Рішення № 140169202, 29.09.2026, Решетилівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 546/589/26

номер провадження 2/546/648/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Романенко О.О.,

за участю секретаря судового засідання Захарченко Л.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Решетилівка в порядку загального позовного провадження з викликом учасників справи цивільну справу № 546/589/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

28.05.2026 до Решетилівського районного суду Полтавської області через електронний кабінет електронного суду надійшла позовна Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якій позивач просить суд :

- Стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №34524-10/2024 від 19.10.2024 року у сумі 18600 грн на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал»;

- Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія сплачений судовий збір в сумі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу 8000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Між ТОВ «Стар Файненс Груп» (надалі - Товариство) та ОСОБА_1 (надалі - Відповідач) було укладено Договір про надання фінансового кредиту № 34524-10/2024 від 19.10.2024 року (надалі - Договір), відповідно до умов якого Товариство надало Відповідачу грошові кошти у сумі 6000 грн. строком на 120 днів, із процентною ставкою, що становить 1,00% в день на залишок заборгованості.

Згідно з п. 3.1. кредитного договору Сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, в дату платежу, який є невід`ємною частиною цього Договору. Відповідно до п. 1.5 Договору, детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту. Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало Відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору. Однак, Відповідач не виконав належним чином умов кредитного договору.

27.01.2025 року ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір факторингу № 27012025 від 27.01.2025.

Згідно вищевказаного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Стар Файненс Груп».

Оскільки позичальник не виконав зобов`язання за кредитним договором у встановлені строки, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (далі - Позивач) звертається до суду з метою захисту своїх законних прав та інтересів шляхом стягнення заборгованості.

На дату відступлення права вимоги розмір заборгованості Відповідача становив: заборгованість за тілом кредиту - 6000 грн.; заборгованість за відсотками - 6060 грн. заборгованість за комісією - 0 грн. заборгованість за штрафом - 5400 грн.

Водночас, відповідно до умов кредитного договору, нарахування відсотків тривало до закінчення встановленого строку кредитування. Таке нарахування є правомірним, оскільки згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в повному обсязі та на тих самих умовах, що існували на момент переходу прав, якщо інше прямо не передбачено договором або законом. Отже, Позивач як новий кредитор набув права вимоги не лише щодо вже існуючої заборгованості, а й щодо відсотків, які продовжують нараховуватися відповідно до первісних договірних умов.

З урахуванням викладеного, станом на дату закінчення строку кредитування загальна заборгованість Відповідача становить 18600 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту - 6000 грн.; заборгованість за відсотками - 7200 грн. заборгованість за комісією - 0 грн. заборгованість за штрафом - 5400 грн.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, 28.05.2026 справу передано на розгляд головуючому судді Романенко О.О.

У порядку визначеному ч. 6 ст.187 ЦПК України судом 29.05.2026 направлено запит до органу реєстрації з метою з`ясування зареєстрованого місця проживання відповідача, відповідь на який 04.06.2026.

Ухвалою суду від 08.06.2026 відкрито провадження у справі, призначено відкрите підготовче засідання на 09:00 год 08.07.2026. Задоволено клопотання представник позивача про витребування доказів.

16.06.2026 та 25.06.2026 на електронну пошту суду на виконання вимог ухвали суду від 08.06.2026 від АТ «Універсал Банк» надійшли витребувані докази, що надійшли засобами поштового зв`язку 30.06.2026.

30.06.2026 на електронну пошту суду на виконання вимог ухвали суду від 08.06.2026 від АТ «Універсал Банк» надійшли витребувані докази з уточненою інформацією щодо прізвища відповідача.

Ухвалою суду від 08.07.2026 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання 29.09.2026 сторони не з`явилися, про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

У встановлений судом строк, відповідач правом на надання відзиву не скористався, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

У судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві просив проводити розгляд справи за його відсутності, та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, не заперечував проти винесення заочного рішення (а.с.4-5).

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом направлення конвертів з повістками за встановленим місцем реєстрації особи, повістку на 07.08.2026 відповідно до рекомендованого поштового повідомлення отримав особисто (а.с.86), конверт з повісткою на 29.09.2026повернувся до суду з відміткою «адресат відсутній» (а.с.91).

