Рішення № 140165250, 28.09.2026, Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 287/1754/25

провадження 2/287/1080/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 року м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Винара Л.В.

з участю секретаря Кострицької Т.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Олевську в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» (надалі ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС», позивач) звернулося до Олевського районного суду Житомирської області з позовом до ОСОБА_1 (надалі ОСОБА_1 , відповідач, позичальник ) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 22.11.2019 року між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання кредиту № 500824325 відповідно до умов якого АТ «АЛЬФА-БАНК» надав позичальнику кредит у сумі 38358,32 грн. строком кредиту 60 місяці на споживчі потреби з відсотковою ставкою 32 %. Договір кредитної лінії укладено в електронній формі відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Представник позивача вказує, що банк взяті на себе зобов`язання за кредитним договором виконав своєчасно і в повному обсязі, перерахувавши відповідачу на його рахунок кредитні кошти в розмірі 38385,32 грн. Проте, відповідач, умови кредитного договору щодо повернення грошових коштів не виконав, внаслідок чого у відповідача перед банком виникла заборгованість, яка станом на 23.02.2021 року складає 53814,91 грн., яка складається із тіла кредиту у розмірі 38385,32 грн. та заборгованості по відсоткам за користування кредиту у розмірі 14556,59 грн.

22.02.2021 року між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ТОВ «ФК «ФОРТ» укладено договір факторингу, за умовами якого права вимоги за кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК «ФОРТ».

23.02.2021 року між ТОВ «ФК «ФОРТ» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» укладено договір факторингу, на підставі якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором, укладеним з відповідачем. Оскільки заборгованість не погашена, позивач змушений звернутись з даним позовом до суду за захистом своїх порушених прав.

Процесуальні дії у справі та позиція сторін.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали вказаної цивільної справи передано для розгляду судді Русину М.Г.

Суддею Русиним М.Г. провадження по справі не відкривалося та цивільну справу до розгляду призначено не було.

27.02.2026 року, на підставі розпорядження керівника апарату Олевського районного суду Житомирської області, у зв`язку зі звільненням ОСОБА_2 з посади судді, проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями та вказану цивільну справу передано для розгляду судді Винару Л.В.

На запит суду надійшла інформація з Олевської міської ради Житомирської області про зареєстроване місце проживання відповідача по справі ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 24.03.2026 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 279 ЦПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або за власною ініціативою суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи без участі представника позивача. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задоволити. Проти заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання на розгляд справи повторно не з`явився та не повідомив про причини неявки, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, у встановленому законодавством порядку, шляхом направлення на його адресу судових повісток та опублікування оголошення на веб-сайті суду, що стверджується матеріалами справи. Заяву про відкладення розгляду справи та відзив на позов відповідач до суду не надав.

Заперечення стосовно розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.

Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України, суд може розглянути справу за відсутності позивача, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки, відповідач в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав, жодних заяв та клопотань до суду не надіслав та враховуючи, що представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд дослідив матеріали справи, вирішив питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та якими доказами вони підтверджуються, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов наступних висновків.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що 22.11.2019 року Акціонерне товариство «АЛЬФА-БАНК» та ОСОБА_1 уклали договір оферти на укладення угоди про надання кредиту № 500824325 відповідно до умов якого АТ «АЛЬФА-БАНК» надало позичальнику кредит у сумі 38385,32 грн. Строк кредиту - 60 місяці. Тип кредиту «Кредит готівкою». Процентна ставка 32,00% річних. Тип процентної ставки фіксований. Дата повернення кредиту 25.11.2024 року

Також, встановлено, що ОСОБА_1 підписав паспорт споживчого кредиту, в якому викладена інформація та основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача.

Відповідно до виписки по особовому рахунку за період з 22.11.2019 по 22.02.2021 року стосовно ОСОБА_1 , вбачається, що відповідач користувався кредитною карткою, що підтверджує загальний розмір витрат 52941,91 грн. (а.с. 25-27).

Також користування ОСОБА_1 кредитними коштами підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості за кредитним договором відповідно до якого встановлено, що відповідач станом на 22.02.2021 року має заборгованість в сумі 53841,91 грн., яка складається із тіла кредиту у розмірі 38358,32 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредиту у розмірі 14556,59 грн. та штраф (за прострочку платежів) у розмірі 900,00 грн. (а.с. 28).

Із долученої копії договору факторингу № 1 від 22.02.2021 року встановлено що між Акціонерним товариством «АЛЬФА-БАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФОРТ» укладено Договір факторингу на підставі якого відбулося відступлення права вимоги до боржників, перелік яких зазначено в додатку 1-1 до договору (а.с. 10-14), в тому числі з вимогою до ОСОБА_1 за кредитним договором № 500824325 від 22.11.2019 року на суму 53841,91 грн. (а.с. 16).

Також, із копії договору факторингу № 01-23-02/21 від 23.02.2021 року встановлено що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФОРТ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» укладено Договір факторингу на підставі якого відбулося відступлення права вимоги до боржників, перелік яких зазначено в додатку 1-1 до договору (а.с. 17-23), в тому числі з вимогою до ОСОБА_1 за кредитним договором № 500824325 від 22.11.2019 року на суму 53841,91 грн. (а.с. 24).

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Згідно із ст. 12, ч. 1 ст. 13, ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з пунктом першим ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Так, судом на підставі наявних у справі доказів встановлено, що ОСОБА_1 уклав із АТ «АЛЬФА-БАНК» кредитний договір і користуючись коштами АТ «АЛЬФА-БАНК» відповідач не виконав обов`язок із погашення заборгованості, а право вимоги за вказаним договором отримав позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС».

Доказів на підтвердження визнання зазначеного договору у встановленому законом порядку недійсним, матеріали справи не містять, та стороною відповідача суду надано не було.

Також, відповідачем ОСОБА_1 не надано суду доказів на спростування зазначеного розрахунку заборгованості, як і не надано доказів належного виконання відповідачем своїх зобов`язань.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Як передбачено п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 525, 526, 546 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець.

Враховуючи, що відповідач взятих на себе кредитних зобов`язань у строки передбачені договором кредиту належним чином не виконав, у зв`язку з чим, суд дійшов висновку що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором кредиту в частині стягнення заборгованості у розмірі 52941,91 грн., з яких основний борг 38385,32 грн. та заборгованість по відсоткам 14556,59 грн., в цій частині позов підлягає до задоволення.

Щодо позовних вимог у частині стягнення штрафних санкцій.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з пунктом 15 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19, або у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит банком або іншим кредитодавцем, позичальник звільняється від обов`язку сплатити на користь кредитодавця неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.

Із Реєстру боржників до Договору факторингу № 01-23-02/21 від 23.02.2021 року вбачається, що до складу заявленої позивачем заборгованості включено 900,00 грн. штрафних санкцій.

Оскільки заявлені до стягнення штрафні санкції сформовані станом на 23.02.2021 року, тобто у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19, відповідач звільняється від обов`язку сплачувати на користь кредитодавця неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.

За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 900,00 грн. штрафних санкцій задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За правилом частини 1 та пункту 3 частини 2 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі часткового задоволення позову інші судові витрати, серед яких витрати на професійну правничу допомогу, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, згідно платіжної інструкції № 12737 від 19.07.2025 (а.с. 1) позивачем було сплачено 3028,00 грн. судового збору, які підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем пред`явлено позов на суму 53841,91 грн., і судом такий позов задоволено частково на суму 52941,91 грн., що складає 98,33 % від ціни позову. Відтак з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 2977,43 грн. (3028,00 грн. х 98,33 %).

Щодо витрат на професійну правову допомогу в розмірі 9200,00 грн., суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до приписів ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За правилами ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Отже, витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, представником позивача долучено копію договору про надання правничої допомоги № 03-07/24 від 03 липня 2024 року відповідно до якого позивачу ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» правничу допомогу у вказаній справі надав адвокат Литвиненко Оксана Ігорівна; акт № 4 приймання- передачі наданих послуг від 02.06.2025 року на загальну суму 9200,00 гривень, яка складається надання первинної консультації у справі (0,5 годин) - 1000,00 гривень, правовий аналіз наявних документів у замовника по справі (2 години) - 4000,00 гривень, підготовка та подання позовної заяви (2, 1 годин) - 4200,00 гривень, платіжна інструкція № 2726 від 10.06.2025 року про перерахування коштів 9200,00 грн. за оплату на підставу договору про надання правничої допомоги, копія свідоцтва виданого на ім`я Литвиненко Оксани Ігорівни, що підтверджує її повноваження адвоката.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 30 серпня 2023 року у справі № 911/3586/21, критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009,пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Звернення до суду з позовами про стягнення заборгованості за кредитним договором носить масовий характер, справа є малозначною в силу вимог закону, та не є складною. З цих підстав суд вважає, що послуги адвокатів за даною категорією справ є стандартними послугами і тому не потребують великих професійних затрат. Витрати на послуги адвоката в розмірі 9200,00 грн. за даною справою є неспівмірними із складністю справи та виконаних адвокатами робіт.

За таких обставин, дотримуючись принципів розумності, пропорційності та справедливості, суд дійшов висновку про необхідність зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача до 3000,00 грн.

Керуючись ст. 512, 514, 526, 527, 530, 610, 611, 625, 638, 639, 652, 1048, 1049, 1050, 1054, 1077, 1082 ЦК України, ст. 2,5,10-13,18,141,258-259,263-265, 273,274, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 500824325 від 22.11.2019 року на суму 52941 (п`ятдесят дві тисячі дев`ятсот сорок одна) гривня 91 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» суму сплаченого при подачі позову судового збору в розмірі 2977 (дві тисячі дев`ятсот сімдесят сім) гривень 43 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС», адреса: 03035, площа Солом`янська, буд. 2, м. Київ, код ЄДРПОУ 40340222.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя: Л. В. Винар