Рішення № 140158973, 16.09.2026, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/9269/26

Провадження № 2/727/3075/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року м. Чернівці

Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді Терещенко О.Є.

при секретарі Довженко А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі позивач, ТОВ «Споживчий центр») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач), в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 07.12.2025-100000630 від 07.12.2025 у розмірі 26 280,00 грн., а також судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2 662,40 грн. та витрат, пов`язаних із надсиланням відповідачу копії позовної заяви, у розмірі 123,78 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 07.12.2025 між позивачем та відповідачем в електронній формі укладено кредитний договір № 07.12.2025-100000630, за яким відповідачу надано кредит у сумі 13 000,00 грн. строком на 70 днів, до 14.02.2026. Позивач свої зобов`язання виконав, перерахувавши кошти на платіжну картку відповідача, однак відповідач кредит у встановлений строк не повернула та проценти в повному обсязі не сплатила. Станом на 22.06.2026 заборгованість становить 26 280,00 грн., з яких: 13 000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 6 780,00 грн. заборгованість за процентами за користування кредитом, 6 500,00 грн. проценти річних, нараховані відповідно до статті 625 ЦК України та пункту 17 оферти.

Позивач також повідомив, що докази понесених витрат на професійну правничу допомогу будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення.

Відповідач через свого представника, адвоката Тальчук П.І., подала відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Відзив мотивовано тим, що паспорт споживчого кредиту не є складовою кредитного договору; позивачем не доведено проведення верифікації відповідача, підписання нею договору одноразовим ідентифікатором, а також цілісність і незмінність електронного тексту договору; довідка ТОВ «Універсальні платіжні рішення» не є первинним бухгалтерським документом і не підтверджує належність платіжної картки відповідачу; розрахунок заборгованості є одностороннім документом позивача. Крім того, вимога про стягнення 6 500,00 грн. за статтею 625 ЦК України є вимогою про застосування відповідальності за прострочення, від якої позичальник звільнений у період воєнного стану відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України. Вказала, що за розрахунком позивача відповідачем сплачено 518,20 грн., а тому заборгованість не може перевищувати 12 481,80 грн. за умови доведення видачі кредиту. Просила стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу, докази яких будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення.

Позивач подав відповідь на відзив, в якій заперечував проти доводів відповідача та зазначив, що договір укладено у спосіб, визначений Законом України «Про електронну комерцію», та підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, надісланим на її фінансовий номер телефону; ідентифікацію відповідача проведено з використанням Системи BankID Національного банку України; кошти перераховано на картку відповідача через надавача платіжних послуг за договором еквайрингу; позивач як небанківська фінансова установа не має можливості надати банківські виписки; власного розрахунку заборгованості відповідач не надала.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівців від 10 липня 2026 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. У позовній заяві та у відповіді на відзив позивач просив розглядати справу без участі його представника, позовні вимоги підтримав.

Відповідач та її представник у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не подавали. Свою позицію щодо позову відповідач виклала у відзиві.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 223 ЦПК України суд розглядає справу за відсутності учасника справи в разі його неявки в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки, якщо його належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання. Враховуючи, що сторони належним чином повідомлені, позивач просив розглядати справу без його участі, а відповідач скористалася правом подати відзив, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи на підставі наявних у ній доказів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (частина друга статті 247 ЦПК України).

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

07.12.2025 між ТОВ «Споживчий центр» (кредитодавцем) та ОСОБА_1 (позичальником) укладено кредитний договір № 07.12.2025-100000630 (кредитної лінії) в електронній формі, який складається з пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), підписаної кваліфікованим електронним підписом уповноваженої особи кредитодавця, заявки та відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепту). Дата та час укладення договору 07.12.2025 о 14:05. Заявка та акцепт містять персональні дані відповідача: прізвище, ім`я, по батькові, РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 03.02.2004, адресу реєстрації: АДРЕСА_1 , а також фінансовий номер телефону НОМЕР_3 та реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу 4441-11ХХ-ХХХХ-9359. Кожна сторінка оферти, заявки та акцепту підписана позичальником одноразовим ідентифікатором E841, надісланим у смс-повідомленні на вказаний фінансовий номер телефону.

