Рішення № 140158500, 29.09.2026, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року справа № 580/8045/26 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області(далі - відповідач-2), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 18.03.2026 № 232730030476 про відмову у проведенні перерахунку пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у календарному обчисленні період роботи позивачки до 02.03.2015 на медичних посадах у закладах охорони здоров`я державної/комунальної форми власності, зокрема періоди з 15.10.1990 по 29.11.1990, з 30.11.1990 по 28.07.1991, з 29.07.1991 по 26.07.1993 та з 02.08.1993 по 06.02.2015, з виключенням періоду перебування позивачки у відпустці для догляду за дитиною з 04.07.1991 по 25.07.1993 та інших документально підтверджених періодів, які відповідно до закону не підлягають зарахуванню до такого стажу;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» період роботи з 15.10.1990 по 31.12.2003 у частині фактичного виконання роботи за інфекційним профілем, за виключенням періоду перебування позивачки у відпустці для догляду за дитиною з 04.07.1991 по 25.07.1993 та інших документально підтверджених періодів, які відповідно до закону не підлягають такому зарахуванню;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області провести перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 з 07.01.2026 з урахуванням стажу, зарахованого у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», та виплатити недоотримані суми пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, з урахуванням зарахованого спеціального стажу та перерахованого розміру пенсії, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком відповідно до пункту 7-1 розділу XV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач-1 протиправно не здійснив зарахування до страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у календарному обчисленні період роботи позивачки до 02.03.2015 на медичних посадах у закладах охорони здоров`я державної/комунальної форми власності, зокрема періоди з 15.10.1990 по 29.11.1990, з 30.11.1990 по 28.07.1991, з 29.07.1991 по 26.07.1993 та з 02.08.1993 по 06.02.2015, з виключенням періоду перебування позивачки у відпустці для догляду за дитиною з 04.07.1991 по 25.07.1993 та інших документально підтверджених періодів, які відповідно до закону не підлягають зарахуванню до такого стажу.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 29.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач-1 у визначений судом строк відзив на позов не подав.

Відповідач-2 позов не визнав, надав до суду відзив, в якому вказав, що оскільки, у заявлених правовідносинах позивач звернувся в Головне управління із заявою про призначення допомоги та відповідальним структурним підрозділом за розгляд заяви позивача та прийняття рішення було визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, а тому, Головне управління виконало виключно 2 функції: прийняло заяву позивача та направило відповідь за результатами розгляду такої заяви. Отже, Головне управління ПФУ в Черкаській області не приймало жодного розпорядчого акта за результатами розгляду заяви позивача про призначення допомоги, отже позовні вимоги до відповідача-2 не підлягають до задоволення.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що 24.02.2026 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою про перерахунок пенсії та призначення одноразової грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». У заяві позивачка зазначила, що не отримує пенсію іншого виду.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 09.03.2026 № 2300-0205-8/17679 позивачці повідомлено про розгляд заяви від 24.02.2026. У цьому листі відповідач-2 зазначив, що до стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, не підлягають врахуванню періоди роботи з 15.10.1990 по 29.11.1990, з 30.11.1990 по 28.07.1991, з 29.07.1991 по 26.07.1993 та з 02.08.1993 по 31.10.2014. Підставою зазначено відсутність довідок про періоди перебування/неперебування у відпустках без збереження заробітної плати з посиланням на первинні документи. Також у листі зазначено, що період роботи з 15.10.1990 по 31.12.2003 не підлягає зарахуванню до стажу у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки відсутня довідка про періоди перебування/неперебування у відпустках без збереження заробітної плати та по догляду за дитиною до трирічного віку з посиланням на первинні документи.

10.03.2026 позивач повторно звернулася із заявою про призначення/перерахунок пенсії до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якій просила призначити одноразову грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій та зарахувати період роботи з 15.10.1990 по 31.12.2003 як роботу зі стажем у подвійному розмірі. Також у заяві позивач повідомила, що у період з 04.07.1991 по 25.07.1993 перебувала у відпустці для догляду за дитиною.

За результатами розгляду заяви від 10.03.2026 за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області прийнято рішення від 18.03.2026 № 232730030476 про відмову у проведенні перерахунку пенсії. У рішенні зазначено, що стаж, який враховується при визначенні права на призначення грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, становить 10 років 9 місяців 2 дні.

