Рішення № 140172436, 29.09.2026, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Баронін Д. Б.

Справа № 644/10374/26

Провадження № 2/644/6207/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 р. м. Харків

Індустріальний районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Бароніна Д.Б.,

за участю секретаря Нестеренко А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

1. Позиції сторін, процесуальні дії

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» звернулося до Індустріального районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на наступне.

08.10.2025 було укладено кредитний договір № 00-10666384 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Макс Кредит» та ОСОБА_1 . Крім того, 13.05.2026 між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» укладено договір факторингу № 13052026-МК/Ейс, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 00-10666384.

Таким чином, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №00-10666384 від 08.10.2025 в загальному розмірі 11282,70 грн., яка складається з наступного: 7800 грн. заборгованість по кредиту, 3482,70 грн. заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Враховуючи викладене, позивач звернувся з даним позовом до суду та просить стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості за кредитним договором.

1.2. В судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві просив розглянути справу без його участі.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, про причину неявки суд не повідомила, про день, час та місце слухання справи повідомлялася належним чином. Заяви про розгляд справи без її участі до суду не надходило, відзиву на позов від відповідачки також не надходило.

1.3. Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи за відсутності відповідачки. У зв`язку з наведеним, суд вважав за можливе слухати справу за відсутністю відповідачки, а матеріали, що є у справі, достатніми для цього, про що було постановлено ухвалу, яка відображена в протоколі судового засідання.

2. Обставини справи, зміст спірних правовідносин

2.1. Судом встановлено, що 08.10.2025 між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №0-10666384, відповідно до якого Кредитодавець надає Позичальнику Кредит у національній валюті у формі Кредитної лінії на умовах, передбачених Договором, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та Комісію, а також виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Згідно з п.п. 1.2., 1.3., 1.5., 1.5.1., 1.6., 2.10., 3.1., 3.2., договору сума ліміту кредитної лінії (Сума кредиту) складає: 6500.00 гривень. Тип Кредиту кредитна лінія (безвідклична). Цільове призначення Кредиту (мета отримання Кредиту): на споживчі потреби.

Строк дії кредитної лінії 360 календарних днів.

Стандартна процента ставка складає 0,94% від Суми кредиту за кожний день користування Кредитом, застосовується у межах Строку дії кредитної лінії, зазначеного в пункті 1.3 цього Договору.

Кредитодавець одноразово в момент видачі Кредиту нараховує Комісію за надання кредиту у розмірі 20,00% від Суми кредиту, що складає: 1300 грн., яку Позичальник зобов`язаний сплатити на умовах, визначених пунктом 3.5 цього Договору.

Кредитодавець зобов`язаний надати Кредит у дату надання/видачі Кредиту: "08" жовтня 2025. Сума Кредиту перераховується Кредитодавцем в сумі 6500 грн. на рахунок Позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 .

Нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється на щоденній основі, починаючи з дати перерахування коштів у розмірі Суми кредиту з поточного рахунку Кредитодавця до дня фактичного повного повернення Кредиту протягом Строку дії кредитної лінії.

Договір підписано електронним підписом позичальника, який відтворений шляхом використання одноразового ідентифікатора.

Згідно з листом ТОВ «ПрофітГід», 08.10.2025 було успішно перераховано 6500 грн. на картку № НОМЕР_1 .

У листі АТ «Універсал Банк» від 11.08.2026 вказано, що на ім`я ОСОБА_1 відкрито запитувану карту № НОМЕР_2 . Згідно з випискою про рух коштів по рахунку 08.10.2025 відбулося зарахування коштів у сумі 6500 грн. від Maks Kredit Llc.

2.2. 13.05.2026 ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та позивач уклали Договір факторингу № 13052026-МК/ЕЙС.

Пунктом 2.1. Розділу 2 договору, передбачено, що в порядку та на умовах, визначених в цьому Договорі, Фактор зобов`язується передати (сплатити) Клієнту Суму Фінансу нсування, а Клієнт зобов`язується відступити Факторові Права Вимоги за укладеними кредитними договорами згідно Реєстру Боржників,в, в обсязі та на умовах, що існують на Дату відступлення Прав Вимоги.

Пунктом 2.2. Розділу 2 договору, передбачено, що Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-пепередачі Реєстру Боржників згідно з Додатком №2, після після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Боргів та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників підтвереджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги відповідно до Реєстру Боржників та є невід`ємною частиною цього Договору..

