Рішення № 140158191, 29.09.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

29 вересня 2026 р. справа № 520/21732/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олексія Котеньова, розглянувши за правилами спрощеного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес-Мета" (вул. Сумська, буд. 116, оф. 25, м. Харків, 61023, код ЄДРПОУ 35474335) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495), Державної податкової служби України (пл. Львівська, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Експрес-Мета" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії головного управління Державної податкової служби у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Рішення №13583635/35474335 від 23.01.2026 про відмову у реєстрації податкової накладної №691 від 22.09.2025;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 691 від 22.09.2025 ТОВ "Експрес-мета" за датою фактичного подання на реєстрацію 10.10.2025 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунки коригування: №338 від 02.05.2026 датою фактичного подання на реєстрацію - 02.05.2026; №387 від 01.06.2026 датою фактичного подання на реєстрацію - 01.06.2026.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що контролюючим органом безпідставно зупинено реєстрацію податкової накладної № 691 від 22.09.2025, складеної в межах договору комісії №10 від 01.06.2017. На виконання вимог контролюючого органу позивачем подано пояснення та копії документів, що підтверджують реальність господарської операції, передачу та рух товару. Незважаючи на це, рішенням №13583635/35474335 від 23.01.2026 у реєстрації податкової накладної відмовлено. У подальшому товар, переданий комісіонеру, не був реалізований у повному обсязі та був повернутий позивачу. У зв`язку з поверненням товару позивачем складено розрахунки коригування №338 від 02.05.2026 року та №387 від 01.06.2026 року, якими відповідно зменшено суму податкових зобов`язань та податкового кредиту на 229 933,35 грн та 111 841,74 грн. Зазначені розрахунки коригування також не були зареєстровані в ЄРПН, у зв`язку з чим позивач просить суд зобов`язати контролюючий орган здійснити їх реєстрацію.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі без виклику сторін.

Відповідач, Головне управління ДПС у Харківській області, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому виклав свої заперечення проти позовних вимог та зазначив, що реєстрацію податкової накладної № 691 від 22.09.2025 було правомірно зупинено у зв`язку з відповідністю позивача критеріям ризиковості платника податків. Відповідач вказує, що надані позивачем документи не підтвердили в повному обсязі реальність господарської операції. Крім того, після первинного розгляду документів контролюючий орган направив позивачу повідомлення про необхідність подання додаткових пояснень та документів, зокрема, первинних, складських і розрахункових документів, однак позивач їх не подав. У зв`язку з цим комісія ГУ ДПС прийняла рішення №13583635/35474335 від 23.01.2026 про відмову в реєстрації податкової накладної. Просить відмовити в задоволенні позову.

Також, відповідач просив вважати даний відзив загальною думкою Головного управління ДПС у Харківській області та Державної податкової служби України.

Позивач подав до суду відповідь на відзив, у якій не погодився з доводами відповідача, викладеними у відзиві, підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Інші заяви по суті справи сторони до суду не подавали.

Відповідно до ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Суд розглядає справу у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

Судом установлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Експрес-Мета» (код ЄДРПОУ 35474335) є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку, та здійснює господарську діяльність.

Як убачається з матеріалів справи, ТОВ «Експрес-Мета» укладено договір комісії №10 від 01.06.2017 з ФОП ОСОБА_1 , відповідно до якого Комісіонер зобов`язався за дорученням Комітента та за відповідну плату здійснювати продаж товару через власні торговельні мережі від свого імені, в інтересах та за рахунок Комітента.

За результатами здійснення відповідної господарської операції ТОВ «Експрес-Мета» 22.09.2025 склало податкову накладну №691 на загальну суму 521 294,00 грн, у тому числі ПДВ 86 882,33 грн, та 10.10.2025 направило її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

10.10.2025 позивач отримав квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної №691 від 22.09.2025. У квитанції зазначено, що реєстрацію податкової накладної зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України у зв`язку з відповідністю платника податку пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Позивач подав до контролюючого органу відповідні пояснення та документи.