Клопотання про розгляд справи за його відсутності від відповідача до суду не надходило. У встановлений судом строк, відповідач правом на надання відзиву не скористалася, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідач, згідно вимог ч. 8 ст. 128 ЦПК України, в судове засідання повторно не з`явився, в порушення ч. 3 ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подав, у зв`язку з чим, враховуючи письмову згоду представника позивача, на підставі ухвали Решетилівського районного суду Полтавської області від 29.09.2026 проведено заочний розгляд даної справи згідно з вимогами ст. ст. 280-282 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Повно та всебічно дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 19.10.2024 ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» з метою отримання кредиту, та заповнив заявку-анкету на отримання фінансового кредиту, в якій зазначив свої особисті дані, а саме: ПІБ, РНОКПП, дату народження, номер мобільного телефону, серію та номер паспорта, адресу реєстрації та фактичного проживання, місце роботи, розмір щомісячного доходу. Окрім цього, згідно анкет-заявки відповідач підтвердив, що ознайомлений з Правилами наданні коштів, у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП». Дана заявка підписана ОСОБА_1 19.10.2024 за допомогою одноразового ідентифікатора W1042 (а.с.13-14).

19.10.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 34524-10/2024 (а.с.17-23).

Згідно п. 1.1.кредитного договору ТОВ «Стар Файненс Груп» надало фінансовий кредит в розмірі 6000,00 грн, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених договором.

Відповідно до п. 1.2. кредитного договору кредит надається строком на 120 днів. Дата надання кредиту 19.10.2024, дата погашення кредиту 15.02.2025.

Згідно п. 1.4. кредитного договору, за користування кредитом Товариством нараховуються проценти в розмірі 1% в день на залишок заборгованості, що є платою за користування кредитом. Тип процентної ставки: фіксована. Орієнтовна загальна вартість кредиту станом на дату укладення цього Договору складає 13200,00 грн, Загальні витрати по кредиту складають 7200,00 грн (пункт 1.4.1 договору).

Кредит надається в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта, включаючи використання реквізитів платіжної картки № 4144-11xx - xxxx - 7801 протягом одного дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту (п. 1.6. договору).

Перед укладенням цього договору товариство здійснило ідентифікацію та верифікацію клієнта з урахуванням вимог, визначених нормативно-правовим актом Національного банку України з питань здійснення установами фінансового моніторингу, одним із наступних способів: отримання через систему BankID НБУ ідентифікаційних даних; отримання ідентифікаційних даних та фінансового номера телефону з бюро кредитних історій (за умови, що джерелом таких даних є банк) та коректного ведення особою, верифікація якої здійснюється, otp-пароля, надісланого установою на такий фінансовий номер телефону, та фотофіксації особи із використанням методу розпізнавання реальності особи та особи з власним ідентифікаційним документом, а саме сторінки/сторони, що містить фото власника, з подальшим накладенням КЕП уповноваженим працівником установи та кваліфікованої електронної позначки часу на отриманий електронний документ, що містить фото (п. 2.1. договору).

Згідно з п. 2.2. Договору, видача кредитів клієнту-фізичній особі товариством здійснюється онлайн, використовуючи мережу «Інтернет», через веб-сайт товариства https:// suncredit.com.ua.

Пунктом 2.5. Договору передбачено, що для створення особистого кабінету клієнт на сайті товариства вводить свій особистий або фінансовий номер телефону та підтверджує його шляхом введення коду з смс-повідомлення, або приймає вхідний дзвінок від товариства та підтверджує відповідну дію.

Після входу (авторизації) до особистого кабінету клієнт, для отримання кредиту, заповнює Заявку-анкету (п. 2.6. договору).

Клієнт може прийняти (акцептувати) пропозицію укласти кредитний договір або відмовитися від пропозиції (п. 2.15. договору). У випадку готовності клієнта прийняти пропозицію (оферту), клієнт натискає кнопку «Підписати», після чого клієнт отримує вхідний дзвінок на номер телефону та вводить отриманий ним на телефон одноразовий ідентифікатор, або йому надсилається смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором, який клієнт вводить у відповідне поле (п. 2.16. договору). Введенням коду на сайті товариства клієнт підтверджує прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) товариства на укладення кредитного договору (п. 2.17. договору).

