Ухвала суду № 140162560, 29.09.2026, Козівський районний суд Тернопільської області

Справа № 951/827/26

Провадження №2/951/531/2026

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

29 вересня 2026 року селище Козова

Суддя Козівського районного суду Тернопільської області Лавренюк О.М., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Добра справа», третя особа: ОСОБА_2 про припинення іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через представника адвоката Рибачка Анатолія Михайловича звернувся до суду з позовом до Кредитної спілки «Добра справа», третя особа: ОСОБА_2 про припинення іпотеки.

Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, встановлено, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статей 175 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України).

Згідно із вимогами пунктів 4, 5 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Суд повинен з`ясувати предмет позову (що конкретно вимагає позивач), підстави позову (чим він обґрунтовує свої вимоги) і зміст вимоги (який спосіб захисту свого права він обрав).

Слід зазначити, що правову категорію зміст позовних вимог слід розуміти як дію суду, про вчинення якої позивач вимагає ухвалити судове рішення, що спрямована на задоволення певної матеріально-правової вимоги. Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб`єктивного права, зміст позовних вимог повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.

Обов`язок з визначення (формулювання) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав, на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача.

Суд звертає увагу, що під способами захисту суб`єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (див. пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).

При цьому під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що спричиняє потрібні результати, наслідки, тобто матиме найбільший ефект з відновлення відповідних прав, свобод та інтересів настільки, наскільки це можливо.

Як правило, особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Переважно, спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини (постанова Верховного Суду від 25.09.2019 у справі № 753/2187/17).

Отже, реалізація права на судовий захист передбачає обов`язок позивача не лише вказати на порушення свого права, а й обрати належний та ефективний спосіб його захисту, який відповідає змісту порушеного права та характеру спірних правовідносин.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів, предметом позову є визнання права іпотеки припиненим. З матеріалів позовної заяви слідує, що приватним нотаріусом Козівського районного нотаріального округу Боднарук Н.М. накладено заборону відчуження житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_3 .

У прохальній частині позовної заяви позивач просить зняти накладену нотаріусом заборону та припинити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно обтяження на нерухоме майно заборону за реєстраційним номером: №9072889 та іпотеку за реєстраційним номером: №9072942.

Таким чином, аналіз змісту поданої позовної заяви свідчить, що позивачем обрано спосіб захисту, який сформульовано нечітко та який не дає можливості однозначно встановити предмет спору і межі судового розгляду.

Позивачем у позовних вимогах не конкретизовано, якого саме нерухомого майна стосується обтяження, не зазначено адреси його місцезнаходження, не вказано ким і коли накладено заборону його відчуження, реквізитів іпотечного договору, тощо.

За таких обставин позивачу необхідно усунути зазначені недоліки, а саме: чітко та однозначно сформулювати відповідні позовні вимоги із зазначенням конкретного способу захисту, передбаченого законом.

Відповідно до частини п`ятої статті 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Позивач на обґрунтування викладених у позовній заяві обставин щодо наявного обтяження майна, а саме житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 надає Витяг про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №24739500 від 21.09.2009 та Витяг про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек №24739604 від 21.09.2009.

Відповідно до частини першої статті 182 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом (частина четверта статті 182 ЦК України).

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження.

Згідно з вимогами статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» загальними засадами державної реєстрації прав є: 1) гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; 2) обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав; 2-1) одночасність вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва, майбутнім об`єктом нерухомості та державної реєстрації прав; 3) публічність державної реєстрації прав; 4) внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом; 5) відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав.

Речові права на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають, змінюються та припиняються з моменту такої реєстрації.

Таким чином, надані позивачем Витяг про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №24739500 від 21.09.2009 та Витяг про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек №24739604 від 21.09.2009 є підтвердженням здійснення державної реєстрації обтяження нерухомого майна на виконання іпотечного договору від 21.09.2009, яка проведена 21.09.2009.

Однак позивачу слід надати докази на підтвердження наявності станом на дату подання позовної заяви у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів про іпотеку та заборону відчуження спірного об`єкта нерухомості, тобто актуальні (на момент звернення з позовом до суду) витяги з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та з Державного реєстру іпотек, які б підтверджували наявність обтяження, діючого на момент подання позову до суду.

Відповідно до частини першої статті 53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

За змістом частин четвертої, п`ятої статті 53 ЦПК України у заявах про залучення третіх осіб і в заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Так, в позові третьою особою вказано ОСОБА_2 , проте позивачем, в порушення норм статті 53 ЦПК України, не подано заяву про залучення третьої особи до участі у справі, не конкретизовано, яким чином рішення у справі може вплинути на її права або обов`язки, не вказано на стороні позивача чи відповідача буде виступати така третя особа, тобто не визначеного належного процесуального статусу третьої особи.

Крім того, суддя звертає увагу, що відповідно до частини другої, четвертої та п`ятої статті 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

При цьому копія документа, що надається суду, має бути якісною, його текст повинен бути зрозумілим і читабельним.

Водночас позивачем надано до позовної заяви копії документів неналежної якості, які є нечитабельними (зокрема, копії іпотечного договору, копії договору кредитної лінії), що ускладнить їх дослідження судом при розгляді справи.

Відтак позивачу необхідно надати суду належним чином засвідчені та читабельні копії документів, що додаються до позовної заяви.

Згідно з вимогами частин першої та другої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ураховуючи наведене, позовну заяву слід залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення її недоліків - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивачу у цей строк необхідно усунути вказані недоліки позовної заяви шляхом подання до суду:

- позовної заяви у новій редакції (у примірниках відповідно до кількості учасників справи), у якій уточнити зміст позовних вимог відповідно до пункту 4 частини третьої статті 175 ЦПК України, з урахуванням вищевикладеного,

- заяви про залучення третьої особи з обґрунтуванням відповідно до положень ЦПК України, визначивши належний процесуальний статус третьої особи,

- актуальних (на момент звернення з позовом до суду) витягів з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та з Державного реєстру іпотек на підтвердження наявності обтяження спірного об`єкта нерухомості,

- належним чином засвідчених та читабельних копій документів, які додані до позовної заяви.

Керуючись статтями 95, 175, 177, 185, 258-261, 353 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Добра справа», третя особа: ОСОБА_2 про припинення іпотекизалишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити, що у випадку виконання позивачем вимог ухвали у визначений судом строк позовна заява буде вважатись поданою у день первісного подання її до суду. У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачеві.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя О.М. Лавренюк