Рішення № 140169233, 17.09.2026, Чорнухинський районний суд Полтавської області

Cправа №549/220/26

Провадження№2/549/198/26

РІШЕННЯ

Іменем України

17 вересня 2026 року Чорнухинський районний суд Полтавської області

у склад: головуючого - судді Крєпкого С.І.

за участю: секретаря судового засідання Кривчун Я.А.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Литвиненко Д.Г.

розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Чорнухи в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба Нова» про стягнення заборгованості за договором оренди та розірвання договору,

установив:

У травні 2026 року ОСОБА_1 через свого представника адвоката Якимову О.В. звернувся до суду з позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба Нова» (далі - СТОВ «Дружба Нова»), в якому просив:

-стягнути з відповідача заборгованість за договором оренди землі від 20.04.2018 за 2023-2025 роки у розмірі 2203, 28 грн;

-розірвати договір оренди землі від 20.04.2018 щодо земельної ділянки площею 2,11 га, кадастровий номер 5325182600:00:018:0048, укладеного між сторонами.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що він є власником спадкового майна - земельної ділянки, площею 2,11 га, цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5325182600:00:018:0048, розташованої на території Чорнухинської селищної ради.

20 квітня 2018 року вищевказану земельну ділянку було передано в оренду СТОВ «Дружба-Нова» строком до 31.12.2028.

Нормативна-грошова оцінка земельної ділянки, що передається в оренду за цим договором, становить 78306 грн в цінах 2018 року (п.2.4. додаткової угоди), орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється за погодженням сторін у розмірі 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, зазначеної в пункті 2.4. договору, що складає 7830,60 грн за один повний рік користування земельною ділянкою (п.4.1.додаткової угоди).

Обчислення розміру орендної плати за кожен наступний рік оренди здійснюється з урахуванням індексації на рік виплати/нарахування.

Договір оренди землі було зареєстровано державним реєстратором Комунального підприємства «Центр надання послуг та консультацій Гребінківської районної ради» 12.09.2018.

Відповідач систематично порушує його права орендаря, оскільки не виконує п.п.4.1 п.4 договору та виплачує орендну плату без урахування індексації.

Згідно з витягом №НВ-9914681762026 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 5325182600:00:018:0048 станом на 20.01.2026 становить 81649,27 гривень.

Водночас відповідач індексацію орендної плати за 2023-2025 роки не провів порушуючи п.4 укладеного між сторонами договору оренди землі.

Відповідно до наведених у позовній заяві розрахунках заборгованість за оренду землі відповідача за 2023-2025 роки з урахуванням індексації складає 2203,28 грн виходячи з такого:

1)за 2023 рік: 8164,92 грн (сума орендної плати, яка підлягає індексації)х103,843% сукупний індекс інфляції за період з травня 2023 року по травень 2024 року)=313,80 грн;

2)за 2024 рік: 8164,92 грн (сума орендної плати, яка підлягає індексації)х115,937% сукупний індекс інфляції за період з червня 2024 року по травень 2025 року)=1301,22 грн;

3)за 2025 рік: 8164,92 грн (сума орендної плати, яка підлягає індексації)х107,207% сукупний індекс інфляції за період з червня 2025 року по квітень 2026 року)=588,48 грн.

Крім того вважає, що невиконання відповідачем обов`язку за договором щодо індексації орендної плати тягне за собою недоотримання позивачем коштів як сторони договору оренди землі, тому дія договору має бути припинена шляхом його розірвання в зв`язку з невиконанням відповідачем умов договору.

Ухвалою Чорнухинського районного суду Полтавської області від 01.06.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, встановлено строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень.

У поданому суду відзиві представник відповідача просила у задоволенні позову частково відмовити зважаючи на таке.

Між позивачем та відповідачем дійсно було укладено договір оренди землі від 20 квітня 2018 року щодо земельної ділянки площею 2,11 га, кадастровий номер 5325182600:00:018:0048.

Відповідно до пункту 4.1. вищевказаного договору орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється за погодженням сторін у розмірі 7 830,60 гривень, за один повний рік користування земельною ділянкою, що у відсотковому співвідношенні становить 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, зазначеної в п.2.4. Договору.

