Ухвала суду № 140160915, 28.09.2026, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №1-кп/447/271/26 Справа №447/2120/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2026 Миколаївський районний суд Львівської області у складі судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Миколаїв Львівської області матеріали кримінального провадження №62026240030000114, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.01.2026, про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новий Розділ Львівської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, раніше не судимого, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації ВЧ НОМЕР_1 , у військовому званні солдата, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,

прокурор ОСОБА_4 ,

захисник ОСОБА_5 ,

обвинувачений ОСОБА_3 ,

в с т а н о в и в:

У провадженні Миколаївського районного суду Львівської області перебувають матеріали кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

28.09.2026 захисник обвинуваченого ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_5 подала клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності її підзахисного для продовження проходження військової служби, відповідно до якого просить суд ухвалити рішення про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, а кримінальне провадження закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

В обґрунтування клопотання покликається на те, що солдат ОСОБА_3 отримав письмову згоду командира ВЧ НОМЕР_2 , відповідно до якої командування цієї військової частини дає згоду на продовження військової служби військовослужбовцем ОСОБА_3 з наступним його призначенням його на вакантну посаду оператора безпілотних літальних апаратів відділення дистанційного мінування взводу дистанційного мінування роти загороджень ВЧ НОМЕР_2 .

У судовому засіданні захисник обвинуваченого підтримала подане нею клопотання з підстав у ньому викладених, просила таке задоволити.

Прокурор не заперечив щодо задоволення клопотання, поданого захсиником обвинуваченого ОСОБА_3 . Додатково зазначив, що згідно з матеріалами досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, встановлено, що відповідно до вимоги щодо притягнення до кримінальної відповідальності, солдат ОСОБА_3 уперше під час дії воєнного стану вчинив кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407-408 КК України, а також з огляду на наявність письмової згоди командування військової частини НОМЕР_2 щодо продовження проходження ОСОБА_3 військової служби.

Обвинувачений у судовому засіданні підтримав подане його захисником клопотання. Просив таке задоволити. Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні також надав згоду на звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України та висловив намір повернутися до військової частини.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши подане клопотання, суд прийшов такого висновку.

Згідно з обвинувальним актом, досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про загальну мобілізацію» 08.11.2024 ОСОБА_3 призваний на військову службу за призовом під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_2 до лав Збройних Сил України.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 08.11.2024 №326 солдат ОСОБА_3 призначений на посаду стрільця взводу охорони військової частини НОМЕР_1 , поставлений на всі види забезпечення, справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою.

Будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_3 , відповідно до вимог ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язаний неухильно додержуватись Конституції та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути дисциплінованим, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався нормативно-правовими актами та триває до теперішнього часу.

Про введення в дію воєнного стану солдату ОСОБА_3 достеменно відомо, оскільки Указ Президента України №64/2022 оголошено за допомогою засобів масової інформації та доведено до населення країни, крім того останній призваний на військову службу саме за призовом під час мобілізації.

Відповідно до ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. 2 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (Статут), захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.

Статті 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, а також необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов`язків, зобов`язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись у розташуванні військової частини або місця служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).

Разом із тим, 28.11.2025 близько 07:30 год. солдат ОСОБА_3 діючи з прямим умислом, бажаючи тимчасово ухилитися від проходження військової служби та проводити час на власний розсуд, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, без поважних причин самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_1 , що в АДРЕСА_3 , та надалі обов?язки військової служби не виконував до 11.05.2026 моменту затримання останнього в порядку ст. 615 КПК України у місті Новий Розділ, Стрийського району Львівської області.

У період з 28.11.2025 по 11.05.2026 солдат ОСОБА_3 у військову частину не повертався, обов?язків військової служби не виконував, незаконно припинив виконання свого конституційного обов?язку щодо захисту Вітчизни, проводячи час на власний розсуд, не пов?язуючи його з виконанням обов?язків військової служби та не вживаючи жодних заходів до повернення у військову частину за наявності реальної можливості для цього.

Таким чином, солдат ОСОБА_3 28.11.2025 близько 07:30 год., діючи з прямим умислом, бажаючи тимчасово ухилитися від проходження військової служби та проводити час на власний розсуд, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов?язків в умовах воєнного стану, без поважних причин самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_1 , що в АДРЕСА_3 та обов?язки військової служби не виконував по 11.05.2026, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, а саме самовільне залишення військової частини військовослужбовцем, без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.

Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Статтею 44 КК України встановлено, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Частиною 1 статті 286 КПК України передбачено, що звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.

Згідно з ч. 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Таким чином, за змістом статей 284-288 КПК України, підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи судом є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах.

