Рішення № 140163037, 22.09.2026, Ізяславський районний суд Хмельницької області

Справа № 675/596/26

Провадження № 2/675/747/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" вересня 2026 р. м. Ізяслав

Ізяславський районний суд Хмельницької області під головуванням судді Короля О.В., за участю секретаря судового засідання Беліци М.О., учасників справи:

представника позивача: не з`явився,

відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (по тексту рішення ТОВ ФК «ЄАПБ», позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (по тексту рішення ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1728218 в розмірі 61998,01 грн., а також стягнути понесені судові витрати.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 28.08.2024 між товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» (по тексту рішення ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ») та відповідачем в електронній формі було укладено кредитний договір № 1728218, відповідно до умов якого товариство надало ОСОБА_1 кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на платіжну картку клієнта, зазначену ним в особистому кабінеті, і яка зазначена в даному кредитного договору.

Вказує, що порядок обчислення (нарахування) процентів, пролонгація, порядок повернення кредиту та сплата процентів, права та обов`язки сторін обумовлені в підписаному сторонами кредитному договорі.

Звертає увагу, що 13.11.2025 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №13112025/1, у відповідності до умов якого ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Просить врахувати, що відповідно до реєстру боржників від 13.11.2025 до договору факторингу № 13112025/1 від 13.11.2025, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 61998,01 грн., з яких: 20357,55 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 27890,46 грн. сума заборгованості за відсотками, 13750,00 грн. сума заборгованості за пенею.

За покликанням позивача, всупереч умовам договору позики, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.

Також зазначає, що з моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 13.11.2025 позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

10.06.2026 судом отримано від відповідача відзив на позовну заяву, у відповідності до змісту якого позов заперечує повністю.

Вважає, що відсутні підстави вважати, що позивач правомірно набув право грошової вимоги до нього за договором про надання фінансового кредиту №1728218 від 28.08.2024 на підставі договору факторингу № 13112205/1 від 13.11.2025.

Крім того, на думку відповідача, позивачем не надано належних, допустимих та достовірних доказів того, що йому було фактично видано кредит саме в розмірі, заявленому у позовних вимогах. Розрахунок заборгованості сам по собі не є первинним бухгалтерським документом та не підтверджує факту видачі кредитних коштів, користування ними або правильності нарахування відсотків.

Також просив, у разі якщо суд дійде висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, відмовити у стягненні пені у розмірі 13750,00 грн на підставі пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України.

У своїй відповіді на відзив від 11.06.2026 позивач просив врахувати, що відповідач у відзиві на позовну заяву вказує, що наведена позивачем теза про отримання ним грошових коштів за умовами кредитних договорів не доведена, при цьому сам відповідач не визнає і одночасно не заперечує факт отримання грошових коштів, виносячи свою версію подій відносно отримання коштів «за дужки».

Тобто, фактично відповідач не заперечує факт, але намагається показати, що позивач не довів його належним чином. Звертає увагу, що суд при розгляді справи повинен оцінювати сукупно як матеріали справи надані сторонами, так і процесуальну поведінку сторін.

Вказує, що відповідач, як власник карткового рахунку, на який було перераховано кредитні кошти, може власноруч отримати виписки по рахунку для підтвердження або спростування факту перерахування/отримання кредитних коштів. Відповідачем не надано суду належних і допустимих доказів на спростування позовних вимог ТОВ «ФК «ЄАПБ», а саме того, що відповідні кошти не були зараховані на картковий рахунок позичальника, вказаний у договорах, або доказів того, що вказаний картковий рахунок йому не належить. Заперечуючи проти перерахування кредитних коштів, відповідач не позбавлений можливості надати відповідні банківські дані/інформацію на підтвердження своїх доводів, маючи при цьому безперешкодний та повний доступ до таких.

Також зазначає, що позивачем було надано до суду всі наявні документи за кредитними договорами, які були передані первісними кредиторами до ТОВ «ФК ЄАПБ» в рамках укладених кредитних договорів.

З метою підтвердження отримання права вимоги до відповідача позивачем до позовної заяви було долучено витяг із реєстру боржників із підписами та печаткам сторін за договором факторингу та платіжну інструкцію за сплату отримання реєстру боржників за договором факторингу.

Таким чином, договори факторингу між первісними кредиторами та позивачем укладені у відповідності до вимог чинного законодавства України, яке діяло на момент укладання цього договору та ніяким чином не порушує права та законні інтереси відповідача.

Враховуючи все вищевикладене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається відповідач у відзиві на позовну заяву, як на підстави для відмови у задоволені позовних вимог - є не обґрунтовані, недоведені, суперечать умовам укладених правочинів, нормам чинного законодавства, ряду правових позицій викладених у Постановах ВСУ, а отже є такими що не підлягають задоволенню та не повинні братися судом до уваги.

Відповідачем також через систему «Електронний суд» 26.08.2026 подано додаткові пояснення.

