Рішення № 140163022, 25.09.2026, Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Справа № 674/700/26

Провадження № 2-о/674/66/26

РІШЕННЯ

іменем України

25 вересня 2026 року м. Дунаївці

Дунаєвецький районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Барателі Д.Т., присяжних Срюбко В.Й., Анікіної О.М., з участю секретаря судового засідання Бойчук С.В., представника заявника - адвоката Андрійчук І.В. (в режимі відеоконференції), особи, стосовної якої розглядається справа - ОСОБА_1 , його представника - адвоката Алексєєвої М.А., представника заінтересованої особи КЗ ХОР "Дунаєвецький психоневрологічний інтернат" - Філіщука П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Дунаєвецької міської ради, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Комунальний заклад Хмельницької обласної ради "Дунаєвецький психоневрологічний інтернат", про визнання фізичної особи недієздатною,

в с т а н о в и в :

Представник заявника адвокат Андрійчук І.В. звернулася до суду в інтересах ОСОБА_2 із заявою про визнання недієздатним його батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та призначення заявника його опікуном. Заяву мотивовано тим, що ОСОБА_1 тривалий час страждає від психічного захворювання, внаслідок чого не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, самостійно себе обслуговувати, розпоряджатися майном і коштами. Рішенням Хмельницького міського народного суду від 12 серпня 1985 року ОСОБА_1 вже було визнано недієздатним, проте строку дії це рішення не містить, а з часу його ухвалення стан здоров`я підопічного міг змінитися, тому заявник звернувся до суду з новою заявою. Опікуном батька заявник є з 1996 року на підставі рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради народних депутатів. Інша дитина ОСОБА_1 донька ОСОБА_3 є особою з інвалідністю другої групи і бути опікуном не може, інших родичів, які могли б опікуватися батьком, немає.

Ухвалою Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 07 квітня 2026 року заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку окремого провадження, залучено до участі у справі заінтересованими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 і Комунальний заклад Хмельницької обласної ради "Дунаєвецький психоневрологічний інтернат", витребувано докази, зокрема від органу опіки та піклування подання щодо доцільності призначення ОСОБА_2 опікуном або висновок про недоцільність такого призначення, доручено центру з надання безоплатної правничої допомоги призначити адвоката особі, стосовно якої розглядається справа.

Ухвалою суду від 07 травня 2026 року задоволено клопотання представника заявника, призначено судово-психіатричну експертизу, провадження у справі зупинено. Ухвалою суду від 13 липня 2026 року задоволено клопотання експерта про надання дозволу на використання медичних карт стаціонарного хворого, провадження у справі на час проведення експертизи зупинено повторно. Ухвалою від 21 серпня 2026 року після надходження до суду висновку експерта провадження у справі поновлено.

У судовому засіданні 25 вересня 2026 року представник заявника адвокат Андрійчук І.В., яка брала участь у режимі відеоконференції, заяву підтримала з наведених у ній підстав, пояснила, що ОСОБА_1 тривалий час потребує постійного догляду, а заявник дбав про його здоров`я та повсякденні потреби, підтвердила, що заявник продовжує проходити військову службу, та не заперечувала проти розгляду справи за відсутності належно повідомлених учасників. Заявник у судові засідання не з`являвся.

Представник особи, стосовно якої розглядається справа, адвокат Алексєєва М.А. зазначила, що потреби повторно визнавати ОСОБА_1 недієздатним немає, оскільки його вже визнано недієздатним рішенням суду, та не заперечувала проти призначення заявника опікуном. У судовому засіданні 07 травня 2026 року вона з тих самих підстав заперечувала проти призначення експертизи, вказуючи, що ОСОБА_1 уже визнаний недієздатним безстроково.

ОСОБА_1 у судовому засіданні 25 вересня 2026 року був присутній, на запитання суду відповідав уривчасто, чіткої позиції щодо заяви не висловив.

