Ухвала суду № 140176015, 11.09.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/10653/23

Номер провадження 6/205/371/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2026 року м. Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі: головуючої судді Басової Н.В., за участю секретаря судового засідання Пєтіної К.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про видачу дубліката виконавчого листа

ВСТАНОВИВ:

Заявник 26.08.2026 року звернувся до Новокодацького районного суду міста Дніпра з даною заявою, в якій просив видати дублікати виконавчих листів по цивільній справі № 205/10653/26, виданих 02.02.2024 року Новокодацьким районним судом міста Дніпра про стягнення із ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 52 190,77 грн. та судових витрат у розмірі 2 684,00 грн.

Заява мотивована тим, що виконавчі листи по справі № 205/10653/26 були пред`явлені заявником до примусового виконання до Лівобережного ВДВС у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Проте 01.05.2025 року державним виконавцем прийнято рішення про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» та направлено на адресу АТ КБ «Приватбанк» за адресою: м. Львів, вул. Північна, 2. Виконавчий документ отримано стягувачем та передано на зберігання до Центру обробки документів за адресою: м. Львів, вул. Північна, 2, але внаслідок військової агресії рф вказану будівлю було зруйновано і виконавчий документ знищено.

Представник заявника Мартиненко І.Ю. у судове засідання не з`явилась, письмово просила розглянути справу без участі представника АТ КБ «Приватбанк».

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали заяви, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 01.12.2023 року Ленінським районним судом міста Дніпропетровська ухвалено заочне рішення у цивільній справі за позовною заявою АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, яким задоволено позовні вимоги та стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 20.02.2019 року станом на 04.04.2023 року у розмірі 52 190,77 грн., з яких: 43 489,62 грн. заборгованість за тілом кредиту; 8 701,15 грн. заборгованість за простроченими відсотками, судовий збір у розмірі 2 684,00 грн.

02.02.2024 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровська видано виконавчі листи по справі № 205/10653/23.

Постановою Лівобережного ВДВС у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 01.05.2025 року виконавчі листи по справі № 205/10653/23 повернуто стягувачу.

У матеріалах справи наявна довідка АТ КБ «Приватбанк» від 07.08.2026 року про втрату виконавчого документу, у якій зазначено, що виконавчий документ, який видано Ленінським районним судом м. Дніпропетровська у справі № 205/10653/23 було знищено 05.10.2025 року через руйнування будівлі «Центру обробки документів» за адресою: м. Львів, вул. Північна, буд. 2, де вказаний виконавчий документ перебував на зберіганні, внаслідок військової агресії російської федерації.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Пунктом 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Прецедентною практикою Європейського суду з прав людини передбачено, що право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду.

Відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26.06.2013 року по справі № 1-7/2013 виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, врегульовані Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 21.08.2019 року у справі № 2-836/11, якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

Пунктом 17.4 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк і з дня надходження заяви. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Згідно діючого законодавства, дублікатом є документ, який видається замість втраченого оригіналу і має силу первісного акта. Дублікат видається судом, який ухвалив рішення, після розгляду заяви про видачу дубліката. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого документа суд повинен перевірити, чи не було воно виконано за втраченим документом, адже за повністю виконаним рішенням дублікат виконавчого документа не видається.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, надавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.

Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. У той же час, обов`язковою умовою видачі дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.10.2019 року у справі № 2-6471/06, від 03.02.2021 року у справі № 643/20898/13-ц, від 20.05.2022 року у справі № 1005/7133/2012 та від 19.07.2022 року у справі № 750/13088/14.

Отже, судом встановлено, що виконавчі листи по справі № 205/10653/26, видані 02.02.2024 року Новокодацьким районним судом міста Дніпра по справі за позовом АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, були втрачені, що зокрема підтверджується відомостями з АСВП, довідкою АТ КБ «Приватбанк» від 07.08.2026 року, актом про пожежу від 06.10.2025 року, витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 22025140000000276 від 06.10.2025 року.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що внаслідок того, що оригінал виконавчого документу втрачено, заяву подано в межах встановленого законом строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, а тому заява АТ КБ «Приватбанк» підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 247, 260-261, 433, п. 17.4 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, ст. ст. 1, 3, 12 Закону України «Про виконавче провадження»,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» про видачу дублікату виконавчого листа задовольнити.

Видати Акціонерному товариству Комерційний банк «Приватбанк» дублікати виконавчих листів, виданих Ленінським районним судом міста Дніпропетровська по справі № 205/10653/23 (2/205/3665/23) за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 20.02.2019 року в розмірі 52 190,77 грн. та судових витрат у розмірі 2 684,00 грн.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня складення ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України. В разі, якщо ухвала була постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, то вона набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Н.В. Басова