Рішення № 140167110, 17.09.2026, Макарівський районний суд Київської області

"17" вересня 2026 р. Справа № 370/986/26

Провадження № 2/370/554/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 рік с-ще Макарів

Макарівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Бізяєвої Н.О.

за участю секретаря судового засідання Мінасян Я.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ще Макарів, в порядку в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФК «Позика» через систему «Електронний суд» звернулось до суду із вищезазначеним позовом, в якому просить: стягнути з ОСОБА_1 на їх користь заборгованість за Кредитним договором № 1518608 від 22.05.2024 року у розмірі 35 931,56 грн., сплачену суму судового збору у розмірі 2662,40 грн. та витрати правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 22.05.2024 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 1518608. Відповідачу перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 7 700,00 грн. Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов`язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин. 28.08.2025 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «Позика», укладений Договір факторингу №28082025. Згідно даного Договору факторингу 28.08.2025 року відбулося відступлення права вимоги за договором № 1518608 від 22.05.2024 року. Відповідно до Договору факторингу сума боргу перед новим кредитором (ТОВ «ФК «Позика») є обґрунтованою та документально підтвердженою, що становить 35 931,56 грн., із яких: сума основного боргу за кредитом становить 5 699,96 грн.; сума нарахованих процентів становить 16 579,50 грн.; сума штрафних санкцій становить 13 652,10 грн.

Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 06.07.2026 року прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи. Також, ухвалою суду витребувано АТ «Універсал Банк» докази у справі.

17.09.2026 до канцелярії суду засобами електронної пошти від АТ «Універсал Банк» надійшов лист із витребуваною інформацією. Відповідно до листа банку від 10.09.2026 №БТ/Е-39876 платіжна картка № НОМЕР_1 відкрита на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) та відкритий під неї відповідний банківський рахунок. Надано копію виписки за період з 22.05.2024 по 27.05.2024 включно про рух грошових коштів за наведеною карткою.

У судове засідання представник позивача не з`явився, у позові просив розглянути справу за його відсутності, зазначив, що підтримує позовні вимоги та просить їх задовольнити у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив, відзив не подавав.

У зв`язку з чим, на підставі ст. ст. 247, 280, 281 ЦПК України, суд розглянув справу за відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу, в порядку заочного розгляду.

Суд, дослідивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванні обставин справи, дійшов висновку, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

22.05.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» №1518608.

За умовами цього договору товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Згідно з умовами кредитного договору загальна сума кредиту становить: 7 700,00 грн. Тип кредиту кредит. Строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів.

Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі графік платежів). Тип процентної ставки фіксована. За користування кредитом нараховується стандартна процентна ставка 1% в день та застосовується в межах строку кредитування. Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби.

Загальні витрати на дату укладення договору складають: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 41 580,00 грн (п.1.8.1 договору). Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 9089,90% річних (п. 1.9.1 договору). Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 49 280,00 грн (п. 1.10.1 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору, кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_3 .

Згідно з п. 6.4-6.4.2 договору, у випадку невиконання та/або неналежного виконання споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, споживач зобов`язаний сплатити товариству штраф: у розмірі 1 155,00 грн на 4 (четвертий) день такого невиконання та/або неналежного виконання; та у розмірі 84,70 грн починаючи з 5 (п`ятого) дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.

Із додатку № 1 «Графік платежів» до договору № 1518608 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 22.05.2024 року вбачається, що сторонами було визначено порядок, строки та розмір платежів за кредитним договором, у тому числі платежів за тілом кредиту та процентами за користування кредитом.

Факт надання ОСОБА_1 кредитних коштів підтверджується листом ТОВ «Пейтек» вих. № 20250828-1632 від 28.08.2025 20:15:50, адресованим ТОВ «Селфі Кредит», із якого вбачається, що відповідно до договору про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку № НОМЕР_4 від 2024-04-01, укладеного між ТОВ «Пейтек» та ТОВ «Селфі Кредит», було успішно перераховано кошти від ТОВ «Селфі Кредит» на платіжну картку клієнта у сумі 7 700,00 грн. У листі зазначено номер транзакції в системі ТОВ «Пейтек» 0e9b83f3-e55e-44f3-b43a-9c1111077bf6, номер транзакції в системі ТОВ «Селфі Кредит» de021431798d677747be256553c3839c, Session ID 024740714779, код авторизації 414515, банк-еквайр АТ «ПУМБ», дата і час створення операції - 2024-05-22 11:54:18, призначення платежу: зарахування на картку, ЕПЗ 4441111145263707.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Селфі Кредит» виконало свій обов`язок за договором № 1518608 від 22/05/2024 року та фактично надало відповідачу ОСОБА_1 кредитні кошти у в сумі 7 700,00 грн.