У подальшому, комісією ГУ ДПС у Харківській області 23.01.2026 прийнято рішення №13583635/35474335 про відмову в реєстрації податкової накладної №691 від 22.09.2025.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ТОВ «Експрес-Мета» звернулося до суду з цим позовом, у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у Харківській області №13583635/35474335 від 23.01.2026, а також зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну №691 від 22.09.2025 датою її фактичного подання на реєстрацію 10.10.2025.

Крім того, позивач просить зобов`язати ДПС України зареєструвати в ЄРПН розрахунки коригування №338 від 02.05.2026 та №387 від 01.06.2026 за датами їх фактичного подання на реєстрацію. Необхідність їх реєстрації позивач пов`язує з необхідністю належного відображення в ЄРПН податкових наслідків відповідної господарської операції та проведених коригувань до неї.

Таким чином, предметом спору у цій справі є правомірність рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної №691 від 22.09.2025, а також наявність підстав для зобов`язання ДПС України здійснити реєстрацію зазначеної податкової накладної та розрахунків коригування в ЄРПН.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд застосовує такі норми права.

Стаття 68 Конституції України передбачає, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пунктів 74.1, 74.3 статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана контролюючими органами, зберігається в інформаційних системах ДПС та використовується для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. №1165 затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 1165 податкові накладні/розрахунки коригування, подані для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, підлягають перевірці щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації. Такими ознаками, зокрема, є відповідність визначеним обсягам постачання, показникам сплати податків, значенням показників D та Р, а також відображення операцій з товарами/послугами, коди яких зазначені у врахованій таблиці даних платника податку.

У разі невідповідності податкової накладної таким ознакам вона підлягає подальшій автоматизованій перевірці відповідно до критеріїв ризиковості здійснення операцій, визначених Порядком № 1165. Водночас сама процедура зупинення реєстрації податкової накладної не є процедурою встановлення порушень податкового законодавства чи проведення податкової перевірки, а має виключно превентивний характер для контролю за можливими ризиками.

Згідно з п.5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема, відповідно до пункту 8 додатка 1 до Порядку №1165 ризиковим може бути визнаний платник податку, щодо якого у контролюючого органу наявна податкова інформація, що визначає ризиковість здійснення господарської операції.

Додатком 3 до Порядку №1165 визначено наступні Критерії ризиковості здійснення операцій:

1. Відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги. зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

2. Відсутність (анулювання, зупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право платника податку на виробництво, експорт, імпорт і оптову торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 і 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, зазначених платником податку в податковій накладній/розрахунку коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі на дату їх складення.

3. Відсутність на дату складення податкової накладної/розрахунку коригування відомостей (актуального запису) в Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального щодо суб`єкта господарювання, який подав для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, у яких зазначено товар (пальне) за кодами згідно з УКТЗЕД відповідно до підпункту 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу.

4. Складення розрахунку коригування постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, якщо передбачається зміна номенклатури товару/послуги (для товарів за кодами згідно з УКТЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для послуг за кодами відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів), за умови відсутності такого/такої товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування, поданому для реєстрації в Реєстрі, у таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (надається).

5. Перевищення суми компенсації вартості товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, поданому отримувачем такого товару/послуги для реєстрації в Реєстрі, величини залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України з 1 січня 2017 p., зазначеного постачальником у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування, складених на отримувача такого/такої товару/послуги, та обсягу постачання з 1 січня 2017 p., зазначеного отримувачем у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування на постачання такого/такої товару/послуги.

6. Складення розрахунку коригування на зменшення податкових зобов`язань до податкової накладної, складеної та зареєстрованої постачальником товарів/послуг на неплатника податку на додану вартість, та подання для реєстрації в Реєстрі у строк, що перевищує 14 календарних днів з дня складення податкової накладної, зареєстрованої в Реєстрі без порушення граничних строків реєстрації, встановлених Кодексом.

Згідно з п.6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п.7 Порядку №1165).

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет (п.8 Порядку №1165).

Платник податку отримує розраховані показники позитивної податкової історії через електронний кабінет (п.9 Порядку №1165).