Представник заінтересованої особи Комунального закладу Хмельницької обласної ради "Дунаєвецький психоневрологічний інтернат" лікар-психіатр Філіщук П.П., який діє на підставі доручення директора інтернату, у судовому засіданні 07 травня 2026 року пояснив, що ОСОБА_1 реагує на слова та звернення, неконфліктний, слухняний, однак йому незрозуміло, з якою метою заявник звернувся до суду з цією заявою, оскільки щонайменше п`ять років до підопічного ніхто не приїжджав. У судовому засіданні 25 вересня 2026 року представник інтернату повідомив, що не заперечує проти задоволення заяви, у тому числі проти призначення заявника опікуном батька.

Представник заінтересованої особи Органу опіки та піклування виконавчого комітету Дунаєвецької міської ради Богуш Р.В. у судові засідання не з`являлася, подавала заяви про розгляд справи без участі представника органу. На виконання ухвали суду від 07 квітня 2026 року вона подала пояснення від 30 квітня 2026 року, до яких додала подання органу опіки та піклування від 29 квітня 2026 року № 02-05-12/1060 щодо доцільності призначення ОСОБА_2 опікуном над батьком та рішення виконавчого комітету Дунаєвецької міської ради від 28 квітня 2026 року № 108 "Про затвердження висновку органу опіки та піклування".

Представник заінтересованої особи ІНФОРМАЦІЯ_3 Ковальчук В.В. на виконання ухвали суду від 07 квітня 2026 року подала заяву від 13 квітня 2026 року вих. № 70/26, у якій повідомила, що за даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ОСОБА_2 перебуває на обліку ІНФОРМАЦІЯ_4 , 30 березня 2026 року пройшов військово-лікарську комісію при ІНФОРМАЦІЯ_5 , визнаний придатним до військової служби і того ж дня призваний до військової частини НОМЕР_1 . Пояснень щодо суті заяви ця заінтересована особа не надала, у судові засідання її представник не з`являвся.

Представники Органу опіки та піклування виконавчого комітету Дунаєвецької міської ради та ІНФОРМАЦІЯ_3 , належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання 25 вересня 2026 року не з`явилися, тому з урахуванням думки присутніх учасників суд на підставі ч. 1 ст. 223 ЦПК України розглянув справу за їх відсутності.

Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично перебуває в Комунальному закладі Хмельницької обласної ради "Дунаєвецький психоневрологічний інтернат", що підтверджується повідомленням управління "Центр надання адміністративних послуг" Дунаєвецької міської ради від 06 жовтня 2025 року та рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 26 червня 2014 року № 427, яким погоджено зняття підопічного з реєстрації місця проживання у м. Хмельницькому одночасно з реєстрацією за адресою психоневрологічного інтернату.

Заявник ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є сином ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про його народження.

Рішенням Хмельницького міського народного суду від 12 серпня 1985 року, яке набрало законної сили 23 серпня 1985 року, ОСОБА_1 визнано недієздатним. Рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради народних депутатів від 24 жовтня 1996 року № 1201 у зв`язку зі смертю попереднього опікуна опікуном ОСОБА_1 призначено його сина ОСОБА_2 , про що органом опіки та піклування виконавчого комітету Хмельницької міської ради видано посвідчення опікуна № 14115.

Згідно з довідкою Комунального некомерційного підприємства "Красилівська багатопрофільна лікарня" Красилівської міської ради № 56 від 04 березня 2026 року ОСОБА_1 до 2014 року перебував під медичним спостереженням з діагнозом: шизофренія, параноїдна форма, безперервний перебіг, є особою з інвалідністю другої групи безтерміново, оформлений до інтернату для хворих з розладами психіки.

Листом від 16 квітня 2026 року № 579 Комунальне некомерційне підприємство "Красилівська багатопрофільна лікарня" Красилівської міської ради повідомило суд, що медична карта амбулаторного хворого ОСОБА_1 у кабінеті лікаря-психіатра відсутня, оскільки у 2014-2015 роках його оформлено до інтернату для психохроніків.