Відповідно до п. 2.18. Договору, укладання договору відбувається згідно із Законом України «Про електронну комерцію».

Сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, який є невід`ємною частиною договору (пункт 3.1. договору).

Відповідно до пункту 4.1.4 Договору, Товариство має право Без згоди Клієнта відступити право вимоги за даним Договором третій особі, в зв`язку, з чим відбудеться заміна сторони -кредитодавця за цим Договором, але з обов`язковим повідомленням Клієнта про таке відступлення протягом 10 робочих днів із дати такого відступлення.

У випадку прострочення клієнтом сплати процентів та тіла кредиту відповідно до термінів, встановлених в Графіку платежів, товариство нараховує неустойку у вигляді штрафу в розмірі 100% від суми простроченої заборгованості на наступний день після терміну сплати, встановленого в графіку платежу, з урахуванням обмежень, встановлених чинним законодавством України (пункт 5.3. договору).

Договір містить реквізити сторін та підписаний ОСОБА_1 19.10.2024 за допомогою одноразового ідентифікатора W1042 (а.с. 17-23).

Вказані особисті данні позичальника, а саме серія та номер паспорту, РНОКПП номер телефону та електронна пошта, співпадають з встановленими судом відомостями про відповідача, зокрема у наданій суду відповіді на запит та відомостях банку наданих на виконання вимог ухвали суду.

Графіком платежів, що є додатком № 1 до договору про надання фінансового кредиту № 34524-10/2024 від 19.10.2024, визначено, що проценти за користування кредитом становлять 7200 грн, загальна вартість кредиту 13200 грн. Додаток підписаний ОСОБА_1 19.10.2024 за допомогою одноразового ідентифікатора W1042 (а.с.23-24).

В паспорті споживчого кредиту також вказані всі погоджені сторонами умови кредитування, зокрема сума кредиту - 6000 грн, строк кредитування - 120 днів, процентна ставка 1 % в день, загальні витрати за кредитом - 7200 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту - 13200 грн, та інші. Паспорт споживчого кредиту підписаний ОСОБА_1 19.10.2024 за допомогою одноразового ідентифікатора W1042 (а.с.14-16).

ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» свої зобов`язання перед відповідачем за договором про споживчий кредит виконало, що підтверджується листом № 20260220-647 від 20.02.2026, яким ТОВ «ПЕЙТЕК» повідомило, що було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 19.10.2024 о 18:10 у сумі 6000,00 грн на карту НОМЕР_1 , призначення платежу: виконання фінансових зобов`язань відповідно до укладеного договору № 34524-10/2024 від 2024-10-19 (а.с. 25).

Зазначене також підтверджується наданими на виконання вимог ухвали суду АТ «Універсал банк» відомостями, згідно яких на картковий рахунок платіжної картки № НОМЕР_1 ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 був зарахований платіж у сумі 6000 грн у період з 19.10.2024 по 24.10.2024 (а.с.73).

Спір у справі виник із кредитних правовідносин та його вирішення регулюється нормами цивільного законодавства.

Спір у справі виник із кредитних правовідносин та його вирішення регулюється нормами цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ч. 1, 2 ст. 1046 ЦК України).

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

З досліджених матеріалів справи встановлено, що відповідачем була прийнята пропозиція (оферта) укласти електронний договір про споживчий кредит, розміщений на веб-сайті ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» (https://starfin.com.ua) та направлений позичальнику через особистий кабінет, шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Такі дії сторін свідчать про укладення договору позики з дотриманням встановленої Законом України «Про електронну комерцію» форми правочину.

Використання для підписання договорів позики електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який містить тільки комбінацію цифр, узгоджується із вимогами законодавства. Підписання електронного договору за допомогою одноразового ідентифікатора, тобто укладення договору без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету не є можливим (див. висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 (справа №732/670/19), від 12.01.2021(справа №524/5556/19), від 31.08.2022 (справа № 280/4456/20), від 09.02.2023 (справа № 640/7029/19)).

Договір про надання фінансового кредиту № 34524-10/2024 від 19.10.2024 та додатки до нього містять реквізити сторін та підписані ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора.

Вказані особисті данні позичальника, а саме серія та номер паспорту, РНОКПП номер телефону та електронна пошта, співпадають з встановленими судом відомостями про відповідача, зокрема у наданій суду відповіді на запит та відомостях банку наданих на виконання вимог ухвали суду.