Не погоджуючись із вказаною відмовою, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) передбачено, що право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-XII (далі - Закон №1788-XII), право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за Переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Згідно пункту 7-1 частини 1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV встановлено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Як встановлено судом, трудова книжка НОМЕР_1 підтверджує трудову діяльність позивачки з 1989 року, у тому числі роботу на медичних посадах у закладах охорони здоров`я. Записи у трудовій книжці містять дати прийняття, переведення та звільнення, засвідчені печатками та підписами уповноважених осіб. Зокрема, записи трудової книжки за період з 15.10.1990 по 31.12.2003 підтверджують послідовний інфекційний профіль роботи позивачки: 15.10.1990 її зараховано на посаду лікаря-інтерна інфекціоніста; 30.11.1990 прийнято на посаду лікаря-інтерна за спеціальністю «інфекційні хвороби»; 28.07.1991 після закінчення інтернатури прийнято на посаду лікаря-інфекціоніста до Червоноармійської райлікарні Житомирської області; 02.08.1993 прийнято на посаду лікаряінфекціоніста до міської лікарні № 27 м. Донецька. Наведені записи підтверджують, що спірний період пов`язаний із виконанням роботи за інфекційним профілем у закладах охорони здоров`я.

За розрахунком Пенсійного фонду України повний страховий стаж позивачки становить 40 років 8 місяців 14 днів, з них до 01.01.2004 - 19 років 0 місяців 14 днів, після 01.01.2004 - 21 рік 8 місяців 0 днів.

Тобто Пенсійний фонд України для цілей призначення пенсії за віком фактично врахував значний період трудової діяльності позивачки до 2015 року, але без належної правової оцінки відмовився врахувати ці ж періоди як спеціальний стаж для грошової допомоги за пунктом 7-1 розділу XV Закону № 1058-IV. У розрахунку пенсії коефіцієнт стажу без урахування кратності та коефіцієнт стажу з урахуванням кратності є однаковими - 0,40667. Як наслідок, вищезазначене свідчить, що подвійне зарахування стажу за статтею 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» фактично не застосовано при обчисленні пенсії.

Крім того, позивачем до територіального органу подавались:

- довідка КНП «Третій Черкаський міський центр первинної медикосанітарної допомоги» від 25.02.2026 № 109/01-14 підтверджує роботу позивачки з 02.03.2015 по 02.04.2018 лікарем-інфекціоністом та містить відомості про відпустку без збереження заробітної плати з 13.03.2017 по 17.03.2017 і відсутність відпусток для догляду за дитиною;

- довідка КНП «П`ятий Черкаський міський центр первинної медикосанітарної допомоги» від 03.03.2026 № 18 підтверджує роботу позивачки з 03.04.2018 по 01.08.2024, зокрема з 03.04.2018 лікарем-інфекціоністом терапевтичного відділення філії № 1, а з 01.06.2018 - завідувачем відділення профілактики та боротьби зі СНІДом філії № 1, лікарем-інфекціоністом, а також містить дані про один день відпустки без збереження заробітної плати 03.08.2018;

- довідка КНП «Черкаська міська інфекційна лікарня» від 20.01.2026 № 59/03.01-25 підтверджує роботу позивачки з 31.08.2024 лікарем-інфекціоністом, завідувачем кабінету «Довіра» консультативно-діагностичного відділення, і прямо зазначає, що цей період зараховується у подвійному розмірі за статтею 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV та механізм її виплати визначається Порядком обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 111 (далі - Порядок).

Вимоги п. 5, п. 6 та п. 7 Порядку передбачають, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію. Для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно із статтями 27 і 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», станом на день її призначення. Виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.

Відповідно до п. 2 Порядку вбачається, що до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року №909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років».

Страховий стаж, передбачений пунктами 2 і 3 цього Порядку, враховується в календарному обчисленні. При цьому допускається підсумовування страхового стажу за періоди роботи, які дають право на призначення пенсії відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 року, призначається пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

Для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно із статтями 27 і 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», станом на день її призначення.

Необхідно зазначити, що стаття 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачає, що робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патологоанатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у психіатричних закладах охорони здоров`я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Матеріалами справи підтверджено, що періоду з 15.10.1990 по 31.12.2003 записи трудової книжки підтверджують, що позивачка проходила інтернатуру за спеціальністю «інфекційні хвороби» та надалі працювала лікарем-інфекціоністом у закладах охорони здоров`я. Ці записи у сукупності підтверджують інфекційний профіль трудової діяльності позивачки у спірний період, за винятком періоду з 04.07.1991 по 25.07.1993, який позивачка власноруч зазначила як відпустку для догляду за дитиною.