У цих поясненнях відповідач вказує, що він не заперечує факту зарахування на його картковий рахунок грошових коштів у загальному розмірі 27500,00 грн, оскільки зазначена обставина підтверджується документами банку. Однак, на його думку, зазначені документи підтверджують саме факт руху коштів за рахунком та не підтверджують автоматично правильність визначення позивачем усієї суми заборгованості. Сам факт отримання кредитних коштів не означає автоматичного визнання відповідачем правильності розрахунку позивача щодо основної заборгованості, процентів та пені.

Просить врахувати, що документи АТ КБ «ПриватБанк» підтверджують факт зарахування на рахунок відповідача грошових коштів у загальному розмірі 27500,00 грн, однак самі по собі не підтверджують правильність визначення позивачем розміру заборгованості у сумі 61998,01 грн.

Також, просить врахувати, що наявність кредитного договору відповідача у реєстрі боржників підтверджує його включення до зазначеного реєстру, однак не звільняє позивача від обов`язку довести правильність визначення розміру права грошової вимоги та кожної складової заявленої до стягнення суми.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у поданій до суду письмовій заяві просив розглянути справу без його участі, зазначивши, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлялася своєчасно, належним чином, подав заяву про розгляд справи без його участі з покликанням врахування його правової позиції, викладеної у його додаткових поясненнях.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 28.08.2024 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 через інформаційно-телекомунікаційну систему було укладено договір про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» №1728218 від 28.08.2024, який підписано останнім електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Згідно цього договору товариство надає споживачу кошти у кредит в національній валюті України гривні в загальній сумі 22500, 00 грн. та на строк 350 днів, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. 1.2.

Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, первісна редакція якого наведена в додатку №1 до цього договору.

У відповідності до п. 1.5.1. цього договору стандартна процентна ставка становить 1 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього договору, тобто 350 днів.

Згідно п. 2.1. договору кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_1 .

Судом встановлено, що сторони даного договору домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно графіка платежів, крім випадку визначеного в п. 5.3. договору.

Згідно додатку №1 до договору про надання споживчого кредиту №1728218 від 28.08.2024 розраховано графік платежів з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки.

Тим самим, усі основні умови кредитування доведені відповідачу, зокрема процентна ставка та умови застосування зниженої процентної ставки.

Також між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угода до договору №1728218 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 28.08.2024, за умовами якої збільшено суму кредиту на 5000,00 гривень, тим самим сума кредиту (загальний розмір) складає 27500,00 гривень.

Враховуючи збільшення загальної суми кредиту, сторони також визначили, що на момент укладення цієї додаткової угоди: денна процентна ставка складе: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 1% в день; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 0,99% в день. Інші умови договору, в тому числі строк кредиту, та процентна ставка, визначені договором, залишаються без змін.

Як вбачається з положень п. 4, підписуючи цю додаткову угоду, відповідач підтвердив, що перед укладенням цієї додаткової угоди йому була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), з урахуванням збільшення суми кредиту.

ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» свої зобов`язання за договором №1728218 від 28.08.2024 виконало в повному обсязі та надало відповідачу кредитні кошти в розмірі, передбаченому договором, в сумі 27500,00 грн., що підтверджується, з поміж іншого, листами ТОВ «ПЕЙТЕК» від 20.10.2025 Вих.№20251114-473 від 14.11.2025 та Вих.№20251114-474, де чітко простежується здійснення двох транзакцій щодо зарахування коштів в сумі 22500, 00 грн та 5000, 00 грн. накартку, ЕПЗ 5168745103380850.

Згідно повідомлення АТ КБ «Приватбанк», оформленого листом №20.1.0.0.0/7-260710/38887-БТ від 14.07.2026 та виписки по рахунку НОМЕР_2 встановлено, і, відповідно підтверджується, що такий рахунок, і, який зазначений в кредитному договорі належить відповідачу, і на нього 28.08.2024 зараховано 22500, 00 грн., 29.08.2024 5000, 00 грн.

Тим самим є підтвердженим факт належності як банківської картки, так і зарахування відповідачу грошових коштів на виконання кредитного договору №1728218 від 28.08.2024.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема додаткового пояснення, така обставина по своїй суті не заперечується і самим відповідачем.

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» станом на 13.11.2025 (у межах строку кредитування) за договором про надання споживчого кредиту №1728218 від 28.08.2024 ОСОБА_1 має заборгованість у загальному розмірі, що складає 61998, 01 грн, в тому числі: заборгованість за тілом кредиту 20357, 55 грн.; заборгованість за відсотками 27890, 46 грн., заборгованість за пенею 13750, 00 грн.

13.11.2025 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу №13112025/1, відповідно до якого фактор набуває права вимоги від клієнта та сплачує йому за відступлення прав вимоги фінансування у сумі у порядку та строки встановлені цим договором.

На виконання умов зазначеного договору ТОВ ФК «ЄАПБ» було сплачено ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» кошти, що підтверджується копією платіжної інструкції №186 від 18.11.2025.