Зазначену інформацію первісний кредитор міг отримати лише від відповідача.

Частинами 1, 3 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов`язанні допускається протягом усього часу існування зобов`язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Товариство має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за Договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди Споживача, але з обов`язковим повідомленням Споживача про таке відступлення протягом 10 робочих днів із дати такого відступлення у спосіб, визначений частиною першою статті 25 Закону України «Про споживче кредитування», що забезпечить доведення до відома споживача такого факту (пункт 4.1.3. договору).

Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свій обов`язок новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Статтею 1082 ЦК України визначено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

За змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у справі № 6-979цс15.

Судом встановлено, що 27.01.2025 року ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит- Капітал уклали Договір факторингу №27012025 (а.с.29-33).

На умовах, встановлених цим Договором та у відповідності до гл. 73 ЦК України, Фактор передає грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна договору) за плату, а Клієнт відступає Факторові права грошової вимоги (Права Вимоги) до Боржників за Кредитними Договорами (Портфель Заборгованості) (пункт 1.1. договору факторингу).

Внаслідок передачі (відступлення) Права Вимоги за цим Договором, Фактор заміняє Клієнта у Кредитних Договорах, що входять до Портфеля Заборгованості, та набуває прав грошових вимог Клієнта за цими Кредитними договорами, включаючи право вимагати від Боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань за Кредитними договорам (пункт 1.2. договору факторингу) (а.с.24-28).

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №27012025 від 27.01.2025 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 17460 грн, з яких 6000 грн - сума заборгованості за тілом кредиту, 6060 грн - сума заборгованості за відсотками, 5400 грн - сума заборгованості по штрафам (а.с.34).

Згідно розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 34524-10/2024 від 19.10.2024 здійсненого первісним кредитором ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» станом на 27.01.2025, за період з 19.10.2024 по 27.01.2025, остання становить 17460,00 грн, з яких 6000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 6060 грн - сума заборгованості за відсотками, 5400 грн - сума заборгованості за штрафами. Нарахування відсотків здійснювалося в межах строку кредитування за денною відсотковою ставкою 1 % по 60 грн в день. Відповідач не здійснював оплати заборгованості (а.с.27-28).

Відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 34524-10/2024 від 19.10.2024 здійсненому позивачем ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», за період з 28.01.2025 по 15.02.2025, остання становить 18600 грн, з яких 6000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 7200 грн - сума заборгованості за відсотками, 5400 грн - сума заборгованості за штрафами. Нарахування відсотків здійснювалося в межах строку кредитування за денною відсотковою ставкою 1 % по 60 грн в день. Відповідач не здійснював оплати заборгованості. Таким чином, позивач нарахував відсотки в межах строку кредитування (а.с.35 оборот).

Відповідно до ст. ст. 526,527,530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог Закону. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України). Визначення поняття зобов`язання міститься у ч. 1 ст. 509 ЦК України. Відповідно до цієї норми зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таке визначення розкриває сутність зобов`язання як правового зв`язку між двома суб`єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов`язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов`язання надано право, що кореспондує обов`язку першої. Обов`язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов`язання (ст. 510 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. В силу ч. 1ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

Так, одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Згідно з ст. ст.610,611,612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначені Законом України від 15 листопада 2016 року №1734-VIII «Про споживче кредитування» (далі Закон №1734-VIII).

За змістом ч. 2 ст. 9 Закону №1734-VIII до укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію») із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті.

Враховуючи позицію Верховного суду, яка закріплена у постанові ВС від 08.07.2020 у справі № 754/17518/15-ц, у ст. 629 ЦК України закріплено один із фундаментів, на якому ґрунтується цивільне право - обов`язковість договору, тобто з укладення договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки, а не лише суб`єктивні права, які вони мають виконувати. Аналогічний висновок зроблений у постанові Верховного Суду у справі № 355/385/17 від 23.01.2019.

Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» надало ОСОБА_1 кошти за договором про надання кредиту на умовах строковості і платності, однак такі кошти не були повернуті відповідачем.

Таким чином, встановлено, що взятих на себе зобов`язань за Договір про надання фінансового кредиту №34524-10/20254 від 19.10.2024 відповідач не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №27012025 від 27.01.2025 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 17460 грн, з яких 6000 грн - сума заборгованості за тілом кредиту, 6060 грн - сума заборгованості за відсотками, 5400 грн - сума заборгованості по штрафам (а.с.34).

Таким чином, 27.01.2025 позивач отримав право грошової вимоги до відповідача на суму 17460,00 грн.

Згідно розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 34524-10/2024 від 19.10.2024 здійсненого первісним кредитором ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» станом на 27.01.2025, за період з 19.10.2024 по 27.01.2025, остання становить 17460,00 грн, з яких 6000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 6060 грн - сума заборгованості за відсотками, 5400 грн - сума заборгованості за штрафами. Нарахування відсотків здійснювалося в межах строку кредитування за денною відсотковою ставкою 1 % по 60 грн в день. Відповідач не здійснював оплати заборгованості (а.с.27-28).

Відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 34524-10/2024 від 19.10.2024 здійсненому позивачем ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», за період з 28.01.2025 по 15.02.2025, остання становить 18600 грн, з яких 6000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 7200 грн - сума заборгованості за відсотками, 5400 грн - сума заборгованості за штрафами. Нарахування відсотків здійснювалося в межах строку кредитування за денною відсотковою ставкою 1 % по 60 грн в день. Відповідач не здійснював оплати заборгованості. Таким чином, позивач нарахував відсотки в межах строку кредитування (а.с.35 оборот).

Частиною 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» № 1734-VIII від 15.11.2016, в редакції змін, які набули чинності з 24.12.2023 визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Згідно умов договору та розрахунку заборгованості нарахування здійснювалися за денною відсотковою ставкою 1%.

Отже, нарахування відсотків здійснювалося за ставкою, що відповідає вимогам Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до умов договору про надання фінансового кредитного № 34524-10/2024 від 19.10.2024 його строк був визначеним - 15.02.2025.

Так, відповідно до наданого розрахунку заборгованості відсотки нараховувалися первісним кредитором та позивачем в межах строку кредитування.

Водночас, що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 5400,00 грн, суд зважає наступне.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних ЦК України положень установлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

У п.75 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі №334/3161/17 (провадження №14-188цс20) зроблено правовий висновок, якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, що має юридичну силу закону України, містять одно предметні норми, що мають різний зміст, то пріоритетними є норми ЦК України.

Відтак до спірних правовідносин підлягають застосуванню саме положення п.18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, а не п.6 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування».

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача неустойки (штрафів) - за безпідставністю.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за договором про надання фінансового кредитного № 34524-10/2024 від 19.10.2024 у загальному розмірі 13200,00 грн, що складається з заборгованості за тілом кредиту в сумі - 6000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 7200,00 грн - сума заборгованості за відсотками, та відповідає загальній вартості кредиту згідно умов договору та додатків до нього (6000+7200=13200).

При вирішенні даного спору, суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Зазначений Висновок також акцентує увагу й на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини, сформованої, зокрема у справах "Салов проти України", "Проніна проти України" та "Серявін та інші проти України": принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").

Виходячи з викладеного суд надав правову оцінку виключно визначальним позиціям сторін у даній справі, а не абсолютно усім доводам. При цьому, суд вважає, що це не впливає на обґрунтованість даного судового рішення, а також не свідчить про неповноту дослідження судом обставин справи та доводів сторін.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, та з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» підлягає стягненню заборгованість за про надання фінансового кредитного № 34524-10/2024 від 19.10.2024, станом на 15.02.2025 (строк кредитування), у загальному розмірі 13200,00 грн, що складається з заборгованості за тілом кредиту в сумі - 6000,00 грн, та заборгованості за відсотками в сумі - 7200,00 грн.

В іншій частині позовні вимоги, щодо стягнення заборгованості за штрафними санкціями, не підлягають задоволенню у зв`язку з безпідставністю.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 30027 від 15.05.2026 на суму 2662,40 грн (а.с.1). Вказані кошти судового збору були зараховані до спеціального фонду державного бюджету України, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України (а.с.48).

Згідно позовних вимог позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у загальній сумі 18600,00 грн.

Суд дійшов висновку, що задоволенню підлягають позовні вимоги у розмірі 13200,00 грн.

