Рішення № 140161374, 29.09.2026, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/3048/26

Провадження № 2/456/1948/2026

РІШЕННЯ

іменем України

29 вересня 2026 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Бораковського В. М. ,

секретар судового засідання Яніцька М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

Стислий виклад позиції сторін.

В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору представниця позивача покликається на те, що 09.06.2023 між Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1219-8241. Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 12000,00 грн.; строк кредитування - 300 днів; базовий період- 21 день; знижена % ставка - 2,50 % в день; стандартна % ставка - 3,00 % в день.

Умовами кредитного договору, укладеного між позивачем та відповідачем передбачено, що тип процентної ставки за користуванням кредитом - фіксована та процентна ставка за користуванням кредитом не змінюється протягом усього строку користування кредитом. Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного кредитного договору та додаткові кредитні кошти, відповідно до додаткової угоди № 1.

Відповідач підтвердив виникнення зобов`язань, відповідно до умов укладеного кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов`язання кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів.

Відповідач всупереч умовам кредитного договору не повернув в повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед кредитодавцем за кредитним договором. Станом на 06.03.2026 загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 165510,50 грн., а саме: заборгованість за кредитом - 16900,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами - 148610,50 грн.

Кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами у загальній сумі 81010,50 грн. за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 84500,00 грн.

У зв`язку з вищенаведеним представниця позивача просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 1219-8241 від 09.06.2023, в розмірі 84500,00 грн., з яких: - заборгованість за кредитом - 16900,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами - 67600,00 грн. та суму сплаченого судового збору у розмірі 2662, 40 грн.

24.06.2026 від представника відповідача - адвоката Пузіна Д.М. надійшов відзив на позовну заяву у якому він зазначив, що відповідач заперечує укладення електронного правочину та щодо доведеності фактичного надання кредитних коштів належними первинними платіжними документами, проти правильності розрахунку процентів, проти розміру заявленої заборгованості та проти можливості покладення на відповідача негативних наслідків неповноти доказів позивача. Позивач у позовній заяві зазначає, що 09.06.2023 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 начебто було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1219-8241. За твердженням позивача, первісна сума кредиту становила 12000,00 грн, а додатковою угодою від 23.06.2023 було надано ще 4900,00 грн, усього 16900,00 грн. Станом на 06.03.2026 позивач розрахував повну заборгованість у сумі 165510,50 грн, з яких 16900,00 грн тіло кредиту та 148610,50 грн проценти. При цьому до стягнення заявлено не всю суму, а 84500,00 грн, з яких 16900,00 грн тіло кредиту та 67600,00грн проценти. Саме така конструкція позову підтверджує, що заявлена до стягнення сума є не результатом прозорого та перевірного бухгалтерського обліку, а результатом одностороннього рішення кредитодавця про умовне часткове списання частини процентів. Позивач не може замінити доказування обсягу грошового зобов`язання посиланням на програму лояльності. Суд має перевірити не те, яку суму позивач вирішив пред`явити після умовного списання, а чи доведено первинними, належними та допустимими доказами саме виникнення зобов`язання, його складові, факт перерахування коштів, період правомірного нарахування процентів, а також правильність математичного розрахунку. Позивач подав роздруківку договору про відкриття кредитної лінії № 1219-8241, у якій зазначено дату та час укладення 06 год. 48 хв. 09.06.2023. У договорі наведено персональні дані відповідача, суму кредиту 12000,00 грн, строк кредитування 300 календарних днів, базовий період 21 день, знижену процентну ставку 2,50 відсотка на день та стандартну процентну ставку 3,00 відсотка на день. Позивач також посилається на одноразовий ідентифікатор A1830. Однак наведені обставини є лише змістом роздруківки, виготовленої самим кредитодавцем. В матеріалах не надано електронного оригіналу договору у форматі, який дозволяє перевірити його реквізити, час створення, електронний підпис, технічні дані направлення одноразового ідентифікатора, факт отримання саме відповідачем такого ідентифікатора, IP адресу, пристрій, браузер, номер телефону, на який було направлено пароль, а також повний технічний журнал дій користувача в

інформаційно телекомунікаційній системі кредитодавця. Паперова роздруківка договору не дає можливості суду перевірити, чи був саме відповідач особою, яка ввела одноразовий ідентифікатор A1830. Саме по собі зазначення коду у тексті договору не є доказом волевиявлення відповідача. Позивач повинен надати первинні електронні докази, а не лише власне твердження про те, що без відповідних дій договір не міг бути укладений. Також позивач долучив роздруківку правил відкриття кредитної лінії, паспорт споживчого кредиту та таблицю обчислення загальної вартості кредиту. Вказані документи мають значення лише за умови доведення, що саме такі редакції були доступні відповідачу до укладення договору, що відповідач був з ними ознайомлений до акцепту, що вони були невід`ємними частинами конкретного договору № 1219-8241, а не були сформовані або змінені кредитодавцем після укладення договору. Позивач посилається на додаткову угоду від 23.06.2023 до договору №1219-8241, за якою нібито були надані додаткові грошові кошти у сумі 4900,00 грн. Додаткова угода також подана у вигляді роздруківки. У матеріалах немає електронного оригіналу додаткової угоди з перевірними електронними реквізитами, немає повних технічних логів підписання, немає доказів направлення та введення окремого одноразового ідентифікатора саме відповідачем. Додаткова угода не може вважатися належно доведеною лише тому, що кредитодавець надрукував її текст. Збільшення розміру кредитної заборгованості на 4900,00 грн змінює істотні умови кредитного зобов`язання, тому має бути підтверджене такими самими належними доказами, як і первісний договір. За відсутності електронного оригіналу, даних підписання та належної платіжної інструкції про переказ саме додаткового траншу, суд не має правових підстав вважати доведеним збільшення тіла кредиту. Позивач стверджує, що кредитні кошти були видані через партнера ТОВ «ФК «Контрактовий дім» на картковий рахунок, зазначений в особистому кабінеті. На підтвердження цього подано довідку ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування суми кредиту та листи ТОВ «ФК «Контрактовий дім» про підтвердження успішної оплати за транзакціями № 1247180651 на суму 12000,00 грн і № 1254541787 на суму 4900,00 грн. Разом з тим такі документи не є повноцінними первинними платіжними документами кредитодавця. Лист або довідка фінансово розрахункової установи не замінює платіжну інструкцію первісного кредитодавця. У матеріалах справи відсутня платіжна інструкція ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про переказ 12000,00 грн 09.06.2023 та окрема платіжна інструкція про переказ 4900,00 грн 23.06.2023, оформлені відповідно до вимог нормативних актів Національного банку України. У матеріалах справи відсутні документи, які дають можливість встановити повний платіжний ланцюг від первісного кредитодавця до позичальника. Лист ТОВ «ФК «Контрактовий дім» адресований позивачу і складений на підставі запиту позивача у 2026 році, тобто значно пізніше заявлених операцій 2023 року. Такий лист не є платіжною інструкцією позивача, не є банківською або платіжною випискою позичальника, не містить усіх реквізитів первинного платіжного документа кредитодавця і не доводить, що відповідні кошти були фактично зараховані саме відповідачу на умовах кредитного договору № 1219-8241. Позивач зазначає, що загальний розмір заборгованості станом на 06.03.2026 становить 165510,50 грн, з яких 16900,00 грн основний борг і 148610,50 грн проценти. Водночас до стягнення заявлено 84 500,00 грн, а саме 16900,00 грн основного боргу та 67600,00 грн процентів. Це означає, що позивач визнає нарахування процентів у розмірі, який майже у дев`ять разів перевищує суму заявленого тіла кредиту, але самостійно обмежує позовні вимоги програмою лояльності. Розрахунок заборгованості є одностороннім документом кредитодавця. Він не підтверджує сам по собі ані факт видачі коштів, ані факт погодження процентної ставки, ані факт правомірності кожного дня нарахування. Розрахунок має перевірятися в поєднанні з договором, первинними платіжними документами, доказами отримання коштів, доказами зміни умов, доказами пролонгації або додаткових угод та документами, які підтверджують період правомірного користування кредитом. Позивач посилається на строк кредитування 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту. За твердженням позивача, перший транш був 09.06.2023, тому заявлений строк кредитування щодо первісної суми закінчувався орієнтовно у квітні 2024 року. Якщо позивач стверджує, що договірні проценти нараховувалися лише в межах строку договору, він повинен надати зрозумілий розрахунок із зазначенням конкретних періодів, ставки за кожний період, сум платежів, дат їх зарахування, впливу платежів на тіло та проценти, а також підстав переходу від зниженої ставки до стандартної ставки. Розмір процентів 67600,00 грн у позові не випливає автоматично з факту існування тіла кредиту 16900,00 грн. У цій справі позивачем є ТОВ «Укр Кредит Фінанс», тобто особа, яка одночасно зазначена у позові як первісний кредитодавець за договором № 1219-8241. Матеріали справи, які були надані для підготовки цього відзиву, не містять договорів факторингу, договорів відступлення права вимоги, реєстрів боржників чи актів приймання передачі прав вимоги. Водночас відсутність договорів факторингу не звільняє позивача від доказування інших елементів позову. Якщо позивач є первісним кредитодавцем, то саме він повинен мати оригінали електронного договору, усі його складові, паспорти споживчого кредиту, таблиці обчислення, правила, додаткову угоду, електронні логи, платіжні інструкції за кожним траншем, первинний деталізований розрахунок та документи щодо платежів. Ненадання таких доказів не може бути компенсовано тим, що позивач не набував право вимоги за факторингом.

За умови, якщо суд попри заперечення відповідача визнає доведеним факт належного укладення договору та фактичного отримання коштів, максимально можлива сума для подальшої перевірки не може перевищувати суму фактично доведеного неповернутого тіла кредиту. Позивач стверджує про два транші: 12000,00 грн від 09.06.2023 та 4900,00 грн від 23.06.2023. Сумарно це 16900,00 грн. Однак така сума може враховуватися лише після подання позивачем належних платіжних інструкцій за кожним траншем. Проценти у сумі 67600,00 грн відповідач просить виключити з розрахунку, оскільки позивач не довів належним чином періоди правомірного нарахування, не довів правомірність застосування ставки за кожний день, не надав достатніх доказів погодження всіх складових договору та фактично просить стягнути проценти, які у багато разів перевищують заявлене тіло кредиту. За відсутності первинних доказів видачі коштів та перевірного розрахунку процентів вимоги про стягнення процентів не підлягають задоволенню. Таким чином, основний контррозрахунок відповідача такий: заявлена позивачем сума 84500,00 грн не підтверджена належними доказами; тіло кредиту 16900,00 грн не доведене платіжними інструкціями первісного кредитодавця; проценти 67600,00 грн підлягають виключенню; остаточний розмір заборгованості, який може бути встановлений судом за наявними матеріалами справи, становить 0,00 грн без визнання боргу. Альтернативно, лише в разі подання оригіналів електронних доказів і належних платіжних інструкцій за обома траншами, суд може окремо перевіряти суму 16900,00 грн, як граничний розмір тіла кредиту без процентів, без визнання такого боргу відповідачем.

У зв`язку з вищенаведеним представник відповідача просить відмовити ТОВ «Укр Кредит Фінанс» у задоволенні позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 1219-8241 від 09.06.2023 у повному обсязі.

07.07.2026 від представника позивача Коробки Д.Ю. надійшла заява про виконання ухвали суду в якій вона зазначила, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» надає USB - носій Wibrand 4 GB, на якому міститься оригінал кредитного договору № 1219-8241 від 09.06.2023 разом з додатками, що є його невід`ємною частиною, та складають єдине ціле, а саме: (1) Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), (2) Паспорт споживчого Кредиту, (3) Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором (Графік платежів за Договором) відповідно до Методики Національного банку України та Додаткова угода до кредитного договору № 1219-8241 від 09.06.2023 від 23.06.2023. Звернула увагу, що відповідач попередньо ознайомився з договором та правилами надання споживчих кредитів, таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором № 1219-8241 (графік платежів за договором) відповідно до Методики Національного банку України, які складають єдиний договір в якому визначаються всі його істотні умови. На виконання та у відповідності до вимог ст. 12 Закону України «Про

електронну комерцію», відповідачу було надано одноразовий ідентифікатор A1830, для підписання кредитного договору № 1219-8241 від 09.06.2023. Позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор A1830, для підписання кредитного договору № 1219-8241 від 09.06.2023, підтвердження ознайомлення з Правилами надання споживчих кредитів, таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором № 1219-8241 (графік платежів за договором) відповідно до Методики Національного банку України, які є невід`ємною частиною договору. Після підписання кредитного договору інформаційно-телекомунікаційна система кредитора, в автоматичному режимі направила екземпляр кредитного договору, правила та інші супутні документи на email вказаний клієнтом при реєстрації, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_1 (також вони доступні 24/7 в особистому кабінеті клієнта). На підтвердження укладання кредитного договору № 1219-8241 від 09.06.2023 було надано до суду електронний доказ в паперовій формі (роздруківка тексту кредитного договору), підписаний одноразовим ідентифікатором «A1830». Окрім цього, надано моніторинг дій користувача в інформаційно-телекомунікаційній системі ОСОБА_1 , який відображає послідовність всіх дій споживача та кредитодавця в хронологічному порядку, починаючи з моменту входу ОСОБА_1 на сайт кредитодавця, продовжуючи до входу в особистий кабінет, створення заявки, надсилання смс про схвалення заявки, надсилання емейлу про схвалення заявки, розміщення оферти в особовому кабінеті клієнта, підтвердження ознайомлення з офертою відповідача відправлення смс з одноразовим ідентифікатором для підписання, отримання повідомлення про прийняття (акцепт), введення одноразового ідентифікатора ОСОБА_1, та до моменту повідомлення про укладання договору та надання послуги, шляхом переказу грошових коштів на банківську картку зазначену відповідачем. Окрім цього, надано протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису. Відповідно до зазначеного протоколу вбачається, що вищевказаний договір та паспорт підписаний електронною печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «Укр Кредит Фінанс», також зазначено час та дату підпису, а саме: 06:48:20 09.06.2023. Час та дата підпису договору у протоколі співпадає з часом та датою зазначеної у договорі. У зв`язку з вищенаведеним, відповідач підписав кредитний договір № 1219-8241 від 09.06.2023 відповідно до розділу 12 договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором A1830, а позивач засвідчив кваліфікованою електронною печаткою із позначкою часу. Отже, з вищевикладеного вбачається, що кредитний договір 1219-8241 від 09.06.2023 укладений у відповідності до Закону України «Про електронну комерцію». Звернула увагу, що документи про рух коштів клієнта по рахунку в тому числі виписка по рахунку клієнта, належать до інформації, що є банківською таємницею, порядок розкриття якої визначений Законом.

