Єдиний державний реєстр судових рішень
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2026 року справа № 580/8910/26 м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Каліновської А.В., розглядаючи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі відповідач), в якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, місцезнаходження: 61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 поверх) № 232450002427 від 09.07:2026 про відмову у призначенні позивачу пенсії;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344; 61022 м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 поверх) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) періоди його роботи згідно із трудовою книжкою колгоспника НОМЕР_2 від 11.02.1979 року;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, місцезнаходження: 61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 поверх) - повторно розглянути заяву ОСОБА_1 . ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) від 02.07.2026 року про призначення пенсії за віком та прийняти рішення щодо призначення йому пенсії за віком з урахуванням зобов`язальних вимог суду та правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що трудова книжка колгоспника в частині вказаних періодів оформлена відповідно до вимог законодавства, записи містять дати та номери наказів про прийом на роботу, переведення та звільнення, підписи уповноважених працівників та печатки підприємств. В якості підстави для відмови у зарахуванні вказаних спірних періодів до страхового стажу відповідачем в оскаржуваному рішенні зазначено, що оскільки дата народження позивача на титульній сторінці трудової книжки не відповідає його паспортним даним. Обов`язок щодо заповнення трудових книжок покладено саме на роботодавця.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 21.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому проваджені).
Відповідач у встановлений судом строк подав відзив проти позову, просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Зазначає, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року не менше 30 років. у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою статті 26 Закону №1058, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року від 23 до 33 років. У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2019 року, страхового стажу, передбаченого частинами першою і другою статті 26 Закону №1058, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 65 років мають особи за наявності страхового стажу починаючи з 1 січня 2028 року від 15 до 25 років. До страхового стажу ОСОБА_1 не враховано періоди роботи згідно з трудовою книжкою колгоспника НОМЕР_2 , оскільки дата народження на титульній сторінці не відповідає паспортним даним.
Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розпочато через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.
02.07.2026 ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.
Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області прийняло рішення № 232450002427 від 09.07.2026 про відмову у призначенні пенсії за віком у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу. Страховий стаж позивача склав 20 років 09 місяців 09 днів. За результатами розгляду доданих до заяви документів до страхового стажу не зараховані періоди роботи згідно з трудовою книжкою колгоспника НОМЕР_2 , оскільки дата народження на титульній сторінці не відповідає паспортним даним.
Рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії за віком позивач вважає протиправним, а тому звернувся в суд з цим позовом.
Під час вирішення спору по суті суд зазначає, що відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV), починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.
У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2019 року, страхового стажу, передбаченого частинами першою і другою цієї статті, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу: з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 15 до 22 років (ч. 3 ст. 26 Закону № 1058-IV).
Згідно ч. ч. 2, 4 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до ст. 56 Закону України Про пенсійне забезпечення до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях, кооперативах незалежно від використання форм власності та господарювання, незалежно від характеру й тривалості роботи і перерв.
Згідно статті 62 Закону України Про пенсійне забезпечення основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктами 1, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі Порядок № 637) передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
За даними трудової книжки позивачки серії НОМЕР_2 суд встановив, що позивач працював у період з 11.02.1979 - 15.10.1981 - Колгосп «Зоря Комунізму Руська "Поляна Черкаського району трактористом, документи, які містять відомо 19.10.1981-01.11.1983 - служба в радянській армії; 31.01.1984-13.04.1987 - Виробниче автотранспортне об`єднання Черкаського облпотребсоюзу.
Суд встановив, що відповідач не врахував до страхового стажу позивача період роботи з 11.02.1979 - 13.04.1987 згідно із трудовою книжкою колгоспника НОМЕР_2 в зв`язку з невідповідністю дати народження на титульній сторінці з паспортними даними.
Трудова книжка колгоспника НОМЕР_2 від 11.02.1979 року в частині вказаних періодів оформлена відповідно до вимог законодавства, записи містять дати та номери наказів про прийом на роботу, переведення та звільнення, підписи уповноважених працівників та печатки підприємств.
