Ухвала суду № 14016919, 23.02.2011, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

Справа № 2-16/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2011 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі:головуючого Волкова О. І,

при секретарі Кутняк Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнську Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки "Гарант" простягнення грошових коштів та моральної шкоди , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 08 квітня 2010 року звернувся до суду з позовом до Кредитної спілки «Гарант» про стягнення грошових коштів з депозитного (накопичувального) рахунку в сумі 235 000 гривень та моральної шкоди в розмірі 300 тисяч гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 20 березня 2008р. між сторонами був укладений договори №029/8 членського внеску депозитного типу про залучення внесків на депозитний рахунок за умовами яких він вніс грошові внески на загальну суму 235 тисяч гривень строком на 12 місяців з дня укладення договору, тобто до 20 березня .2009р. з нарахуванням 25% річних та їх виплатою в кінці терміну.

На звернення з вимогою до Кредитної спілки «Гарант» від 20 березня 2009р., про повернення коштів отримав відмову.

У судовому засіданні позивач підтримав свої вимоги та пояснив, що йому стало відомо, що керівництво кредитної спілки відсутнє після чого він звернувся до відповідача, але кошти йому не повернули, посилаючись на те, що вони викрадені.

Представник відповідача кредитної спілки «Гарант» позов визнав та суду пояснив, що він входить до наглядової ради кредитної спілки, а позивач є головою правління з 27.10.2008 року. Вони вживають всіх заходів щодо повернення коштів членам кредитної спілки. Попереднє керівництво переховується, а кошти спілки зникли з 2008 року наглядова рада та члени кредитної ради звертались до правоохоронних органів з приводу даного факту розслідування кримінальної справи триває.

Згідно умов договору позивач вніс 235 тисяч грн. строком на 12 місяців, при цьому відсоткова ставка складала 25 % річних.

Із матеріалів справи вбачається, що 20 березня 2008 року між ОСОБА_1 та Кредитною спілкою «Гарант» було укладено договір депозитного вкладу № 029/8.

Зазначені обставини підтверджуються договором Кредитної спілки «Гарант» укладеного 20 березня 2008 року між позивачем та відповідачем. За умовами цього договору відповідач зобовязувався сплачувати позивачу відсотки річні. Після закінчення строку дії договору на внесення вкладу, позивач звернувся до відповідача з проханням повернути кошти. На дане прохання відповідач суму відсотків за вклад не повернув.

Суми заборгованості по внескам (вкладам), які просить стягнути позивач, відповідачем не оспорюються.

Відповідно до змісту ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. При цьому однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори.

Відповідно до вимог ст. 7 Закону України "Про кредитні спілки" кредитна спілка діє на основі статуту, що не суперечить законодавству України.

Згідно з абз. 3 ст. 21 цього Закону кредитна спілка відповідно до свого статуту залучає на договірних умовах внески (вклади) своїх членів на депозитні рахунки як у готівковій, так і в безготівковій формі. .

Згідно умов договору депозитного вкладу №029/8 від 21.09.2008 року позивач вніс 235 тисяч грн. строком на 12 місяців, при цьому відсоткова ставка складала 25 % річних, але відсотки в оригіналі договору містять виправлення , тому встановити відсотки які були зазначені в договорі суд позбавлений можливості.

20 березня 2009 року сплинув строк дії договору депозитного вкладу №029/8 від 20.03.2008 року.

20 березня 2009 року ОСОБА_1 . звернувся до наглядової ради Кредитної спілки «Гарант» з вимогою повернути йому гроші та нарахувати відсотки, у чому йому було відмовлено. Відповідач обґрунтував відмову відсутністю грошей у звязку з тим, що попередній голова правління та головний бухгалтер зникли та на рахунках відсутні кошти.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є членом кредитної спілки «Гарант», головою правління якої являється на даний час та вживає заходи щодо повернення коштів членам кредитної спілки .

Згідно ч. 1 ст. 23 Закону України "Про кредитні спілки", внески (вклади) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також: нарахована на такі кошти та пайові внески плата (проценти) належать членам кредитної спілки на праві приватної власності. Кожний член кредитної спілки, відповідно до п.2 ч.2 ст. 23 Закону України "Про кредитні спілки" має зобовязання.