Обчислення розміру орендної плати за кожний наступний рік оренди здійснюється з урахуванням індексації на рік виплати/нарахування (в залежності від того, яка із подій сталась раніше).

При цьому, коефіцієнт індексації для орендної плати застосовується станом на 01 січня року виплати/нарахування (в залежності від того, яка з подій сталась раніше).

Таким чином сторони у даному пункті погодили і визначили:

1)розмір орендної плати в гривнях і у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки;

2)необхідність індексації розміру орендної плати за кожен наступний рік з дати укладення додаткової угоди;

3)необхідність застосування коефіцієнту індексації, який існував станом на перше січня року виплати/нарахування орендної плати.

Сторони не погоджували і не передбачали в тексті договору оренди умову про те, що розмір орендної плати автоматично змінюється в залежності від зміни нормативної грошової оцінки, а передбачили лише саму необхідність індексації при визначенні розміру орендної плати за поточний рік користування.

У спірному договорі сторони погодили здійснювати лише індексацію орендної плати, що визначена в договорі.

Крім того при визначенні розміру орендної плати за поточний рік сторони погодили застосовувати значення коефіцієнту індексації (індексу інфляції) за попередній рік, адже станом на 01 січня невідомий індекс інфляції за поточний рік, лише за попередній.

Статтею 15 Закону України "Про оренду землі" визначено, що однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її виплати, відповідальності за її несплату.

Під час підписання договору оренди землі сторони дійшли згоди щодо його істотних умов і погодили, що обчислення розміру орендної плати за поточний рік оренди здійснюється шляхом множення встановленого у п.4.1. договору оренди землі розміру орендної плати на значення індексу інфляції за попередній рік.

Водночас текст договору оренди землі не містить положень про те, що для обрахування розміру орендної плати застосовується розмір проіндексованої орендної плати за попередній рік чи розмір орендної плати, скорегований на коефіцієнт нормативної грошової оцінки.

Також договір не містить жодних умов про те, що коефіцієнт індексації застосовується за період з травня по травень.

Навпаки в договорі зазначено, що значення коефіцієнта індексації для орендної плати застосовується станом на 01 січня, а орендна плата сплачується за рік.

Таким чином для обрахунку орендної плати за поточний рік необхідно застосувати коефіцієнт індексації, який існував станом на перше січня цього року, тобто за минулий рік.

Коефіцієнт інфляції має обчислюватися для орендної плати:

- за 2019 рік як добуток індексів інфляції з січня 2018 року по грудень 2018 року включно;

- за 2020 рік як добуток індексів інфляції з січня 2019 року по грудень 2019 року включно;

-за 2021 рік як добуток індексів інфляції з січня 2020 року по грудень 2020 року включно;

- за 2022 рік як добуток індексів інфляції з січня 2021 року по грудень 2021 року включно;

- за 2023 рік як добуток індексів інфляції з січня 2022 року по грудень 2022 року включно;

- за 2024 рік як добуток індексів інфляції з січня 2023 року по грудень 2023 року включно;

- за 2025 рік як добуток індексів інфляції з січня 2024 року по грудень 2024 року включно.

Таким чином, розрахунок орендної плати з урахуванням індексації становить за 2023 рік: 7830,60 грн * 126,6% = 9 913,53 грн, за 2024рік: 7830,60 грн * 105,1 %= 8 229,96 грн, за 2025 рік: 7830,60 грн* 112,0% = 8 770,27 грн, всього за 3 роки: 26 913,76 грн.

Водночас відповідачем було сплачено позивачу орендну плату в такому розмірі: за 2023 рік 7830,60 грн, за 2024 рік 9129,31 грн, за 2025 рік - 9129,31 грн, всього за 3 роки - 26 089,22 грн.

Таким чином заборгованість відповідача з індексації орендної плати за 2023-2025 роки складає 824,54 грн.

Крім того орендна плата у сумі 1000 грн (індексація), була не отримана позивачем у 2024 році і повернулася відповідачу, була сплачена позивачу у 2026 році відповідачем разом з індексацією за 2026 рік.

Всі вищевказані суми включають в себе податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, які підлягають утриманню із вказаної суми відповідачем, як податковим агентом позивача відповідно до положень чинного законодавства.

