Постанова № 140174075, 28.09.2026, Куликівський районний суд Чернігівської області

Справа № 737/451/26

Провадження № 3/737/133/26

ПОСТАНОВА

28 вересня 2026 року с-ще Куликівка

Суддя Куликівського районного суду Чернігівської області Рубаненко Н. Ю., за участі секретаря Решітько А. Д.,

представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності адвоката Кушнеренка Є. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Куликівка матеріали адміністративного провадження, які надійшли з ЧРУП ГУНП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, проживає: АДРЕСА_1 ,

- за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення

ВСТАНОВИВ:

09 липня 2026 року о 00 год 45 хв в селищі Куликівка Чернігівського району Чернігівської області по вул. Миру, 35, ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 217030, д.н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився за допомогою приладу Drager ARSM-0902, тест позитивний 0,79 проміле. Із результатом водій не погодився. Згідно з висновком Куликівської лікарні планового лікування водій перебував у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 а) Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 адвокат Кушнеренко Є. Ю. зазначив, що відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП з огляду на те, що під час зупинки та огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння та складання протоколу проводилась відеозйомка на мобільний телефон поліцейського, а не на нагрудну бодікамеру і така відеозйомка не була безперервна. Також зазначив, що поліцейські під час складання протоколу допустили порушення, а саме: не ознайомили ОСОБА_1 з його правами, вказали на наявність ознак наркотичного сп`яніння, а проведи огляд на стан алкогольного сп`яніння, не назвали причину зупинки, тому вважає, що наявні всі підстави для закриття провадження у справі.

Факт керування автомобілем ОСОБА_1 під час комендантської годити та факт перебування при цьому у стані алкогольного сп`яніння не заперечував.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника та оцінивши всі наявні докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII встановлюють Правила дорожнього руху (далі ПДР), затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями).

Пунктами 1.3 та 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до вимог п. 2.9 а) Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вжиття лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином, керуючи транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 а) Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Факт скоєння ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується дослідженими під час розгляду справи належними та допустимими в розумінні ст. 251 КУпАП доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 714446 від 09.07.2026, в якому в п. 14 "Пояснення" ОСОБА_1 зазначив «їхав додому»;

- результатом тестування на алкоголь приладом Drager Alcotest 6820, прилад №0902, згідно з яким, результат тесту ОСОБА_1 09.07.2026 о 01:00 год становить 0,79 проміле;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів;

- постановою про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 7515588 від 09.07.2026, якою ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу;

- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.07.2026, виданий Куликівською ЛПЛ, відповідно до якого ОСОБА_1 о 01 год 30 хв 09.07.2026 перебував в стані алкогольного сп`яніння (0,55 проміле);

- відеозаписом на диску DVD.

З дослідженого в судовому засіданні відеозапису вбачається, що 09.07.2026 о 00 год 44 хв (під час дії комендантської години) поліцейськими було помічено автомобіль, що рухався. Певний час поліцейські переслідували даний автомобіль із увімкненням проблискових маячків. Потім автомобіль припаркувався біля будинку, водієм виявився ОСОБА_1 . Під час спілкування з водієм поліцейськими було виявлено у ОСОБА_1 спочатку ознаки наркотичного сп`яніння, яке останній категорично заперечував, потім запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, на що ОСОБА_1 , після демонстрації йому відеозапису руху його автомобіля, погодився. Пройшовши огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу Драгер, ОСОБА_1 не погодився із позитивним результатом, а саме 0,79 проміле, тому був доставлений у лікарню для проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у лікаря. В лікарні результат виявився позитивний - 0,55 проміле, що є цілком закономірним з огляду на плин часу.

Твердження представника ОСОБА_2 що ОСОБА_1 не було ознайомлено з правами, спростовується підписом ОСОБА_1 у відповідній графі пункту 13 протоколу.

