Рішення № 140160371, 29.09.2026, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/6090/26

Провадження №2/442/2506/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівськоїобласті в складі:

головуючої судді Павлів З.С.,

з участю секретаря судового засідання Фіцяк А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Дрогобицької міської ради про визнання права власності в порядку спадкування,

встановив:

Стислий виклад позиції позивача.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду зо позовом, в якому просять визнати за ними право власності на 1/6 частки квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 68,9 кв.м., а житловою площею 40,8 кв.м., в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обгрунтування позовних вимог, посилається на те, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Його спадкоємцями є дружина ОСОБА_1 та донька ОСОБА_2 , як спадкоємці першої черги, інших спадкоємців, які б прийняли спадщину немає. Після його смерті відкрилась спадщина, до складу спадкового майна належить 1/3 ідеальної частки в квартирі АДРЕСА_1 . Оскільки до дня смерті позивачі постійно проживали та були зареєстровані разом зі спадкодавцем в квартирі АДРЕСА_1 , то вони є такими, що прийняли спадщину. Звернувшись до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини, постановою від 18.02.2026 отримали відмову, з тих підстав, що згідно свідоцтва на право на спадщину на квартиру від 29.11.2002 власником 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_3 , а згідно свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 від 10.06.2024 помер ОСОБА_3 .

Водночас, за зверненням до Центру лінгвістичних експертиз Інституту післядипломної освіти та до університетської підготовки Львівського національного університету ім. І. Франка, такий склав експертний висновок щодо ідентичності документальних записів за №1050 від 10.03.2026, згідно якого зазначається, що внаслідок правописного аналізу власних назв встановлено, що прізвища ОСОБА_4 і ОСОБА_4 (помилковий запис українською мовою) - ідентичні.

Крім того, у зв?язку із відмінними записами прізвища ОСОБА_5 і ОСОБА_4 , позивачі ОСОБА_1 зверталась до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області із заявою про встановлення факту родинних відносин, який у справі №442/7435/24 ухвалив рішення від 11.10.2024, в якому прийшов до висновку про ідентичність документальних записів прізвища ОСОБА_5 і ОСОБА_4 .

З таких підстав, для захисту своїх прав звертаються до суду з даним позовом.

Процесуальні дії суду.

Ухвалою судді від 18.08.2026 прийнято до розгляду, відкрито провадження в справі. Постановлено проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 11.09.2026. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, пред`явлення зустрічного позову. Також позивачам встановлено п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, а відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.

На підставі ухвали суду від 11.09.2026 підготовче провадження в справі закрито, призначено справу до судового розгляду 29.09.2026.

ОСОБА_1 подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позов підтримує повністю, просить такий задоволити.

Представник ОСОБА_2 адвокат Возняк В.Й. подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позов підтримує повністю, просить такий задоволити.

Представник відповідача подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, зазначає про відсутність будь-яких заперечень проти позову та покладається на розсуд суду.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є дружиною, а ОСОБА_2 є донькою ОСОБА_3 .

Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 11.10.2025 встановлено факт родинних відносин, а саме: що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований та проживав до дня смерті у квартирі АДРЕСА_1 , є чоловіком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно зі свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Витягом про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб №009237/38-2024 від 01.08.2024 та довідкою КП «Управитель «ЖЕО» Дрогобицької міської ради №262 від 19.08.2024 підтверджується факт про реєстрацію та проживання на ОСОБА_6 та ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до Свідоцтва на право власності на квартиру від 29.11.2002 квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної спільної власності ОСОБА_3 , ОСОБА_2 .

Після смерті ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до приватного нотаріуса Дрогобицького районного нотаріального округу Білоган І.М. із заявами про прийняття спадщини та постановами від 18.02.2026 №13/02-31 та від 29.07.2026 №61/02-31 отримали відмову у зв`язку з розбіжностями у прізвищі спадкодавця у Свідоцтві про право власності та Свідоцтві про смерть, а саме: у Свідоцтві про право власності прізвище зазначено як « ОСОБА_5 », а у Свідоцтві про смерть як « ОСОБА_4 ».

Згідно експертного висновку Інституту післядипломної освіти та доуніверситетської підготовки Львівського національного університету ім.І.Франка від 10.03.2026 №1050 внаслідок правописного аналізу власних назв встановлено, зо прізвища ОСОБА_5 і ОСОБА_4 ідентичні.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Способами захисту суб?єктивних прав є закріплені законом матеріально правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі №925/1265/16).

При цьому під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що спричиняє потрібні результати, наслідки, тобто матиме найбільший ефект відновленню відповідних прав, свобод та інтересів на стільки, на скільки це можливо.

Статтею 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства с справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За змістом частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною першою статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до частини першої статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

За змістом статей 317, 319 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов?язує. Держава не втручається у здійснення власником права власності.

Відповідно до з частини 1 статті 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з частини 1 статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до частини 2 статті 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За змістом статті 1216 ЦІК України, спадкуванням є перехід прав та обов?язків (спадщини) від фізичною особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У відповідності до статті 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК України, передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов?язки, що належать спадкоємцеві на момент відкриття спадщини і по припинились внаслідок його смерті.

Згідно статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, Відсутність свідоцтва про право на спадщину, не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

За змістом частини першої статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов язаний звернутися за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, що і було зроблено позивачем.

Згідно частини 1 статті 1267 ЦК України, частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку.

Згадана правова позиція узгоджуються з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 22 вересня 2021 року у справі №227/3750/19 провадження №61-16069св20, які відповідно до ст.263 ЦПК України враховується при ухваленні рішення суду.

За правилами статті 392 ЦК України, власник майна може пред?явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз`яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Таким чином, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

З огляду на викладене, беручи до уваги визнання позову відповідачем, а також враховуючи ту обставину, що нотаріусом відмовлено позивачам в оформленні спадкового майна, у зв`язку із неточністю у прізвищі спадкодавця, дана розбіжність пов`язана із транслітерацією, факт родинних зв`язків спадкодавця та спадкоємців підтверджено, суд приходить до висновку, що позов є підставним та підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-83, 89, 95, 141, 189, 197, 198, 200, 229, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України,

ухвалив:

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/6 частки квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 68,9 кв.м., а житловою площею 40,8 кв.м., в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/6 частку квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 68,9 кв.м., а житловою площею 40,8 кв.м., в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивачі: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Дрогобицька міська рада, ЄДРПОУ 04055972, адреса: Львівська область, мДрогобич, пл.Ринок, 1.

Суддя Павлів З.С.