Визнається, що відповідачем було сплачено орендну плату за 2023 рік без урахування індексації, однак, вважають, що ці дії не можуть бути підставою для розірвання договору оренди, оскільки у 2024-2025 роках відповідач виплачував орендну плату навіть у більшому розмірі. Також відповідач вже сплатив індексацію і за 2026 рік. Основна сума орендної плати за 2026 рік ще не сплачена.

Вищевказані дії беззаперечно свідчать про заінтересованість відповідача в збереженні договірних відносин і не можуть вважатися істотним порушенням умов договору оренди з огляду, зокрема, на співвідношення між сплаченою сумою та сумою недоплати.

Наведена вище суми недоплати орендної плати не може свідчити про істотність порушення відповідача і про позбавлення значною мірою позивача того, на що він розраховував.

Здійснення відповідачем індексації у 2025 і 2026 роках свідчить про його однозначну зацікавленість в збереженні договірних відносин з позивачем.

Крім того, заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката в сумі 15000 грн не є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Такий розмір витрат має бути зменшений виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

У поданій відповіді на відзив представником позивача наведені такі пояснення, міркування і аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на укладений між сторонами договір оренди землі та невиконання його умов в частині проведення індексації орендної плати за 2023,2024,2025 роки, та порушуючи, при цьому, п.4 укладеного між сторонами договору оренди землі від 20.04.2018.

Позивач розрахував розмір індексації та вирахував суму грошових коштів, які не отримані ним згідно з договором.

Зі змісту відзиву на позов вбачається часткове визнання позову на суму 824,54 гривні.

Однак відзив не містить власного розрахунку відповідача щодо проведеної ним індексації, що унеможливлює зрозуміти чим керувався відповідач.

Позивач наполягає на систематичному невиконанні умов договору, що є підставою для розірвання договору оренди землі від 20.04.2018, укладений між сторонами.

Викладені в відзиві посилання відповідача не спростовують обставин, які було логічно та послідовно викладені в позовній заяві.

Представником відповідача направлені заперечення на відповідь на відзив, які зводяться до такого.

Твердження представника позивача, що відзив не містить власного розрахунку відповідача щодо проведеної ним індексації, що унеможливлює зрозуміти чим керувався відповідач, не відповідає дійсності.

Відповідачем у відзиві викладений розрахунок орендної плати з урахуванням індексації.

Сторони не погоджували і не передбачали в тексті договору оренди умову про те, що коефіцієнт індексації (або індекс інфляції) застосовується кумулятивно, сукупно чи наростаючим підсумком, а передбачили саму необхідність індексації при визначенні розміру орендної плати за поточний рік користування.

Текст договору оренди землі не містить положень про те, що для обрахування розміру орендної плати застосовується розмір проіндексованої орендної плати за попередній рік.

Відносини сторін у даній справі стосовно розміру, механізму обрахування та порядку виплати орендної плати чітко врегульовані укладеними між сторонами договорами оренди.

Відносини щодо індексації соціальних виплат, що врегульовані Законом «Про індексацію грошових доходів населення», та відносини щодо орендної плати за землю між приватними суб`єктами є принципово різними за своєю правовою природою, метою та суб`єктним складом.

Перші спрямовані на соціальний захист населення, другі на регулювання договірних відносин, які мають на меті отримання прибутку.

Отже, правовий аналіз змісту правовідносин, що випливають із договору оренди землі, та правовідносин, які складаються між сторонами внаслідок виплати пенсії, стипендії, оплати праці та здійсненні інших виплат, що передбачені ст.2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», не дає підстав для висновку, що такі правовідносини є подібними за змістом, а тому в цьому випадку відсутні підстави для застосування до спірних відносин положень Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Відносини, що стосуються оренди державного майна не є подібними до відносин, що стосуються оренди приватного майна, адже відрізняються перш за все суб`єктним складом, а також урегульованістю.

В той час як відносини у сфері оренди державного майна чітко і в повному обсязі регулюються вимогами законодавства, відносини у сфері оренди приватного майна практично в повному обсязі регулюються нормами укладених договорів.

Таким чином Методика розрахунку орендної плати за державне майно не є нормою права, що регулює подібні правовідносини і не може бути застосована в даному випадку.

Крім того механізм нарахування інфляційних втрат або збитків згідно зі ст.625 ЦК України застосовується саме за порушення грошового зобов`язання, а механізм розрахунку орендної плати із застосуванням індексації визначає саме розмір цього грошового зобов`язання за відповідний період нарахування.

