Рішення № 140163034, 29.09.2026, Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Справа № 674/1198/26

Провадження № 2/674/1042/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року м.Дунаївці

Дунаєвецький районний суд Хмельницької області у складі головуючої судді Шафікової Ю.Е., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою «Факторингова компанія «Сіті Колект» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 та просить стягнути з останньої на свою користь заборгованість за кредитним договором в розмірі 22771,20 грн. та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що 19.04.2020 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір позики №6969329 відповідно до умов якого позичальнику надано грошові кошти в розмірі 8000,00 грн, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування ним.

Товариство свої зобов`язання за договором позики виконало в повному обсязі та надало відповідачці грошові кошти в обсязі та у строк, визначені умовами договору. 10.07.2020 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» уклали договір факторингу № 10072020, згідно з яким ТОВ «ФК «Профіт Капітал» набуло статусу кредитора та отримало право грошової вимоги до боржників ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», зокрема і за Договором позики №6969329 від 19.02.2020 року. Товариство свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі надавши відповідачці кредит у передбаченому договором розмірі. Відповідачкою належним чином зобов`язання щодо повернення основних сум боргу за договором позики та заборгованість за процентами не виконано, станом на 09.04.2021 року заборгованість становить 22771,20 грн, яка складається із заборгованості за основним боргом 8000,00 грн; заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками 14771,20 грн.

Неможливість в досудовому порядку врегулювати спір, наявність непогашеної заборгованості, зумовило звернення позивача до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 15 червня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін.

Відповідачка не скористалась своїм правом та не подала до суду відзиву на позовну заяву, заяв та клопотань до суду також не надходило.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, вважає що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачкою склались відносини зобов`язального характеру, що підтверджується укладеним договором кредиту та договором факторингу.

Так, 19.04.2020 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір позики №6969329, відповідно до п.1 якого позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату від суми позики. Даний договір укладено в електронній формі та підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Згідно із п. 2 Договору сума позики 8000,00 грн, строк позики 30 днів, процентна ставка 1,60%, процентна ставка за понадстрокове користування позикою 2,70 %.

Підписанням цього Договору позики відповідач підтверджує, що вона ознайомилася на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/ з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та нормативно-правовими актами Національного банку України (п. 4.1 Договору).

Відповідно до довідки про ідентифікацію відповідач при укладені кредитного договору, підписала його аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора, який був відправлений на електронну пошту ОСОБА_1 .

На виконання умов договору відповідачці було надано кредитні кошти в розмірі 8 000,00 грн. шляхом перерахунку на її банківський рахунок, що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Фінекспрес» № КД-000141394//ТНПП від 02.04.2026 року.

10.07.2020 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» уклали договір факторингу №10072020, згідно з яким ТОВ «ФК «Профіт Капітал» набуло статусу кредитора та отримало право грошової вимоги до боржників ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», зокрема і за Договором позики №6969329 від 19.04.2020 року, що підтверджується реєстром боржників до договору факторингу.

Згідно із розрахунком заборгованості за Договором позики №6969329, заборгованість відповідача складає 22771,20 грн, яка складається із заборгованості за основним боргом 8000,00 грн; заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками 14771,20 грн.

При застосуванні норм права до спірних правовідносин судом враховується наступне.

Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків визначені в ст.11 ЦК України, зокрема з договорів та інших правочинів.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається в письмовій формі.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Частиною 2 статті 639 ЦК України також визначено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно - комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму.

Верховний Суд у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 вказав, що важливо розуміти в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації. Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Отже, ОСОБА_1 уклала договір позики шляхом підписання його електронним цифровим підписом за допомогою одноразового ідентифікатора, проте в порушення умов договору не виконав своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, доказів зворотнього матеріали справи не містять.

Зазначений договір позики, за яким відповідачка отримав кредит, є чинними та недійсними у судовому порядку не визнавався.

Презумція правомірності правочину означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Згідно ст. ст. 526, 529 ч. 1 ЦПК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Тобто, належним виконанням зобов`язання з боку відповідачки є повернення позики в строки, у розмірі та у валюті, визначеними договором кредиту та сплата процентів за користування ним.

