи вищевикладене, а також вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, відсутність у підозрюваного офіційного працевлаштування, міцних соціальних зв`язків та джерел доходу, ризиків продовження протиправної поведінки, та те, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, орган досудового розслідування приходить до висновку про необхідність обрання підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримала, з викладених в ньому обставин, просила задоволити з визначенням застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму.

В судовому засіданні захисник підозрюваного заперечив щодо клопотання прокурора, просив відмовити у його задоволенні та застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, зважаючи на те, що сума викраденого майна є не великою, враховуючи характеризуючі підозрюваного дані, має постійне місце проживання, доглядає за матір`ю, яка потребує постійного догляду.

Підозрюваний підтримав думку захисника, просив врахувати, що дійсно у суді слухається обвинувальний акт щодо нього, він сумлінно приходить на засідання, однак після втрати мобільного телефону не знав на коли призначено засідання, а тому пропустив його, у зв`язку з чим до нього було застосовано привід. Інший привід до нього було застосовано, бо він запізнився на судове засідання, однак зауважує, що прийшов.

Щодо вчиненого злочину зазначає, що визнає свою вину вкрав дві кави (загальна вартість 1840 грн.), просить застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки можливості внести заставу не має. Відбув покарання - 13 років, на роботу нікуди не беруть через те, що раніше судимий.

У матері ОСОБА_7 відказали ноги, вона потребує постійного стороннього догляду та допомоги. У разі застосування цілодобового домашнього арешту, буде мати можливість доглядати матір, а родичі будуть допомагати.

Заслухавши прокурора, захисника та підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

24.09.2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.

Злочин, передбачений ч.4 ст.186 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 відносяться до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого, передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до десяти років.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_4 вказаного кримінального правопорушення: рапорт, заяву про вчинення злочину, довідку про вартість товару, який викрадено, видаткову накладну, протокол допиту представника потерпілого,протокол огляду відеозапису, протокол допиту свідка, протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, висновок експерта.

Слідча суддя враховує характеризуючі особу підозрюваного дані: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель м. Івано-Франківська, 27.10.2025 року до Івано-Франківського міського суду було направлено обвинувальний за ч.4 ст.186 КК України, має на утриманні матір - ОСОБА_7 , яка потребує постійного стороннього догляду та допомоги, на розгляд клопотання з`явився самостійно, в порядку ст.208 КПК України не затриманий.

Отже враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.

Виходячи із приписів статті 184 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий (прокурор), як в клопотанні, так і в суді, зобов`язаний зазначити один або кілька ризиків, вказаних у статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, послатися на обставини, на підставі яких він дійшов висновку про наявність такого ризику або ризиків у вигляді відповідних дій підозрюваного, і на докази, що підтверджують ці обставини.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Щодо ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Злочин, який інкримінується ОСОБА_4 передбачаєть можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

ОСОБА_4 усвідомлюючи тяжкість покарання за вчинений злочин, може намагатись уникнути покарання.

Щодо ризику незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.

Враховуючи той факт, що однією із підстав притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності будуть показання свідків та інших учасників кримінального провадження, відповідно є підстави вважати, що він може здійснювати тиск та вплив на останніх.

Крім цього, ОСОБА_4 з урахуванням відомих йому обставин кримінальних правопорушень та матеріалів кримінального провадження зможе вступати у позапроцесуальні відносини із свідками та іншими учасниками кримінального провадження і схиляти їх до зміни наданої слідству інформації, а також впливати на осіб, шляхом вмовляння, залякування може схиляти їх до зміни власних показань, що може істотно вплинути на досудове розслідування. Оцінюючи наявність цього ризику, варто врахувати, що ризик впливу на свідків існує не лише на етапах досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду.

Це створює загрозу тиску та підбурювання вказаних осіб до дачі неправдивих показань, або відмови від надання таких.

Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення.

ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки у нього відсутнє офіційне місце працевлаштування, а отже і джерело доходу, у зв`язку з чим підозрюваний ОСОБА_4 може продовжити свою злочинну діяльність чи вчинити інше кримінальне правопорушення, з метою незаконного збагачення, враховуючи те, що підозрюваний вчиняє грабіж не одноразово.

Крім того, у відповідності до вимог п.3 ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризики, зазначені у ст. 177 КПК. При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

В ході розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу прокурором не доведено, що в даному кримінальному провадженні, враховуючи конкретні його обставини та інкриміноване ОСОБА_4 кримінальне правопорушення, наслідки даного правопорушення, його особу, щодо підозрюваного неможливим є застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання тим ризикам, існування яких доведено в судовому засіданні.

Вирішуючи дане клопотання, слідчий суддя враховує також вагомість наявних доказів про можливу причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого злочину, характеризуючі особу підозрюваного дані, та приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається прокурор, дають достатні підстави вважати, що для запобігання ризикам, які зазначені у клопотанні та доведені у судовому засіданні, застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

При цьому застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням альтернативи - застави 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, буде прихованим триманням особи під вартою, оскільки підозрюваний не має заощаджень для внесення навіть мінімального розміру застави.

ЄСПЛ у справах Mangouras v. Spain та Bojilov v. Bulgaria наголосив, що застава не повинна мати карального характеру. Встановлення суми, яку підозрюваний об`єктивно не може сплатити, є порушенням права на свободу за статтею 5 Конвенції.

Відтак, вирішуючи питання щодо визначення запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, слідчий суддя враховує відношення самого підозрюваного до інкримінованих йому дій, його майновий стан, стан здоров`я, сімейний стан, перебування на його утриманні матері, яка потребує постійного стороннього догляду та допомоги, а тому вважає за необхідне в рамках даного кримінального провадження визначити запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладенням на підозрюваного передбачених у ст. 194 КПК України додаткових обов`язків, і саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

На підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та заборонити йому цілодобово залишати житло, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов`язки передбачені ст. 194 КПК України:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за їх першою вимогою;

- утримуватися від спілкування з свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвала слідчого судді діє до 24.11.2026 року включно та підлягає до негайного виконання після її оголошення.

Про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Виконання ухвали доручити відповідному органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а контроль за її виконанням покласти на прокурора Окружної прокуратури міста Івано-Франківська ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1