Рішення № 140159716, 24.08.2026, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЗАПОРІЖЖЯ

м. Запоріжжя

Іменем України

РІШЕННЯ

24 серпня 2026 рокуСправа № 331/5300/26

Олександрівський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді Гасанбекова С.С., присяжних Кікош Т.А., Стрельник С.С.,

при секретарі судового засідання Татуковій А.Д.,

за участю:

заявника ОСОБА_1

представника заявника адвоката Красулі Н.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за заявою:ОСОБА_1 заінтересовані особи:Міністерство оборони України; Військова частина НОМЕР_1 ; Олександрівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України; ОСОБА_2 про:оголошення фізичної особи померлою.

23.06.2026 до суду надійшла вищезазначена заява, в якій заявник просить:

- оголосити померлим громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Токмак Запорізької області, який зник безвісти (загинув) ІНФОРМАЦІЯ_2 поблизу м. Бахмут Донецької області унаслідок бойових дій під час захисту батьківщини під час безпосередньої участі у бойових діях та забезпечення заходів з національної безпеки і оборони, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;

- визначити днем смерті ОСОБА_3 день його вірогідної загибелі в бою ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- визначити місцем смерті ОСОБА_3 м. Бахмут Донецької області, Україна.

В обґрунтування вимог заявником зазначено таке.

ОСОБА_1 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Під час повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України ОСОБА_3 був призваний на військову службу за мобілізацією та зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України, де проходив службу на посаді номера обслуги 2 відділення гранатометного взводу НОМЕР_2 механізованого батальйону.

05 листопада 2022 року, під час виконання бойового завдання із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, перебуваючи безпосередньо на бойовій позиції «Фродо» поблизу м. Бахмут Донецької області, солдат ОСОБА_3 потрапив під масований артилерійський та мінометний обстріл з боку збройних сил РФ. Внаслідок інтенсивних наступально-штурмових дій противника та артилерійського вогню, підрозділ був змушений під натиском відійти на суміжні позиції. Після проведення перегрупування та первинних пошукових заходів, солдата ОСОБА_3 на позиціях виявлено не було, зв`язок із ним втрачено з вказаної дати.

З 05 листопада 2022 року і по теперішній час (протягом понад 3,5 років) будь-які відомості про місце перебування, стан здоров`я ОСОБА_3 відсутні.

Оголошення ОСОБА_3 померлим судом необхідне для врегулювання тривалої правової невизначеності та реалізації цивільних, сімейних і соціально-економічних прав, гарантованих державою членів сімей загиблих оборонців України, зокрема отримання свідоцтва про смерть, оформлення спадщини, отримання одноразової грошової допомоги.

Ухвалою суду від 29.06.2026 заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

У судовому засіданні заявник та її представник підтримали заявлені вимоги з вищенаведених підстав.

Заінтересовані особи та їх представники, належним чином повідомлені судом про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не прибули та не надіслали до суду заперечень проти вимог заявника.

У судовому засіданні 24.08.2026 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши матеріали та з`ясувавши обставини цивільної справи, заслухавши пояснення заявника та дослідивши наявні в справі докази в їх сукупності,

встановив:

Заявник ОСОБА_1 отримала сповіщення сім`ї від 25.11.2022 № 757, підписане начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковником ОСОБА_4 , в якому зазначено: «Сповіщаю Вас про те, що ОСОБА_5 чоловік, номер обслуги 2 відділення гранатометного взводу 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виявивши стійкість і мужність, виконуючи бойове завдання за призначенням в ході ведення бойових дій зник безвісти 05.11.2022 під час артилерійського обстрілу зі сторони Збройних сил Російської Федерації поблизу Донецької області».