Представниця позивача звернула увагу, що відповідно до розрахунку заборгованості за договором №1219-8241 від 09.06.2023, станом на 06.03.2026, відображено інформацію стосовно загальної кількості днів користування ставкою 2.50%, загальної кількості днів користування ставкою 3.00%%, основного боргу, залишку відсотків, залишку відсотків за ст. 625 ЦК України, залишку комісій, залишку штрафів. Також вищезазначений розрахунок містить таблицю з наступними графами: «№», «Дата», «Ставка %», «Нараховано відсотків», «Нараховано відсотків ст. 625 ЦК» «Нараховано штрафів», «Нараховано комісій», «Основний борг», «Сума докредитування за кредитом», «Залишок нарахованих, непогашених відсотків», «Залишок нарахованих, не погашенних відсотків ст.625 ЦК», «Залишок нарахованих, не погашених штрафів», «Залишок нарахованих, не погашених комісій», «Сума платежу», «Коригування кредиту». З наданого до позовної заяви розрахунку заборгованості вбачається, що він відповідає вимогам Закону, є чітким, зрозумілим, узгоджується з умовами кредитного договору, з нього

вбачається основний борг, нараховані відсотки, сума платежу та залишок нарахованих не погашених відсотків відповідачем. Відповідно до вказаного розрахунку заборгованості також вбачається, що: у період з 09.06.2023 по 29.06.2023 (включно) відповідачу нараховувались відсотки за пільговою процентною ставка, яка становить 2.50% (дві цiлих, пятдесят сотих відсотків за кожен день користування кредитом протягом першого базового періоду, яка надається кредитодавцем виключно як знижка на користування кредитом та є заохоченням позичальника спробувати скористатися послугами кредитодавця. 23.06.2023 між сторонами було укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору, відповідно до умов якої відповідач отримав додаткове кредитне фінансування на суму 4900.00 грн. у період з 30.06.2023 по 03.04.2024 (включно) відповідачу нараховувались відсотки за стандартною процентною ставкою 3.00% за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього договору, за виключенням строку використання права користування кредитом за промо-ставкою та/або зниженою, та/або пільговою процентною ставкою). Відповідно до п. 4.8. кредитного договору строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику: 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення (виплати) кредиту 03.04.2024. Тобто, нарахування процентів відбувалось у відповідності до умов договору та у строк визначений кредитним договором. Після закінчення строку кредитування, а саме після 03.04.2024 нарахування процентів було зупинено, що також відображено в розрахунку заборгованості. Кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами у загальній сумі 81010,50 гривень за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 84500,00 гривень. Відповідно до розрахунку заборгованості, позивач не нараховував відповідачу жодних процентів за несвоєчасне повернення отриманого кредиту в силу положень статті 625 ЦК України, пеню, штраф або інших платежів за неналежне виконання умов кредитного договору. Отже, позивач законно нарахував проценти за користування кредитом (згідно п. 4.6. та 10.1 кредитного договору) та протягом погодженого між сторонами строку кредитування п.4.8. договору.

Представниця позивача у судове засідання не прибула, однак звертаючись до суду із позовом подала клопотання в якому просила розглядати справу без її участі.

Відповідач та його представник у судове засідання не прибули, однак 27.07.2026 та 28.09.2026 представник відповідача подав на адресу суду заяву про розгляд справи без його участі та без участі відповідача. В позові просить відмовити з підстав наведених у відзиві на позовну заяву.

Заяви, клопотання учасників справи.

08.06.2026 від представника відповідача - адвоката Пузіна Д.М. надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи.

24.06.2026 від представника відповідача - адвоката Пузіна Д.М. надійшло клопотання про витребування доказів.

07.07.2026 від представниці позивача надійшло клопотання про витребування доказів.

27.07.2026, 28.09.2026 від представника відповідача - адвоката Пузіна Д.М. надійшла заява про розгляд справи без його участі та без участі відповідача.

Процесуальні дії у справі.

01.06.2026 суд, з метою визначення підсудності справи, здійснив дії по визначенню місця реєстрації відповідача у Єдиному державному демографічному реєстрі.

Ухвалою від 02.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою від 02.07.2026 судове засідання проведено без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи та відкладено розгляд справи.

Ухвалою від 02.07.2026 витребувано докази у ТОВ «Укр Кредит Фінанс».

Ухвалою від 28.07.2026 судове засідання проведено без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи та відкладено розгляд справи.

Ухвалою від 28.07.2026 витребувано докази у АТ «Таскомбанк».

З`ясувавши обставини, на які представниця позивача посилається як на підставу своїх вимог, обставини на які посилається представник відповідача, заперечуючи щодо позову, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам у цілому, суд доходить такого висновку.

Розглянувши наявні у суду матеріали справи та давши їм належу оцінку, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як закріплено у ч. 4 ст. 10 ЦПК України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка є невід`ємною частиною національного законодавства держави Україна, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Принцип справедливості судового розгляду в окремих рішеннях Європейського Суду з прав людини трактується як належне відправлення правосуддя, право на доступ до правосуддя, рівність сторін, змагальний характер судового розгляду справи, обґрунтованість судового розгляду тощо.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У свою чергую, критерії належності, допустимості, достовірності та достатності доказі регламентовані статтями 77-80 ЦПК України.

Згідно частин 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 264 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Згідно з ч. 2, 3 та 8 ст. 279 ЦПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дотримуючись положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, а також виходячи із наведених вище норм національного процесуального законодавства, суд встановив наступне.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

09.06.2023 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії №1219-8241, відповідно до умов якого кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання позичальнику грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим договором. Мета відкриття кредитної лінії: для задоволення особистих потреб позичальника. Загальний розмір кредиту за цим договором становить 12000,00 грн. Дата видачі кредиту - 09.06.2023.Відповідно до п. 4.2 договору кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього договору, на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу. Ініціювання безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього договору, здійснюється кредитодавцем безпосередньо після укладення сторонами цього договору та надіслання позичальнику примірнику договору та додатків до нього у вигляді електронного документа. Згідно п. 4.3 договору тип процентної ставки за користуванням кредитом - фіксована. Процентна ставка за користуванням кредитом не змінюється протягом усього строку користування кредитом, однак позичальнику на умовах, вказаних у цьому договорі (програма лояльності), може надаватися можливість скористатися кредитом за промо ставкою та/або пільговою, та/або зниженою процентними ставками. Надані клієнту в межах програм лояльності ставки діють і залишаються незмінними протягом усього періоду дії пропозиції в межах програми лояльності за умови дотримання клієнтом усіх умов відповідної програми лояльності. Пунктом 4.6 договору визначено, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною ставкою: стандартна процентна ставка становить 3.00% за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього договору, за виключенням строку використання позичальником права користування кредитом за промо ставкою та/або зниженою, та/або пільговою процентною ставкою).Згідно п.4.8 договору строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику: 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення (виплати) кредиту 03.04.2024. Договір підписано позичальником одноразовим ідентифікатором А1830.

Як вбачається із правил відкриття кредитної лінії ТОВ «Укр Кредит Фінанс», кредит видається строком на 300 календарних днів. Проценти за користування кредитом сплачуються у строки, які визначені в оферті з врахуванням проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності заявника та узгоджуються сторонами у договорі. Орієнтовна реальна річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту зазначається в

договорі про відкриття кредитної лінії та розміщується в особистому кабінеті. Мінімальна та максимальна сума кредиту, яку може потенційно отримати заявник/позичальник, зазначаються кредитодавцем на сайті. Сума кредиту визначається в оферті з врахуванням проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності заявника та узгоджується сторонами у договорі.