Обрахований позивачем проіндексованої орендної плати повністю відповідає розміру інфляційних втрат, які нараховані на орендну плату, як на суму заборгованості за цей же період, оскільки механізм обчислення інфляційних втрат аналогічний тому, які були застосовані позивачем для індексації орендної плати.

Водночас такий підхід є помилковим, так як під час розрахунку орендної плати з урахуванням індексації мова йде про основне зобов`язання і черговий платіж, а не про суму заборгованості, як у випадку з інфляційними втратами.

Таким чином при розрахунку орендної плати із застосуванням індексів інфляції наростаючим підсумком (кумулятивно) такий розрахунок буде не правильним, оскільки проводитиметься не відповідно до умов укладених між сторонами договорів оренди.

Крім того між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди землі.

Позивач не заперечує у позові ту обставину, що під час укладення зазначеного договору оренди сторони діяли на власний розсуд, не був позбавлений змоги запропонувати зміни до проєкту Договору.

У разі незгоди з умовами договору чи неузгодження окремих умов мав право не укладати договір з відповідачем.

Водночас з моменту, коли сторони досягнули усіх істотних умов договору, він вважається укладеним та є обов`язковим для виконання сторонами.

Законодавчо не передбачено автоматичної зміни розміру орендної плати за договором оренди землі з урахуванням щорічної індексації нормативної грошової оцінки.

З урахуванням положень ст.21 Закону України "Про оренду землі" та принципу свободи договору сторони договору оренди землі можуть передбачити застосовувати чи ні індекси інфляції для визначення розміру орендної плати за договором оренди землі.

Договір оренди землі не містить положень про те, що для обрахування розміру орендної плати застосовується розмір проіндексованої орендної плати за попередній рік.

Також сторони не погоджували і не передбачали в тексті договору оренди землі, зокрема у пункті 4.1 Договору умови, які б вказували на необхідність застосування коефіцієнту індексації (або індексу інфляції) «Кумулятивно», чи «Сукупно», чи «Наростаючим підсумком», або ж «До проіндексованої плати попереднього року» тощо.

Сторони не передбачали в договорі оренди застосованих позивачем правил обчислення орендної плати з урахуванням індексації.

Коефіцієнт інфляції має обчислюватися для орендної плати за певний рік як добуток індексів інфляції відповідного року.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали з викладених у ньому підстав.

Крім того позивач пояснив, що про переказ йому у 2024 році відповідачем 1000 грн не було відомо. У 2023 та 2025 роках одну тисячу гривень він отримував як компенсацію за оранку, про що йому повідомляли працівники відповідача.

Орендна плата, яку сплачує відповідач, є низькою. У 2025 році він просив у них сплату грошових коштів наперед у зв`язку з необхідністю лікування, але йому було відмовлено. Не бажає зберегти орендні відносини з СТОВ "Дружба-Нова".

Представник відповідача позов визнала частково з підстав, викладених у відзиві та запереченнях.

Суд, заслухавши позивача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню зважаючи на таке.

Судом встановлено і не заперечувалось сторонами, що згідно з договором оренди землі від 20.04.2018 року ОСОБА_1 надав, а орендар СТОВ «Дружба-Нова» прийняло в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 2,11 га строком до 31.12.2028, кадастровий номер 5325182600:00:018:0048, яка знаходилася на території Мелехівської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області (а.с.7-12).

У п.2.4. договору оренди землі визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 78306 грн в цінах 2018 року.

Згідно з п.п.4.1,4.3 договору оренди землі, орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється за погодженням сторін у розмірі 7830,60 грн за один повний рік користування земельною ділянкою, що становить 10% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, зазначеної в п.2.4 Договору 78306 грн, з якої вираховується податки та збори з доходів орендодавця згідно з вимогами податкового законодавства.

Обчислення розміру орендної плати за кожний наступний рік оренди здійснюється з урахуванням індексації на рік виплати/нарахування (в залежності від того, яка із подій сталася раніше).

При цьому коефіцієнт індексації для орендної плати застосовується станом на 01 січня року виплати/нарахування (в залежності від того, яка із подій сталась раніше).

