Ухвала суду № 140162032, 28.09.2026, Путивльський районний суд Сумської області

Справа № 584/933/26

Провадження №1-кп/584/187/26

УХВАЛА

28.09.2026 Путивльський районний суд Сумської області

у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 ,

представника потерпілого ОСОБА_6 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження №12026200520000138 від 20 травня 2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Білокопитове Білопільського району Сумської області, проживаючого по АДРЕСА_1 , працюючого на посаді тракториста у ТОВ «Катеринівське», освіта середньо-спеціальна, одруженого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України,

встановив:

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України, за таких обставин.

Встановлено, що згідно зі ст.13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно зі ст.14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до частини 3 ст. 79 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.

Відповідно до ч.1 ст.211 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи несуть кримінальну відповідальність за самовільне зайняття земельних ділянок.

Відповідно до ст.1 ЗУ «Про державний контроль за використанням та охороною земель», самовільне зайняття земельної ділянки це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо земельної ділянки.

Згідно зі ст.43 Земельного Кодексу України землі природно-заповідного фонду це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Відповідно до ст.150 Земельного Кодексу України до особливо цінних земель відносяться, зокрема: г) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, землі історико-культурного призначення.

Розпорядженням голови Сумської обласної державної адміністрації від 14 грудня 1995 року №237 «Про розширення мережі природного-заповідного фонду» на площі 95857.9 га із земель Буринського. Конотопського, Кролевецького, Путивльського районів Сумської області оголошено Регіональний ландшафтний парк «Сеймський» (далі РЛП «Сеймський»).

У порушення вищевказаних вимог законодавства ОСОБА_4 , 19 листопада 2025 року у денний час, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні, самовільно, без належного оформлення права власності, права користування чи оренди на землю, та їх державної реєстрації, за допомогою трактора трактор марки «NEW HOLLAND T7060», реєстраційний номер НОМЕР_1 здійснив самовільне зайняття частини земельної ділянки комунальної форми власності з кадастровим номером 5923888400:05:001:0448 площею 1,2002 га, що знаходиться на північно-західній околиці с.Яцине Путивльської міської ради Конотопського району Сумської області, яка на той момент перебувала у власності Путивльської міської ради та входить до складу господарської зони КЗ СОР «Регіональний ландшафтний парк «Сеймський», не маючи відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу у власність або надання у користування (оренду) земельних ділянок та за відсутності будь-якого правочину щодо них.

У подальшому, 6 травня 2026 року у денний час ОСОБА_4 , перебуваючи земельній ділянці з кадастровим номером 5923888400:05:001:0448 площею 1,2002 га, всупереч вимогам ст.93, п.2 ст.116, ст.ст.123, 124 Земельного кодексу України, ст.25 Закону України «Про оренду земель» використовуючи трактор марки «NEW HOLLAND T7060», реєстраційний номер НОМЕР_1 та сівалки марки «Vaderstad», які зареєстровані на TOB здійснив посів «Катеринівське», сільськогосподарської культури «кукурудза» на частині вказаної ділянки площею 1,2002 га.

Згідно з інформацією Путивльської міської ради Конотопського району земельної Сумської області внаслідок самовільного зайняття вказаної ділянки ОСОБА_4 заподіяно шкоду в розмірі 41128 грн. 93 коп.

Отже, вказаними умисними протиправними діями ОСОБА_4 спричинив потерпілому Путивльській міській ради раді Конотопського району Сумської області матеріальну шкоду на вказану суму 41128 грн. 93 коп.

Здійснюючі вказані дії, ОСОБА_4 усвідомлював суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачав суспільно небезпечні наслідки і бажав їх настання, тобто діяв з прямим умислом.

У судовому засіданні захисник заявила клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст.48 КК України, у зв`язку зі зміною обстановки, оскільки земельна ділянка з кадастровим номером 5923888400:05:001:0448 площею 1,2002 га, на законних підставах вибула із комунальної власності і наразі перебуває у приватній власності фізичної особи, який уклав договір оренди вказаної земельної ділянки, тобто наявні підстави вважати, що небезпека, яку діяння ОСОБА_4 становило для суспільства, повністю нівельована.

Обвинувачений підтримав клопотання захисника.

Прокурор та представник потерпілого проти звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності з указаних підстав не заперечували.

Заслухавши прокурора, обвинуваченого, захисника та представника потерпілого, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.48 КК України, Особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.

Пунктом 1 частини 2 статті 284 КПК України встановлено, що кримінальне провадження закривається судом, зокрема, у зв`язку зі звільненням від кримінальної відповідальності.

Згідно з ч.1 ст.285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ч.4 ст.286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 вперше вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є нетяжким злочином, крім того, відповідно до примітки до ст.45 КК України не є корупційним кримінальним правопорушенням та кримінальним правопорушенням, пов`язаним з корупцією, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, вчинене ним діяння втратило суспільну небезпечність, а обвинувачений перестав бути суспільно небезпечним.

Відповідно до ч.3 ст.288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України, у зв`язку зі зміною обстановки, та закриття кримінального провадження.

Керуючись ст.45 КК України, ст.ст.284, 288, 370, 371, 372 КПК України, суд

ухвалив:

Звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України, на підставі ст.48 КК України у зв`язку зі зміною обстановки. Кримінальне провадження №12026200520000138 від 20 травня 2026 рокуза його обвинуваченням закрити.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Сумського апеляційного суду через Путивльський районний суд протягом семи днів з дня оголошення ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1