Згідно з договором факторингу № 28082025 від 28 серпня 2025 року, укладеного між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Фінансова Компанія «Позика», ТОВ «Селфі Кредит» як клієнт відступає (передає) фактору права вимоги, а ТОВ «Фінансова Компанія «Позика» як фактор набуває права вимоги від клієнта та сплачує клієнту за відступлення прав вимог фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та у строки встановлені цим договором.

Відповідно до пункту 3.1.3 зазначеного договору факторингу сторони домовилися, що право вимоги переходить до фактора після підписання сторонами цього договору, з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі реєстру боржників в електронному вигляді за формою додатку 5 до договору, та оплати фактором суми фінансування у строки, передбачені пунктом 4.2 договору, після чого фактор стає кредитором щодо боржників стосовно їх заборгованостей за кредитними договорами. Разом із правами вимоги фактору переходять усі інші пов`язані з ними права в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав та передбачені цим договором.

Згідно з реєстром боржників в електронному вигляді до договору факторингу від 28 серпня 2025 року № 28082025 ТОВ «Фінансова Компанія «Позика» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1518608 від 22/05/2024 року в сумі 35 931,565 грн, з яких: 5 699,96 грн - сума основного боргу, 16 579,50 грн - сума нарахованих процентів та 13 652,10 грн - сума штрафних санкцій.

Відповідно до розрахунку позивача заборгованість відповідача за кредитним договором № 1518608 від 22.05.2024 року, станом на 28 серпня 2025 року становить 35 931,565 грн, з яких: 5 699,96 грн - сума основного боргу, 16 579,50 грн - сума нарахованих процентів та 13 652,10 грн - сума штрафних санкцій.

Так, кожна особа, а у випадках, встановлених законом, органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси, мають право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; або прав, свобод та інтересів інших осіб, інтереси яких вони захищають, державних чи суспільних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).

У ч. 3 ст. 12, ст. ст. 76 - 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Вирішуючи спір, суд установив, що між сторонами виникли кредитні правовідносини, які регулюються нормами ЦК України.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 2 ч. 1 ст. 11 ЦК України).

Закон України «Про електронні довірчі послуги» визначає правові та організаційні засади надання електронних довірчих послуг, у тому числі транскордонних, права та обов`язки суб`єктів правових відносин у сфері електронних довірчих послуг, порядок здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, а також правові та організаційні засади здійснення електронної ідентифікації.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, прирівнюється за правовими наслідками до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про споживче кредитування» договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків, та оформлена в електронній формі.

Частиною третьою статті 11 Закону встановлено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір уважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, в тому числі електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Електронний підпис електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис.

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини Позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, сплати процентів.

Згідно з ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов`язана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити відсотки.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом складаються з витрат споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно з ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Положеннями ст.ст. 610, 611 ЦК України, передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання і при цьому порушенні, наступають правові наслідки встановлені договором або законом.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватися належним чином, відповідно до умов договору. Сторони договору на власний розсуд визначають його зміст, тобто, формують його конкретні умови, що не суперечать законодавству. Адже, дійсний та неоспорений договір є актом волевиявлення сторін, що підтверджує їх згоду виконувати умови, які вони для себе передбачили.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Аналізуючи вище наведені норми матеріального права та надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що між сторонами у справі було укладено кредитний договір у встановленій законом формі з визначенням усіх істотних умов та правил такого договору.

ОСОБА_1 22.05.2024 року року підписав кредитний договір №1518608, електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора К479, таким чином підтверджено факт укладення зазначеного договору.

ТОВ «Селфі Кредит» свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому кредитним договором.

