Рішення № 140174926, 28.09.2026, Франківський районний суд м. Львова

465/3464/26

2/465/3750/26

РІШЕННЯ

Іменем україни

(заочне)

28.09.2026 року м.Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі головуючої судді Кушнір Б.Б., при секретарі судового засідання Пони Ю.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Львівського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

До Франківського районного суду м. Львова звернулося Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії Львівського обласного управління АТ «Ощадбанк» із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18.02.2022 між Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №5352-289 (для придбання транспортного засобу), згідно з яким банк надав позичальнику на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти на придбання транспортного засобу у розмірі 585 000,00 гривень з остаточним терміном повернення кредитних коштів до 17.02.2029 року.

Банк здійснив надання кредиту одноразово в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця транспортного засобу ТОВ «Велет-Авто» № НОМЕР_1 кошти в розмірі 585 000,00 гривень.

Позичальником не дотримано вимоги п.3.3.3., 4.3.1 кредитного договору та допущено прострочення платежу по поверненню основного боргу та процентів починаючи з 18.12.2024.

Станом на 26.03.2026 розмір заборгованості Відповідача перед Банком становить 400 442,61 грн., з яких: заборгованість за основним боргом 361 069,58 гривень; проценти за користування кредитом 39 373,03 гривень.

У зв`язку із вище наведеним просить із відповідача стягнути на користь позивача заборгованість за кредитним договором №5352-289 від 18.02.2022 у розмірі 400 442,61 гривень та понесених судових витрат у розмір 6 006,64 гривень.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 15 квітня 2026 року позовну заяву прийнято до провадження та відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 08 липня 2026 року провадження у справі за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Львівського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором закрито в частині позовних у розмірі 381 846,36 гривень. Цивільну справу продовжено слухати в частині позовних вимог про стягнення із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії-Львівського обласного управління АТ «Ощадбанк» заборгованості за договором про споживчий кредит №5352-289 від 18.02.2022 в розмірі 18 596,25 гривень процентів за користування кредитом.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями №067244566496 та №067193800642, які повернулися на адресу суду із відміткою «адресат відсутній».

Також відповідач повідомлявся шляхом розміщення оголошень на офіційному веб-сайті Судової влади України. Відзиву на позов не подав.

Частиною 11 ст.128 ЦПК України, визначено, що з опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, від якого не надійшло повідомлення про причини своєї неявки та відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, на підставі ст. 280 ЦПК України, суд вирішив проводити заочний розгляд справи за відсутності відповідача на підставі наявних в справі доказів.

У відповідності до ч. 2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення, з таких підстав.

Відповідно до положень ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судому передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зі змістуст.76-80 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Докази повинні відповідати ознакам належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність достатності.

Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази засвоїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що 18.02.2022 між Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №5352-289 (для придбання транспортного засобу), згідно з яким банк надав позичальнику на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти на придбання транспортного засобу у розмірі 585 000,00 гривень з остаточним терміном повернення кредитних коштів до 17.02.2029 року.

Згідно п.2.1 договору банк зобов`язався надати позичальнику на умовах цього договору, а позичальник мав право отримати та зобов`язався належним чином використовувати і повернути в передбачені цим договором строки кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі у порядку та на умовах визначених цим договором.

Кредит надається в загальному розмірі 585,00 гривень на строк 84 місяців з терміном остаточного повернення кредиту не пізніше 17.02.2029 року, якщо інший строк та/або термін не буде встановлено згідно з умовами цього договору (п.2.2 договору)

Відповідно до п.1.1.18 договору, поточним рахунком для умов цього договору є рахунок № НОМЕР_1 , що відкритий позичальником в Банку для здійснення розрахунково-касового обслуговування, в т.ч. для видачі і обслуговування кредиту.

Банк здійснив надання кредиту одноразово в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця транспортного засобу ТОВ «Велет-Авто» № НОМЕР_1 коштів в розмірі 585 000,00 гривень, що підтверджується меморіальним ордером №5352-289 від 21 лютого 2022 року та випискою поточного рахунку.

Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 16.06.2026, розмір заборгованості відповідача перед Банком становить 18 596,25 гривень процентів за користування кредитом.

Відповідно до положень ст.1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому, з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України, можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до долученого до справи розрахунку заборгованості за договором № 5352-289 від 18.02.2022 заборгованість ОСОБА_1 станом на 16.06.2026 становить 18 596,25 гривень процентів за користування кредитом.

Відповідно до ст. 206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності суд доходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, позивачем доведено обставини, зазначені у позовній заяві, а відповідно до ст. 206 ЦПК України визнання позову є підставою для задоволення позову. З відповідача на користь позивача стягнути заборгованість за договором Комплексного Банківського Обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) станом на 16.06.2026 в сумі 18 596,25 гривень.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 3328грн. понесених судових витрат зі сплати судового збору.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 141,258,259,263-265,273,274-279,280-283 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Львівського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Львівського обласного управління АТ "Ощадбанк" заборгованість за договором про споживчий кредит №5352-289 (для придбання авто) від 18.02.2022 у розмірі 18 596 (вісімнадцять тисяч п`ятсот дев`яносто шість ) гривень 25 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Львівського обласного управління АТ "Ощадбанк" судові витрати у виді судового збору в сумі 3 328 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення повного судового рішення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії Львівського обласного управління АТ "Ощадбанк", код ЄДРПОУ: 09325703, адреса: 79000, м.Львів, вул. Січових Стрільців, 9.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено: 28.09.2026.

Суддя Кушнір Б.Б.