Факт ймовірної загибелі ОСОБА_3 підтверджується наступними доказами, що були досліджені судом під час судового розгляду:

- довідкою військової частини НОМЕР_1 № 2664 від 09.03.2026 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, якою підтверджується те, що солдат ОСОБА_3 у період з 08.10.2022 по 06.11.2022 брав безпосередню участь у заходах з оборони України, перебуваючи безпосередньо в районі ведення бойових дій (н.п. Павлівка та м. Бахмут Донецької області);

- витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 24.12.2024 № 5219 «Про результати службового розслідування», відповідно до якого комісією детально відновлено хронологію подій 05.11.2022 на бойовій позиції «Фродо» в м. Бахмут. В акті зафіксовано письмові пояснення безпосереднього очевидця, старшого техніка мінометної батареї, сержанта ОСОБА_6 , який підтвердив факт масованого ворожого артилерійського обстрілу, під час якого він востаннє бачив ОСОБА_3 на позиції безпосередньо перед вибухами. Після обстрілу ОСОБА_3 до місця збору чи евакуації не з`явився. Службовим розслідуванням встановлено, що зникнення військовослужбовця пов`язане з виконанням обов`язків військової служби, сталося в умовах воєнного часу під час бойових дій, не пов`язане із вчиненням ним злочинів, дезертирством чи перебуванням у стані сп`яніння. Вина військовослужбовця відсутня.

- наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 315 від 06.11.2022 та № 330 від 21.11.2022, яким підтверджується те, що ОСОБА_3 через тривалу відсутність (понад 10 днів) знято з усіх видів забезпечення з 05.11.2022 та зараховано у розпорядження командира, що відповідає Інструкції з обліку особового складу ЗСУ, але без виключення зі списків частини, що повністю узгоджується з ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»;

- наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 53 від 22.02.2023, яким призначено виплату грошового забезпечення безвісно відсутнього військовослужбовця ОСОБА_3 його дружині заявнику;

- рапортом капітана ОСОБА_7 № 53687 від 30.11.2024 та заявою ОСОБА_1 від 22.11.2024, відповідно до яких виявлено неточність у первинних документах (де помилково зазначався н.п. Дружківка) та проведено повторне розслідування (Наказ № 8269 від 30.11.2024), яке остаточно встановило єдине і вірне місце подій поблизу м. Бахмут;

- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (кримінальне провадження № 12022082020001091 від 16.11.2022);

- листами Управління з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин МВС України (№ 29240/30-2026 від 09.06.2026 та № 7627/29/30-2026 від 11.02.2026) разом із витягами з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (Витяги № 20230711-1510 та № ВГ/В-20260420-122), якими підтверджується, що ОСОБА_3 офіційно внесений до Реєстру МВС, дата набуття правового статусу зниклого за особливих обставин 29.05.2023;

- витягом з інформаційної системи Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими № 2025-34-2753 від 06.01.2025 та станом на червень 2026 року; листом Об`єднаного центру з координації пошуку та звільнення військовополонених при СБУ №34.5-зв-4170 від 23.04.2026; даними Національного інформаційного бюро (ДП «Український національний центр розбудови миру»), згідно з якими відсутнє підтвердження перебування в полоні ОСОБА_3 від держави-агресора.

Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення заяви, суд виходить з такого.

Відповідно до ст.ст. 293, 315 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна (ч. 1 ст. 305 ЦК України).

Суд розглядає справу за участю заявника, свідків, зазначених у заяві, та осіб, яких сам суд визнає за потрібне допитати, і ухвалює рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або про оголошення її померлою (ч. 1 ст. 308 ЦК України).

Фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (ч. 1 ст. 46 ЦК України).

Фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців (ч. 2 ст. 46 ЦК України).

Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті (ч. 3 ст. 46 ЦК України).

Порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України (ч. 4 ст. 46 ЦК України).

Правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті. Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п`яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв`язку з відкриттям спадщини . Нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження (ст. 47 ЦК України).

Суд, відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, враховує висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 29.04.2026 у справі № 615/129/25 (реєстраційний номер судового рішення у ЄДРСР: 136114298), та зазначає таке.

