Рішення № 140173788, 16.09.2026, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№592/10004/26

Провадження №2/592/2977/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(Заочне)

16 вересня 2026 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:

головуючого судді Литовченка О.В.,

за участі секретаря судового засідання Соляник Є.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Маслової О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа Сумська міська державна нотаріальна контора, про виділ часток у праві спільної сумісної власності та визнання права власності,

установив:

Виклад позиції позивача, відповідачів, третіх осіб. Процесуальні дії.

Позивач звернулася до Ковпаківського районного суду м. Суми з вказаною позовною заявою, та свої позовні вимоги мотивує тим, що трикімнатна квартира АДРЕСА_1 загальною площею 62,62 кв.м належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , що підтверджується копією свідоцтва про право власності на житло від 10 січня 2009 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_11 , що підтверджується копією свідоцтва про його смерть.

Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді належної йому частки в приватизованій з його участю квартирі, яку прийняли фактично позивач та дружина померлого ОСОБА_12 , як спадкоємці першої черги, які проживали разом зі спадкодавцем за однією адресою на день смерті останнього, що підтверджується довідкою ЦНАП.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_13 , що підтверджується копією свідоцтва про її смерть.

Після смерті ОСОБА_14 також відкрилась спадщина на належну їй частку в праві спільної сумісної власності на вказану вище квартиру та на успадковану нею частку після смерті її чоловіка ОСОБА_15 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадщину після смерті її матері вона також прийняла фактично, як спадкоємець першої черги, яка проживала разом зі спадкодавцем за однією адресою на день смерті останньої. Вказані вище обставини підтверджуються матеріалами спадкових справ, відкритих державним нотаріусом Сумської міської державної нотаріальної контори, а також постановою нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 20 травня 2026 року та довідками ЦНАП, які додаються до позовної заяви.

Постановою нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії їй відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на успадковані нею після смерті обох батьків частини квартири у зв`язку з тим, що відповідачі після їхньої участі у приватизації квартири у 2010 році виїхали до РФ із того часу ми не спілкуємося, їй невідома їхня адреса фактичного проживання, а тому відсутня можливість укласти з відповідачами договір про визначення розміру часток кожного з учасників приватизації квартири. Вона відповідачам у 2010 році пропонувала знятися з реєстрації в квартирі, але знявся з реєстрації тільки відповідач ОСОБА_16 , а її донька та онука залишаються зареєстрованими до цього часу, що тягне для неї зайві витрати по сплаті комунальних послуг, їй було відмовлено у призначенні житлової субсидії.

Тому просить визнати за ОСОБА_1 право на 1/6 частку у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 . Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/12 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_15 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_17 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 24.06.2026 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 01.07.2026 відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 19.08.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Маслова О.Є. у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися.

Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

В зв`язку з неявкою сторін в судове засідання, фіксація судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалась, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Фактичні обставини, встановлені судом. Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.

Дослідивши та вивчивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як передбачено ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч.1ст. 5 ЦПК).

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Відповідно до частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу. Обставини, встановлені рішенням суду у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Докази надаються сторонами та іншими особами, що беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

На підставі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Судом встановлено, що

Згідно Свідоцтва про право власності на житло від 10.01.2009, виданого виконавчим комітетом Сумської міської ради, квартира за адресою АДРЕСА_2 належить на праві спільної сумісної власності належить ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 .

Згідно Свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 05.12.1952, « ОСОБА_20 » народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис №86, батьки: батько « ОСОБА_21 », мати « ОСОБА_22 ».

Згідно Свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 від 27.10.1973, « ОСОБА_23 » уклав шлюб з « ОСОБА_20 », актовий запис №21, після реєстрації шлюбу присвоєно прізвища: чоловікові ОСОБА_24 , дружині ОСОБА_24 .

Згідно Свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_3 від 05.04.2013, ОСОБА_19 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Суми у віці 85 років, про що 05.04.2013 складено актовий запис №490.

Згідно Свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_4 від 11.04.2020, ОСОБА_18 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 у м. Суми у віці 88 років, про що 11.04.2020 складено актовий запис №1064.

Постановою нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на успадковані нею після смерті обох батьків частини квартири.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися розпоряджатися свою власністю.

Згідно зі ст. 317 ЦК України власник володів, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд, незалежно від волі інших осіб. При цьому на зміст права власності не впливає місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Відповідно до ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За нормами ч.1 ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до ч.1 ст.345 ЦК України фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності.

У ст.355 ЦК України зазначено, що майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Відповідно до ч.1 ст.356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Згідно з ч.1 ст.368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Цивільним кодексом України передбачено можливість виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, та поділу майна, що є у спільній сумісній власності.

Так, згідно зі ст.370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу.

Згідно ч.3 ст.364 ЦК України у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

У відповідності до вимог ст.372 ЦК України, майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Відповідно до п.5 постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.1995 №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», розглядаючи позови, пов`язані з спільною власністю громадян, суди повинні виходити з того, що відповідно до чинного законодавства спільною сумісною власністю є, зокрема, квартира (будинок), кімнати в квартирах та одноквартирних будинках, передані при приватизації з державного житлового фонду за письмовою згодою членів сім`ї наймача у їх спільну сумісну власність (ст.8 ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду»). Частка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, виділі частки з спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини. Оскільки праця є основою створення і примноження власності громадян, розмір частки учасника спільної сумісної власності визначається ступенем його трудової участі, якщо інше не випливає із законодавства України. При відсутності доказів про те, що участь когось з учасників спільної сумісної власності (крім сумісної власності подружжя) у надбанні майна була більшою або меншою частки визначаються рівними.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) рішення від 10.02.2010).

За таких умов суд вважає, що за даних обставин справи, вимоги позивача не суперечать вимогам діючого законодавства, є обґрунтованими, законними та підлягають задоволенню.

Сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір слід залишити за ним.

Керуючись ст.ст. 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право на 1/6 частку у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/12 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_15 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_17 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заочне рішення може бути переглянуте Ковпаківським районним судом м. Суми за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем до Сумського апеляційного суду в протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених законом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлено 28.09.2026.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 - АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_5 .

Відповідачі: ОСОБА_2 АДРЕСА_2 .

ОСОБА_3 АДРЕСА_2 .

ОСОБА_4 АДРЕСА_2 .

Третя особа: Сумська міська державна нотаріальна контора - м. Суми прос. Шевченка, 3, ЄДРПОУ 41854303.

Суддя Олександр ЛИТОВЧЕНКО