Відповідно до п.10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з п. 11 Порядку №1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено Порядком прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року № 520 (тут і далі - в редакції, чинній станом на час подання платником податків повідомлення про надання пояснень і копій документів та прийняття податковим органом оскаржуваних рішень).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 520 рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі територіальних органів ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Пункт 4 Порядку № 520 встановлює, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №520 передбачено, що перелік документів може включати договори, первинні документи щодо придбання та постачання товарів/послуг, документи щодо транспортування, зберігання, розрахункові документи та документи щодо відповідності продукції. При цьому такий перелік не є вичерпним.

Суд зазначає, що з аналізу наведених вище правових норм слідує, що за змістом підпункту 3 пункту 11 Порядку № 1165 квитанція про зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН обов`язково повинна містити саме пропозицію платнику податків надати пояснення та копії документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації. У пункті 5 Порядку № 520 наведено загальний перелік таких документів, який, до того ж, не є вичерпним. Водночас, використане у вказаній нормі словосполучення може включати свідчить, що у платника податків відсутній обов`язок надати усі документи, перелічені у пункті 5 Порядку № 520. Наданню підлягають лише ті документи, які необхідні для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію /відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН виходячи із специфіки кожної конкретної господарської операції. Рішення про перелік та обсяг таких документів приймає платник податків.

Аналогічні за змістом висновки вже неодноразово викладались Верховним Судом.

Так, у постанові від 29 червня 2023 року у справі № 500/2655/22 Верховний Суд виснував, що платник задля забезпечення реєстрації податкової накладної має подати документи на підтвердження сутності та змісту господарської операції (а не усі згідно з переліком у пункті 5 Порядку № 520) й саме за результатами детального дослідження змісту поданих документів, на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.

Також, постановами Верховного Суду від 13 грудня 2023 року у справі № 500/4191/22 та від 12 лютого 2025 року у справі № 140/5463/23 зазначено що обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН, хоч і є визначеним у Порядку № 520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.

З 08 березня 2023 року пункти 9, 10 Порядку № 520 було викладено у новій редакції, внаслідок чого було удосконалено механізм розгляду контролюючим органом наданих платником податків письмових пояснень і документів і передбачено як обов`язок контролюючого органу додатково витребувати у платника податків пояснення і документи, яких не вистачає для підтвердження зазначеної у ПН/РК інформації про господарську операцію, так і право платника податків надати такі пояснення і документи за наслідками отримання відповідного повідомлення.

З метою вирішення питання про наявність/відсутність підстав для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з 08 березня 2023 року було встановлено наступний алгоритм взаємодії платника податків та контролюючого органу.

За наслідками отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН пункт 4 Порядку №520 надає право платнику податків подати на розгляд комісії регіонального рівня письмові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Загальний перелік таких документів визначений пунктом 5 Порядку № 520.

Якщо платник податків скористався правом подання письмових пояснень та копій документів, то за результатами розгляду останніх комісія регіонального рівня приймає одне із трьох наступних рішень:

1) рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН - якщо надані платником податків документи та письмові пояснення підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/розрахунку коригування;

2) про направлення повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/ або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення) - якщо наданих платником податків документів та письмових пояснень недостатньо для підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування. При цьому зміст форми указаного Повідомлення (Додаток 2 до Порядку № 520) свідчить, що у ньому мають бути вказані конкретні документи, які пропонується надати платнику податків;

3) рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН - якщо платник податків надав письмові пояснення та достатній обсяг документів, передбачених пунктом 5 Порядку № 520, але вони не відповідають вимогам законодавства, внаслідок чого не можуть вважатися такими, що підтверджують інформацію, зазначену в податковій накладній/розрахунку коригування.

У випадку направлення платнику податків Повідомлення, такий платник має право подати контролюючому органу додаткові пояснення та копії документів, зазначені у Повідомленні, за результатами розгляду яких комісія регіонального рівня приймає одне з рішень: 1) про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН; 2) про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. Реалізація такого права має бути здійснена протягом п`яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення. Неподання платником податків додаткових пояснень та копій документів, зазначених у Повідомленні, або їх неповне подання протягом означеного строку має наслідком прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