У правовому контексті оголошення фізичної особи померлою є припущенням її смерті, що має наслідком припинення правосуб`єктності. Суд під час оголошення фізичної особи померлою достеменно не може встановити факт її смерті, а лише припускає це на підставі непрямих доказів або у зв`язку із тривалою безвісною відсутністю.

Оголошення громадянина померлим має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11 грудня 2024 року в справі №755/11021/22 вирішила виключну правову проблему щодо початку відліку строку, передбаченого частиною другої статті 46 ЦК України, для оголошення судом фізичної особи померлою у разі, якщо є підстави припускати про вірогідну смерть (загибель) особи на території, на якій велись активні бойові дії.

Велика Палата Верховного Суду наголосила, що в частині другій статті 46 ЦК України йдеться про воєнні дії, збройний конфлікт, а не про воєнний стан. Не можна тлумачити цей припис як такий, що його можливо застосувати стосовно оголошення особи померлою винятково після скасування воєнного стану на всій території України.

З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою не раніше спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія, хоча і є наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних дій.

Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи. На цьому наголошено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі № 177/11/20, від 07 листопада 2023 року у справі № 607/159/23.

У постановах від 26 квітня 2023 року у справі № 337/3725/22, від 29 березня 2023 року у справі № 753/8033/22 Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути, зокрема: письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю.

У справі № 755/11021/22, формулюючи висновки, Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що у частині другій статті 46 ЦК України законодавець навів дві спеціальні норми: «фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій» (речення перше) та «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців» (речення друге).

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку: «… шість місяців, які визначені в реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість».

Шестимісячний строк, який у цьому випадку обраховується з дня закінчення активних бойових дій, виконує функцію своєрідного запобіжника, спрямованого на захист прав та інтересів фізичної особи, яка може перебувати в невідомому місці або тимчасово не мати змоги вийти на зв`язок з різних причин, пов`язаних з обставинами воєнних дій, збройного конфлікту. Така правова гарантія запобігає передчасному оголошенню особи померлою, враховуючи, що в умовах війни можуть бути численні фактори, які заважають встановленню фактичного місця перебування людини. Цей строк забезпечує можливість з`ясування додаткових обставин або отримання нової інформації про зниклу особу, що сприяє уникненню помилкових судових рішень, які могли б призвести до негативних правових наслідків для самої особи, її родичів і суспільства загалом.

Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376, місто Бахмут було територією активних бойових дій з 24.02.2022 по 12.12.2023, а з 13.12.2023 є тимчасово окупованою територією

Оскільки за встановленими у цій справі обставинами територія, на якій відбулась вірогідна загибель військовослужбовця ОСОБА_3 на момент такої події була територією активних бойових дій, а потім окупована супротивником, то відлік строку, передбаченого частиною другою статті 46 ЦК України може бути здійснений у цій справі з 13 грудня 2023 року.

Надані заявником, а також витребувані судом докази у їх сукупності є достатніми для обґрунтованого припущення про те, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Бахмут Донецької області.

З огляду на викладене, суд визнає заяву обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 258, 259, 263 265, 268, 273, 308 ЦПК України, суд

вирішив:

1. Заяву ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Оголосити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Токмак Запорізької області, громадянина України померлим від ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті місто Бахмут Донецької області, Україна.

3. Реквізити учасників справи:

- заявник ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ;

- заінтересована особа Міністерство оборони України, просп. Повітряних Сил, 6, м. Київ, 03168, ідентифікаційний код: 00034022;

- заінтересована особа Військова частина НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код: НОМЕР_4 ;

- заінтересована особа Олександрівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, просп. Соборний, 111, м. Запоріжжя, 69095, ідентифікаційний код: 42987331;

- заінтересована особа ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Запорізького апеляційного суду.

Повне судове рішення складено 04 вересня 2026 року.

Головуючий суддя С.С. Гасанбеков

Присяжні Т.А. Кікош

С.С. Стрельник