Пунктами 4.3. додаткової угоди визначено, що орендна плата виплачується орендарем за вирахуванням суми податку з доходів фізичних осіб та інших податків, обчислених (нарахованих та утриманих) згідно з вимогами чинного законодавства.

Право оренди зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 12 вересня 2018 року, номер запису про інше речове право 27922483 (а.с.11 зворотній бік-12).

Відповідно до ст.ст.2,3 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ст.ст.12, 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частинами 1, 2 ст.89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За приписами ч.1 ст.13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною першою ст.15 ЦК Українивизначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення невизнання або оспорювання.

Згідно з ст.526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 629 ЦК Українипередбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ч.2 ст.409 ЦК Українивласник земельної ділянки має право на одержання плати за користування нею. Розмір плати, її форма, умови, порядок та строки її виплати встановлюються договором.

Відповідно до норм ч.1 ст.93 ЗК України, ст.1 Закону України "Про оренду землі", право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння та користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст.96 ЗК Україниземлекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

За змістом ст.13 Закону України "Про оренду землі"під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 15 Закону України "Про оренду землі"визначено, що однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її виплати, відповідальності за її несплату.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (стаття 21 Закону).

За нормами ст.ст.24, 25 Закону України "Про оренду землі"орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Орендодавець зобов`язаний, зокрема , передати в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору оренди, орендар - своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.

Виходячи з вищенаведеного саме на орендаря покладається обов`язок щодо своєчасного та в повному обсязі сплати орендної плати за земельну ділянку, а орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Представником відповідача визнається заборгованість перед відповідачем з індексації орендної плати за 2023-2025 року у розмірі 824,54 грн, заперечується визначений позивачем розмір невиплаченої орендної плати.

Матеріали справи містять докази на підтвердження виконання відповідачем умов Договору оренди та виплати позивачу коштів за користування орендованою земельною ділянкою у строки встановлені Договором за 2024 та 2025 роки.

Зокрема, відповідно до довідки про нарахування та виплату орендної плати орендодавцю ОСОБА_1 за 2023-2026 роки, реєстру повернутих переказів (а.с.34, 43, 45, 47-49), СТОВ "Дружба Нова" у 2023 році було нараховано та виплачено позивачу 7830,60 грн орендної плати, у 2025 року 9129,31 грн орендної плати з урахуванням індексації у розмірі 1298,71 грн з відрахуванням сум утриманих податків та зборів.

У 2024 році було нараховано та виплачено позивачу 7830,60 грн орендної плати з відрахуванням сум утриманих податків та зборів, а також було нараховані та готові до виплати 1242,23 грн орендної плати, але грошовий переказ у зазначеному розмірі було повернуто без виплати 12.10.2024.

У 2026 році позивачу нараховано та виплачено відповідачем 2597,40 грн орендної плати з відрахуванням сум утриманих податків та зборів.

З огляду на викладене, беручі до уваги досліджені судом докази, пояснення представника відповідача, які узгоджуються з матеріалами справи, суд погоджується з розрахунком відповідача, тому підлягає стягненню з відповідача на користь позивача заборгованість по невиплаченій частині орендної плати, а саме сума індексації орендної плати за 2023 рік в розмірі 824,54 грн.

Наведений представником відповідача розмір заборгованості відповідає умовам договору.

Доводи позивача та її представника щодо заборгованості по орендній платі за 2023-2025 роки в розмірі виходячи з суми орендної плати в розмірі 8164,92 та сукупними індексами інфляції за 2023 рік 103,843%, 2024 рік 115,937%, 2025 рік 107,207% грн жодним чином не доведені та є припущеннями.

Cторонами у договорі погоджено фіксований розмір орендної плати у сумі 7830,60 грн на рік. Вказаний розмір є результатом домовленості сторін, відповідає їх вільному волевиявленню та є обов`язковим для виконання відповідно до статей 626, 628, 629 ЦК України.

Доказів внесення змін до договору в частині розміру орендної плати або укладення додаткової угоди між сторонами матеріали справи не містять.

Сам по собі факт зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки не тягне автоматичної зміни погодженого сторонами розміру орендної плати, оскільки зміна істотних умов договору можлива лише за взаємною згодою сторін або у випадках, прямо передбачених законом, що узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постанові від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц та постанові від 04.07.2018 у справі № 922/989/17.

Обов`язок сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки виникає в орендаря з моменту початку застосування такої нормативної грошової оцінки у разі, якщо йдеться про оренду земель державної чи комунальної власності (постанову Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 у справі №914/2848/22).

Водночас підстав для розірвання цього договору з підстав не виконання орендарем передбаченого ст.25 Закону України «Про оренду землі» обов`язку щодо сплати орендної плати, суд не вбачає виходячи з такого.

Пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК Українипередбачено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 611 ЦК Україниу разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Частинами першою, другою статті 651 ЦК Українивстановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК Україниналежать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 912/1385/17 (провадження № 12-201гс18).

Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18).

Об`єднана Палата Касаційного цивільного суду у постанові від 10 жовтня 2019 року у справі № 293/1011/16-ц (провадження № 61-29970сво18) дійшла висновку, що тлумачення пункту д) частини першої статті 141 ЗК України, частини другої статті 651 ЦК Українисвідчить, що «несплата орендної плати» охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплату у розмірі меншому, ніж визначеному договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо).

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказував, що відповідач не в повному обсязі виплачував орендну плату за 2023-2025 роки.

Разом з тим судом встановлено, що заборгованість за 2024-2025 роки відсутня, орендна плата з урахуванням індексації за зазначені роки нараховувалась та виплачувалась у встановлений договором строк.

Таким чином, оскільки факт систематичного невиконання орендарем обов`язку зі сплати орендної плати не доведений, ця обставина у розумінні закону (п.«д» ч.1 ст.141 ЗК України, ч.1 ст.32, ст.24, ст.25 Закону України «Про оренду землі») не може бути підставою для задоволення вимог про дострокове розірвання договору оренди землі.

За встановлених обставин, вимоги позивача в цій частині є безпідставними і не підлягають задоволенню.

У зв`язку із частковим задоволенням позову в силу ч.1 ст.141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з позову, позивачем заявлено вимога немайнового характеру - про розірвання договору оренди, та майнова - про стягнення заборгованості по орендній плата в розмірі 2203,28 грн.

Відтак кожна вимога буде становити 50%.

Судом у задоволенні вимог немайнового характеру відмовлено, вимога майнового характеру задоволена частково у розмірі 824,54 грн.

З огляду на викладене пропорційність задоволених вимог становитиме 18,7% (100% - 50% - 37,4% (824,54 грн х 50%/2203,28 грн (ціна позову)).

Таким чином підлягають стягненню з відповідача на користь позивача 248,93 грн сплаченого судового збору (1331,20 грн х 18,7%/100).

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК Українидокази щодо розміру витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Заява представника позивача про надання строку для подання доказів, що підтверджують розмір витрат у зв`язку з розглядом справи, не суперечить ст.ст.141, 246, 259 ЦПК Українита підлягає задоволенню.

З огляду на викладене в силу п.5 ч.6 ст.265, ст.246 ЦПК Українидля вирішення питання про судові витрати суд вважає за необхідне призначити судове засідання роз`яснивши позивачу, що відповідні докази про розмір вказаних витрат вона повинна подати протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Керуючись ст.ст.141,259, 263-265 ЦПК України, суд,

ухвалив:

1.Позов ОСОБА_1 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба Нова» про стягнення заборгованості за договором оренди та розірвання договору задовольнити частково.

2.Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба Нова» (місцезнаходження: 17600, м.Варва Прилуцького району Чернігівської області, вул.Кропипи Костянтина, 59, код ЄДРПОУ 31333767) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) 824,54 гривні заборгованості по виплаті орендної плати за Договором оренди землі від 20 квітня 2018 року з відрахуванням необхідних обов`язкових податків і платежів.

3. Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба Нова» про розірвання договору оренди землі від 20.04.2018 щодо земельної ділянки площею 2,11 га, кадастровий номер 5325182600:00:018:0048, укладеного між ОСОБА_1 та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Дружба Нова».

4.Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба Нова» на користь ОСОБА_1 248,93 гривень судового збору.

5.Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 13 год 30 хв 01 жовтня 2026 року у приміщенні Чорнухинського районного суду Полтавської області, роз`яснивши позивачу та представнику відповідача, що відповідні докази про розмір вказаних витрат вони повинні подати протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення 28.09.2026.

Суддя С.І.Крєпкий