Рішення № 140166777, 29.09.2026, Згурівський районний суд Київської області

Справа № 365/478/26

Номер провадження: 2/365/566/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

29 вересня 2026 року селище Згурівка

Згурівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Хижного Р.В.

за участю секретаря судового засідання Середи Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1 в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2026 року уповноважений представник позивача ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (далі ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС») Гоц А.В. через підсистему «Електронний суд» звернулася до Згурівського районного суду Київської області із позовною заявою, у якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» загальну суму заборгованості за Кредитним договором № 1609-3400 від 05.10.2025 року у розмірі 5102,70 гривень, з яких: заборгованість за кредитом 1500,00 гривень, заборгованість за нарахованими процентами 2777,70 гривень, заборгованість по процентам річних на підставі ст. 625 ЦК 750,00 гривень, заборгованість по комісії 75,00 гривень та судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 05.10.2025 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачем ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів, і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1609-3400 від 05.10.2025 року.

Для підписання Кредитного договору № 1609-3400 від 05.10.2025 року та підтвердження ознайомлення з Правилами та іншими супутніми документами позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор. Відповідно до умов Кредитного договору відповідач для задоволення особистих потреб отримав кредит на наступних умовах: сума кредиту 1500,00 гривень; строк кредитування 365 днів; базовий період 10 днів; знижена % ставка 1,00 % в день; стандартна % ставка: 1,00 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення Договору, знижена ставка: 1 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії Договору або до дати фактичного повернення суми кредиту; комісія за видачу кредиту 5,00 % від суми кредиту.

Кредитодавець виконав всі взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов кредитного договору на картковий рахунок, вказаний відповідачем в особистому кабінеті. Відповідач порушив умови кредитного договору, не повернув кредит, а також не виконав всі інші свої грошові зобов`язання, в результаті чого, станом на 10.04.2026 року загальний розмір заборгованості відповідача за Кредитним договором № 1609-3400 від 05.10.2025 року становить 5102,70 гривень, з яких: заборгованість за кредитом 1500,00 гривень, заборгованість за нарахованими процентами 2777,70 гривень, заборгованість по процентам річних на підставі ст. 625 ЦК 750,00 гривень, заборгованість по комісії 75,00 гривень.

Ухвалою Згурівського районного суду Київської області від 02.06.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначено справу до розгляду по суті, визначено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

У відповідності до ст. 178 ЦПК України відповідач не скористався своїм процесуальним правом та не направив суду відзив на позовну заяву із викладенням заперечень проти позову.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про дату час і місце проведення судового засідання повідомлений належним чином. Представник позивача Резуєв Є.В. направив до суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити у відсутність представника позивача, позовні вимоги підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

В судове засідання відповідач ОСОБА_1 повторно не з`явився, про розгляд справи був повідомлений у визначений законом спосіб, ухвала про відкриття провадження та судові повістки направлялися за місцем його реєстрації та повернулися до суду із відміткою «адресат відсутній» (а.с. 103, 108), з огляду на це відповідач викликаний до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади. Відповідач про причини неявки суд не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи, заяви про розгляд справи за його відсутності та відзиву на позов до суду не направив.

За змістом ч. 4 ст. 223, ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, повторно у судове засідання не з`явився без поважних причин або без повідомлення причин неявки та не подав відзив на позов, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

На підставі ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Провівши заочний розгляд справи, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» є фінансовою установою та має право на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), а саме на надання кредитів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту. ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» не є банківською установою в розумінні Закону України «Про банки і банківську діяльність» та відповідно до виданої ліцензії, відтак не відкриває рахунки, а здійснює послуги з переказу коштів без відкриття рахунку (а.с. 77 виписка є Єдиного державного реєстру юридичних осіб, а.с. 78-84 витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб а.с. 85 свідоцтво про реєстрацію фінансової установи).

05.10.2025 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1609-3400 продукту «MiniKasa». Договір укладений за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який разом із Правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту «MiniKasa» складають єдиний договір. Договір підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором А7869 (а.с. 12-22 - Договір, а.с. 23-31 Правила, а.с. 32-33 Додаток № 2 до договору, а.с. 34-69 Паспорт споживчого кредиту з додатком).

Пунктом 2.2 зазначеного Договору про відкриття кредитної лінії передбачено, що кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання позичальнику кредиту на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим договором.

Відповідно до умов Кредитного договору відповідач отримав кредит у розмірі 1500,00 гривень на наступних умовах: строк кредитування 365 днів; базовий період 10 днів; знижена % ставка 1,00 % в день; стандартна % ставка: 1,00 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення Договору, знижена % ставка: 1 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії Договору або до дати фактичного повернення суми кредиту; комісія за видачу кредиту 5,00 % від суми кредиту.

Відповідно до Таблиці обчислення загальної вартості кредиту, яка є складовою Кредитного договору, загальна вартість кредиту складає 6372,86 гривень, з яких: сума кредиту - 1500,00 гривень, проценти за користування кредитом 4753,50 гривень, комісія за надання кредиту 75,00 гривень (а.с. 32-33).

Відповідно до приписів ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У зв`язку з цим, акцептуючи пропозицію ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» відповідач електронним підписом одноразовим ідентифікатором у договорі приєднався до Правил відкриття кредитної лінії, визнав та погодився на запропоновані позивачем умови користування та порядок надання товариством грошових коштів.

