Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №278/1299/26
Категорія 38
2/295/4221/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.09.2026 року м. Житомир
Богунський районний суд міста Житомира у складі головуючого судді Чішман Л.М., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИВ:
13.03.2026 до Житомирського районного суду Житомирської області подано вказану позовну заяву, в якій представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про надання споживчого кредиту по продукту «Зручний» № 1993044 від 15.12.2024 в розмірі 21 900,00 грн та судові витрати, а також вказує, що не заперечує проти заочного розгляду справи.
В обґрунтування позову зазначено, що 15.12.2024 між ТОВ «Слон Кредит» та відповідачем в електронній формі укладено договір № 1993044 про надання споживчого кредиту по продукту «Зручний» (надалі кредитний договір), згідно умов якого відповідач отримав кредит в розмірі 4000,00 грн строком на 360 днів зі сплатою відсотків за користування ними.
ТОВ «Слон Кредит» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало кредит в сумі 4000,00 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 .
13.08.2025 ТОВ «Слон Кредит» на підставі Договору факторингу № 130822025-1 за плату відступило, а ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача.
Заборгованість за кредитним договором відповідача склала 21900,42 грн, з яких тіло кредиту 4000,00 грн, проценти за користування кредитом 6360,00 грн, нараховані позивачем за 118 календарних днів проценти 3540,00 грн та штрафні санкції 8000,00 грн.
Крім цього, представник позивача просиь стягнути з відповідача судовий збір в сумі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.
На виконання вимог ухвали Житомирського районного суду Житомирської області від 14.04.2026 матеріали позовної заяви ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» 01.05.2026 передані до Богунського районного суду м. Житомира за підсудністю (а. с. 92-93, 96).
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 05.05.2026 у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін, витребувано докази у АТ «Універсал Банк» (а. с. 99).
Від відповідача відзиву на позовну заяву не надходило, клопотань про продовження/поновлення строку для надання відзиву не надходило. Копію ухвали про відкриття провадження було направлено відповідачу в порядку, визначеному ЦПК України, яка повернулась до суду неврученою адресату «за закінченням встановленого терміну зберігання».
09.07.2026 представник відповідача подав до суду заяву про залучення його до участі в справі та надання йому доступу до неї в підсистемі «Електронний суд», що є обставиною, яка підтверджує обізнаність відповідача про розгляд судом цієї справи.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 15.12.2024 між ТОВ «Слон Кредит» та відповідачем в електронній формі укладено договір № 1993044 про надання споживчого кредиту по продукту «Зручний» (надалі кредитний договір), згідно умов якого відповідач отримав кредит в розмірі 4000, 00 грн строком на 360 днів зі сплатою підвищеної процентної ставки 15% в день (за перший день користування кредитом 600,00 грн), стандартної 3% в день з другого дня користування кредитом до 13.01.2025 включно, зниженою процентною ставкою 0,45% в день, що застосовується в період дії стандартної процентної ставки (522,00 грн), якщо споживач до 13.01.2025 сплатить кошти у сумі не менше першого платежу, визначеного в Графіку платежів, з 14.01.2025 до остаточного дня строку кредиту включно (а. с. 23-29).
Крім договору відповідачем підписано таблицю обчислення загальної вартості кредиту та паспорт кредиту. Зі змісту вказаної таблиці вбачається, що сума першого платежу становить 1122,00 грн (600+522) (а. с. 30-31, 33-34).
Зазначені документи підписані відповідачем електронним підписом одноразовими ідентифікаторами В896 (паспорт кредиту), Н122 (кредитний договір та таблиця обчислення загальної вартості кредиту).
ТОВ «Слон Кредит» свої зобов`язання перед відповідачем виконало та надало останньому кредит в сумі 4000 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_2 , що підтверджується листом ТОВ «Пейтек» (а. с. 17) та листом АТ «Універсал Банк» від 15.05.2026, отриманим на виконання вимог ухвали про витребування доказів.
13.08.2025 ТОВ «Слон Кредит» на підставі Договору факторингу № 130822025-1 за плату відступило, а ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 1993044 від 15.12.2024 (а. с. 72-75).
Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «Слон Кредит» повідомляло відповідача (а. с. 18).
З розрахунку заборгованості встановлено, що у період з 15.12.2024 по 09.12.2025 відповідачем 13.01.2025 здійснено оплату на рахунок первісного кредитора в розмірі 1122,00 грн, які були спрямовані на оплату відсотків за користування кредитом (а. с. 37).
Станом на дату відступлення прав вимоги 13.08.2025 заборгованість відповідача перед ТОВ «Слон Кредит» за період з 15.12.2024 по 13.08.2025 становила 18 360,00 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту 4000, 00 грн, за процентами 6360,00 грн і за пенею 8000,00 грн (а. с. 15-16, 37).
Крім цього, позивачем нараховано 3510,00 грн процентів за користування кредитом за період з 15.08.2025 по 09.12.2025, у зв`язку з чим загальний розмір заборгованості відповідача становить 21 870,00 грн, з яких заборгованість з тілом кредиту 4000, 00 грн, за процентами 9870,00 грн, за штрафними санкціями 8000, 00 грн (а. с. 38-39).
Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч. 1 ст. 15, 16 ЦК України).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності. За такими принципами: кожна сторонами повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 12 ЦПК України); суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
Приписами ст. 610, 611 ЦК України, передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі (ч. 2 ст. 639 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Водночас одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжною картою є електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду карти, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.
Держателем такого платіжного засобу є фізична особа, яка на законних підставах використовує спеціальний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного спеціального платіжного засобу.
Неналежним переказом для цілей цього Закону вважається рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі. Неналежним платником є особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів, а неналежним отримувачем - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.
Як зазначено в ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається (ст. 1078 ЦК України).
Згідно зі ст. 1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК України).
Тягар доказування покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України).
Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Всупереч умов кредитного договору відповідач не виконав свої зобов`язання з повернення кредитних коштів та сплаті відсотків за його користування.
З позовом про визнання недійсним кредитного договору № 1993044 від 15.12.2024 відповідач до суду не звертався, контррозрахунку не надав, як і не спростував обставин, якими обґрунтований позов.
Разом з тим, суд не погоджується з розрахунком заборгованості, наданим позивачем, на підставі наступного.
22.11.2023 був прийнятий Закон України № 3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» (далі - Закон № 3498-ІХ), який набрав чинності 24.10.2023.
Вказаним Законом було внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування» № 1734-VIII.
Зокрема, ст. 8 Закону України № 1734-VIII доповнено ч. 5, якою визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.
Водночас, п. 17 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 1734-VIII визначено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5%; протягом наступних 120 днів - 1,5%.
Згідно з п.2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 3498-ІХ, дія п. 5 розділу I цього Закону, яким власне і запроваджено максимальний розмір денної процентної ставки, поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Оскільки Закон України № 3498-ІХ набув чинності 24.12.2023 та застосовано визначений законодавством перехідний період до запровадження максимального розміру денної процентної ставки, в період часу з 24.12.2023 до 22.04.2024 максимальний розмір денної процентної ставки 2,5% (що не перевищує денну процентну ставку, визначену в договорі), в період часу з 22.04.2024 до 20.08.2024 максимальний розмір денної процентної ставки 1,5%, а з 20.08.2024 максимальний розмір денної процентної ставки 1%.
А тому відповідно до положень ч. 5 ст. 8 та ч.5 ст. 12 Закону № 1734-VIII максимальний розмір денної процентної ставки з 23.04.2024 по 20.08.2024 не може перевищувати - 1,5%, а з 21.08.2024 та надалі - 1%.
Таким чином, суд провівши розрахунок заборгованості відповідача за процентами за користування кредитом дійшов висновку, що за період з 15.12.2024 по 09.12.2025 до стягнення підлягає 9 340,00 грн, а саме:
з 15.12.2024 до 15.12.2024 - 4000 х 1% х 1 день = 40,00 грн;
з 16.12.2024 по 13.01.2025 4000 х 0,45% х 29 днів = 522,00 грн;
з 14.01.2025 по 09.12.2025 4000 х 0,75% х 330 днів = 9900,00 грн;
Згідно розрахунку заборгованості відповідачем сплачено 1122,00 грн.
Щодо позовної вимоги про стягнення штрафних санкцій в сумі 8000,00 грн.
Як передбачено п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
У зв`язку з тим, що Указом Президента № 64-22 від 24.02.2022 введено воєнний стан на території Україні через військову агресію російської федерації проти України, який діє по сьогоднішній день і те, що позивач просить стягнути штрафні санкції в загальному розмірі 8000, 00 грн, нараховані під час дії воєнного стану, суд дійшов висновку про обов`язковість застосування зазначеної імперативної норми закону та відмовляє в задоволенні таких вимог.
Таким чином, з відповідача на користь позивача за кредитним договором № 1993044 від 15.12.2024 підлягає стягненню заборгованість в розмірі 13 340,00 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 4000, 00 грн та процентами за користування кредитом в розмірі 9340,00 грн.
Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).
Крім того, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме судовий збір в сумі 1624,00 грн та витрати на професійну правову допомогу в сумі 4880,00 грн.
Керуючись ст. 12, 76, 77, 81, 141, 259, 263-268, 354 ЦПК України, ст. 11, 207, 526, 626, 628, 633, 634, 638, 1048, 1049, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію», суд, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту по продукту «Зручний» № 1993044 від 15.12.2024, яка станом на 09.12.2025 складає 13 340,00 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 4000, 00 грн, заборгованості за процентами за користування кредитом в розмірі 9340,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» судовий збір в сумі 1624,00 грн та витрати на професійну правову допомогу в сумі 4880,00 грн.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене позивачем до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, 27, приміщення 2.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Повний текст рішення виготовлено 29.09.2026.
Суддя Чішман Л.М.
Судове рішення № 140164541, Богунський районний суд м. Житомира було прийнято 29.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 278/1299/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: