Ухвала суду № 140169726, 28.09.2026, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/22623/26

1-кс/569/7714/26

УХВАЛА

про арешт майна

28 вересня 2026 року м. Рівне

Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі судових засідань Рівненського міського суду Рівненської області клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Рівненській області майора поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадження №42026180000000012 від 10.03.2026 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернулась до слідчого судді з клопотанням, погоджене прокурором відділу Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадження №42026180000000012 від 10.03.2026 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, у якому просить накласти арешт, на майно, яке вилучено 22.09.2026 під час проведення обшуку у квартирі за місцем проживання ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: мобільний телефон марки SamsungGalaxyA05s ІМЕІ 1: НОМЕР_1 ІМЕІ 2: НОМЕР_2 із сім-картками з а.н. НОМЕР_3 та НОМЕР_4 .

Слідчий клопотання обґрунтовує тим, що досудовим розслідуванням встановлено, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , висловила прохання до громадянина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , надати їй неправомірну вигоду у розмірі 2200 (дві тисячі) доларів США за здійснення впливу на посадових осіб з числа експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи КП «Рівненська обласна клінічна лікарня ім. Ю.Семенюка» Рівненської обласної ради та прийняття рішення про надання статусу особи з інвалідністю відносно останнього.

Так, 11.09.2026 відбулося засідання експертної команди КП «Рівненська обласна клінічна лікарня ім. Ю.Семенюка» Рівненської обласної ради під час якого винесено рішення щодо встановлення ОСОБА_7 інвалідності ІІІ групи, по завершенню якого, за вказівкою ОСОБА_6 , ОСОБА_7 передав вказану вище неправомірну вигоду у розмірі 2000 (дві тисячі) доларів США для працівниці аптеки ОСОБА_5 , яка в подальшому передала частину вказаної суми неправомірної вигоди ОСОБА_6

22.09.2026 на підставі ухвали слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області проведено обшук у будинку за місцем проживання ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого вилучено мобільний телефон останньої.

Крім цього, 22.09.2024 вказані речі визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки в них містяться відомості, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також були отримані (виготовлені) в результаті вчинення кримінального правопорушення.

Покликаючись на наведене, положення ст.ст. 98, 170 КПК України, слідчий просить накласти арешт на майно, що вилучене за вищевказаних обставин, як таке, що відповідає критеріям встановленим ст. 98 КПК України, вони мають значення для досудового розслідування, можуть бути використані в якості доказів, з метою збереження майна, як речового доказу у кримінальному провадженні, а незастосування арешту може призвести до його знищення, втрати.

Слідчий надіслала заяву про розгляд клопотання без її участі, просила клопотання задовольнити.

Особа, у якої вилучено майно ОСОБА_5 , про день та час розгляду клопотання повідомлялась, але не з`явилась.

Клопотання розглядається у відсутності особи, у якої вилучено майно, відповідно до ч.1 ст. 172 КПК України.

За наявності заяви слідчого, неявки особи у якої вилучено майно, майна, відповідно до ч.4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно ч.1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч.2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

При цьому, ч. 3 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Так, слідчим суддею з матеріалів клопотання встановлено, що вказане майно може бути використано як доказ у кримінальному провадженні, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а накладення арешту на вказане майно є необхідним з метою забезпечення збереження речових доказів.

Як постанова слідчого про визнання майна речовим доказом так і клопотання про арешт майна, з посиланням на встановлені у кримінальному провадженні фактичні обставини кримінального правопорушення, містять відповідні мотиви та підстави на обґрунтування висновку про відповідність такого майна ознакам речових доказів, визначеним ст. 98 КПК України, зокрема посилання на те, що вилучене майно має доказове значення у кримінальному провадженні, існує сукупність підстав вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 173 КПК України та вищевикладене, обставини кримінального правопорушення, є необхідним накласти арешт на майно, що вилучене за вищевказаних обставин, що відповідає критеріям встановленим ст. 98 КПК України, з метою збереження майна, яке визнано речовим доказом у кримінальному провадженні відповідно до постанови слідчого від 22.09.2026, оскільки незастосування арешту може призвести до зникнення, втрати вказаного майна, у зв`язку з чим можуть настати наслідки, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Керуючись ст. 170, 171, 175, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт, на майно, яке вилучено 22.09.2026 під час проведення обшуку у квартирі за місцем проживання ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: мобільний телефон марки SamsungGalaxyA05s ІМЕІ 1: НОМЕР_1 ІМЕІ 2: НОМЕР_2 із сім-картками з а.н. НОМЕР_3 та НОМЕР_4 , шляхом заборони користуватися та розпоряджатися зазначеним майном до прийняття кінцевого рішення у кримінальному провадженні.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_8