Підписання договору про відкриття кредитної лінії свідчить про те, що відповідач всі умови цілком зрозумів та своїм підписом письмово підтвердив те, що сторони договору діяли свідомо, були вільні в укладенні даного договору, вільні у виборі контрагента та умов договору.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 Закону України «Про електрону комерцію» передбачено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно зі ст. 10, 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Абзац другий ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі. Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19.

Частиною першою ст. 1046 ЦК України визначено, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму або не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

На підставі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

На виконання умов Кредитного договору, позивачем 05.10.2025 року було здійснено видачу кредитних коштів ОСОБА_1 в сумі 1500,00 гривень шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_1 (а.с. 69 - підтвердження, а.с. 70 - довідка).

Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором № 1609-3400 від 05.10.2025 року сума загальної заборгованості відповідача станом на 10.04.2026 року становить 5102,70 гривень, з яких: заборгованість за кредитом 1500,00 гривень, заборгованість за нарахованими процентами 2777,70 гривень, заборгованість по процентам річних на підставі ст. 625 ЦК 750,00 гривень, заборгованість по комісії 75,00 гривень (а.с. 71-73).

Позивач ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» просить стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором № 1609-3400 від 05.10.2025 року у загальному розмірі 5102,70 гривень.

Судом встановлено, що між сторонами укладено кредитний договір. Позивач свої зобов`язання за договором виконав належним чином, надавши відповідачу кредит на визначених умовах. Відповідач не виконує свої зобов`язання за договором, чим порушує права позивача.

Суд погоджується із правомірністю включення до кредитної заборгованості відповідача заборгованості за кредитом (тіло кредиту) 1500,00 гривень, заборгованість за нарахованими процентами 2777,70 гривень та заборгованість по комісії 75,00 гривень.

Щодо позовної вимоги про стягнення заборгованості за процентами нарахованими по ст. 625 ЦК України у розмірі 750,00 гривень, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач у розрахунку заборгованості виокремлює спірну суму як залишок нарахованих, непогашених відсотків за ст. 625 ЦК України та нараховує їх паралельно із відсотками за кредитом у межах строку кредитування, тобто не як договірні проценти за користування кредитом, а саме як відповідальність за прострочення виконання грошового зобов`язання.

У даному випадку згідно умов кредитного договору відсотки, передбачені ст. 625 ЦК України, не є платою за користування кредитом у розумінні ст.ст. 1048, 1054 ЦК України, а є спеціальною мірою цивільно-правової відповідальності боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

1) у періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, договір про споживчий кредит, тобто договори, відповідно до яких позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем);

3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки - звільнення від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, та звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) кредитних зобов`язань.

Аналогічний правовий висновок щодо аналізу п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України викладений у постанові Верховного Суду від 12 червня 2024 року в справі № 910/10901/23, який у відповідності до положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України суд враховує при застосуванні відповідних норм права.

Згідно з правовим висновком, що викладений у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23, дія п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України розповсюджується на кредитний договір.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. В подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і не скасований на час розгляду судом цієї справи.

Суд виходить із того, що зазначена норма є спеціальною нормою та має імперативний характер.

Спірний договір є договором споживчого кредиту, кредитні кошти були надані відповідачу у 2025 році, а нарахування процентів за ст. 625 ЦК України здійснено позивачем у період дії воєнного стану. Отже, до спірних правовідносин підлягає застосуванню п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

З огляду на вище викладене, позовна вимога про стягнення із відповідача процентів на підставі ст. 625 ЦК України в розмірі 750,00 гривень є необґрунтованою та задоволення не підлягає.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України невиконання зобов`язання є порушенням зобов`язання. Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оцінюючи добуті в ході судового розгляду докази, суд приходить до висновку, що позов ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» підлягає задоволенню частково. Позивачем доведено факт порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань, відповідач своїх заперечень щодо позовних вимог, а також належних та допустимих доказів на спростування позовних вимог до суду не подав, розрахунок заборгованості не оспорює, а тому з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за Договором № 1609-3400 від 05.10.2025 року в загальному розмірі 4352,70 гривень.

За подання позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 гривень (а.с. 94 платіжна інструкція).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати по сплаті судового збору, пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 2271,08 гривень (2662,40 гривень*85,3018%).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 207, 509, 514, 525, 526, 611, 625, 626, 628, 638, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, ст. ст. 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 280-289, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (ідентифікаційний код юридичної особи 38548598, адреса місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, м. Київ, 01133, рахунок у форматі IBAN: НОМЕР_3 , банк: АБ «УКРГАЗБАНК», МФО: 320478) заборгованість за Кредитним договором № 1609-3400 від 05.10.2025 року в загальному розмірі 4352 (чотири тисячі триста п`ятдесят дві) гривні 70 копійок, з яких: заборгованість за кредитом 1500 (одна тисяча п`ятсот) гривень 00 копійок, заборгованість за нарахованими процентами 2777 (дві тисячі сімсот сімдесят сім) гривень 70 копійок, заборгованість по комісії 75 (сімдесят п`ять) гривень 00 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2271 (дві тисячі двісті сімдесят одна) гривня 08 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте Згурівським районним судом Київської області за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддя Р.В. Хижний