Ухвала суду № 140174743, 29.09.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/2866/26

1-кс/308/5956/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2026 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого відділу розслідування злочинів загально кримінальної спрямованості СУ ГУНП в Закарпатській області, погоджене прокурором, про обрання відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Юхимівці, Волочиського р-ну, Хмельницької обл., проживаючому у АДРЕСА_1 , підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 3 ст. 362 КК України,

- запобіжного заходу у вигляді застави,

В С Т А Н О В И В:

на розгляд слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло вищевказане клопотання про обрання відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави.

Клопотання обґрунтоване тим, що встановлені під час досудового розслідування обставини та зібрані докази, свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 3 ст. 362 КК України.

Крім того, сторона обвинувачення вважає наявними ризики, визначені ч. 1 ст. 177 КПК України, та стверджує про неможливість застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Заслухавши пояснення учасників процесу, всебічно та повно дослідивши фактично обставини та докази, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання з огляду на таке.

Дослідивши клопотання та додані до нього копії документів, заслухавши пояснення сторін, слідчий суддя доходить до висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Слідчими слідчого відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СУ ГУНП в Закарпатській області за процесуального керівництва Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42026072210000026 від 30.01.2026 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1,3 ст. 362 КК України.

Так, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 362 КК України, а саме у несанкціонованій зміні інформації, яка оброблюється в автоматизованих системах, вчинена особою, яка має право доступу до неї.

Крім того, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України, а саме у несанкціонованій зміні інформації, яка оброблюється в автоматизованих системах, вчинена особою, яка має право доступу до неї, вчинене повторно.

Згідно зі ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи вимоги чинного кримінального процесуального законодавства, практику Європейського суду з прав людини, зокрема, рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990, під час розгляду клопотань на стадії досудового розслідування слідчий суддя має переконатись, що сукупність матеріалів на даному етапі кримінального провадження до моменту з`ясування істини у справі є достатньою для висновку про обґрунтованість підозри, що може переконати об`єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.

Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатнім, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).

За обставин цього клопотання слідчий суддя поділяє позицію сторони обвинувачення про обґрунтованість підозри, що підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Щодо заявлених у клопотанні ризиків, то слідчий суддя вважає доведеними ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, виходячи з такого.

Наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що кримінальне правопорушення за ч. 3 ст. 362 КК України є тяжким злочином, а тому у разі визнання підозрюваного винним, йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Отже, усвідомлюючи невідовротність покарання за вчинене діяння, підозрюваний може ухилятись від слідства та суду, змінити місце свого проживання.

Крім того, слідчий суддя погоджується із твердженнями сторони обвинувачення про існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, адже у кримінальному провадженні допитувалися свідки.

При цьому слід брати до уваги порядок дослідження показань, адже за правилами ст.ст. 26 та 95 КПК України суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу.

Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.

Слідчий суддя доходить до переконання, що існує ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки будь-яких відомостей про сприяння у проведенні досудового розслідування з боку підозрюваного в ході розгляду не встановлено.

Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

У вимірі обставин, передбачених ст. 178 КПК України, слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів стосовно вчинення підозрюваним інкримінованих йому кримінальних правопорушень; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, у разі визнання його винуватим; відсутність попередніх судимостей; наявність соціальних зв`язків та характеристику за місцем роботи; розмір майнової шкоди, заподіяння інкриміновано підозрюваному.

Частина 1 ст. 176 КПК України встановлює такі альтернативні триманню під вартою запобіжні заходи: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт. Найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Слідчий суддя вважає, що крім наявної обґрунтованої підозри, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідатиме характеру та тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а встановлені ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають можливість обрання іншого більш м`якого запобіжного заходу щодо підозрюваного.

Не обрання запобіжного заходу підозрюваному може призвести до реалізації ризиків, наявних у кримінальному провадженні, а застосування менш обтяжливого запобіжного заходу, ніж запропонований стороною обвинувачення, не зможе достатнім чином забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК).

Положення КПК та практика ЄСПЛ орієнтують суд на такі критерії, які слід врахувати при визначені розміру застави: (1) обставини кримінального правопорушення; (2) особливий характер справи; (3) майновий стан підозрюваного; (4) його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; (5) масштаб його фінансових операцій; (6) даних про особу підозрюваного; (7) встановлені ризики, передбачених статтею 177 КПК; (8) «професійне середовище» підозрюваного; (9) помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин (10) шкода, завдана кримінальним правопорушенням.

Згідно з ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, що здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя з урахуванням положень ст.ст. 177, 178 КПК України, повинен раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю злочину у вчиненні якого він підозрюється. При цьому, необхідно мати на увазі, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб у особи, щодо якої застосовано заставу, не виникло бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Поряд із цим, слідчий суддя вважає, що за обставин цього клопотання має місце виключний випадок, коли заставу слід визначити понад 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зокрема, з огляду на зміст та характер встановлених ризиків позапроцесуальної поведінки підозрюваного, а також з урахуванням майнового становища підозрюваного.

Слідчий суддя враховує доводи клопотання про те, що підозрюваний працював на керівних посадах що передбачає значний оклад та надбавки.

Таким чином, беручи до уваги особу підозрюваного, кількість та характер встановлених ризиків, слідчий суддя констатує про те, що заставу слід визначити 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Доказів на підтвердження того, що такий розмір застави буде непомірним, слідчим суддею не встановлено.

У разі внесення застави на підозрюваного слід покласти окремі обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись стст. 176-178, 182, 193, 194, 196, 309, 395 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

клопотання слідчого задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді застави у розмірі 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 499 200 грн. (чотириста дев`яносто дев`ять тисяч двісті) грн. 00 коп.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

-прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за кожним їх викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому фактично проживає, без дозволу слідчого чи прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

-утримуватися від спілкування зі свідками, іншими підозрюваними, експертами або спеціалістами в кримінальному провадженні з приводу обставин події кримінального правопорушення та досудового розслідування;

-здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, а саме до ГУ ДМС у Закарпатській області;

Строк дії обов`язків визначити до 2 місяців у межах строку досудового розслідування, а саме до 24.11.2026.

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний рахунок для зарахування коштів у разі застосування застави як запобіжного заходу: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26213408; Банк отримувача: ДКСУ, м.Київ; Код банку отримувача (МФО): 820172; рахунок отримувача: UA198201720355209001000018501.

Роз`яснити підозрюваному, що він не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.

З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, у тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному та попередити заставодавця, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Контроль за виконанням ухвали покласти на процесуального прокурора ОСОБА_3 .

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення. Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1