У постанові від 24 березня 2025 року у справі № 140/32696/23 Верховний Суд виснував, що якщо за результатами розгляду письмових пояснень та копій документів, наданих платником податків внаслідок отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, комісія регіонального рівня дійде висновку, що таких пояснень і документів недостатньо для підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, вона направляє платнику податків Повідомлення, в якому зазначає конкретний перелік документів та інформації, які слід надати. Протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення, платник податків може скористатися правом на подання додаткових пояснень та копій документів згідно із змістом Повідомлення. Якщо платник податків не скористався таким правом, то комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Суд зазначає, що контролюючий орган, виконуючи повноваження щодо моніторингу податкових накладних, має аналізувати первинні документи у взаємозв`язку з відомостями податкової накладної та іншими джерелами (державними реєстрами, електронними документами) лише за зовнішніми (формальними, очевидними) критеріями. Така позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16 травня 2024 року у справі № 400/11727/23.

У своїй правовій позиції Верховний Суд у справі 420/14450/24 зазначав, що судовій перевірці підлягають лише ті документи, які надавались платником податків на розгляд комісії ГУ ДПС. Надання тільки до суду документа, оформленого згідно з вимогами чинного законодавства, не свідчитиме про необґрунтованість та незаконність прийнятого податковим органом рішення про відмову в реєстрації ПН в ЄРПН.

Судом установлено, що господарська операція, за результатами якої позивачем було складено податкову накладну № 691 від 22.09.2025, полягала у передачі ТОВ «Експрес-Мета» товару (ювелірних виробів) на комісію фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 в межах договору комісії № 10 від 01.06.2017.

Відповідно до умов зазначеного договору комісіонер зобов`язувався за дорученням комітента за плату здійснювати від свого імені, але в інтересах та за рахунок комітента дії щодо продажу товару через власні торговельні мережі. При цьому право власності на товар до моменту його реалізації кінцевому покупцю залишається у комітента, а комісіонер здійснює його реалізацію на умовах, визначених договором.

На виконання умов договору комісії 22.09.2025 ТОВ «Експрес-Мета» передало ФОП ОСОБА_1 товар на комісію, що підтверджується видатковою накладною № 860 від 22.09.2025 на загальну суму 521 294,00 грн, у тому числі ПДВ 86 882,33 грн.

Факт фактичного переміщення та передачі товару комісіонеру підтверджується також товарно-транспортною накладною № 220925-6 від 22.09.2025, відповідно до якої перевезення товару здійснювалося 22.09.2025 за рахунок ТОВ «Експрес-Мета» на виконання пункту 3.1.1 договору комісії. У зазначеній товарно-транспортній накладній отримувачем товару зазначено ФОП ОСОБА_1 .

Таким чином, господарська операція, яка відображена у податковій накладній № 691 від 22.09.2025, має конкретний економічний та документальний зміст і полягає саме у передачі товару комісіонеру для подальшої реалізації відповідно до умов договору комісії № 10 від 01.06.2017.

При цьому положення пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України пов`язують дату виникнення податкових зобов`язань з події, яка сталася раніше: або з датою зарахування коштів від покупця, або з датою фактичного постачання товарів/послуг.

У спірних правовідносинах першою подією є саме фактична передача товару на комісію 22.09.2025, яка підтверджується видатковою накладною № 860 від 22.09.2025 та товарно-транспортною накладною № 220925-6 від 22.09.2025.

При цьому обставини справи свідчать про те, що на дату передачі товару на комісію попередня оплата за такий товар від покупця позивачу не надходила. Відповідно до умов договору комісії грошові кошти за реалізований товар комісіонер мав перерахувати комітенту протягом 45 календарних днів з моменту продажу товару. Отже, на момент передачі товару на комісію розрахунки за нього ще не були здійснені, а тому саме фактична передача товару 22.09.2025 є першою подією для цілей визначення дати виникнення податкових зобов`язань з ПДВ.

З огляду на викладене, саме 22.09.2025 у позивача виникли податкові зобов`язання з ПДВ, що зумовило обов`язок ТОВ «Експрес-Мета» відповідно до пунктів 201.1, 201.7 та 201.10 статті 201 Податкового кодексу України скласти податкову накладну за фактом здійснення відповідної операції та подати її на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На виконання зазначених вимог ТОВ «Експрес-Мета» склало податкову накладну № 691 від 22.09.2025 на загальну суму 521 294,00 грн, у тому числі ПДВ 86 882,33 грн, та 10.10.2025 направило її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому реальність зазначеної господарської операції підтверджується не одним документом, а сукупністю первинних, договірних, транспортних та бухгалтерських документів, які були надані контролюючому органу.