Згідно витягу з реєстру боржників до договору факторингу №13112025/1 від 13.11.2025 сума заборгованості відповідача за договором №1728218 становить 61998, 01 грн, в тому числі: заборгованість за тілом кредиту 20357, 55 грн.; заборгованість за відсотками 27890, 46 грн., заборгованість за пенею 13750, 00 грн.

Відповідно до акту приймання передачі реєстру боржників від 13.11.2025 до договору факторингу №13112025/1 від 13.11.2025 ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ»» передало, а ТОВ ФК «ЄАПБ» прийняло реєстр боржників згідно із додатком №1 до договору.

Тим самим позивач набув право вимоги до відповідача за договором про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» №1728218 від 28.08.2024, який не виконав належним чином свої зобов`язання за вказаним договором.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).

У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно статті 1056 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (частина перша статті 1048 ЦК України).

З огляду на викладені норми права, у позичальника виникає зобов`язання повернути кредитодавцю позику (кредит) в порядку, на умовах та в строк, що передбачені кредитним договором, та сплатити проценти за користування кредитними коштами.

Матеріалами справи підтверджено, що боргові зобов`язання між сторонами по справі виникли на підставі договору про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» №1728218 від 28.08.2024.

Матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що 28.08.2024 між первісним кредитором та відповідачем був укладений договір про надання коштів у кредит №1728218 в електронній формі, умови якого кредитодавцем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк, заборгованість не повернув.

Сторони вказаного договору досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору, зокрема, щодо розміру кредиту, порядку його надання та повернення, строку кредитування, порядку нарахування та сплати процентів, прав і обов`язків сторін, відповідальності за порушення умов договору тощо.

У суду відсутні підстави вважати, що сторони не підписали належним чином договір, а тому не досягли згоди щодо усіх його істотних умов.

Наданий суду розрахунок заборгованості містить усі необхідні відомості щодо часу та розміру нарахованих відсотків за кредитним договором, а тому покликання відповідача про неправильність зазначених сум заборгованості за кредитом та за відсотками є необгрунтованими.

Відповідачем розмір заборгованості не спростовано, альтернативного розрахунку суду не надано.

Статтею 526 ЦК України презюмується, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (статті 610, 611 ЦК України).

Суд вважає доведеним факт переходу права вимоги за кредитним договором до позивача з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою.

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Відповідно до положень статей 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Оцінивши допустимість, достовірність доказів, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд вважає, що у позивача виникло право на отримання з відповідача суми боргу за договором про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» №1728218 від 28.08.2024 за тілом кредиту 20357, 55 грн. та заборгованості за відсотками 27890, 46 грн.

Відтак позовні вимоги про стягнення заборгованості за тілом кредиту та за відсотками підлягають задоволенню.

Доводи відповідача щодо відсутності підстав для задоволення позову у цій частині є необгрунтованими та спростовуються матеріалами справи.

Суд бере до уваги, що умовами договору чітко визначено обов`язок позичальника сплатити кредитору відсотки за користування кредитними коштами, розмір відсотків, строки повернення коштів, тобто досягнуто згоди щодо істотних умов договору, такий правочин, згідно з вимогами ст. 204 ЦК України, створюють презумпцію правомірності правочину, у зв`язку з чим договір, згідно зі ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним, відповідно до приписів ст. 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача пені, суд зазначає наступне.

Так позивачем заявлено до стягнення з відповідача 13750, 00 грн пені.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 №2120-ІХ, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов`язань.

Аналогічний правовий висновок, щодо аналізу п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, викладений у постанові Верховного Суду від 12.06.2024 у справі №910/10901/23, який, відповідно до положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України, судом застосовується під час ухвалення судового рішення у подібній справі.

Згідно правового висновку, що викладений у постанові Верховного Суду від 18.10.2023 в справі №706/68/23(провадження № 61-8279св23), дія п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України розповсюджується на кредитний договір.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у період воєнного стану, звільняються від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання), в тому числі, і в кредитних зобов`язаннях.

У зв`язку із викладеним, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовної вимоги про стягнення пені за невиконання грошових зобов`язань у розмірі 13750,00 грн слід відмовити, оскільки така нарахована позивачем у період дії в Україні воєнного стану, що є неправомірним.

Таким чином, вимоги позивача є частково обґрунтованими у розмірі заборгованості відповідача за договором про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» №1728218 від 28.08.2024 на загальну суму в розмірі 48248, 01 грн., зокрема, за тілом кредиту 20357, 55 грн. та заборгованості за відсотками 27890, 46 грн.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог, суд відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України присуджує з відповідача на користь позивача судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог 2071, 88 грн. (77, 82 %).

На підставі викладеного, керуючись статями 12, 13, 76, 81, 133, 137, 141, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_3 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ - 35625014) заборгованість за договором №1728218 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» від 28.08.2024 у розмірі 48248 (сорок вісім тисяч двісті сорок вісім) грн 01 коп.

У решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_3 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ - 35625014) судовий збір у розмірі 2071 (дві тисячі сімдесят одна) грн 88 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності у часників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне рішення з урахуванням ч. 5 ст. 268 ЦПК України складено 22.09.2026.

Суддя Олександр Король