Відповідно до реєстру боржників до Договору факторингу № 13052026-МК/ЕЙС від 13.05.2026, позивач отримав право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 11282,70 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту 7800 грн., заборгованість за відсотками 3482,70 грн., штраф 1950 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №00-10666384 від 08.10.2025, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Макс Кредит» за тілом кредиту складає 6500 грн., за відсотками 3482,70 грн., за штрафом 1950 грн., за комісією 1300 грн.

3. Релевантні джерела права

3.1. Відповідно до частин першої, другої ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено , що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з статями 626, 628ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

3.2. За приписами пункту 1 ч. 1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

4. Оцінка доказів та аргументів сторін

4.1. Перш за все, суд звертає увагу на те, що відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

З вищевказаних положень норм матеріального права вбачається, що позивач повинен довести суду наявність кредитних правовідносин між первісним кредитором та боржником, наявність договору факторингу між первісним кредитором, наступними кредиторами та новим кредитором, а також правомірність вимог нового кредитора до боржника (факт видачі кредиту боржнику та неповернення кредиту боржником).

4.2. Суд вважає, що позивачем підтверджено укладення кредитного договору між первісним кредитором та відповідачкою, а також підтверджено факт видачі кредиту відповідачці та наступне укладення договору факторингу між первісним кредитором та позивачем щодо спірного договору.

Разом з тим, в договорі кредитної лінії вказано, щосума ліміту кредитної лінії (Сума кредиту) складає 6500 гривень. Таким чином, відповідачка отримала від первісного кредитора ТОВ «МАКС КРЕДИТ» лише 6500 грн., яка є сумою кредиту, оскільки лише ця сума вказана у підписаному відповідачем первинному кредитному договорі. До суду не було надано доказів того, що на підставі спірного договору відповідачці видавалися будь-які інші суми коштів.

4.3. Підводячи підсумок суд зазначає, що відповідачка свої зобов`язання з повернення заборгованості за договором кредиту виконала не у повному обсязі, у зв`язку із чим утворилася заборгованість в загальній сумі 9982,70 грн., яка складається з 6500 грн. тіла кредиту та 3482,70 грн. відсотків. У задоволенні іншої частини вимоги слід відмовити.

5. Розподіл судових витрат

5.1. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжною інструкцією від 06.08.2026 про сплату судового збору в сумі 2662,40 грн.

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені частково (задоволено 88,47% вимог), суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача суму понесених судових витрат в розмірі 2355,42 грн. (2662,40 х 0,8847).

5.2. Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України, передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

У постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 910/15621/19 та від 28.04.2021 у справі № 910/12591/18 вказано, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними частинами третьою-п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами третьоюп`ятою, дев`ятою статті 141 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні здійснених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Представником позивача було надано Договір про надання правничої допомоги №2001/26-01 від 20.01.2026, укладений між позивачем та адвокатським бюро «ТИМОШЕНКО ТА ПАРТНЕРИ», яким сторони погодили вид та вартість послуг, також надано Додаткову Угоду № 25771575540 від 25.05.2026 та акт прийому-передачі від 29.12.2025, згідно яких надано позивачу юридичну допомогу по кредитному договору №20/01/26-01 від 20.01.2026 на загальну суму 7000 грн.

На думку суду, всі вказані у акті роботи входять до обсягу правової допомоги по цій справі. Однак, розмір витрат на правову допомогу не відповідає критерію пропорційності, враховуючи невисоку складність цієї справи та невисоку ціну позову. На думку суду, пропорційним розміром таких витрат є сума в розмірі 2000 грн.

Враховуючи вищевказані обставини та факт задоволення позовних вимог, суд вважає, що з відповідачки на користь позивача слід стягнути суму в розмірі 2000 грн. в порядку відшкодування витрат на правову допомогу.

Керуючись, ст. 10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 289, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: вул. Юрія Поправки, буд. 6, каб. 13, м. Київ) заборгованість за договором №00-10666384 від 08.10.2025 у розмірі 9982 грн. 70 коп., яка складається з 6500 грн. тіла кредиту та 3482 грн. 70 коп. відсотків.

Відмовити у задоволенні іншої частини позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: вул. Юрія Поправки, буд. 6, каб. 13, м. Київ) витрати по сплаті судового збору в сумі 2355 грн. 42 коп. та витрати на отримання правової допомоги в сумі 2000 грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Денис БАРОНІН