Зокрема, позивачем було подано договір комісії № 10 від 01.06.2017, видаткову накладну на поставку товару на комісію № 860 від 22.09.2025 та товарно-транспортну накладну № 220925-6 від 22.09.2025. Крім того, на підтвердження походження товару, його придбання та можливості здійснення відповідної господарської операції позивачем було надано зовнішньоекономічні контракти, митні декларації, інвойси, CMR, документи щодо брокерських послуг, документи щодо оренди складського приміщення та його оплати, а також документи щодо перевезення товару.

Зазначені документи у своїй сукупності дають можливість встановити походження товару, його надходження до позивача, перебування у його розпорядженні, подальшу передачу на комісію ФОП ОСОБА_1 , фактичне переміщення товару та відображення відповідної господарської операції у бухгалтерському та податковому обліку.

Отже, на момент прийняття рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування ГУ ДПС у Харківській області від 23.01.2026 № 13583635/35474335 у розпорядженні контролюючого органу перебував значний обсяг документів, які безпосередньо стосувалися господарської операції, відображеної у податковій накладній № 691 від 22.09.2025.

Більше того, після отримання квитанції № 1 від 10.10.2025 про зупинення реєстрації податкової накладної позивач скористався передбаченим законодавством правом та 13.01.2026 подав до контролюючого органу Повідомлення № 5 про подання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній № 691 від 22.09.2025.

У відповідь на повідомлення контролюючого органу від 19.01.2026 № 13572120/35474335 про необхідність надання додаткових пояснень та документів позивачем також були подані додаткові первинні бухгалтерські та інші документи, зокрема договір доручення на брокерські послуги, платіжна інструкція за брокерські послуги, договір суборенди складського приміщення, акт наданих послуг з оренди складського приміщення та платіжне доручення за його оренду.

Таким чином, контролюючий орган мав можливість дослідити не лише сам факт передачі товару на комісію, а й увесь господарський ланцюг відповідної операції: придбання товару позивачем, його митне оформлення та транспортування, надходження і зберігання товару, подальшу передачу ФОП ОСОБА_1 на комісію та документальне оформлення такої передачі.

Разом з тим оскаржуване рішення Комісії ГУ ДПС у Харківській області від 23.01.2026 № 13583635/35474335 не містить належної оцінки зазначеним документам та не встановлює конкретних обставин, які б свідчили про нереальність господарської операції.

Посилання контролюючого органу на ненадання звіту комісіонера, розрахункових документів, банківських виписок з постачальниками ТМЦ, перевізником та покупцем, складських документів, інвентаризаційних описів та оборотно-сальдових відомостей саме по собі не спростовує факту здійснення господарської операції, оскільки контролюючий орган повинен був оцінити всі фактично подані документи у їх сукупності та зазначити, які саме обставини вони не підтверджують.

При цьому відсутність звіту комісіонера на дату передачі товару на комісію не може автоматично свідчити про нереальність самої операції, оскільки відповідно до умов договору комісії такий звіт подається комісіонером в останній день відповідного кварталу та відображає інформацію про фактично реалізований у відповідному кварталі товар.

Аналогічно, обов`язок комісіонера перерахувати кошти комітенту виникає після реалізації товару та здійснюється протягом 45 календарних днів з моменту його продажу. Отже, такі документи та розрахунки за своєю природою можуть стосуватися подальшого етапу виконання договору комісії та не спростовують факту первинної передачі товару на комісію 22.09.2025.

Отже, подана позивачем сукупність документів була достатньою для встановлення змісту господарської операції, її учасників, предмета, дати здійснення, фактичного переміщення товару та підстав виникнення податкових зобов`язань.

За таких обставин, суд доходить висновку, що податкова накладна № 691 від 22.09.2025 була складена за реально здійсненою господарською операцією з передачі товару на комісію ФОП ОСОБА_1 , а першою подією для цілей визначення дати виникнення податкових зобов`язань з ПДВ була фактична передача товару на комісію 22.09.2025, підтверджена видатковою накладною № 860 та товарно-транспортною накладною № 220925-6.