З приводу доводів представника Кушнеренка Є. Ю. щодо відсутності належних доказів проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння (відеозйомка проводилась поліцейськими на відеореєстратор в автомобілі та на мобільний телефон, а не на бодікамеру) суд зазначає, наступне.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Стаття 40 Закону України «Про національну поліцію» дозволяє застосовувати поліцейським, зокрема, фото- і відеотехніку, в тому числі може використовуватись інформація, отримана за допомогою фото- і відеотехніки, технічних приладів та технічних засобів, що перебувають у чужому володінні.

Верховний Суд у справі №134/1667/23 висловився щодо питання допустимості відеозаписів, зроблених працівниками поліції на власні мобільні телефони. Суд наголосив, що використання особистого гаджета для фіксації подій саме по собі не є підставою для визнання такого доказу недопустимим. У своїй постанові Верховний Суд також зазначив, що нормативні акти Національної поліції регламентують використання бодікамер, однак не містять прямої заборони на застосування поліцейськими власних мобільних телефонів для документування подій.

Представник, обгрунтовуючи підстави закриття провадження, надав письмово додаткові пояснення від 12.08.2026, в яких посилався на порушення поліцейськими, зокрема, наказу Департаменту патрульної поліції №100 від 03.02.2016, який втратив чинність ще в 2016 році. На сьогодні діє Інструкція із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затверджена наказом МВС України від 18 грудня 2018 року № 1026, яка, як вже зазначалося вище, не містить заборони на використання поліцейським власного технічного засобу.

Твердження представника ОСОБА_2 про те, що в матеріалах справи відсутні відомості про технічний носій, на який здійснювався відеозапис, повністю спростовуються змістом досліджуваного протоколу, де в пункті 10 в графі «Технічний засіб відеозапису» зазначено мобільний телефон IPHONE 16 Pro Max.

Також необхідно зазначити, що відеозйомка велась відкрито, в публічному місці, заперечень щодо перебігу подій, відображених на відео і щодо участі в цих подіях ОСОБА_1 до суду не надходило і учасниками засідання не оспорювалось.

З огляду на те, що долучені до протоколу відеозаписи відображають фактичні обставини справи, а технічний засіб, яким здійснювалася зйомка, ідентифіковано у протоколі, відсутні підстави для їх відхилення, тож суд оцінює ці матеріали в комплексі з рештою наявних доказів.

Крім відеозаписів (які представник ставить під сумнів) в матеріалах справи наявні позитивні результати тестування приладом Драгер та Висновок лікаря про перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння. В даному випадку стосовно ОСОБА_1 складено протокол не за відмову від огляду на стан сп`яніння, яку можливо було б поставити під сумнів за відсутності відеозапису, а за керування в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджено висновком лікаря. Ні факт керування ОСОБА_1 , ні факт перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння в судовому засіданні представником не заперечувались.

Таким чином, доводи представника, висловлені в судовому засіданні з приводу відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи.

Інформації про наявність крайньої необхідності в керуванні ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння до суду не надано.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП не встановлено. Строк притягнення до адміністративної відповідальності не закінчився.

Таким чином, з урахуванням всіх обставин справи, оцінивши наявні докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Обставин, які відповідно до ст.ст. 34, 35 КУпАП пом`якшують або обтяжують відповідальність судом не встановлено.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, відсутність обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність і вважає за необхідне накласти на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності стягнення у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно зі ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, а тому з ОСОБА_1 належить стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 33, 40-1, ч. 1 ст. 130, 251, 268, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПОСТАНОВИВ:

Притягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Банківські реквізити для сплати штрафу: призначення платежу штрафи за порушення ПДР; отримувач коштів - ГУК у Черніг.обл/21081300; код отримувача- ЄДРПОУ 37972475; МФО 899998; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); номер рахунку- UA528999980313070149000025001; код класифікації доходів бюджету- 21081300.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, рахунок отримувача UA 908999980313111256000026001, код отримувача 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106.

Згідно зі ст. 307 КУпАП штраф повинен бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати ОСОБА_1 штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно зі ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується штраф в подвійному розмірі, а саме: 34000 грн.

Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Н. Ю. Рубаненко