Відповідач не надавав своєчасно позичальнику грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та процентами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Водночас відповідачем сплачено 17 723,44 грн у рахунок погашення основної суми кредиту та процентів за користування кредитними коштами. Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав.

Отже, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ТОВ «Фінансова Компанія «Позика» в частині стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за сумою основного боргу в розмірі 5 699,96 грн та за сумою нарахованих процентів у розмірі 16 579,50 грн.

Щодо стягнення з відповідача суми штрафних санкцій у розмірі 13 652,10 грн, суд дійшов до таких висновків.

Загальновідомою обставиною є те, що з 24.02.2022 по цей час в Україні діє воєнний стан. Враховуючи, що кредитний договір укладено під час дії воєнного стану, то на правовідносини, які склались між сторонами поширюється дія п. 18 Перехідних положень ЦК України. Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (ч. 1 ст. 14 ЦК України).

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). На кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та Перехідні положення ЦК України (згідно з висновками у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 706/68/23, пр. 61-8279св23).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

У постанові Верховного Суду від 31.01.2024 №183/7850/22, пр. 61-14740св23, вказано, що тлумачення п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що нарахування та стягнення штрафних санкцій у сумі 13 652,10 грн є неправомірним, а позов у цій частині задоволенню не підлягає.

Отже із відповідача на користь позивача підлягає до стягнення заборгованість за договором № 1518608 від 22.05.2024 року в сумі 22 279,46 грн.

Крім цього, щодо вимог позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000.00 грн, то з цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з вимогами ст. 137 ЦПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Судом установлено, що в матеріалах справи містяться копія договору про надання правової допомоги № 39493634/03 від 02 січня 2025 року; копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС № 11628/10 та копія посвідчення адвоката Горбей Р.Г., копія акту про надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги від 17 березня 2026 року на суму 6000.00 грн; копія додаткової угоди № 1518608 до договору про надання правової допомоги від 17 березня 2026 року та копія детального опису робіт (наданих послуг), виконаних Горбей Р.Г., необхідних для надання правничої (правової) допомоги на суму 6000,00 грн.

Згідно з копією акту про надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги від 17 березня 2026 року, підписаного позивачем та адвокатом Горбей Р.Г., підтверджено обсяг та види виконаних робіт (наданих послуг) за договором про надання правової допомоги у цій цивільній справі, а також їх вартість у сумі 6000,00 грн.

Відзначається, що розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, аналізуючи розмір гонорару адвоката на дотримання вимог співмірності, суд, з урахуванням складності справи, ціни позову, обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), враховуючи, що адвокатом фактично було надано правову допомогу, складено позовну заяву та зібрано необхідні документи, суд вважає, що розмір гонорару в 6000,00 грн є не обґрунтованим та завищеним.

Так справа відноситься до категорії не складних справ, розгляд проводився в спрощеному провадженні, спір який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв`язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов`язання; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, збирання б яких адвокат витратив значний час. Даний спір є незначної складності, у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

Зокрема, відповідно до Постанови Верховного Суду від 30.09.2020 по справі №201/14495/16-ц суд вправі самостійно зменшувати розмір відшкодування витрат на правову допомогу.

За таких обставин, з огляду на співмірність та розумність розміру судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн.

Також відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при поданні позовної заяви сплачено 2662.40 грн судового збору.

Так, на користь позивача, як сторони у справі, чиї позовні вимоги задовольняються частково (62,00%), із відповідача слід стягнути судові витрати у вигляді оплати судового збору у сумі 1 650,83 грн, тобто пропорційно до розміру заборгованості, що підлягає стягненню.

На підставі зазначеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 83, 141, 258-259, 264-265, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Позика» заборгованість за Кредитним договором №1518608 від 22.05.2024 року в сумі 22 279 (двадцять дві тисячі двісті сімдесят дев`ять) гривень 46 копійок, яка складається із: сума основного боргу за кредитом 5 699,96 грн; сума нарахованих процентів 16 579,50 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Позика» витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 650 (одна тисяча шістьсот п`ятьдесят) гривень 83 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2 000 (дві тисячі) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Макарівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне судове рішення складено 25 вересня 2026 року.

Відомості про сторін:

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Позика», код ЄДРПОУ: 39493634; місцезнаходження: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя: Н.О. Бізяєва