Згідно паспорта споживчого кредиту, підписаного між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 (одноразовий ідентифікатор А1830), сума кредитного ліміту становить 12000,00грн. Строк кредитування - 300 календарних днів. Базовий період сплати відсотків - 21 календарний день. Мета отримання кредиту: для задоволення особистих потреб позичальника, тобто потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Кредит надається шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у договорі, на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу. Ініціювання безготівкового переказу грошової суми, вказаної у договорі, здійснюється кредитодавцем безпосередньо після укладення сторонами договору та надіслання позичальнику примірнику договору та додатків до нього у вигляді електронного документа. Тип процентної ставки - фіксована, стандартна ставка становить 3.00% в день, знижена ставка становить 2,50 % в день.

Додатком до договору про відкриття кредитної лінії №1219-8241 є таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором №1219-8241 (графік платежів за договором) відповідно до Методики Національного банку України.

23.06.2023 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору про відкриття кредитної лінії №1219-8241, відповідно до умов якої кредитодавець зобов`язується надати позичальнику у кредит додаткові грошові кошти в розмірі 4900.00 грн. Дата надання/видачі додаткових грошових коштів у кредит: 23.06.2023. Після надання кредитодавцем позичальнику у кредит додаткових грошових коштів позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю суму грошових коштів в розмірі 16900.00 грн., яка складається з суми кредиту, яка була надана позичальнику за договором та неповернута на момент укладення цієї додаткової угоди, та суми додаткових грошових коштів, наданих позичальнику у кредит на підставі цієї додаткової угоди. Після укладення цієї додаткової угоди та надання додаткових грошових коштів у кредит будуть змінені умови кредитування за договором. У зв`язку із зазначеним після укладення цієї додаткової угоди та отримання позичальником додаткових грошових коштів у кредит: сума неповернутого кредиту становить: 16900.00 грн.; кількість днів користування кредитом, що залишається після укладення цієї додаткової угоди становить 286 календарних днів. Умови договору, що не суперечать цій додатковій угоді, залишаються чинними та сторони підтверджують свої зобов`язання за ними. Додаткову угоду підписано ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором A2119.

Додатком до додаткової угоди від 23.06.2023 є таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором (графік платежів за договором) відповідно до Методики Національного банку України.

Згідно листа ТОВ ФК «Контрактовий дім» за вих. № 172539124718065111032026 від 11.03.2026, відповідно до договору з «Укр Кредит Фінанс» №02.06.2020 від 10.06.2020 перераховано кошти 09.06.2023 у розмірі 12000,00 грн. на рахунок № НОМЕР_1 .

Як вбачається із листа ТОВ ФК «Контрактовий дім» за вих. № 172498125454178711032026 від 11.03.2026, згідно договору з «Укр Кредит Фінанс» №02.06.2020 від 10.06.2020 перераховано кошти 23.06.2023 у розмірі 4900,00 грн. на рахунок № НОМЕР_1 .

Згідно довідки ТОВ «Укр Кредит Фінанс», про перерахування суми кредиту №1219-8241 від 09.06.2023, ОСОБА_1 перераховано кошти 09.06.2023 у розмірі 12000,00 грн. та 23.06.2023 у розмірі 4900, 00 грн. на рахунок № НОМЕР_1 .

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «Укр Кредит Фінанс» за договором №1219-8241 від 09.06.2023, станом на 06.03.2026, сума заборгованості ОСОБА_1 становить 165510,50 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 16900,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами - 148610,50 грн.

Згідно правил акції під умовною назвою «Обмеження нарахування відсотків при примусовому стягненні заборгованості» для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», такі передбачають часткове списання заборгованості позичальника за укладеним ним кредитним договором для осіб, що приймають участь в зазначеній акції, згідно з умовами цих правил.

Відповідно до інформації АТ «ТаскомБанк», що надійшла на адресу суду 26.08.2026 на виконання ухвали суду про витребування доказів, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) в АТ «ТаскомБанк» закрито поточний рахунок НОМЕР_3 в гривнях, операції по якому могли здійснюватись за допомогою зазначеної в ухвалі миттєвої банківської платіжної картки № НОМЕР_1 . Також надано документи, що підтверджують відкриття вищезазначеного рахунку ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) у вигляді заяви-анкети № 79956 щодо приєднання до Публічної пропозиції на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту sportbank від 22.01.2021. Окрім цього повідомлено, що на рахунок ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) НОМЕР_3 у гривнях, операції по якому могли здійснюватись за допомогою банківської платіжної картки № НОМЕР_1 , зараховано кошти: 09.06.2023 о 06:48:30 в сумі 12000,00 грн. та 23.06.2023 о 15:31:42 в сумі 4900,00 грн. На підтвердження зарахування коштів на рахунок ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) надано виписку по вищезазначеному рахунку за визначені в ухвалі дати: 09.06.2023 та 23.06.2023.

Релевантні норми і джерела права, застосовані судом при ухваленні рішення.

Встановлені судом цивільні правовідносини щодо порушення боржником грошового зобов`язання й застосування кредитором відповідних наслідків цього, у тому числі й за кредитними договорами, регулюються Конституцією України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року й протоколами до неї, Цивільним кодексом України (надалі - ЦК України), Законами України «Про електронну комерцію», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», «Про захист прав споживачів», «Про споживче кредитування», іншими актами цивільного законодавства.

Так, згідно положень ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

За змістом ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, з-поміж іншого, договори та інші правочини.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених у ст. 11 цього Кодексу.

Своєю чергою, системний аналіз статей 524-526, 533-535 ЦК України дає підстави стверджувати про те, що грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Порушенням зобов`язання, як встановлено у ч. 1 ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона-підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Згідно ч. 1 ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. За змістом ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

В силу ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

За змістом ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються у договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Щодо укладення договору в електронній формі.

Відповідно до пункту 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор, відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 цього Закону, це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до частин 3, 4, 6 ст. 11 цього Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону, у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Судом встановлено, що 09.06.2023 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії №1219-8241, відповідно до умов якого кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання позичальнику грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим договором. Мета відкриття кредитної лінії: для задоволення особистих потреб позичальника. Загальний розмір кредиту за цим договором становить 12000,00 грн. Дата видачі кредиту - 09.06.2023.Відповідно до п. 4.2 договору кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього договору, на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу. Ініціювання безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього договору, здійснюється кредитодавцем безпосередньо після укладення сторонами цього договору та надіслання позичальнику примірнику договору та додатків до нього у вигляді електронного документа. Згідно п. 4.3 договору тип процентної ставки за користуванням кредитом - фіксована. Процентна ставка за користуванням кредитом не змінюється протягом усього строку користування кредитом, однак позичальнику на умовах, вказаних у

цьому договорі (програма лояльності), може надаватися можливість скористатися кредитом за промо ставкою та/або пільговою, та/або зниженою процентними ставками. Надані клієнту в межах програм лояльності ставки діють і залишаються незмінними протягом усього періоду дії пропозиції в межах програми лояльності за умови дотримання клієнтом усіх умов відповідної програми лояльності. Пунктом 4.6 договору визначено, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною ставкою: стандартна процентна ставка становить 3.00% за кожен

день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього договору, за виключенням строку використання позичальником права користування кредитом за промо ставкою та/або зниженою, та/або пільговою процентною ставкою).Згідно п.4.8 договору строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику: 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення (виплати) кредиту 03.04.2024. Договір підписано позичальником одноразовим ідентифікатором А1830.