Згідно з умовами договору, викладеними в заявці та акцепті, відповідачу надано кредит у сумі 13 000,00 грн. на строк 70 днів з дати надання, з датою повернення 14.02.2026; процентна ставка «Стандарт» становить 0,01 % за один день користування кредитом і застосовується протягом першого чергового періоду, процентна ставка «Економ» 1 % за один день користування кредитом і застосовується в наступних чергових періодах; комісії договором не встановлені (0,00 грн.). Денна процентна ставка визначена в розмірі 0,8 %, загальні витрати за кредитом 7 298,20 грн. Графіком платежів передбачено, зокрема, перший платіж у розмірі 18,20 грн. до 20.12.2025 та другий платіж у розмірі 1 820,00 грн. до 03.01.2026. Пунктом 17 оферти передбачено, що у разі прострочення виконання грошового зобов`язання позичальник на вимогу кредитодавця зобов`язаний сплатити 170 000 % річних від суми заборгованості відповідно до статті 625 ЦК України, але не більше 260,00 грн. за один день прострочення.

До укладення договору відповідачу надано паспорт споживчого кредиту від 07.12.2025, підписаний кваліфікованим електронним підписом кредитодавця та одноразовим ідентифікатором відповідача.

Відповідно до інформації, отриманої з центрального вузла Системи BankID Національного банку України від абонента-ідентифікатора АТ «Універсал Банк», особу позичальника ідентифіковано як ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з тими самими паспортними даними та адресою реєстрації, що зазначені в заявці та акцепті.

Згідно з листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 22.06.2026 № 1262-2206, яке надає позивачу послуги з переказу коштів на підставі договору № ФК-П-2024/01-2, 07.12.2025 о 14:07:11 на платіжну картку № НОМЕР_4 успішно перераховано 13 000,00 грн. з призначенням платежу «Видача за договором кредиту №07.12.2025-100000630», номер транзакції в системі iPay.ua 941988592. Номер картки збігається з реквізитами електронного платіжного засобу, які відповідач зазначила як належні їй в акцепті.

Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 22.06.2026 відповідач 20.12.2025 сплатила 18,20 грн., що відповідає розміру першого платежу за графіком, та 09.01.2026 500,00 грн., які зараховано в погашення процентів. Проценти нараховано за період з 07.12.2025 по 14.02.2026 включно: за перші 14 днів за ставкою 0,01 % на день (1,30 грн. на день, всього 18,20 грн.), з 21.12.2025 по 14.02.2026 (56 днів) за ставкою 1 % на день (130,00 грн. на день, всього 7 280,00 грн.). Після спливу строку кредитування проценти не нараховувалися. Залишок заборгованості за процентами становить 6 780,00 грн. (7 298,20 грн. 518,20 грн.), за тілом кредиту 13 000,00 грн. Крім того, за період з 04.01.2026 по 28.01.2026 нараховано 6 500,00 грн. процентів річних за статтею 625 ЦК України (25 днів по 260,00 грн.).

Відповідно до статей 509, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України). Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором (частина перша статті 1049 ЦК України). Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (стаття 610 ЦК України).

Щодо укладення кредитного договору.

Згідно зі статтями 205, 207, 639 ЦК України та статтями 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною; відповідь про прийняття пропозиції може бути підписана електронним підписом одноразовим ідентифікатором, і такий договір за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Без отримання смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором, без здійснення входу до особистого кабінету на сайті кредитодавця кредитний договір не міг бути укладений (постанови Верховного Суду від 16.12.2020 у справі № 561/77/19, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19).

Суд встановив, що договір укладено саме в такий спосіб: оферту підписано кваліфікованим електронним підписом кредитодавця, а заявку та акцепт одноразовим ідентифікатором, надісланим на фінансовий номер телефону відповідача. Особу позичальника ідентифіковано через Систему BankID Національного банку України, і персональні дані, отримані від банку-ідентифікатора, повністю збігаються з даними, зазначеними в договорі. Відповідач не стверджує, що вказаний номер телефону або платіжна картка їй не належать, що її персональні дані використані іншою особою, та не надала жодних доказів на підтвердження таких обставин.

Доводи відзиву щодо паспорта споживчого кредиту суд відхиляє, оскільки позивач обґрунтовує свої вимоги не паспортом споживчого кредиту, а офертою, заявкою та акцептом, в яких і викладено умови кредитування. Висновок Верховного Суду у постанові від 23.05.2022 у справі № 393/126/20 про те, що паспорт споживчого кредиту не є складовою договору, на ці обставини не впливає.

Не спростовують факту укладення договору на викладених у ньому умовах і доводи про неможливість перевірити цілісність та незмінність електронного документа. Відповідач не зазначила, яка саме умова договору, на її думку, відрізняється від погодженої, і не надала альтернативної редакції договору. Натомість 20.12.2025 відповідач сплатила рівно 18,20 грн., тобто суму першого платежу за графіком, розраховану за ставкою 0,01 % на день, і в подальшому здійснила ще один платіж 500,00 грн. Сама відповідач у відзиві визнає факт сплати 518,20 грн. Така поведінка свідчить про те, що відповідач була обізнана з умовами договору саме в тій редакції, яку надав суду позивач, і виконувала їх.