Відповідно до висновку експерта № 564 за результатами амбулаторної комісійної судово-психіатричної експертизи, проведеної 06 серпня 2026 року експертами Хмельницької філії судових експертиз Державної установи "Інститут судової психіатрії та судової медицини Міністерства охорони здоров`я України" на виконання ухвали суду, ОСОБА_1 страждає на стійке хронічне психічне захворювання у вигляді параноїдної шизофренії, безперервного типу перебігу зі стабільним дефектом, не усвідомлює свої дії та не може керувати ними. Експерти врахували, що ОСОБА_1 перебуває під наглядом лікаря-психіатра з 1975 року, неодноразово лікувався в психіатричній лікарні, а під час теперішнього обстеження виявив формальний, малопродуктивний контакт, дезорієнтованість у місці та часі, емоційну зглаженість і некритичність до свого стану.

Висновок експерта складено експертами відповідної державної спеціалізованої установи, попередженими про кримінальну відповідальність, він є повним, обґрунтованим і категоричним, узгоджується з медичною документацією та іншими матеріалами справи, тому суд приймає його як належний і допустимий доказ.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи недієздатною.

Доводи представника особи, стосовно якої розглядається справа, про те, що потреби повторно визнавати ОСОБА_1 недієздатним немає, суд відхиляє. Наявність рішення суду від 12 серпня 1985 року не перешкоджає вирішенню заяви по суті. Правила про строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною запроваджені Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, який особливостей щодо рішень, ухвалених до 15 грудня 2017 року, не передбачив. Верховний Суд у постанові від 29 липня 2026 року у справі № 495/3492/18 (провадження № 61-4981св26) виснував, що в разі таких рішень перед вирішенням питання про встановлення опіки, призначення, зміну чи звільнення опікуна потрібно, по-перше, з`ясувати за допомогою висновку судово-психіатричної експертизи, чи продовжує недієздатна особа не усвідомлювати значення своїх дій та (або) не керувати ними; по-друге, у разі підтвердження цього встановити строк дії рішення відповідно до ч. 6 ст. 300 ЦПК України; по-третє, тільки після цього вирішувати питання про опіку.

Оскільки матеріалами справи, зокрема висновком судово-психіатричної експертизи, доведено, що ОСОБА_1 внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, заява в частині визнання його недієздатним підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 6 ст. 300 ЦПК України строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років. З урахуванням характеру захворювання, його тривалості та стабільного перебігу суд вважає за необхідне визначити строк дії рішення в частині визнання ОСОБА_1 недієздатним два роки з дня набрання цим рішенням законної сили.

Щодо призначення опікуна суд зазначає таке.

Згідно з ч. 1 ст. 300 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення про визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй опікуна. Аналогічне положення містить ч. 1 ст. 60 ЦК України.

Відповідно до ч. 2, 3, 4 ст. 63 ЦК України опікуном може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю; фізична особа може бути призначена опікуном лише за її письмовою заявою; опікун призначається переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна.

Згідно з ч. 1 ст. 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.

Відповідно до п. 3.1 Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88, при призначенні опікуна беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов`язки, стосунки між ним та підопічним. Верховний Суд у постанові від 16 грудня 2020 року у справі № 336/5652/18 (провадження № 61-1595св20) наголосив, що при призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного, а можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряється органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

З аналізу змісту ст. 60 ЦК України та ст. 300 ЦПК України вбачається, що обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном. Такий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 736/1508/17, від 23 листопада 2021 року у справі № 751/9572/19, від 28 лютого 2024 року у справі № 372/3474/21, від 24 липня 2024 року у справі № 727/597/24 та від 28 травня 2025 року у справі № 641/7190/23. Водночас таке подання повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, а при його внесенні орган опіки та піклування має врахувати якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка (постанова Верховного Суду від 08 січня 2024 року у справі № 753/1905/22). Суд може не погодитися з поданням, якщо воно не відповідає вимогам закону щодо його обґрунтованості. Верховний Суд у постанові від 21 травня 2025 року у справі № 359/3918/23 з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 496/4271/16-а зазначив, що рішення виконавчого комітету як органу опіки та піклування щодо опікуна є дорадчим документом, а правові наслідки для опікуна або підопічного виникають виключно в результаті постановлення рішення судом, під час чого оцінюються всі докази в сукупності, зокрема й рішення органу опіки та піклування, яке не має наперед встановленої сили для суду. Тож подання органу опіки та піклування є одним із доказів у справі, не має для суду наперед встановленої сили й оцінюється судом за правилами ст. 89 ЦПК України в сукупності з іншими доказами.

Відповідно до висновку органу опіки та піклування Дунаєвецької міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету Дунаєвецької міської ради від 28 квітня 2026 року № 108, та подання від 29 квітня 2026 року № 02-05-12/1060, орган опіки та піклування вважає доцільним призначення ОСОБА_2 опікуном над батьком. Висновок мотивовано тим, що ОСОБА_1 має діагноз параноїдна шизофренія, його донька ОСОБА_3 є особою з інвалідністю другої групи і не може бути опікуном, а рішення суду від 12 серпня 1985 року ухвалене давно, тож доцільним є повторний розгляд і призначення опікуна. Вказано також, що орган опіки та піклування обстежив умови проживання та взаємовідносини в сім`ї.

Разом з тим ухвалою суду від 07 квітня 2026 року органу опіки та піклування було роз`яснено, що подання, яке ґрунтується на ініціативі заявника про призначення його опікуном, має містити обґрунтування відповідності такого призначення інтересам недієздатного та фізичної можливості заявника виконувати обов`язки опікуна, відомості про стан його здоров`я, майновий стан, працевлаштування, доходи, умови проживання та інші відомості, які свідчать про можливість забезпечити достатнє життєзабезпечення підопічного.

Поданий висновок таких відомостей не містить. Орган опіки та піклування не зазначив, які саме умови проживання і взаємовідносини в сім`ї ним обстежено, не навів жодних даних про те, у чому полягає фактичне піклування заявника про батька, який з 2014 року постійно перебуває в психоневрологічному інтернаті, і не з`ясував, чи навідує заявник батька, хоча, за поясненнями представника інтернату, до підопічного щонайменше п`ять років ніхто не приїжджав. Висновок затверджено 28 квітня 2026 року, тобто майже через місяць після того, як 30 березня 2026 року заявника призвано на військову службу, проте ця обставина органом опіки та піклування взагалі не досліджувалася і не оцінювалася, як і те, яким чином заявник, проходячи службу у військовій частині, зможе особисто виконувати обов`язки опікуна. Верховний Суд у постанові від 23 липня 2025 року у справі № 279/3630/24 наголосив, що в умовах воєнного стану щодо кандидата в опікуни, який є військовозобов`язаним, орган опіки та піклування має належно з`ясувати питання доцільності призначення саме його опікуном, ураховуючи закріплений у Конституції України обов`язок захисту Вітчизни та загальну мобілізацію. Висновок не містить і відомостей про спільний побут заявника з батьком, їх спілкування та прихильність підопічного до заявника, а також не пояснює, чому опіку не може й надалі здійснювати інтернат, який фактично доглядає ОСОБА_1 понад десять років. За таких обставин суд оцінює подання органу опіки та піклування критично, як таке, що ґрунтується на неповно з`ясованих обставинах, свідчить про формальний підхід до вирішення питання про призначення заявника опікуном і не відповідає вимогам обґрунтованості.

Крім того, з повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_3 від 13 квітня 2026 року № 70/26 вбачається, що 30 березня 2026 року ОСОБА_2 пройшов військово-лікарську комісію, визнаний придатним до військової служби і того ж дня призваний до військової частини НОМЕР_1 , тобто на час розгляду справи проходить військову службу.