Відповідно до ч.1 ст. 1058, ч.1 ст. 1060, ч.1 ст. 1075 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона, що прийняла від другої сторони грошову суму (вклад), зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та у порядку, встановленому договором. Такий договір укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу або на умовах має право одержати належні йому кошти, зазначені в частині першій цієї статті, у порядку і у строки, які визначені відповідно до частини сьомої статті 10 цього Закону, Статуту кредитної спілки або укладеними з членом кредитної спілки договорами.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про кредитні спілки", член кредитної спілки має право одержувати дохід на свій пайовий внесок, якщо інше не передбачено статутом кредитної спілки.

Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Ст. 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Наведене свідчить, що між сторонами виникли правовідносини із зобов'язання, які за своєю правовою природою аналогічні зобов'язанням, що регулюють договір банківського вкладу.

За змістом ст. ст. 526,527,530,599 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором і/або законом, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється він відповідальності за неможливості виконання грошового повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку. Договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковму задоволенню.

Підлягає стягненню сума, які позивач вніс згідно умов договору 235 тисяч грн., строком на 12 місяців, при цьому відсоткова ставка складала відповідно виправлень внесених в оригінал договору самим позивачем 25 % річних, але суд не може взяти до уваги ці відсотки , оскільки вони внесені самим позивачем, як головою правління та скріплені печаткою кредитної спілки «Гарант».

Вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди не підлягають задоволенню з наступних підстав.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Правовідносини сторін виникли із договору від 20.03.2008р., яким не передбачено, що у разі порушення зобов'язання, сторона, яка винна у порушенні зобов'язання повинна відшкодувати іншій стороні моральну шкоду.

Не передбачено відшкодування моральної шкоди і на підставі закону, тобто нормами ЦК України про зобов'язання

Відповідно до роз'яснень, що містяться в п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» визначено, що спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, зокрема, коли це визначено Конституцією України або випливає з її положень; у випадках, передбачених ЦК України чи іншим спеціальним Законом чи випливає з договору.

Ст. 23 та главою 71 ЦК України не передбачено стягнення моральної шкоди, внаслідок неналежного виконання договірних зобов'язань по договору грошового вкладу однією із сторін таких договірних зобов'язань. Також не передбачено відшкодування моральної шкоди за неналежне виконання умов договору і самим договором №029/8 від 20.03.2008 року, укладеного між Кредитною спілкою «Гарант», та ОСОБА_1 про залучення вкладу члена кредитної спілки на депозитний рахунок.

Згідно ст.ст. 79, 81 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягають стягненню судовий збір за розгляд справи у суді і витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

На підставі ст. ст. 11,71,319,321,509,526,527,530,610,611,625,629 ЦК України, ст.ст. 7, 11,21,23 Закону України «Про кредитні спілки», та керуючись ст. ст. 10,11,60,212-215,218 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Гарант» про стягнення грошових коштів та моральної шкоди - задовольнити частково

Стягнути з Кредитної спілки «Гарант» (55001, Миколаївська область м. Южноукраїнськ пр. Леніна, 18 кв. 1 р/р 26501054200014, МФО 326610 ОКПО 26363013 відділення у м. Южноукраїнську «Центральне МРУ ПриватБанку») на користь ОСОБА_1 суму депозитного вкладу 235 (двісті тридцять пять тисяч ) гривень.

Стягнути з Кредитної спілки «Гарант» (55001, Миколаївська область м. Южноукраїнськ пр. Леніна, 18 кв. 1 р/р 26501054200014, МФО 326610 ОКПО 26363013 відділення у м. Южноукраїнську «Центральне МРУ ПриватБанку») на користь держави державне мито у розмірі 51 (пятдесят одну) гривню (Одержувач держбюджет, код КЕКД 22090200, банк одержувач - ГУДКУ у Миколаївській області, МФО 826013, р/р 31115095700010 код ЄДРПОУ 22433165).

Стягнути з Кредитної спілки «Гарант» на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 (сто двадцять) гривень, (Одержувач держбюджет, код КЕКД 22050001, символ 259, назва «Надходження від оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у місцевих судах» банк одержувача ГУДКУ у Миколаївській області МФО 826013 р/р 31218259700010, код ЄДРПОУ 22433165).

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Миколаївської області через Южноукраїнський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, що не були присутні у судовому засіданні під час проголошення протягом десяти діб з дня отримання копії цього рішення. У разі неподання апеляційної скарги протягом встановленого строку рішення набирає законної сили.

Суддя Южноукраїнського

міського судуО. І. Волкова