Рішення № 140163373, 23.09.2026, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/2567/26

2/683/1862/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

у складі : головуючої судді Бондарчук Л.А.,

з участю секретаря судових засідань Поважнюк Т.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №683/2567/26, № 2/683/1862/2026 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Цикл Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

В серпні 2026 року ТОВ "Цикл Фінанс" звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 21955,54 грн за Кредитним договором №2026465290 (POS) від 06 жовтня 2019 року, а також стягнути судові витрати по справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що 06 жовтня 2019 року між АТ "ОТП Банк" та ОСОБА_2 укладено Кредитний договір № 2026465290 (POS). Відповідно до умов кредитного договору, банк надає позичальнику споживчий кредит, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, інші платежі визначені кредитним договором. Після підписання Кредитного договору Відповідач власним підписом засвідчив факт взяття на себе відповідного зобов`язання, а саме повернути надані в тимчасове користування кредитні кошти, сплатити відсотки за користування кредитними коштами та комісію, що передбачена Кредитним договором. АТ "ОТП Банк" свої зобов`язання за Кредитним договором № 2026465290 (POS) від 06 жовтня 2019 року виконало у повному обсязі.

ОСОБА_1 порушила умови Кредитного договору і свої зобов`язання не виконала, що призвело до виникнення заборгованості, загальний розмір якої на день відступлення прав вимоги становить 21955,54 грн, з яких: 14007,98 грн - заборгованість по тілу кредиту, 2,15 грн заборгованість по відсотках, 7945,41 грн заборгованість по комісії.

АТ «ОТП Банк» на підставі договору факторингу №20/08/21 за плату відступило, а ТОВ «Цикл Фінанс» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 2026465290 (POS) від 06 жовтня 2019 року.

Згідно витягу з реєстру боржників до договору факторингу №20/08/21 від 20 серпня 2021 року ТОВ «Цикл Фінанс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в розмірі 21955,54 грн, яка складається з 14007,98 грн - заборгованість по тілу кредиту, 2,15 грн заборгованість по відсотках, 7945,41 грн заборгованість по комісії.

Представник позивача у судове засідання не з?явилася, при цьому в позовній заяві просила проводити розгляд даної справи за її відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, хоча про час та місце судового розгляду була повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила, відзив на позов не подавала, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.Суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи, без оформлення окремого документа.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, 06 жовтня 2019 року АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 2026465290 (POS), відповідно до умов якого банку надає позичальнику кредит, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, а також здійснити всі інші платежі за кредитом у встановлених договором розмірах і строках і виконати зобов`язання за договором у повному обсязі.

06 жовтня 2019 року підписавши Заяву-анкету про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк», відповідачка підтвердила, що ознайомилася зі всіма умовами надання банківських послуг, правилами, тарифами, в тому числі із положеннями договорів та усіх додатків до них, невід`ємною частиною яких є заява-анкета, та які розміщені на офіційному сайті АТ «ОТП Банк» www.otpbank.com.ua.

Також відповідачка підписала паспорт споживчого кредиту, в якому надана інформація щодо умов кредитування, орієнтовний графік платежів та розрахунок вартості кредиту, що є додатком №1 до Паспорту споживчого кредиту від 06 жовтня 2019 року.

Кредит надано відповідачу згідно анкети-заяви на видачу готівки/опитувальний лист від 06 жовтня 2019 року.

Відповідно до п.1.1. договору відповідачка отримала кредит на придбання товару та послуг та зобов`язалась повернути кредит та сплатити відсотки на наступних умовах: загальний розмір кредиту 19689 грн., строк на який надається кредит 24 місяців, дата остаточного повернення кредиту 06 жовтня 2021 року, процентна ставка фіксована 0,01% річних, загальна вартість кредиту 19689 грн.

Пунктом 1.3 договору передбачено, що повернення кредиту та сплати процентів відбувається шляхом сплати позичальником ануїтетних платежів на рахунок погашення боргових зобов`язань, реквізити якого визначені у додатку № 1 до кредитного договору.

Згідно графіку платежів, який є додатком № 1 до договору від 06 жовтня 2019 №2026465290 (POS) передбачено сплату процентів в розмірі 0,01% річних, 390 грн. на сплату додаткових послуг банку, а саме послуга: «СМС+Довідка», щомісячної комісії в розмірі 0%.

Згідно п. 2 договору про споживчий кредит від 06 жовтня 2019 № 2026465290 (POS) позичальник подав заяву на оформлення поточного (карткового) рахунку та отримання електронного платіжного засобу, зі встановленим кредитним лімітом та сплатою процентів в розмірі 5% в місяць, протягом пільгового періоду сплати процентів розмірі 0,01% в місяць.

Станом на 20 серпня 2021 року заборгованість за кредитним договором від 06 жовтня 2019 року № 2026465290 (POS) становить 21955,54 грн, з яких: 14007,98 грн - заборгованість по тілу кредиту, 2,15 грн заборгованість по відсотках, 7945,41 грн заборгованість по комісії.

20 серпня 2021 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Цикл Фінанс» (Фактор) був укладений договір факторингу №20/08/21, відповідно до умов якого позивач набув право вимоги ОСОБА_2 за кредитним договором № 2026465290 (POS) від 06 жовтня 2019 року.

