Постанова № 140172514, 28.09.2026, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/8744/26

Провадження № 3/635/2484/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Якішиної О.М.

за участю секретаря Клімової Л.П.

особи, яка притягається

до відповідальності ОСОБА_1

захисника адвоката Сігала Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ,

за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

10.08.2026 року о 09-35 год. за адресою: Харківська область, Харківський район, селище Пісочин, Полтавське шосе 202/1 км, водій ОСОБА_1 керував авто фольксваген, д.н.з. НОМЕР_2 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці очей, що не реагують на світло. Від проходження огляду в медичному закладі КНП ХОР ОКПЛ №3 у лікаря нарколога відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.5. ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

ОСОБА_1 подав до суду письмове клопотання, в якому зазначив що матеріал складений з грубим порушенням вимог діючого законодавства України, перевірка працівниками поліції проведена однобічно та необ?єктивно, а вказане правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП він не вчиняв. Він працює слюсарем - інструментальником на ТОВ «Харківський бронетанковий завод» АТ «УкрОборонПром». 2026р. 07.08.2026р. ним було отримано електронне направлення у додатку РЕЗЕРВ+ проходження військово-лікарської комісії у КНП «Дергачівська центральна районна лікарня» Дергачівської міської ради. Проте в лікарні виявили, що у направленні невірно зазначено його прізвище, в зв`язку з чим він поїхав до Дергачівського відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке знаходиться у с.Солоницівка, на власному автомобілі VOLKSWAGEN, р.н. НОМЕР_3 . Близько 9 год. 30 хв. він проїжджав через військовий блокпост у с. Пісочин без будь-яких порушень Правил дорожнього руху України, коли був незаконно зупинений працівником поліції. Після надання документів, які посвідчують особу водія, поліцейський Павлюк повідомив йому, що він вважає, що у ОСОБА_1 наявні ознаки наркотичного сп`яніння. Проте він був у адекватному стані, обличчя його було звичайного тілесного кольору, ніяк не блідне, його руки та пальці не тремтіли, зіниці його очей були звичайного розміру. Крім того, весь час спілкування з поліцейським на очах ОСОБА_1 були окуляри, що коригують його зір останні 28 років, так як в нього короткозорість на обох очах з показником -3,5. При цьому лінзи даних окулярів є «хамелеонами», тобто вони автоматично затемнюються при падінні на них сонячного світла, який був весь час спілкування з ОСОБА_2 . З моменту зупинки транспортного засобу працівником поліції та до моменту від`їзду від блокпосту окуляри водій не знімав, а тому вважає, що працівник поліції не міг побачити зіниці очей, а на руки ОСОБА_1 , ОСОБА_3 зовсім не дивився. Також зазначає, що після вимоги пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння поліцейський ОСОБА_2 , чітко и конкретно роз`яснив йому, що відповідно до вимог діючого законодавства України за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння відсутня будь-яка відповідальність у вигляді штрафу чи інша відповідальність, це просто складання протоколу про відмову і все. Також додав, що після складання стосовно ОСОБА_1 вищевказаного протоколу, ОСОБА_2 не відсторонив його від керування транспортним засобом та дозволив йому сісти за кермо автомобіля та уїхати по своїх справах до районного ТЦК. Вважає, що в матеріалах справи на сьогоднішній день відсутні будь-які об`єктивні докази того, що він керував транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння. Таким чином, останній переконаний в тому, що в його діях відсутні склад та подія правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у зв`язку з чим він просить закрити провадження по даній справі.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник адвокат Сігал Д.В. надали пояснення, аналогічні викладеним у письмовому клопотанні про закриття провадження у справі.

Суд, вислухавши ОСОБА_1 та його захисника, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, вважає повністю доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України, на водія покладено обов`язок на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Факт скоєння ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, підтверджується наступними доказами, дослідженими судом:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 741797 від 10.08.2026 року, в якому викладені обставини порушення ОСОБА_1 п. 2.5 Правил дорожнього руху України;

- довідкою УПП в Харківській області ДПП, з якої вбачається, що згідно облікової бази «Інформаційний портал Національної поліції України», ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_4 від 07.07.1998 р.;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під випливом лікарських препаратів що знижують увагу та швидкість реакції до КНП ХОР ОКПЛ №3 від 10.08.2026 року, в якому зазначено про те, що огляд ОСОБА_1 не проводився;

- рапортом інспектору взводу 1 роти 3 УПП в Харківській області ДПП 10.08.2026 р., в якому він зазначає, що 10.08.2026 р. близько 09-30 год. за адресою: Харківська область, с-ще Пісочин, Полтавське шосе 202/1 км, ним було зупинено автомобіль фольксваген, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , у якого були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння. Останній відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в КНП ХОР ОКПЛ №3 у лікаря нарколога, про що було складено протокол серії ЕПР 1 № 741797 за ч.1 ст.130 КУпАП, водія від керування транспортним засобом відсторонено, автомобіль залишився на місці зупинки без порушень ПДР;

- відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, на якому зафіксований факт виявлення працівниками поліції ознак наркотичного сп`яніння у ОСОБА_1 , вимога поліцейського пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я та факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я через брак часу.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За приписами ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Зазначені докази суд вважає належними та допустимими, виходячи з наступного.

Наданий суду відеозапис є в достатній мірі відтворює обставини скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, і сумнівів щодо його достовірності та допустимості не викликає, оскільки не містить ознак фальсифікації та фабрикації.

Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом останнім не оспорюється.

З приводу доводів сторони захисту щодо відсутності підстав для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 суд зазначає, що автомобіль під керуванням останнього був зупинений на блокпосту. Під час дії воєнного стану на території України поліцейські залучені до операції з оборони України, в тому числі шляхом перевірки документів громадян. Таким чином, у поліцейських наявні диспозитивні повноваження на перевірку документів водіїв.

Згідно з п. 10 Порядку № 1456 «Порядок перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень та житла громадян при забезпеченні заходів правового режиму воєнного стану» уповноважена особа має право зупиняти транспортні засоби.

На підставі викладеного, в даному випадку дії працівників поліції були законні, вони діяли в межах Закону України «Про Національну поліцію» оскільки завданнями поліції є забезпечення публічної безпеки і порядку, охорона прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави, протидія злочинності.

Щодо доводів сторони захисту про відсутність належного підтвердження конкретних ознак алкогольного сп`яніння, які стали підставою для пропозиції пройти огляд, суд зазначає, що ознаки сп`яніння виявляються безпосередньо поліцейським при спілкуванні з водієм, що є підставою для обов`язку водія на вимогу поліцейського пройти відповідний огляд.

Відповідно до п.2, п.3 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пунктом 1.3 ПДР України зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Отже, ОСОБА_1 , будучи учасником дорожнього руху, маючи право керування транспортним засобом, зобов`язаний знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху України, зокрема, обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного сп`яніння, а також наслідки відмови від такого огляду.

Суд критично оцінює доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння після роз`яснень поліцейського, що така відмова не потягне за собою відповідальності. Посилання на відеозапис, де поліцейський дає ОСОБА_1 таке роз`яснення, є безпідставним і таким, що не відповідає встановленим обставинам. З дослідженого відеозапису вбачається, що працівник поліції роз`яснив ОСОБА_1 , що ним не накладається штраф, а лише фіксується адміністративне правопорушення і складається відповідний протокол. Відеозаписом також зафіксовано, що ОСОБА_1 пояснив, що не має часу проходити огляд і просив поліцейського видати йому направлення для того, щоб він потім самостійно його пройшов, на що поліцейський роз`яснив, що огляд проводиться у його присутності.

Крім того, суд зауважує, що водій зобов`язаний знати та неухильно додержуватись Правил дорожнього руху України, які зобов`язують водія пройти огляд на стан сп`яніння на вимогу поліцейського. Незнання законів не є підставою для звільнення особи від відповідальності в разі їх порушення. Разом з тим, з відеозапису вбачається, що поліцейський повідомив ОСОБА_1 про те, що в зв`язку з відмовою від проходження огляду на стан сп`яніння на нього буде складено протокол за ст. 130 КУпАП, проте останній все одно відмовився від проходження огляду.

Суд не вбачає в діях працівників поліції порушення вимог Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МОЗ та МВС України від 09.11.2015 року № 1452/735.

Обставини, які б спростовували досліджені судом докази вчинення ОСОБА_1 зазначеного вище адміністративного правопорушення, суду не представлено і під час розгляду справи не встановлені.

В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей8,9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

У рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Крім того, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 зазначив, що згідно з принципом верховенства права однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.

На переконання суду, сукупності наявних в матеріалах справи доказів достатньо для доведення поза розумним сумнівом винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 33 КпАП України, при накладенні стягнення за правопорушення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Вирішуючи питання щодо міри адміністративного стягнення, яке необхідно призначити ОСОБА_1 , враховуючи особу правопорушника, а саме те, що дані, які б з негативного боку характеризували ОСОБА_1 суду не надані, враховуючи ступінь його вини у скоєному ним адміністративному правопорушенні, яка доведена матеріалами справи, а також відсутність обставин, що пом`якшують відповідальність, суд дійшов висновку про необхідність піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, вважаючи що саме ця міра буде достатньою для покарання та виправлення порушника, запобігання вчинення ним нових адміністративних правопорушень.

Крім того, згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення.

Отже, відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 665,60 грн.

Керуючись ст.ст. 33, 221, 283, 130 ч.1 КУпАП України, Законом України «Про судовий збір, суд,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, та призначити адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави (отримувач коштів: ГУК Харківськ обл/Харкiвобл/21081300; код класифікації доходів бюджету: 21081300; Код за ЄДРПОУ: 37874947; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA168999980313020149000020001) у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/ 22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО)899998; рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету22030106) судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Відповідно до частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що у разі несплати штрафу у строк, установлений частиною 1 статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем його проживання, роботи або за місцезнаходженням майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Строк пред`явлення до виконання постанови в частині стягнення штрафу та судового збору 3 (три) місяці.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Харківський районний суд Харківської області протягом десяти днів з дня винесення такої постанови.

Повний текст постанови складено 29.09.2026 р.

Суддя О.М. Якішина