Таким чином, пропорційність задоволених вимог становить 71 % (13200 х 100%: 18600= 71%).

Оскільки, вимоги позивача задоволено на 71 %, то сплачений судовий збір за пред`явлення позовної вимоги майнового характеру підлягає стягненню на користь позивача в сумі 1890,30 грн (2662,40 х 71%, = 1890,30).

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн, суд зазначає наступне.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідний висновок викладено в постанові КЦС ВС від 13.03.2025 у справі № 275/150/22, а саме, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт. Суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи. Схожі за змістом висновки також містяться в постановах КГС ВС від 24 вересня 2020 року у справі № 904/3583/19, ВП ВС від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, КГС ВС від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, ВС від 03 серпня 2022 року у справі № 487/4983/20, від 25 травня 2023 року у справі № 824/41/22, від 19 серпня 2024 року у справі № 713/1116/22, постановах КГС ВС від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 та від 06 грудня 2019 року у справі № 910/353/19, від 25 травня 2021 року у справі № 910/7586/19, КЦС ВС від 24 січня 2022 року у справі № 757/36628/16-ц.

Отже, у розумінні умов частин четвертої - шостої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе винятково на підставі клопотання іншої сторони у разі доведення нею недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21.

Відповідач заперечень щодо витрат на правову допомогу суду не подав.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Позивачем здійснено витрати на правову допомогу у сумі 8000,00 грн, що підтверджується випискою з ЄДР Адвокатського об`єднання «Апогет», договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025, Актом №585від 11.05.2026, детальним описом наданих послуг до акту № 585 за договором про надання правової допомоги (правничої) № 0107 від 01.07.2025, ордером на надання правничої допомоги ТОВ «ФК Кредит-капітал» адвокатом Усенком М.П. (а.с.37-38, 38 оборот, 39, 39 оборот, 40).

Враховуючи обсяг наданих юридичних послуг, співмірність наданих адвокатом послуг та суми виплаченого гонорару, суд дійшов висновку, що заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу є справедливим і співмірним.

Оскільки, вимоги позивача задоволено на 71 %, то судові витрати на професійну правничу допомогу підлягає стягненню на користь позивача в сумі 5680,00 грн (8000 х 71%, = 5680,00).

На підставі ст. ст. 512,514,526,530,549,610-612,629,1048,1050,1054 ЦК України та керуючись ст.ст.7,12,13,81,141,263,265,279, ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (за реквізитами: код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_3 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», місце реєстрації - 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 4 поверх) суму заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 34524-10/2024 від 19.10.2024, станом на 15.02.2025 (строк кредитування), у загальному розмірі 13200,00 грн (тринадцять тисяч двісті гривень 00 копійок), що складається з заборгованості за тілом кредиту в сумі - 6000,00 грн, та заборгованості за відсотками в сумі - 7200,00 грн.

У задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача неустойки (штрафів) - відмовити за безпідставністю.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (за реквізитами: код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_3 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», місце реєстрації - 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 4 поверх) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1890,30 грн (одна тисяча вісімсот дев`яносто гривень 30 копійок).

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (за реквізитами: код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_3 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», місце реєстрації - 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 4 поверх) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5680,00 грн (п`ять тисяч шістсот вісімдесят гривень 00 копійок).

Роз`яснити відповідачу, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене у загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідачу направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України, протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.

Повний текст заочного рішення суду складено 29 вересня 2026 року.

Учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал», ЄДРПОУ 35234236, адреса місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28, м. Львів Львівського району Львівської області, 79018, ел.пошта: legal@kredyt-kapital.com.ua, телефон: +38(032)242-99-08, наявний електронний кабінет в підсистемі Електронний суд системи ЄСІТС;

представник позивача - адвокат Усенко Михайло Ігорович, РНОКПП НОМЕР_4 , адреса місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28, м. Львів Львівського району Львівської області, 79018, ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2 , телефон: НОМЕР_5 , наявний електронний кабінет в підсистемі Електронний суд системи ЄСІТС;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , телефон: НОМЕР_6 , ел.пошта: ІНФОРМАЦІЯ_4 , електронний кабінет в підсистемі Електронний суд системи ЄСІТС відсутній.

Суддя О.О. Романенко