Натомість, відповідач-1 у рішенні не спростував належність іншої частини цієї роботи до роботи, що може обчислюватися за статтею 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і не зазначив, що відповідні заклади або структурні підрозділи не підпадають під дію цієї норми. Відмова у подвійному зарахуванні зазначеного періоду обґрунтована лише відсутністю довідок про перебування/неперебування у відпустках, що не є достатньою підставою для повного неврахування стажу, підтвердженого трудовою книжкою

Документи щодо періодів роботи з 01.06.2018 по 01.08.2024 у КНП «П`ятий Черкаський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» на посаді завідувача відділення профілактики та боротьби зі СНІДом філії № 1, лікаряінфекціоніста, а також з 31.08.2024 у КНП «Черкаська міська інфекційна лікарня» підтверджують подальший медичний та інфекційний профіль трудової діяльності позивачки і мають значення для підтвердження спеціального медичного стажу у календарному обчисленні для права на грошову допомогу.

На підставі вищевикладених обставин, суд дійшов висновку зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати позивачу до страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у календарному обчисленні період її роботи до 02.03.2015 на медичних посадах у закладах охорони здоров`я державної/комунальної форми власності, зокрема періоди з 15.10.1990 по 29.11.1990, з 30.11.1990 по 28.07.1991, з 29.07.1991 по 26.07.1993 та з 02.08.1993 по 06.02.2015, з виключенням періоду перебування у відпустці для догляду за дитиною з 04.07.1991 по 25.07.1993, а також зарахувати позивачу до страхового стажу у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» період роботи з 15.10.1990 по 31.12.2003 у частині фактичного виконання роботи за інфекційним профілем, за виключенням періоду перебування позивачки у відпустці для догляду за дитиною з 04.07.1991 по 25.07.1993, тому позов у цій частині позовних вимог підлягає до задоволення, однак вимога позивача про зарахування до її страхового стажу інших документально підтверджених періодів, які відповідно до закону не підлягають зарахуванню до такого стажу не підлягає до задоволення, оскільки судовому захисту підлягають лише порушені права позивача щодо не зарахування конкретного періоду до страхового стажу, а не можливі інші невизначені періоди.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що у позивача наявний необхідний спеціальний стаж роботи, її посади відносяться до посад працівників закладів охорони здоров`я, робота на яких дає право на призначення пенсії, а тому позивач має право на нарахування та виплату грошової допомоги, яка передбачена пунктом 7-1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV, отже з метою належного захисту порушених прав позивача суд дійшов висновку зобов`язати саме відповідача-1, який у порядку екстериторіальності розглядав заяву позивача, здійснити нарахування та виплату грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком відповідно до пункту 7-1 розділу XV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити частково.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, то судові витрати зі сплати судового збору, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Інших доказів понесених судових витрат, станом на час прийняття рішення, матеріали справи не містять.

Керуючись ст.ст. 2, 72-78, 132-139, 242-245, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 18.03.2026 № 232730030476 про відмову ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (29000, м. Хмельницький, вул. Чекірди Гната, 10; код ЄДРПОУ 21318350) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у календарному обчисленні період роботи позивачки до 02.03.2015 на медичних посадах у закладах охорони здоров`я державної/комунальної форми власності, зокрема періоди з 15.10.1990 по 29.11.1990, з 30.11.1990 по 28.07.1991, з 29.07.1991 по 26.07.1993 та з 02.08.1993 по 06.02.2015, з виключенням періоду перебування позивачки у відпустці для догляду за дитиною з 04.07.1991 по 25.07.1993.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (29000, м. Хмельницький, вул. Чекірди Гната, 10; код ЄДРПОУ 21318350) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до страхового стажу у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» період роботи з 15.10.1990 по 31.12.2003 у частині фактичного виконання роботи за інфекційним профілем, за виключенням періоду перебування позивачки у відпустці для догляду за дитиною з 04.07.1991 по 25.07.1993.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (29000, м. Хмельницький, вул. Чекірди Гната, 10; код ЄДРПОУ 21318350) провести перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) з 07.01.2026 з урахуванням стажу, зарахованого у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», та виплатити недоотримані суми пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (29000, м. Хмельницький, вул. Чекірди Гната, 10; код ЄДРПОУ 21318350), з урахуванням зарахованого спеціального стажу та перерахованого розміру пенсії, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком відповідно до пункту 7-1 розділу XV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (29000, м. Хмельницький, вул. Чекірди Гната, 10; код ЄДРПОУ 21318350)на користь ОСОБА_1 (( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати зі сплати судового збору в сумі 2129 (дві тисячі сто двадцять дев`ять) грн 92 коп.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Справу розглянуто з урахуванням перебування головуючого судді у відпустці з 14.09.2026 по 28.09.2026 включно, у перший робочий день - 29.09.2026.

Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