З титульної сторінки трудової книжки позивача вбачається, що вона заповнена у 1979 році на ім`я « ОСОБА_1 », міститься дата народження « ІНФОРМАЦІЯ_2 », яка дійсно не відповідає в повній мірі паспортним даним позивача ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), але при цьому місяць і рік народження у трудовій книжці зазначено вірно, тобто описка виникла тільки у самому дні народження. Належність трудової книжки позивачу не викликає сумнівів з урахуванням відповідних відомостей у паспорті громадянина України, а також відомостей, у їх сукупності, з архівними довідками щодо дати народження, трудового стажу, нарахованої та фактично виплаченої заробітної плати позивачу, військового квитка, обліково-послужної картки до військового квитка за періоди, які цілком узгоджуються із записами у трудовій книжці колгоспника НОМЕР_2 від 11.02.1979 року. Крім того, у вказаних архівних довідках, які додані до позовної заяви, військовому квитку, військово-послужній картці до військового квитка, дата народження позивача записана правильно як і в його паспорті ІНФОРМАЦІЯ_3 . Крім того, із записів обліково-послужної картки до, військового квитка НОМЕР_3 слідує, що позивач до проходження військової служби в Радянській армії мав цивільну спеціальність тракторист, місце роботи - «колгосп «Зоря комунізму», с. Руська Поляна, Черкаського району, Черкаської області, що повністю узгоджується із записами його трудової книжки колгоспника НОМЕР_2 від 11.02.1979 року.
Під час надання оцінки вказаній підставі, суд врахував, що Верховний Суд у постанові від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Крім того, згідно п. п. 2.3, 2.5 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20 липня 1974 року № 162, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
У випадку виявлення неправильних чи неточних записів відомостей про роботу виправлення здійснюються адміністрацією підприємства, де був внесений відповідний запис.
Також, відповідно до п. п. 2.4, 2.6 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.93 № 58, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. за № 110, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
У разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.
Крім того, відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 р. № 301 Про трудові книжки працівників відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Відповідно до п. 2.4, 2.6 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 (у редакції чинній станом на час внесення запису про звільнення), усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
У разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.
Аналіз вказаних положень вказує на те, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на відповідальну особу підприємства, установи, організації.
Таким чином, певні недоліки/неточності допущені роботодавцем під час заповнення трудової книжки працівника не можуть позбавляти його права на пенсійне забезпечення.
З огляду на зазначене, суд доходить висновку, що позивач не може бути позбавлений права на пенсійне забезпечення через неналежну організацію ведення обліку трудової книжки роботодавцем, у зв`язку із чим період роботи з 11.02.1979 по 15.10.1981; з 19.10.1981 по 01.11.1983; з 31.01.1984 по 13.04.1987 має бути зарахований до страхового стажу позивачки згідно записів трудової книжки позивача НОМЕР_2 від 11.02.1979 у повному обсязі.
Суд врахував, що обсяг страхового стажу позивача, що підтверджується відповідачем, складає 20 років 09 місяць 09 днів.
Разом з тим, з урахуванням наявних у матеріалах справи доказів та висновків суду у цьому рішенні підтверджується наявність у позивача страхового стажу у обсязі більш як 27 років, тобто у обсязі більшому за необхідний (23 роки особам після досягнення 63 років відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону № 1058-IV).
При цьому достатнім є і вік позивача, встановлений ст. 26 Закону № 1058-IV (65 років) станом на дату звернення із заявою про призначення пенсії, що також підтверджується органом Пенсійного фонду України.
За вказаних обставин, суд доходить висновку про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 232450002427 від 09.07.2026 та як наслідок про необхідність його скасування.
Враховуючі визначені ст. 26 Закону № 1058-IV підстави та умови призначення пенсії за віком, а також наявність у позивачки усіх необхідних умов для призначення пенсії за віком вік та стаж, суд дійшов висновку, що вирішення питання призначення пенсії у цьому випадку не є дискреційним повноваженням органу Пенсійного фонду України.
Під час обрання способу відновлення порушеного права позивачки суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Враховуючи викладене, суд вважає, що у цьому випадку належить зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області прийняти рішення про призначення позивачу пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV, зарахувавши до її страхового стажу періоди роботи з 11.02.1979 по 15.10.1981; з 19.10.1981 по 01.11.1983; з 31.01.1984 по 13.04.1987.
Щодо дати з якої позивач набув право на призначення пенсії, суд врахував наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, зокрема: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Суд встановив, що 63 роки позивач досяг 21.07.2026, із заявою про призначення пенсії за віком позивач звернувся до пенсійного органу 02.07.2026, у зв`язку із чим, відповідно до вказаних вище приписів ч. 1 ст. 45 Закону № 1058-IV, суд доходить висновку, що позивач має право на призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону № 1058-IV з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити повністю.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує наступне.
Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Згідно частин 1, 3 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на те, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, то судові витрати, які підлягають відшкодуванню, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 232450002427 від 09.07.2026 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 поверх; код ЄДРПОУ 14099344) прийняти рішення про призначення з 22.07.2026 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, зарахувавши до його страхового стажу періоди роботи:
з 11.02.1979 по 15.10.1981;
з 19.10.1981 по 01.11.1983;
з 31.01.1984 по 13.04.1987.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 поверх; код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Альона КАЛІНОВСЬКА
Судове рішення № 140158674, Черкаський окружний адміністративний суд було прийнято 29.09.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 580/8910/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: