Рішення № 140168555, 28.09.2026, Карлівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 531/1313/26

номер провадження 2/531/1061/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року м. Карлівка

Карлівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Герцова О.М.,

за участі секретаря судового засідання Капленко Є.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Новий колектор» звернулося до суду з вказаним позовом, у якому просили стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором №5583448 від 02.06.2025 у розмірі 143 200,00 грн. та судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 02.06.2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 5594962. Відповідно до умов договору, сума кредиту складає 40 000,00 грн, строк ,на який надається кредит - 360 днів, періодичність платежів - кожні 20 днів, зі сплатою процентів стандартною процентною ставкою 0,95% в день.

ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало позичальнику кредит у розмірі 40 000,00 грн, що підтверджується листом про перерахунок коштів ТОВ «ПЕЙТЕК».Відповідачкою частково сплачено заборгованість у розмірі 12 000,00 грн, що свідчить про визнання нею боргу. Однак, позичальник свої зобов`язання за договором повністю не виконала, в зв`язку з чим станом на 27.01.2026 року утворилась заборгованість у розмірі 142 820,00 грн, з яких: 40 000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту, 81 700,00 грн - заборгованість за відсотками, 17 120,00 грн штраф, 4 000,00 грн комісія.

27.01.2026 року між ТОВ «Лінеура Україна» і ТОВ «Новий Колектор» укладено договір факторингу № С7-270126-1, за умовами якого, первісний кредитор передав (відступив) новому кредитору свої права вимоги до боржників, у тому числі, до ОСОБА_1 за кредитним договором № 5583448 від 02.06.2025.

Таким чином, позивач просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 5583448 від 02.06.2025 в розмірі 143 200,00 грн, а також судові витрати в розмірі 2 914,58 грн, які складаються з 2 662,40 грн судового збору та 252,18 грн за відправлення копії позовної заяви з додатками відповідачу.

Ухвалою судді Карлівського районного суду Полтавської області від 10.06.2026 відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін та призначено судове засідання.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечують.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явилася, про час, дату та місце розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку, через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Клопотання про розгляд справи за її відсутності від відповідача до суду не надходило. Відзиву на позов не подала.

Тому суд, за згоди позивача, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст.ст. 280-281 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази окремо та в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 02 червня 2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір № 5583448 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

Відповідно до п. 1.1 договору, укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через вебсайт або мобільний додаток «Credit7». Електронна ідентифікація клієнта здійснюється при вході клієнта в особистий кабінет у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету.

Згідно з п. 1.2 договору, Товариство зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію і проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Тип кредиту кредит. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 40 000,00 грн.

Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № 414949хххххххх9199 (пункт 2.1 договору).

Суму кредиту (його частину) товариство перераховує протягом двох днів з моменту укладення цього договору. Дати надання кредиту: 02.06.2025 або 03.06.2025 (пункт 2.2 договору).

Строк кредитування: 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 20 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Графік платежів), що є Додатком № 1 до цього договору (пункт 1.3 договору).

Комісія за надання кредиту становить 4 000,00 грн. Тип комісії - разова комісія, нараховується при наданні кредиту в дату надання кредиту та в дату надання додаткової суми кредиту.

Тип процентної ставки - фіксована (пункт 1.4 договору).

Стандартна процентна ставка становить 0,95 % за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п. 1.3 цього договору (пп. 1.4.1 п. 1.4 договору).

Розділом 3 договору встановлений порядок обчислення (нарахування) процентів, комісії.

Проценти, що нараховуються за цим договором, є однією зі складових оплати (другою складовою) за надання та користування кредитом. Нарахування процентів здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та в році, тобто метод «факт/факт».

База для розрахунку процентів: залишок фактичної заборгованості за кредитом станом на початок кожного календарного дня протягом строку кредиту.

Порядок обчислення процентів здійснюється відповідно до наступної формули: проценти = «база для розрахунку процентів, з урахуванням умов п. 3.2 договору» помножити на процентну ставку, вказану в п. 1.4 цього договору, яка діє у відповідний період строку кредиту, з урахуванням умов договору.

До періоду розрахунку процентів включається день надання кредиту та день фактичного повернення кредиту. У випадку, якщо день надання та день повернення кредиту співпадають, нарахування процентів здійснюється за один день.

Відповідно до п. 9.3 договору, вказаний договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами з урахуванням особливості його підписання відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» та нормативних актів Національного банку України.

У пункті 9.7.1 Договору визначено, що він вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом клієнта, що створений шляхом використання клієнтом одноразового ідентифікатора, який формується автоматично на стороні Товариства для кожного разу використання та направляється клієнту на номер мобільного телефону, повідомлений останнім Товариству в ІТС Товариства/зазначений в цьому Договорі. Введення клієнтом коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього договору створює підпис клієнта на договорі та вважається направленням товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього договору.

Судом встановлено, що договір № 5583448 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 02.06.2025 року, Додаток № 1 - Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, Інформаційне повідомлення підписані ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором «75467».

Суду також надано Паспорт споживчого кредиту, підписаний відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором «87765».

ТОВ «Лінеура Україна» виконало взяті на себе зобов`язання, надавши відповідачу кредитні кошти в розмірі 40 000,00 грн, які були перераховані 02.06.2025 року на картку № НОМЕР_1 за допомогою платіжного провайдера ТОВ «Пейтек» на підставі укладеного між ним і ТОВ «Лінеура Україна» договору на переказ коштів № 03012024-1 від 03.01.2024.

З розрахунку ТОВ «Лінеура Україна» вбачається, що станом на 27.01.2026 загальна заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором становить 142 820,00 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту - 40 000,00 грн, за відсотками 81 700,00 грн, штраф 17 120,00 грн, комісія 4 000,00 грн. ОСОБА_1 частково виконувала свої зобов`язання за кредитним договором. Відповідно до розрахунку заборгованості, відповідач здійснила оплату на загальну суму 12000,00 грн, з яких: 9 120,00 грн зараховано на погашення процентів, 2880,00 грн - на погашення комісії.

Зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинила конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту.

Верховний Суд у постанові від 05 червня 2018 року по справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18) зазначив, що не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Крім того, в постанові Верховного Суду від 23.12.2020 року по справі № 127/23910/14- ц зазначено, що часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та або суми санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу.

27 січня 2026 року між ТОВ «Лінеура Україна» і ТОВ «Новий Колектор» укладено договір факторингу № С7-270126-1, відповідно до умов якого фактор зобов`язується передати (сплатити) клієнту загальну ціну продажу в сумі, передбаченій п. 3.2 цього договору, а клієнт зобов`язаний відступити факторові права вимоги за кредитним договором в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.

На виконання умов договору факторингу № С7-270126-1 ТОВ «Лінеура Україна» і ТОВ «Новий Колектор» підписали Акт приймання-передачі Переліку № 1.

Відповідно до Переліку № 1 до договору факторингу № С7-270126-1 від 27.01.2026 року, ТОВ «Новий Колектор» прийняло право грошової вимоги до боржників, належних ТОВ «Лінеура Україна», у тому числі і до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 5583448 від 02.06.2025 року в розмірі 143 200,00 грн, з яких: 40000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту, 82080,00 грн - заборгованість за відсотками, 4 000,00 грн комісія, 17 120,00 грн - штраф.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У частині першій статті 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З матеріалів справи вбачається, що договір укладений в електронній формі.

У ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних праві обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону.

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Пунктом 12 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Згідно зі ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Підписавши кредитний договір відповідач підтвердила, що ознайомлена з усіма умовами, в тому числі, й порядком та строками повернення кредиту та сплати процентів, комісії та неустойки у разі їх наявності , розуміє та зобов`язується їх виконувати.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором;.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч.2 ст.1050, ч.2 ст.1054 ЦК України позичальник зобов`язується повертати кредит та сплачувати проценти за користування ним у розмірах та на умовах, встановлених договором. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Частиною 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Згідно ст. 516 ЦК України Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду в постанові від 23.09.2015 у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Розміри кредитної заборгованості відповідач не спростувала, свого контррозрахунку не надала.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою ст. 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст.612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання, якщо приступив до його виконання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Таким чином встановлено, що ТОВ «Лінеура Україна» виконало свої обов`язки за договором № 5583448 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 02.06.2025, однак відповідач належним чином не виконала взяті на себе зобов`язання та згідно матеріалів справи має заборгованість перед ТОВ «Новий колектор», яке є правонаступником кредитодавця.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Новий колектор» слід стягнути заборгованість за договором № 5583448 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 02.06.2025 року загальною сумою 126 080,00 грн., з яких: 40 000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту; 82080,00 грн. заборгованість за відсотками, 4 000,00 грн комісія.

Щодо позовної вимоги про стягнення штрафу в розмірі 17 120,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування в разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи викладене, позов в частині стягнення з відповідача штрафа в розмірі 17120,00 грн задоволенню не підлягає.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги те, що відповідач взятих на себе кредитних зобов`язань в строки, передбачені кредитним договором, не виконала, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в розмірі 126 080,00 грн.

Щодо розподіл судових витрат.

Відповідно до п.4 ч.3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За змістом частин 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню (88,04 %), з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 2 343,98 грн.

Крім того, позивачем сплачено витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України), а саме витрати понесені внаслідок відправлення відповідачу копії позовної заяви з додатками в сумі 252,18 грн.

Тому з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог на користь позивача підлягають стягненню витрати в сумі 222,02 грн за відправлення копії позовної заяви з додатками.

Отже, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені ним судові витрати, а саме: судовий збір за подання позовної заяви у розмірі пропорційному до задоволення позовних вимог, а саме в розмірі 2045,66 грн, а також витрати на поштову кореспонденцію в сумі 248,598 грн.

Керуючись ст..ст. 133,141, 247, 258-259, 263-265, 268,280-282, 352, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» до ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор», код ЄДРПОУ 43170298, адреса: 01133, м. Київ, вул. Алмазова Генерала, буд. 13, офіс 601, заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5583448 від 02.06.2025 у розмірі 126 080,00 грн (сто двадцять шість тисяч вісімдесят гривень нуль копійок).

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор», код ЄДРПОУ 43170298, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Алмазова Генерала, буд. 13, офіс 601, понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 2 343,98 грн (дві тисячі триста сорок три гривні дев`яносто вісім копійок) та витрати на оплату послуг поштового зв`язку в сумі 222,02 грн (двісті двадцять дві гривні дві копійки), пропорційно до задоволених вимог.

Відповідачу направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України, протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Інші учасники справи, а також відповідачі у разі залишення заяви про оскарження заочного рішення без задоволення, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Герцов