Щодо надання кредитних коштів.

Позивач не є банком і не веде рахунків клієнтів, а кредитні кошти перераховуються на картку позичальника через надавача платіжних послуг. Лист ТОВ «Універсальні платіжні рішення» містить номер картки, дату, час, суму, номер транзакції та призначення платежу з посиланням на спірний договір. Номер картки відповідає реквізитам, які відповідач у акцепті зазначила як належні їй. Відповідач, яка має безперешкодний доступ до інформації за власним картковим рахунком, не надала виписки, яка б спростовувала зарахування коштів, і не стверджувала, що картка їй не належить. Здійснення відповідачем часткових платежів за договором також підтверджує отримання нею кредиту. Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях; сама лише вказівка на відсутність первинних документів, без наведення обставин, які б ставили під сумнів достовірність поданих доказів, не спростовує їх. Оцінюючи докази за стандартом вірогідності доказів (стаття 89 ЦПК України), суд вважає доведеним, що 07.12.2025 відповідач отримала кредит у сумі 13 000,00 грн.

Щодо заборгованості за тілом кредиту та процентами.

Строк кредитування сплив 14.02.2026, однак кредит у сумі 13 000,00 грн. відповідач не повернула. Проценти за користування кредитом нараховані за погодженими ставками та виключно в межах строку кредитування, що узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12. Встановлена договором денна процентна ставка в розмірі 1 % не перевищує граничного розміру, встановленого частиною п`ятою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування». Розрахунок процентів є арифметично правильним: 13 000,00 грн. ? 0,01 % ? 14 днів = 18,20 грн.; 13 000,00 грн. ? 1 % ? 56 днів = 7 280,00 грн.; разом 7 298,20 грн., що відповідає загальним витратам за кредитом, визначеним договором. Сплачені відповідачем 518,20 грн. враховано позивачем у погашення процентів, а отже доводи відзиву про необхідність їх вирахування із заборгованості вже враховані в розрахунку. Власного розрахунку заборгованості відповідач не надала. Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 13 000,00 грн. заборгованості за тілом кредиту та 6 780,00 грн. заборгованості за процентами.

Щодо процентів річних за статтею 625 ЦК України.

Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Проценти річних за статтею 625 ЦК України є мірою відповідальності за порушення грошового зобов`язання, а не платою за користування кредитом.

Відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Воєнний стан, введений в Україні Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, триває. Прострочення, за яке нараховано 6 500,00 грн. процентів річних, допущене відповідачем у січні 2026 року, тобто в період дії воєнного стану. Зазначена норма ЦК України не пов`язує звільнення позичальника від відповідальності з датою укладення кредитного договору, а зміни, внесені Законом України від 22.11.2023 № 3498-IX до Закону України «Про споживче кредитування», її дії не скасували. Посилання позивача на пріоритет спеціального закону є безпідставним, оскільки Закон України «Про споживче кредитування» не містить норм, які б надавали кредитодавцю право застосовувати відповідальність за статтею 625 ЦК України в період воєнного стану всупереч пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України. Суд також звертає увагу, що у відповіді на відзив позивач сам стверджує, що нарахувань у порядку статті 625 ЦК України не здійснював, що суперечить змісту позовної заяви та розрахунку заборгованості.

Отже, у стягненні 6 500,00 грн. процентів річних за статтею 625 ЦК України слід відмовити.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором у розмірі 19 780,00 грн.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позовні вимоги задоволено на 19 780,00 грн. із заявлених 26 280,00 грн., тобто на 75,27 %.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн., тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 2 003,89 грн. (2 662,40 грн. ? 75,27 %).

Витрати позивача на надсилання відповідачу копії позовної заяви з додатками в розмірі 123,78 грн. пов`язані з виконанням обов`язку, встановленого частиною першою статті 177 ЦПК України, тобто є витратами, пов`язаними з вчиненням процесуальних дій, необхідних для розгляду справи (пункт 4 частини третьої статті 133 ЦПК України), і підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 93,16 грн. (123,78 грн. ? 75,27 %).

Керуючись статтями 12, 13, 7681, 89, 133, 141, 223, 247, 258, 259, 263265, 268, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 07.12.2025-100000630 від 07.12.2025 у розмірі 19 780,00 грн. (дев`ятнадцять тисяч сімсот вісімдесят грн. 00 коп.), яка складається з 13 000,00 грн. заборгованості за тілом кредиту та 6 780,00 грн. заборгованості за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір у розмірі 2 003,89 грн. (дві тисячі три грн. 89 коп.) та витрати, пов`язані з надсиланням копії позовної заяви, у розмірі 93,16 грн. (дев`яносто три грн. 16 коп.).

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О.Є.Терещенко