23.06.2023 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору про відкриття кредитної лінії №1219-8241, відповідно до умов якої кредитодавець зобов`язується надати позичальнику у кредит додаткові грошові кошти в розмірі 4900.00 грн. Дата надання/видачі додаткових грошових коштів у кредит: 23.06.2023. Після надання кредитодавцем позичальнику у кредит додаткових грошових коштів позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю суму грошових коштів в розмірі 16900.00 грн., яка складається з суми кредиту, яка була надана позичальнику за договором та неповернута на момент укладення цієї додаткової угоди, та суми додаткових грошових коштів, наданих позичальнику у кредит на підставі цієї додаткової угоди. Після укладення цієї додаткової угоди та надання додаткових грошових коштів у кредит будуть змінені умови кредитування за договором. У зв`язку із зазначеним після укладення цієї додаткової угоди та отримання позичальником додаткових грошових коштів у кредит: сума неповернутого кредиту становить: 16900.00 грн.; кількість днів користування кредитом, що залишається після укладення цієї додаткової угоди становить 286 календарних днів. Умови договору, що не суперечать цій додатковій угоді, залишаються чинними та сторони підтверджують свої зобов`язання за ними. Додаткову угоду підписано ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором A2119.

Договір відкриття кредитної лінії №1219-8241 від 09.06.2023 та додаткову угоду до нього від 23.06.2023 було укладено в електронній формі, яка відповідно до ст. 207 ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію» прирівнюється до письмової форми.

Введення одноразового персонального ідентифікатора і є вчиненням дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, а саме - акцептом в розумінні ч. 3 п. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту) вказується особа, яка створила замовлення.

Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом, наприклад, у постановах від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20), від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20 (провадження № 61-18967св20), які, відповідно до вимог ч. 4ст. 263 ЦПК України, суд ураховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про належне укладення кредитного договору та додаткової угоди.

Аналогічна правова позиція сформована у цілому ряді постанов Верховного Суду. Так у постанові від 16.12.2020 у справі № 561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.

Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20.

Суд за клопотанням представника відповідача, який ставив під сумнів надані позивачем докази, витребував у позивача електронні варіанти письмових доказів, доданих до позову.

На відносини, що виникають у процесі створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання та знищення електронних документів, поширюється дія Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

Відповідно до статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».

Якщо автором створюються ідентичні за документарною інформацією та реквізитами електронний документ та документ на папері, кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу. Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред`явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії. Електронна копія електронного документа засвідчується у порядку, встановленому законом. Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством.

У частинах першій та другій статті 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

У пункті 1 частини першої статті 1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» зазначено, що автентифікація - це електронний процес, що дає змогу підтвердити електронну ідентифікацію фізичної, юридичної особи, інформаційної або інформаційно-комунікаційної системи та/або походження та цілісність електронних даних.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 червня 2023 року у справі № 916/3027/21 (провадження № 12-8гс23) зауважувала, що процесуальний закон чітко регламентує можливість та порядок використання інформації в електронній формі (у тому числі текстових документів, фотографій тощо, які зберігаються на мобільних телефонах або на серверах, в мережі Інтернет) як доказу у судовій справі. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом, однак є однією з форм, у якій учасник справи має право подати електронний доказ (частина третя статті 96 ГПК України), який, у свою чергу, є засобом встановлення даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (пункт 1 частини другої статті 73 ГПК України).

Аналогічні процесуальні положення закріплені у пункті 1 частини другої статті 76 ЦПК України та частині третій статті 100 ЦПК України.

Подання електронного доказу в паперовій копії саме собою не робить такий доказ недопустимим. Суд може не взяти до уваги копію (паперову копію) електронного доказу у випадку, якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу (постанови Верховного Суду від 29 січня 2021 року у справі № 922/51/20, від 15 липня 2022 року у справі № 914/1003/21).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Крім того, використання підпису одноразовим ідентифікатором передбачене Законом України «Про електронну комерцію», де міститься також і його визначення.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Водночас згідно з пунктом 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

За своїм змістом такий підпис є пін-кодом - алфавітно-цифровою послідовністю, яку отримує особа, що авторизувалася в інформаційно- телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції.

Підпис одноразовим ідентифікатором - це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. Після отримання ця комбінація має бути введена особою в спеціальне поле на веб-сторінці, і фактично її введення прирівнюється до підписання договору з боку авторизованої особи.

Загалом підпис одноразовим ідентифікатором є одним із видів електронних підписів. У свою чергу, поняття «електронний підпис» визначається в чинному Законі України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги (станом на момент укладення спірного договору Закон мав назву «Про електронні довірчі послуги»). Електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис (пункт 12 частини першої статті 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» (у редакції закону, чинного станом на момент укладення спірного договору) та пункт 15 частини першої статті 1 чинного Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги»).

Отже, загалом електронний підпис не обов`язково має бути нанесений чи інакше вбудований у документ, який ним підписується, достатньо того, щоб він будь-яким способом додавався до підписуваного електронного документа або принаймні логічно з ним пов`язувався.

Про те саме зазначається і у визначенні підпису одноразовим ідентифікатором, що міститься в Законі Україні «Про електронну комерцію»: це дані, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. При цьому спосіб такого додавання Законом не визначений, так само, як не визначено того, що саме, крім ідентифікації підпису, має забезпечувати електронний підпис одноразовим ідентифікатором.

Крім цього, варто враховувати те, що поняття електронного підпису є родовим і визначає фактично будь-який вид підпису, що може використовуватися в електронному документообігу. Водночас електронні підписи існують різних видів, частина яких передбачена законодавством, а частина є фактично непойменованими видами підписів (такі як підпис за допомогою біометричних даних або підпис шляхом простої вказівки свого ім`я в електронному документі).

Так, Закон України «Про електронну комерцію» називає і визначає такий вид підпису, як електронний підпис одноразовим ідентифікатором. Водночас Закон України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (у редакції, чинній станом на момент укладення спірного договору - Закон України «Про електронні довірчі послуги») спеціально передбачає такі види електронних підписів, як кваліфікований електронний підпис (далі - КЕП) та удосконалений електронний підпис (далі - УЕП). Ці підписи найчастіше створюються за допомогою технології криптографічного шифрування і виконують найбільш широке коло функцій з технічної точки зору: вони і ідентифікують підписувачів, і підтверджують їхню згоду зі змістом підписуваного документу, і забезпечують цілісність і незмінюваність підписаного документу. Фактично, терміни КЕП і УЕП є аналогами терміну «електронний цифровий підпис», яке раніше використовувалося в законодавстві і було передбачено Законом України «Про електронний цифровий підпис», що на сьогодні втратив чинність.

Водночас, вимоги законодавства до КЕП і УЕП є вищими, порівняно з вимогами до інших видів підписів, зокрема, й електронного підпису одноразовим ідентифікатором, і вказують на спосіб взаємозв`язку цих підписів із документами, які підписуються за їх допомогою.

Так, згідно з пунктом 44 частини першої статті 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» (у редакції, чинній станом на момент укладення спірного договору) УЕП - це електронний підпис, створений за результатом криптографічного перетворення електронних даних, з якими пов`язаний цей електронний підпис, з використанням засобу удосконаленого електронного підпису та особистого ключа, однозначно пов`язаного з підписувачем, і який дає змогу здійснити електронну ідентифікацію підписувача та виявити порушення цілісності електронних даних, з якими пов`язаний цей електронний підпис. В свою чергу, КЕП є різновидом УЕП, а тому так само повинен пов`язуватися з підписуваними даними так, щоб забезпечувати можливість виявити порушення цілісності цих даних. Вимоги до УЕП наразі містяться у статті 17-1 Законі України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», а до КЕП - у статті 19 цього Закону.