Проходження військової служби за призовом під час мобілізації пов`язане з перебуванням у військовій частині та виконанням завдань за призначенням, що об`єктивно унеможливлює особисте виконання заявником обов`язків опікуна, передбачених ч. 1 ст. 67 ЦК України: постійно дбати про підопічного, забезпечувати його доглядом і лікуванням, вчиняти від його імені правочини та захищати його права. Жодних доказів того, яким чином заявник мав би здійснювати опіку в таких умовах, суду не надано. Заявник проживає в с. Хотьківці Хмельницького району, окремо від підопічного, який з 2014 року перебуває в психоневрологічному інтернаті, а в судові засідання у справі особисто не з`являвся. Як пояснив представник інтернату в судовому засіданні 07 травня 2026 року, щонайменше п`ять років до ОСОБА_1 ніхто не приїжджав, що заявником не спростовано. Пояснення представника заявника про те, що заявник дбав про здоров`я та повсякденні потреби батька, жодними доказами не підтверджені. Верховний Суд у постанові від 04 грудня 2024 року у справі № 634/1126/23 погодився з відмовою в призначенні опікуном заявника, який проходить військову службу, незважаючи на позитивний висновок органу опіки та піклування, оскільки суди правильно застосували ч. 4 ст. 63 ЦК України, яка приписує враховувати можливості особи виконувати обов`язки опікуна, керуючись насамперед інтересами недієздатного, який потребує постійного стороннього догляду.

Та обставина, що представник інтернату та представник особи, стосовно якої розглядається справа, у судовому засіданні 25 вересня 2026 року не заперечували проти призначення заявника опікуном, наведених висновків не спростовує. Відсутність заперечень не є доказом ні фактичного піклування заявника про батька, ні його можливості особисто виконувати обов`язки опікуна під час проходження військової служби, і не є достатньою підставою для висновку про доцільність призначення його опікуном. Вирішальним є з`ясування того, чи відповідає призначення конкретної особи опікуном найкращим інтересам недієздатного, а також чи має така особа можливість, здатність та умови для належного виконання обов`язків опікуна. Натомість конкретні обставини щодо відвідування підопічного представник інтернату навів у судовому засіданні 07 травня 2026 року, і вони нічим не спростовані.

Суд також враховує, що з 2014-2015 років, тобто понад десять років, обов`язки щодо постійного догляду за ОСОБА_1 , його лікування та забезпечення необхідних побутових умов фактично виконує Комунальний заклад Хмельницької обласної ради "Дунаєвецький психоневрологічний інтернат". Даних про те, що інтернат виконує ці обов`язки неналежно чи що перебування в ньому суперечить інтересам недієздатного, матеріали справи не містять. Заявник не навів жодних обставин, з яких би випливало, що інтернат не може здійснювати такий догляд і надалі, або що призначення опікуном саме заявника покращить становище його батька. До інтернату ОСОБА_1 оформлено в період, коли заявник уже був його опікуном, тобто законним представником недієздатного (ч. 2 ст. 242 ЦК України), і саме заявник, а не інші члени сім`ї, мав право вирішувати питання про влаштування батька до закладу соціального захисту. Це свідчить про те, що заявник саме у зв`язку з неможливістю або небажанням самостійно здійснювати постійний догляд за батьком передав його на утримання такого закладу. Якщо ж заявник не опікувався батьком особисто, перебуваючи за місцем свого постійного проживання, суд не вбачає підстав вважати, що він зможе належно виконувати обов`язки опікуна під час проходження військової служби. Опіка встановлюється в інтересах недієздатної особи, а не опікуна.

З урахуванням наведеного суд не вбачає підстав для призначення ОСОБА_2 опікуном недієздатного ОСОБА_1 , тому в цій частині в задоволенні заяви слід відмовити.

Разом з тим, установлюючи опіку над недієздатним відповідно до ч. 1 ст. 300 ЦПК України, суд враховує, що згідно зі ст. 66 ЦК України, якщо над фізичною особою, яка перебуває у навчальному закладі, закладі охорони здоров`я або закладі соціального захисту населення, не встановлено опіку чи піклування або не призначено опікуна чи піклувальника, опіку або піклування над нею здійснює цей заклад. Відповідно до п. 3.6 Правил опіки та піклування, якщо над особами, які потребують опіки і влаштовані у відповідні лікувальні установи чи установи соціального захисту населення, опікуни не призначені, то виконання обов`язків опікунів від імені держави здійснюють ці установи в особі керівників цих установ.