Суду не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання, що відповідає положенням ст. 617 ЦК України.

За нормою ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Уклавши договір факторингу під №10072020 від 10.07.2020 року позивач у встановленому законом порядку набув право вимоги до відповідачки за кредитними зобов`язаннями за договором позики № 6969329.

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданої позивачем заборгованості за договором № 6969329, заборгованість відповідачки становить 22771,20 грн, яка складається із заборгованості за основним боргом 8000,00 грн; заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками 14771,20 грн.

Разом з тим суд не погоджується із розміром нарахованих процентів за користування кредитними коштами в сумі 14771,20 грн, оскільки вони нараховані за межами строку кредитування.

У п. 4.2 Договору зазначено, що позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), у тому числі і на умовах фінансового кредиту, розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього Договору, а також зазначена в Правилах процедура і наслідки оформлення позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація), йому зрозумілі.

Однак доказів підписання відповідачкою зазначених Правил одноразовим ідентифікатором позивачем не надано), а матеріали справи не містять підтверджень, які саме умови щодо пролонгації розуміла відповідачка, ознайомилася та погодилася з ними, підписуючи договір позики, і чи ці Правила на момент отримання відповідачкою коштів позики взагалі містили умови щодо пролонгації.

Крім того, роздруківка із сайту належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони, яка може вносити відповідні зміни в Правила надання грошових коштів у позику.

Подібні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17.

Отже, розрахунок заборгованості відповідачки з урахуванням пролонгації не відповідає умовам договору позики.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскільки договір укладений на 30 днів з 19.04.2020 по 18.05.2020, нарахування процентів з 19.05.2020 року є неправомірним.

За таких обставин за користування позикою в розмірі 8000,00 грн протягом 30 днів строку договору позики (тобто з 19.04.2020 по 18.05.2020 ) мали нараховуватися проценти в розмірі 3840,00 грн (8000 х 1,60% х 30/100).

Як вбачається із розрахунку заборгованості, відповідачкою сплачено за договором позики 8798,72 грн.

Тому заборгованість за договором становить 3041,30 грн (8 000 + 3840 -8798,72).

З огляду на викладене, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню та з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за Договором позики № 6969329 від 19.04.2020 року у розмірі 3041,30 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд також враховує, що відповідачка не скористалась своїм правом та не подала до суду відзиву на позовну заяву, не спростувала розрахунок суми позовних вимог, не подала доказів на погашення заборгованості за кредитним договором, що є його процесуальним обов`язком. Отже сума заборгованості нею не заперечується.

Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 ст.141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункти 138, 139 постанови Верховного Суду від 23 вересня 2021 року у справі № 904/1907/15).

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача також було подано до суду наступні документи: договір про надання правової допомоги №02-24 від 01 липня 2024 року, додаткова угода №1/1 до договору про надання правової допомоги №02-24 від 01 липня 2024 року, прайс лист, акту №55 прийому-передачі наданої правової допомоги.

При цьому, пунктом 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справ №755/9215/15-ц, зазначено що, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальних адвокатських витрат (встановлення їхньої доцільності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Представником позивача належними доказами підтверджено факт понесення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.

Однак, відповідно до п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог (13,35%), з відповідачки на корить позивача необхідно стягнути 934,50 гривень (7000,00 х 13,35:100) - витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно задоволених вимог, а тому судовий збір слід стягнути в розмірі 355,43 грн. (2662,40 х 13,35: 100).

Керуючись ст. ст. 259, 263-265, 293, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» ( ЄДРПОУ 39992082, адреса: 04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8, рахунок: IBAN № НОМЕР_2 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» Код Банку 322001) заборгованість за договором позики в 3041 (три тисячі сорок одну) гривню 30 (тридцять) копійок, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 355 (триста п`ятдесят п`ять) гривень 43 (сорок три) копійки та витрати на правову допомогу в розмірі 934 (дев`ятсот тридцять чотири) гривні 50 (п`ятдесят) копійок.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 29 вересня 2026 року.

Суддя Ю. Е. Шафікова