Рішення № 140169971, 24.09.2026, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа № 699/846/26

Номер провадження № 2/699/995/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2026 м. Корсунь-Шевченківський

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі головуючого судді Мельника А. В., за участю секретаря судового засідання Таран О. В., позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області в порядку загального позовного провадження з проведенням підготовчого судового засідання цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Корсунь-Шевченківської міської ради

про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

УСТАНОВИВ:

У травні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Корсунь-Шевченківської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Севастополі Автономна Республіка Крим (далі - АР Крим) померла його мати, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно у вигляді житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (раніше - АДРЕСА_1 ). Він є спадкоємцем першої черги за законом після смерті матері, інших спадкоємців, які б прийняли спадщину в установленому порядку, в Україні немає. Мати постійно проживала та була зареєстрована за його адресою в селі Балаклея Черкаської області. Саме він фактично здійснює управління спадковим майном, зокрема, сплачує комунальні платежі.

При цьому його батько та сестра, які проживають на тимчасово окупованій території АР Крим, надали йому власноруч написані заяви про відмову від спадщини на території, підконтрольній Україні. Наявність цих заяв свідчить про відсутність інших спадкоємців, які б претендували на спадкове майно.

Для встановлення факту смерті матері йому довелося звернутися до суду, який рішенням від 20.04.2026 року у справі № 703/2093/26 встановив цей факт. Лише після цього він отримав свідоцтво про смерть, визнане в Україні. Отримання свідоцтва про смерть є обов`язковою передумовою для звернення до нотаріуса, без якої нотаріус не може відкрити спадкову справу та оформити спадкові права. Таким чином, через об`єктивні та непереборні обставини, пов`язані з тимчасовою окупацією АР Крим та містом Севастополь, що унеможливили своєчасне отримання свідоцтва про смерть та інших необхідних документів, він пропустив шестимісячний строк для прийняття спадщини.

Ураховуючи викладене, позивач просить суд визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері, ОСОБА_2 , строком на два місяці.

Ухвалою Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 15.06.2026 року відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження з проведенням підготовчого судового засідання. Витребувано у Корсунь-Шевченківській державній нотаріальній конторі відомості про те, чи заведена спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 16.07.2026 року призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні позивач позов підтримав просив його задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, відповідач про дату, час і місце судових засідань повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки суду не відомі. Заяв про відкладення судового засідання чи розгляд справи в його відсутності до суду не надходило. Відзив на позовну заяву не подано.

У частині другій статті 247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх у сукупності, встановив такі обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 13.05.2026 року серія НОМЕР_1 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне їй майно у вигляді житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (раніше - АДРЕСА_1 ), що належав їй на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 05.12.2011 року.

Згідно з довідкою про реєстрацію місця проживання особи від 12.08.2021 року

№ 619 та копією паспорта ОСОБА_2 остання з 12.08.2021 року була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 28.07.1987 року.

На момент смерті ОСОБА_2 перебувала в місті Севастополі на тимчасово окупованій території АР Крим.

Оскільки факт смерті ОСОБА_2 відбувся на тимчасово окупованій території України, на якій неможливо отримати медичний документ, що може бути прийнято відділом державної реєстрації актів цивільного стану для здійснення реєстрації смерті відповідно до статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», позивач звернувся до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області, рішенням якого від 20.04.2026 року по справі № 703/2093/26 встановлено факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Корсунь-Шевченківський Черкаської області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Севастополі АР Крим.

На виконання ухвали суду Корсунь-Шевченківська державна нотаріальна контора надала відповідь, що після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , 1951 року народження, спадкова справа не заведена.

Відповідно до доданих до позову власноручно написаних заяв ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка є дочкою померлої ОСОБА_2 і сестрою позивача, та ОСОБА_4 , який є чоловіком померлої

ОСОБА_2 і батьком позивача, вони відмовляються від своєї частки спадщини на користь позивача.

При вирішенні спору суд застосовує такі норми законодавства.

Так, для прийняття спадщини спадкоємцем, який на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, необхідно особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини згідно зі статтею 1269 ЦК України.

При цьому, такі дії повинні бути вчинені у встановлений законом для прийняття спадщини строк.

Пропущення такого строку позбавляє спадкоємця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору, і потребує пред`явлення ним позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, якщо його пропущено з поважних причин.

Згідно зі статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, що пропустив строк для прийняття спадщини із поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропущення строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 23.08.2017 року № 6-1320цс17.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються поважними в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Обґрунтовуючи поважність причин пропущення визначеного законом строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері позивач посилається на те, що мати померла на тимчасово окупованій території АР Крим, а саме у місті Севастополі, що унеможливило своєчасне отримання свідоцтва про смерть українського зразка. Для встановлення факту смерті йому довелося звернутися до суду, який рішенням від 20.04.2026 року у справі № 703/2093/26 встановив цей факт. Лише після цього він отримав свідоцтво про смерть, визнане в Україні. Крім того, комунікація з батьком та сестрою, які проживають в АР Крим та мають підтвердити відсутність інших спадкоємців, була значно ускладнена через відсутність поштового та офіційного зв`язку з окупованою територією, що також зайняло додатковий час та викликало певні труднощі.

Отже, можливість звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини з`явилася тільки після отримання свідоцтва про смерть на підставі рішення суду.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, що визначено в частині другій статті 77 ЦПК України.

У частині першій статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (частини перша, п`ята статті 263 ЦПК України).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27.06.2000 року при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Судом також враховується рішення ЄСПЛ у справі «Маркс проти Бельгії» від 13.06.1979 року, стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які по своїй суті є гарантом права власності, оскільки визнають право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.

Дослідивши матеріали справи та враховуючи те, що спадщина після смерті ОСОБА_2 ніким не прийнята, інших спадкоємців, які б претендували на спадщину не встановлено, заяву про відмову від спадщини позивач не подавав, спадщина не визнана судом відумерлою, позивач в інший спосіб, окрім як звернутися з позовом до суду про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, захистити своє порушене право не може, факт пропущення строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування, а позивач мав об`єктивні перешкоди для вчасного звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, суд визнає ці обставини в їх сукупності поважними та приходить до висновку, що позивачу необхідно встановити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Крім того, суд звертає увагу на те, що визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не вирішує питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, встановленому статтею 1269 ЦК, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.

На підставі статей 1269, 1270, 1272 ЦК України та керуючись статтями 12, 13, 81, 263-265, 272-274, 279, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Корсунь-Шевченківської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , додатковий строк тривалістю два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили для подання до нотаріусу заяви про прийняття спадщини за законом, що відкрилася після смерті матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 ; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ; засоби зв`язку: ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_5 , тел. НОМЕР_4 .

Відповідач: Корсунь-Шевченківська міська рада, ЄДРПОУ: 33917227; місце знаходження: 19402, Черкаська область, м. Корсунь-Шевченківський, вул. Шевченка, 42; засоби зв`язку: ел. пошта rada_korsun@ukr.net, тел. НОМЕР_5, +38(047)-352-48-11.

Повний текст рішення суду складено 29.09.2026 року.

СуддяМельник А.В.