Оскільки ОСОБА_1 перебуває в Комунальному закладі Хмельницької обласної ради "Дунаєвецький психоневрологічний інтернат", який є закладом соціального захисту населення, до призначення опікуна опіку над ним здійснює цей заклад. Права й обов`язки опікуна виникли в інтернату з часу зарахування до нього ОСОБА_1 на підставі закону, а не рішення суду. Саме з огляду на те, що інтернат тривалий час фактично здійснює догляд за ОСОБА_1 і даних про неналежне виконання ним цих обов`язків немає, суд вважає, що до призначення опікуна опіку над недієздатним має здійснювати цей заклад, а не інша особа чи орган опіки та піклування, що найбільшою мірою відповідає інтересам недієздатного.

Відповідно до ч. 2 ст. 299 ЦПК України судові витрати, пов`язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною, відносяться на рахунок держави.

Згідно з листом Хмельницької філії судових експертиз Державної установи "Інститут судової психіатрії та судової медицини Міністерства охорони здоров`я України" від 18 серпня 2026 року № 341 вартість проведеної у справі судово-психіатричної експертизи становить 10386,00 грн. Ці витрати слід віднести на рахунок держави.

Відповідно до ч. 5 ст. 300 ЦПК України рішення суду після набрання ним законної сили надсилається судом органу опіки та піклування, органам ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи.

Керуючись ст. 39, 41, 55, 60, 63, 66, 67 ЦК України, ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 259, 223, 263-265, 268, 293, 299, 300, 315, 319 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Заяву ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Дунаєвецької міської ради, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Комунальний заклад Хмельницької обласної ради "Дунаєвецький психоневрологічний інтернат", про визнання фізичної особи недієздатною задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , недієздатним та встановити над ним опіку.

У задоволенні заяви в частині призначення ОСОБА_2 опікуном недієздатного ОСОБА_1 відмовити.

Визначити строк дії рішення суду в частині визнання ОСОБА_1 недієздатним два роки з дня набрання цим рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 66 Цивільного кодексу України до призначення опікуна опіку над недієздатним ОСОБА_1 здійснює Комунальний заклад Хмельницької обласної ради "Дунаєвецький психоневрологічний інтернат" (вул. Київська, буд. 1А, м. Дунаївці Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, код ЄДРПОУ 03190455).

Витрати за проведення судово-психіатричної експертизи в розмірі 10386,00 грн віднести на рахунок держави (реквізити: ДУ "ІСПСМ МОЗ України", код ЄДРПОУ 04803492, р/р UA158201720313251005201007077 в ДКСУ, м. Київ, МФО 820172, ІПН 048034926566, призначення платежу "оплата за проведення судово-психіатричної експертизи ОСОБА_1 , цивільна справа № 674/700/26, експерт Демчук Володимир Миколайович").

Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати Органу опіки та піклування виконавчого комітету Дунаєвецької міської ради та органу ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання ОСОБА_1 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 29 вересня 2026 року.

Відомості про учасників справи:

заявник ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

особа, в інтересах якої розглядається справа ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ;

заінтересовані особи:

Орган опіки та піклування виконавчого комітету Дунаєвецької міської ради, місцезнаходження: вул. Шевченка, буд. 50, м. Дунаївці Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, код ЄДРПОУ 04060714;

ІНФОРМАЦІЯ_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ;

Комунальний заклад Хмельницької обласної ради "Дунаєвецький психоневрологічний інтернат", місцезнаходження: вул. Київська, буд. 1А, м. Дунаївці Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, код ЄДРПОУ 03190455.

Суддя Давид БАРАТЕЛІ

Присяжні Валентина СРЮБКО

Олена АНІКІНА