Отже, якщо порівнювати електронний підпис одноразовим ідентифікатором із КЕП та УЕП, то основною і єдиною вимогою до першого є забезпечення ідентифікації особи підписувача, тоді як вимоги до КЕП і УЕП стосуються також забезпечення цілісності і незмінюваності даних, що ними підписуються. Тому КЕП і УЕП з технічної точки зору прикріплюються до підписуваних ними даних так, що факт їх використання є очевидним - таке використання змінює формат підписуваного файлу і вимагає застосування спеціальних програмних засобів для перевірки цих підписів і відкриття підписаного з їх допомогою файлу. Натомість електронний підпис одноразовим ідентифікатором не обов`язково повинен поєднуватися із підписуваними ним даними певним чином - він може додаватися до них у будь-який спосіб. Головне, щоб спосіб його додавання до підписаних даних надавав можливість установити, що за його допомогою були підписані ті чи інші дані особою, яка в них указана в якості підписувача.

У разі використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором цей ідентифікатор може бути прикріплений до даних, які ним підписуються, в будь-якій формі і в будь-який спосіб, який надає змогу установити, що за його допомогою були підписані ті чи інші дані саме тією особою, яка в них указана в якості підписувача. Цей ідентифікатор технічно може існувати окремо від підписуваних за його допомогою даних, однак логічно з ними поєднуватися, що може бути встановлено при огляді інформаційно-комунікаційної системи особи, яка згенерувала і надіслала одноразовий ідентифікатор підписувача. Факт поєднання одноразового ідентифікатора з підписаними за його допомогою даними може підтверджуватися тим, що: (а) особа, яка підписала ті чи інші дані, певним чином ідентифікувалася в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта елеткронної комерції, і залишила там свої контактні дані; (б) особа отримала цей ідентифікатор за тими контактними даними, які лишила, і ввела цей ідентифікатор у спеціально відведене поле; (в) ці дії особи були пов`язані саме з її наміром укласти певний договір, що може підтверджуватися тим, що текст договору або посилання на нього візуально розміщувалися поряд із тими полями, в які мав бути введений одноразовий ідентифікатор.

Питання достовірності, цілісності і незмінюваності змісту електронного кредитного договору є ключовим у цій справі, оскільки від нього залежить те, чи може цей договір уважатися укладеним у письмовій формі або щонайменше чи можуть окремі його положення вважатися такими, що оформлені саме письмово.

Фактично, оскільки законодавство не вимагає, щоб електронні договори підписувалися тими видами підпису, які забезпечують незмінюваність їхнього змісту (КЕП або УЕП), питання щодо дотримання письмової форми при їх вчиненні зводиться до того, чи можна вважати зміст цих договорів зафіксованим (вимога частини першої статті 207 ЦК України).

Однак відсутність матеріально-правових вимог до фіксації змісту електронного договору не означає, що це питання може ігноруватися в ході судового розгляду.

Воно стає питанням доказування цілісності і незмінюваності електронного документа, в якому міститься відповідний електронний договір, тобто переходить у площину процесуального права. Тому, якщо сторона, яка посилається як на підставу своїх вимог або заперечень на певний електронний договір або окремі його положення, не може довести цілісність і незмінюваність цих положень після укладення відповідного договору, в той час, як інша сторона заперечує факт цілісності і незмінюваності, то відповідні положення договору не можуть бути застосовані, тобто, фактично, є нікчемними.

Подібні висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17.

Питання про те, як суд може перевірити достовірність, цілісність і незмінюваність електронного документа, залежить перш за все від виду підпису, за допомогою якого він підписаний. Так, згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» перевірка цілісності електронного документа проводиться шляхом підтвердження удосконаленого або кваліфікованого електронного підпису чи печатки, а в разі накладання на електронний документ електронного підпису чи печатки іншого виду, із застосуванням інших засобів і методів захисту інформації з дотриманням вимог законодавства у сфері захисту інформації.

Якщо електронний документ підписаний за допомогою КЕП або УЕП, суд може перевірити достовірність, цілісність і незмінність даних, які в ньому містяться, за допомогою спеціальних програмних засобів або з використанням спеціальних онлайн-сервісів.

Якщо ж електронний документ підписано за допомогою будь-якого іншого електронного підпису (не КЕП чи УЕП), то суд має здійснити окремі процесуальні дії, спрямовані на перевірку цілісності та незмінюваності даних, які в ньому містяться.

Які саме це мають бути дії, залежить від способу надання відповідного процесуального документу до суду (паперова копія, електронний примірник тощо), формату, в якому цей документ зберігається, особливостей електронного підпису, за допомогою якого він підписаний, тощо. При цьому характер цих процесуальних дій визначається особливостями дослідження електронних доказів, що передбачені процесуальним законодавством.

Так, згідно з частиною першою статті 100 ЦПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

При цьому, згідно з частиною третьою ст. 100 ЦПК України учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

Водночас частиною п`ятою цієї статті передбачено, якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Отже, якщо до суду подано копію електронного доказу, це саме по собі не означає неприйнятність такого доказу як такого. Лише якщо в учасника справи або в суду виникне сумнів щодо цього доказу, то суд може витребувати в учасника справи, який надав таку копію, оригінал електронного документа.

Згідно з частиною першою статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Оскільки електронний підпис не завжди може міститися безпосередньо на самому електронному документі або в файлі, який містить цей документ, а може існувати окремо, поєднуючись із електронним документом лише логічно, то з технічної точки зору оригінал електронного документу може зберігатися в декількох файлах, на декількох веб-сторінках, серверах тощо. Тому ознайомлення з таким оригіналом може передбачати вчинення таких дій, як, наприклад: (а) візуальний огляд веб-сторінок, на яких розміщено електронний документ та його електронний підпис; (б) візуальний огляд файлу, в якому зберігається електронний документ, а також акаунту учасника справи на сервісі електронної пошти, який підтверджує, що певній особі засобами електронної пошти надсилався саме цей файл і саме з цього акаунту учасника справи; (в) візуальний огляд інформаційно-комуніційної системи, власником якої створено електронний документ та можливість авторизуватися в цій системі для її користувачів, а також отримати від власника системи відповідний електронний документ за допомогою технічних засобів цієї системи або іншої.

Отже, можливість перевірки судом достовірності, цілісності і незмінюваності електронного документа, залежить перш за все від виду підпису, за допомогою якого він підписаний. Якщо електронний документ підписаний за допомогою КЕП чи УЕП, суд може перевірити достовірність, цілісність і незмінність даних, які в ньому містяться, за допомогою спеціальних програмних засобів або з використанням спеціальних онлайн-сервісів.

Якщо до суду не було надано примірників електронного кредитного договору з підписом за допомогою КЕП чи УЕП (електронний документ підписано за допомогою будь-якого іншого електронного підпису), то суд має здійснити окремі процесуальні дії, спрямовані на перевірку цілісності та незмінюваності даних, які в ньому містяться та з`ясувати: (а) чи направлявся примірник електронного кредитного договору відповідачу на визначену ним електронну адресу або на його акаунт у цій же інформаційно-комунікаційній системі; (б) якщо так, то в якому вигляді він відправлявся (прикріплений файл, посилання на веб-сторінку тощо); (в) чи існує технічна можливість внести зміни до примірника електронного договору після його укладення і направлення відповідачу в односторонньому порядку без його згоди. Відповідно, якщо в ході здійснення цих дій буде встановлено, до прикладу, що відповідачу було надіслано лише посилання на веб-сторінку, де міститься договір, а сам текст договору на цій сторінці викладено у простому ПДФ-форматі, то підтвердження цілісності і незмінюваності тексту цього договору фактично немає, оскільки цей формат дозволяє власнику веб-сторінки (сайту) вносити зміни в односторонньому порядку. Якщо ж договір був направлений відповідачу у вигляді прикріпленого ПДФ-файлу, з електронної адреси позивача, яка чітко дає зрозуміти, що це саме його адреса, і сам текст листа та додатки до нього технічно неможливо змінити, то це є належним підтвердженням цілісності і незмінюваності електронного документа (постанова Верховного Суду від 04.02.2026 у справі № 758/14925/23).

Суд звертає увагу, що ТОВ «Укр Кредит Фінанс» на виконання ухвали суду про витребування доказів надало USB - носій Wibrand 4 GB , на якому міститься оригінал кредитного договору № 1219-8241 від 09.06.2023 разом з додатками, що є його невід`ємною частиною, та складають єдине ціле, а саме: (1) Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), (2) Паспорт споживчого Кредиту, (3) Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором (Графік платежів за Договором) відповідно до Методики Національного банку України та Додаткова угода до кредитного договору № 1219-8241 від 09.06.2023 від 23.06.2023.

Слід зазначити, що кредитний договір містить узгоджені сторонами такого положення щодо встановлення розміру кредиту, порядку нарахування процентів, строку кредитування.

Враховуючи, що в договорі про відкриття кредитної лінії відкриття кредитної лінії №1219-8241 від 09.06.2023 та додатковій угоді до договору від 23.06.2023 зазначено анкетні дані ОСОБА_1 , паспортні дані, адреса проживання, номер особистого електронного платіжного засобу, електронна адреса, договір підписано одноразовим ідентифікатором А 1830, в суду відсутні сумніви в тому, що саме ним був такий укладено з ТОВ «Укр Кредит Фінанс».

Суд звертає увагу, що на момент укладення договору про відкриття кредитної лінії №1219-8241 від 09.06.2023 та додаткової угоди до договору від 23.06.2023, відповідач не звертався до кредитодавця із заявою про надання роз`яснень незрозумілих йому умов договору, або за додатковою інформацією щодо умов кредитування, а також з пропозицією про внесення будь-яких змін до запропонованої редакції договору, тим самим фактично погодився із всіма умовами такого договору, в тому числі і з тими, що визначають підстави сплати процентів та їх розміру. Більше того, відповідач, ознайомившись з умовами кредитного договору, мав реальну можливість відмовитися від укладення останнього, та на момент його підписання вимог щодо незаконності умов договору не заявляв.

Факт перерахування коштів доводиться листом АТ «Таскомбанк» та листом ТОВ «ФК «Контрактовий дім», які логічно пов`язані та відповідають один одному, а також кредитному договору щодо дати надання кредиту, номеру рахунку відповідача, на який перераховано кредитні кошти.

Відповідно до інформації АТ «ТаскомБанк», що надійшла на адресу суду 26.08.2026 на виконання ухвали суду про витребування доказів, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) в АТ «ТаскомБанк» закрито поточний рахунок НОМЕР_3 в гривнях, операції по якому могли здійснюватись за допомогою зазначеної в ухвалі миттєвої банківської платіжної картки № НОМЕР_1 . Також надано документи, що підтверджують відкриття вищезазначеного рахунку ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) у вигляді заяви-анкети № 79956 щодо приєднання до Публічної пропозиції на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту sportbank від 22.01.2021. Окрім цього повідомлено, що на рахунок ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) НОМЕР_3 у гривнях, операції по якому могли здійснюватись за допомогою банківської платіжної картки № НОМЕР_1 , зараховано кошти: 09.06.2023 о 06:48:30 в сумі 12000,00 грн. та 23.06.2023 о 15:31:42 в сумі 4900,00 грн. На підтвердження зарахування коштів на рахунок ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) надано виписку по вищезазначеному рахунку за визначені в ухвалі дати: 09.06.2023 та 23.06.2023.

З таких доказів, які суд вважає належними та допустимими, суд доходить висновку про укладення кредитного договору та умови такого, а також перерахування кредитних коштів. При цьому суд зауважує, що кошти ОСОБА_1 , були перераховані, що в сукупності з іншими, зазначеними вище доказами, підтверджує отримання відповідачем таких на виконання умов кредитного договору, чим спростовуються заперечення, зазначені представником відповідача у відзиві.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 зазначено, що ст. 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

У ст. 629 ЦК України закріплено один із фундаментів, на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати (постанова Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17).

Якщо договір позики укладений у письмовій формі, то факт передачі грошових коштів може бути спростований у разі оспорення договору позики (постанова Верховного Суду від 5 жовтня 2022 року у справі № 463/9914/20).

Суд звертає увагу також на те, що до предмета доказування належить сукупність юридичних фактів матеріально-правового характеру, з якими закон пов`язує виникнення, зміну й припинення правовідносин між сторонами та на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Таким чином, у процесуальному та матеріальному законодавстві передбачено обов`язок доказування, який слід розуміти як закріплену міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах. Цей склад фактів визначається нормою права, що регулює спірні правовідносини.

Відповідно, звертаючись із позовом на захист свого порушеного права в зобов`язальних правовідносинах, позивач повинен довести належними, допустимими та достовірними доказами підстави виникнення в боржника обов`язку та зміст цього обов`язку згідно з нормами права, що регулюють спірні правовідносини.

У свою чергу процесуальні обов`язки відповідача полягають також у здійснені ним активних процесуальних дій, наведенні доводів та наданні доказів, що спростовують існування цивільного права позивача як кредитора у зобов`язанні. Тож виходячи з принципу змагальності сторін у процесі на позивача за загальним правилом розподілу тягаря доказування не може бути покладено обов`язок доведення обставин, за які відповідає боржник.

Суд звертає увагу, що відповідач не надав жодного доказу, який би спростовував доводи позивача про те, що він отримував кошти за кредитним договором.

Щодо незгоди з розрахунком заборгованості представника відповідача, суд звертає увагу, що згідно п. 4.3 договору про відкриття кредитної лінії №1219-8241 від 09.06.2023 визначено тип процентної ставки за користуванням кредитом, яка є фіксована. Процентна ставка за користуванням кредитом не змінюється протягом усього строку користування кредитом, однак позичальнику на умовах, вказаних у цьому договорі (програма лояльності), може надаватися можливість скористатися кредитом за промо ставкою та/або пільговою, та/або зниженою процентними ставками. Надані клієнту в межах програм лояльності ставки діють і залишаються незмінними протягом усього періоду дії пропозиції в межах програми лояльності за умови дотримання клієнтом усіх умов відповідної програми лояльності. Пунктом 4.6 договору визначено, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною ставкою: стандартна процентна ставка становить 3.00% за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього договору, за виключенням строку використання позичальником права користування кредитом за промо

ставкою та/або зниженою, та/або пільговою процентною ставкою).Згідно п.4.8 договору строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику: 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення (виплати) кредиту 03.04.2024. В подальшому 23.06.2023 між сторонами укладено додаткову угоду до договору про відкриття кредитної лінії №1219-8241, відповідно до умов якої кредитодавець зобов`язується надати позичальнику у кредит додаткові грошові кошти в розмірі 4900.00 грн. Дата надання/видачі додаткових грошових коштів у кредит: 23.06.2023. Після надання кредитодавцем позичальнику у кредит додаткових грошових коштів позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю суму грошових коштів в розмірі 16900.00 грн., яка складається з суми кредиту, яка була надана позичальнику за договором та неповернута на момент укладення цієї додаткової угоди, та суми додаткових грошових коштів, наданих позичальнику у кредит на підставі цієї додаткової угоди. У зв`язку із зазначеним після укладення цієї додаткової угоди та отримання позичальником додаткових грошових коштів у кредит: сума неповернутого кредиту становить: 16900.00 грн.; кількість днів користування кредитом, що залишається після укладення цієї додаткової угоди становить 286 календарних днів.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №1219-8241 від 09.06.2023, станом на 06.03.2026, відображено інформацію стосовно загальної кількості днів користування ставкою 2.50%, загальної кількості днів користування ставкою 3.00%%, основного боргу, залишку відсотків, залишку відсотків за ст. 625 ЦК України, залишку комісій, залишку штрафів. Також вищезазначений розрахунок містить таблицю з наступними графами: «№», «Дата», «Ставка %», «Нараховано відсотків», «Нараховано відсотків ст. 625 ЦК» «Нараховано штрафів», «Нараховано комісій», «Основний борг», «Сума докредитування за кредитом», «Залишок нарахованих, непогашених відсотків», «Залишок нарахованих, не погашенних відсотків ст.625 ЦК», «Залишок нарахованих, не погашених штрафів», «Залишок нарахованих, не погашених комісій», «Сума платежу», «Коригування кредиту». З наданого до позовної заяви розрахунку заборгованості вбачається, що він відповідає умовам кредитного договору, з нього вбачається основний борг, нараховані відсотки, сума платежу та залишок нарахованих не погашених відсотків відповідачем. Відповідно до вказаного розрахунку заборгованості також вбачається, що: у період з 09.06.2023 по 29.06.2023 (включно) відповідачу нараховувались відсотки за пільговою процентною ставка, яка становить 2.50% за кожен день користування кредитом протягом першого базового періоду, яка надається кредитодавцем. 23.06.2023 між сторонами було укладено додаткову угоду до кредитного договору, відповідно до умов якої відповідач отримав додаткове кредитне фінансування на суму 4900.00 грн. у період з 30.06.2023 по 03.04.2024 (включно) відповідачу нараховувались відсотки за стандартною процентною ставкою 3.00% за кожен день користування кредитом, визначеною та узгодженою сторонами у кредитному договорі. Після закінчення строку кредитування, а саме після 03.04.2024 нарахування процентів було зупинено, що також відображено в розрахунку заборгованості.

Водночас суд звертає увагу, що згідно змісту пункту 12 частини 1статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» денною процентною ставкою за договором споживчого кредитування визначаються загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту.

За частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до таких витрат включаються: доходи кредитодавця у виді процентів, комісії кредитодавця та супутні витрати тощо. Внаслідок чого обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки базується на припущенні, що договір про споживчий кредит залишається дійсним протягом погодженого строку та що кредитодавець і споживач виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі (частина 3статті 8 цього Закону).

Враховуючи такі положення цього Закону, його частиною 5 статті 8 встановлено максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї же статті, яка не може перевищувати 1 %.

Одночасно за змістом пункту 17 Перехідних та прикінцевих положень вищевказаного закону тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» (24 грудня 2023 року), встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Відповідно п. 2 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Отже, розрахунок заборгованості ТОВ «УкрКредитФінанс» за кредитним договором №1219-8241 від 09.06.2023 починається із дати укладення договору 09.06.2023 та закінчується 03.04.2024, відповідно становить 299 днів.

Слід зазначити, що нарахування процентів здійснювалось до 03.04.2024 за стандартною процентною ставкою 3 % за кожен день користування кредитом. Однак, згідно п. 2 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг»проценти повинні були нараховуватись у межах, встановлених Законом України «Про споживче кредитування», при визначенні ними розміру денної процентної ставки, максимальний розмір якої не міг бути більшим 2,5 %.

Таким чином проценти, які може планувати отримати кредитор від позичальника при належному виконанні ним умов договору протягом усього строку кредитування, нараховуються у розмірі, який враховуються при обчисленні, як реальної річної процентної ставки, так і денної процентної ставки, тобто розмір таких процентів за користування кредитом на день при належному виконання зобов`язань повинен не бути більшим, ніж максимальний розмір денної процентної ставки, встановлений у відповідному Законі.

А отже, за положеннями частини 1статті 1048 ЦК України у позивача, як кредитора є право на отримання від позичальника процентів, нарахування яких передбачено умовами укладеного між ними договору, але за розміром, що встановлений в законі, після набрання ним чинності, тобто не більше, ніж 2,5% на день, починаючи з 24 грудня 2023 року по 03 квітня 2024 року.

Таким чином за період встановлений у договорі за денною процентною ставкою 2,5 %, враховуючи пільговий період з 09.06.2023 по 22.06.2023 має бути нараховано 3900,00 грн процентів (12000х2,5:100х13).

Оскільки відповідачем укладено додаткову угоду 23.06.2023, відповідно збільшено суму кредиту та така становить 16900,00 грн., за період встановлений у договорі за денною процентною ставкою 2,5 %, враховуючи пільговий період з 23.06.2023 по 29.06.2023 має бути нараховано 2535,00 грн процентів (16900х2,5:100х6).

В подальшому, за період встановлений у договорі за денною процентною ставкою 3,0 %, з 29.06.2023 по 23.12.2023 має бути нараховано 90246,00 грн процентів (16900х3,0:100х178).

Згідно п. 2 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», Закону України «Про споживче кредитування»в редакції з 24.12.2023, за період встановлений у договорі за денною процентною ставкою 2,5 %, з 24.12.2023 по 03.04.2024 має бути нараховано 43095,00 грн процентів (16900х2,5:100х102).

Таким чином, відповідачу згідно договору №1219-8241 від 09.06.2023 мало бути нараховано 139776,00 грн. процентів за користування кредитом.

Однак суд враховує, що кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами та враховуючи, що сума процентів яку просить стягнути позивач у розмірі 67600,00 грн. є меншою за суму, згідно проведеного судом розрахунку, відповідно з відповідача підлягає до стягнення заборгованість в загальній сумі 84500,00 грн. з яких сума заборгованості за тілом кредиту 16900,00 грн., сума заборгованості по процентам за користування кредитом 67600,00 грн.

Суд приходить до висновку, що між сторонами у справі було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору про відкриття кредитної лінії №1219-8241 від 09.06.2023 та додаткової угоди до договору від 23.06.2023, такі правочини створюють презумпцію їх правомірності, у зв`язку з чим кредитний договір та додаткова угода до нього є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ними мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договорів, натомість відповідач не виконав зобов`язань за цими договорами, допущену заборгованість за ними у встановленому порядку та сумі не погашено.

Резюмуючи, суд висновує, що позовні вимоги, сформовані про стягнення заборгованості за кредитним договором та додатковою угодою до нього, підлягають задоволенню у повному обсязі. Відтак, з відповідача на користь позивача ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» підлягає до стягнення заборгованість в загальній сумі 84500,00 грн. з яких сума заборгованості за тілом кредиту 16900,00 грн., сума заборгованості по процентам за користування кредитом 67600,00 грн.

Суд також враховує, що, як неодноразово вказував Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення від 09.12.1994 року у справі «Ruiz Toriya v. Spaine», серія A № 303-A, параграф 29-30).

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на які представниця позивача посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить висновку, що позов підлягає до задоволення повністю.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у сумі 2662, 40 грн.

На підставі статей 207, 526, 626, 628, 638, 1048, 1049, 1054 ЦК України та керуючисьстаттями 10, 19, 81, 89, 259, 263-265, 268, ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (ЄДРПОУ -38548598, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки 26, офіс 407, м. Київ) заборгованість за кредитним договором №1219-8241 від 09.06.2023 в загальному розмірі 84500,00 грн., яка складається з заборгованості за кредитом - 16900,00 грн., заборгованості за нарахованими процентами - 67600,00 грн. та суму сплаченого судового збору в розмірі 2662,40 грн., а всього 87162,40 (вісімдесят сім тисяч сто шістдесят дві гривні сорок копійок) грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його підписання безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя В. М. Бораковський