Відтак, висновок контролюючого органу про ненадання/часткове надання документів не може вважатися належно обґрунтованим без оцінки змісту та взаємного зв`язку документів, фактично поданих позивачем, а рішення Комісії ГУ ДПС у Харківській області від 23.01.2026 № 13583635/35474335 не відповідає вимогам щодо обґрунтованості та вмотивованості індивідуального акта.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні датою їх подання, суд зазначає таке.

Керуючись принципом верховенства права, гарантованим ст.8 Конституції України та ст.6 КАС України, суд на підставі ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист. Крім того, суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Засіб захисту, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

З урахуванням встановлених обставин справи, наданих доказів, а також вимог чинного законодавства, суд дійшов висновку, що дії податкового органу щодо неприйняття та/або блокування податкової накладної є юридично необґрунтованими, позбавленими належного документального та нормативного підґрунтя.

Відповідно до вимог Податкового кодексу України, податкова накладна, складена з дотриманням встановлених формальних вимог та за фактично вчиненою господарською операцією, підлягає обов`язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений законом строк. У матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про фіктивність операцій, подання недостовірних відомостей або інші обставини, що могли б стати підставою для обмеження прав платника податків.

Суд звертає увагу, що у своїх діях податковий орган не дотримався принципів правової визначеності, пропорційності та добросовісності, а також не забезпечив платнику податків реального механізму захисту його прав. Відтак, безпідставна відмова у реєстрації податкової накладної є не лише порушенням матеріального податкового законодавства, але й посяганням на гарантоване державою право суб`єкта господарювання на ведення підприємницької діяльності.

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про те, що належним способом відновлення порушеного права позивача, а також із метою усунення порушень, допущених відповідачем у спірних правовідносинах, є зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну в ЄРПН.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунки коригування № 338 від 02.05.2026 та № 387 від 01.06.2026 суд зазначає таке.

Як установлено судом, після передачі товару ФОП ОСОБА_1 на виконання умов договору комісії № 10 від 01.06.2017 частина переданого товару не була реалізована та в подальшому повернута ТОВ «Експрес-Мета».

У зв`язку з поверненням частини товару позивачем були складені розрахунки коригування до відповідної податкової накладної, а саме: № 338 від 02.05.2026, яким зменшено суму податкових зобов`язань та податкового кредиту на 229 933,35 грн, та № 387 від 01.06.2026, яким відповідно зменшено суму податкових зобов`язань та податкового кредиту на 111 841,74 грн.

Згідно з пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або повернення постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника і отримувача підлягають відповідному коригуванню.

У разі здійснення такого коригування постачальник товарів/послуг складає розрахунок коригування до податкової накладної та в установленому Податковим кодексом України порядку реєструє його в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, складання розрахунку коригування у зв`язку з фактичним поверненням товару є передбаченим податковим законодавством способом приведення показників податкових зобов`язань у відповідність до фактичних результатів господарської операції.

При цьому суд враховує, що право на складання розрахунків коригування № 338 від 02.05.2026 та № 387 від 01.06.2026 безпосередньо пов`язане з первісною господарською операцією, відображеною у податковій накладній № 691 від 22.09.2025.

Як установлено судом вище, передача товару на комісію ФОП ОСОБА_1 22.09.2025 була реальною господарською операцією, факт якої підтверджується договором комісії, видатковою накладною № 860 від 22.09.2025, товарно-транспортною накладною № 220925-6 від 22.09.2025, а також документами щодо походження, придбання, митного оформлення, транспортування та зберігання товару.

Повернення частини нереалізованого товару, у свою чергу, є подальшою зміною фактичного обсягу виконання відповідної господарської операції та має наслідком необхідність відповідного коригування раніше визначених податкових зобов`язань.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем були складені відповідні розрахунки коригування, якими зменшено показники податкових зобов`язань на суми 229 933,35 грн та 111 841,74 грн відповідно.

Водночас зазначені розрахунки коригування не були зареєстровані в ЄРПН.