Згідно п.6.2.3 договору факторингу права вимоги переходять до фактора з моменту підписання цього договору, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості.

Згідно п.6.3. договору факторингу з моменту переходу до фактора права вимоги, відповідно до умов п.6.2.3. цього договору, всі гарантії надані боржниками щодо заборгованості, стають дійсними для фактора та вважаються наданими фактору. Разом з правом вимоги фактору переходять всі інші пов`язані з ними права, в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, зокрема, пред`явлення претензій боржникам щодо заборгованості, право на звернення до суду за місцем, визначеним чинним законодавством, право на всі сумі, які фактор одержить від боржників на виконання його вимог та інші.

Згідно зі ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Ст. 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до укладеного договору факторингу в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним договором, ТОВ «Цикл Фінанс» набуло права вимоги за кредитним договором від 06 жовтня 2019 року № 2026465290 (POS) в розмірі 21955,54 грн., з яких 14007,98 грн - заборгованість по тілу кредиту, 2,15 грн заборгованість по відсотках, 7945,41 грн заборгованість по комісії.

Пред`являючи позов до відповідача про стягнення заборгованості за договором, новий кредитор посилався на те, що позичальник після заміни кредитора у зобов`язанні борг не погасив, має невиконані зобов`язання з погашення кредиту, зі сплати комісії.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, а в ч.1ст. 625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Пунктом 1 частини першої статті 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Суду не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання, що відповідає положенням ст. 617 ЦК України.

Щодо стягнення заборгованості за комісією, слід зазначити наступне.

За змістом кредитного договору від 06 жовтня 2019 року № 2026465290(POS), додатку № 1 якого передбачено плату по кредиту (щомісячна комісія) у розмірі 0% від суми кредиту.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит, банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрімі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит, загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому, до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Визнання судом нікчемного правочину недійсним за вимогою сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, оскільки нікчемний правочин є недійсним в силу закону з моменту його укладення.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 вересня 2022 року у справі № 755/11636/21 (провадження № 61-7098св22), від 08 лютого 2023 року у справі № 168/349/20 (провадження № 61-2223св21), та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 листопада 2022 року у справі № 755/9486/21 (провадження № 61-5581св22).

Також, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі № 204/224/21 у постанові від 06.11.2023 дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Відповідно до ч. 5 ст. 216 ЦК України, вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №496/3134/19, якщо сторона правочину вважає його нікчемним, то така сторона за загальним правилом може звернутися до суду не з вимогою про визнання нікчемного правочину недійсним, а за застосуванням наслідків виконання недійсного правочину (наприклад, з вимогою про повернення одержаного на виконання такого правочину), обґрунтовуючи свої вимоги нікчемністю правочину. Якщо ж інша сторона звернулася до суду з вимогою про виконання зобов`язання з правочину в натурі, то відповідач вправі не звертатись з вимогою про визнання нікчемного правочину недійсним (зустрічною чи окремою), а заперечувати проти позову, посилаючись на нікчемність правочину. Суд повинен розглянути такі вимоги i заперечення й вирішити спір по суті; якщо суд дійде висновку про нікчемність правочину, то суд зазначає цей висновок у мотивувальній частині судового рішення в якості обґрунтування свого висновку по суті спору, який відображається у резолютивній частині судового рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В кредитному договорі зазначено, що позивач сплачує 390 грн Додаткових послуг банку, а саме послуга «СМС-Довідка».

Разом з тим, в кредитному договорі зазначено, що сплата Комісійної винагороди за видачу кредиту 0 грн, комісія за управління кредитом щомісячно у розмірі 0% від суми кредиту.

Враховуючи вищевикладене, кошти в сумі 7945,41 грн не підлягають стягненню, оскільки нараховані не правомірно, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за тілом кредиту в сумі 14007,98 грн, заборгованість по відсотках 2,15 грн.

Згідно п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Згідно з ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Зміст частини 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

На підтвердження витрат правничої допомоги позивачем надано договір про надання правничої допомоги № 43453613 від 01 квітня 2026 року, Додаткова угода № 2026465290(POS) до Договору про надання правової допомоги № 43453613 від 01 квітня 2026 року, ордер на надання правничої допомоги, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних ОСОБА_3 , згідно із якого вартість виконаних робіт становить 3500 грн, детальний опис робіт виконаних адвокатом, свідоцтво про зайняття адвокатською діяльністю.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат по справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду ТОВ «Цикл Фінанс» було сплачено 2662,40 грн судового збору, ціна

позову становила 21955,54 грн, позов задоволено на суму 14010,13 грн, тобто на 63,81% (14010,13 х 100: 21955,54), а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 1698,87 грн (2662,40 х 63,81%) судового збору, 2233,35 грн витрати на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.10, 12, 13, 76-81, 141, 263-265, 280-284, 289 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» 14010,13 грн заборгованості за кредитним договором №2026465290 (POS) від 06 жовтня 2019 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс»1698,87 грн судового збору та 2233,35 грн витрат на правову допомогу.

В решті позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмежено відповідальністю «Цикл Фінанс», місцезнаходження: 04112, м. Київ, Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, код ЄДРПОУ 43453613.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Текст рішення складено 29 вересня 2026 року.

Суддя