Отже, наявність цих умов є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 5 ст. 407 КК України як самовільне залишення військової частини військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.

Частиною 5 статті 401 КК України визначено, що особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.

Відповідно до ч. 2 ст. 286 КПК України, у разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною 5 статті 401 КК України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.

Згідно з копією письмової згоди за підписом командира військової частини НОМЕР_2 від 10.09.2026 б/н, командування ВЧ НОМЕР_2 дає згоду на продовження військової служби в Збройних Силах України солдату ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Абзацом 2 частини 3 статті 288 КПК України передбачено, що у разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов`язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов`язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.

Судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 розуміє підстави та наслідки закриття провадження згідно з ч. 5 ст. 401 КК України, звільнення його від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав, безумовної можливості судового розгляду провадження з його вирішенням по суті, його позиція щодо закриття кримінального провадження є добровільною.

Отже, за наведених вище обставин, беручи до уваги позицію прокурора, зазначену ним у судовому засіданні, обвинуваченого та клопотання його захисника, наявність згоди командира ВЧ НОМЕР_2 на продовження проходження військової служби ОСОБА_3 та згоду обвинуваченого на звільнення від кримінальної відповідальності в порядку передбаченому ч. 5 ст. 401 КК України, суд приходить висновку про підставність клопотання захисника, відтак, слід звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 407 КК України, а кримінальне провадження щодо нього закрити.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», військовослужбовці, стосовно яких судом постановлено ухвалу про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності на підставі, передбаченій частиною п`ятою статті 401 Кримінального кодексу України, зобов`язані невідкладно, але не пізніше трьох діб після набрання такою ухвалою законної сили, прибути до вказаних в ухвалі військових частин (місць проходження військової служби) для продовження проходження військової служби. З дня прибуття до військових частини (місць проходження військової служби), але не пізніше набрання такою ухвалою законної сили, для таких військовослужбовців військова служба та дія контракту продовжуються, поновлюються виплата грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення, пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством України.

12.05.2026 ухвалою слідчого судді Миколаївського районного суду Львівської області ОСОБА_6 у справі №447/1728/26, провадження №1-кс/447/5695/26, відносно підозрюваного ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 09.07.2026, з визначенням застави у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 166 400,00 грн.

Відповідно до повідомлення начальника ДУ «ЛУВП №19» , згідно з ч. 4 ст. 202 КПК України, ОСОБА_3 звільнений з-під варти 13.05.2026 у зв`язку з внесенням застави ОСОБА_7 , відповідно до розміру визначеного ухвалою слідчого судді Миколаївського районного суду Львівської області від 12.05.2026.

Згідно з ч. 11 ст. 182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

Відповідно до вимог статті 203 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Отже, запобіжний захід, застосований до ОСОБА_3 слід скасувати у зв?язку із закриттям кримінального провадження.

Враховуючи те, що суд ухвалює рішення про закриття кримінального провадження, в результаті чого застосований до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід припиняє свою дію, беручи до уваги те, що застава, внесена заставодавцем, не була звернена в дохід держави, заставу слід повернути заставодавцю після набрання законної сили цією ухвалою.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено, оскільки потерпілий відсутній. Речові докази відсутні, судових витрат у кримінальному провадженні не понесено.

Керуючись ст. 284, 285, 286, 288, 372 КПК України, на підставі ст. 401, 407 КК України, суд

п о с т а н о в и в:

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_5 про звільнення від кримінальної відповідальності для продовження проходження військової служби та закриття кримінального провадження задоволити.

Звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України.

Кримінальне провадження за провадження №62026240030000114, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.01.2026, про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_3 ,у вигляді застави скасувати, у зв?язку із закриттям кримінального провадження.

Заставу у розмірі 166 400,00 гривень, внесену на рахунок ТУ ДСА України у Львівській області, код ЄДРПОУ: 26306742, МФО: 820172, повернути заставодавцю ОСОБА_7 після набрання цією ухвалою законної сили.

Зобов`язати командира військової частини НОМЕР_2 після набрання ухвалою законної сили невідкладно зарахувати ОСОБА_3 на військову службу та всі види забезпечення.

Зобов`язати ОСОБА_3 не пізніше 72 годин після звільнення від кримінальної відповідальності прибути до військової частини НОМЕР_2 для продовження проходження військової служби.

Зобов?язати командування військової частини НОМЕР_2 повідомити суд про результати виконання ухвали.

Копію ухвали після її оголошення вручити сторонам кримінального провадження.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом семи днів з дня її оголошення до Львівського апеляційного суду.

Суддя ОСОБА_1