Суд зазначає, що реєстрація розрахунку коригування в ЄРПН є необхідною умовою для належного відображення відповідних змін у податковому обліку та реалізації передбаченого пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України механізму коригування податкових зобов`язань.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець зобов`язаний в установлені строки скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна та розрахунок коригування до неї підлягають реєстрації в ЄРПН у встановлені Кодексом строки.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Отже, можливість зупинення реєстрації розрахунку коригування не означає можливості його довільного неприйняття або відмови в реєстрації без дотримання встановленої законодавством процедури та належного обґрунтування відповідного рішення.

Суд також враховує, що розрахунки коригування № 338 від 02.05.2026 та № 387 від 01.06.2026 складені у зв`язку з поверненням частини товару, який раніше був переданий комісіонеру на підставі договору комісії № 10 від 01.06.2017. Отже, їх економічний зміст безпосередньо випливає з первісної господарської операції та відповідає встановленим судом фактичним обставинам щодо подальшого повернення нереалізованої частини товару.

При цьому відповідачами не надано суду доказів того, що зазначені розрахунки коригування містять помилки, складені без відповідних господарських підстав або не відповідають фактичним обставинам повернення товару.

Так само матеріали справи не містять доказів прийняття ДПС України рішень про відмову в реєстрації зазначених розрахунків коригування з наведенням конкретних підстав, які б свідчили про їх невідповідність вимогам податкового законодавства.

Суд звертає увагу, що відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах щодо протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У цій справі ДПС України, яка є суб`єктом владних повноважень, не надала суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність передбачених законом підстав для невчинення дій щодо реєстрації розрахунків коригування № 338 від 02.05.2026 та № 387 від 01.06.2026.

Враховуючи встановлену судом реальність первісної господарської операції, факт подальшого повернення частини товару, відповідність складених розрахунків коригування змісту зазначених господарських операцій та відсутність доказів протилежного з боку відповідачів, суд доходить висновку, що позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

При цьому суд вважає належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача саме зобов`язання Державної податкової служби України здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунків коригування № 338 від 02.05.2026 та №387 від 01.06.2026.

З огляду на встановлені у справі обставини суд зазначає, що реєстрація зазначених розрахунків коригування є необхідною для належного відображення в ЄРПН фактичних податкових наслідків господарської операції після повернення нереалізованої частини товару та забезпечення відповідності даних податкового обліку фактичному змісту господарських відносин сторін.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ «Експрес-Мета» в частині зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування № 338 від 02.05.2026 за датою його фактичного подання на реєстрацію 02.05.2026 та розрахунок коригування № 387 від 01.06.2026 за датою його фактичного подання на реєстрацію 01.06.2026 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також суд керується приписами ч. 4 ст. 245 КАС України, за змістом якої у разі визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, суд може зобов`язати відповідача суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес-Мета" (вул. Сумська, буд. 116, оф. 25, м. Харків, 61023, код ЄДРПОУ 35474335) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495), Державної податкової служби України (пл. Львівська, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Рішення №13583635/35474335 від 23.01.2026 про відмову у реєстрації податкової накладної №691 від 22.09.2025.

Зобов`язати Державну податкову службу України (пл. Львівська, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 691 від 22.09.2025, подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Експрес-Мета" (вул. Сумська, буд. 116, оф. 25, м. Харків, 61023, код ЄДРПОУ 35474335) датою фактичного подання на реєстрацію - 10.10.2025.

Зобов`язати Державну податкову службу України (пл. Львівська, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунки коригування № 338 від 02.05.2026 датою фактичного подання на реєстрацію - 02.05.2026, та № 387 від 01.06.2026 датою фактичного подання на реєстрацію - 01.01.2026.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес-Мета" (вул. Сумська, буд. 116, оф. 25, м. Харків, 61023, код ЄДРПОУ 35474335) суму судового збору в розмірі 3 993,60 грн (три тисячі дев`ятсот дев`яносто три гривні 60 копійок).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (пл. Львівська, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес-Мета" (вул. Сумська, буд. 116, оф. 25, м. Харків, 61023, код ЄДРПОУ 35474335) суму судового збору в розмірі 3 993,60 грн (три тисячі дев`ятсот дев`яносто три гривні 60 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі виготовлено 29 вересня 2026 року.

Суддя Олексій КОТЕНЬОВ