Ухвала суду № 140158096, 29.09.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

29 вересня 2026 року Справа № 520/30693/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Лазарєв В.В., розглянувши позовну заяву Громадської організації «Харківський редут Спартан» до Харківської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору заступник міського голови Директор департаменту бюджету та фінансів Харківської міської ради Таукешева Тетяна Даулеткіріївна про визнання протиправним та скасування положення рішення Харківської міської ради від 09 грудня 2020 року № 4/20, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

24 вересня 2026 року до Харківського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Громадської організації «Харківський редут Спартан» до Харківської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору заступник міського голови Директор департаменту бюджету та фінансів Харківської міської ради Таукешева Тетяна Даулеткіріївна, в якій позивач просить: 1) визнати протиправним та нечинним положення рішення Харківської міської ради від 09 грудня 2020 року № 4/20 у частині визначення посад «заступник міського голови» та «директор Департаменту бюджету та фінансів Харківської міської ради» як однієї посади «заступник міського голови директор Департаменту бюджету та фінансів Харківської міської ради»; 2) визнати протиправним та нечинним положення зазначеного рішення в частині, якою для посади директора Департаменту бюджету та фінансів встановлено правовий режим посади заступника міського голови, у тому числі щодо порядку її формування та затвердження; 3) зобов`язати Харківську міську раду після набрання рішенням суду законної сили привести нормативні та організаційно-штатні акти Харківської міської ради у відповідність до цього судового рішення, виходячи з того, що посада заступника міського голови та посада директора Департаменту бюджету та фінансів є самостійними посадами з різним правовим статусом та різним встановленим законом порядком їх формування.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі та перевіряючи відповідність позовної заяви вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

Насамперед суд вважає за необхідне визначити правову природу оскаржуваного рішення, оскільки віднесення акта суб`єкта владних повноважень до нормативно-правових або індивідуальних актів має значення для визначення строку звернення до адміністративного суду та порядку його обчислення.

Відповідно до пункту 18 частини першої статті 4 КАС України нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

Згідно з пунктом 19 частини першої статті 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийнятий) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

У постанові від 24 жовтня 2023 року у справі № 826/15864/17 Верховний Суд зазначив, що нормативно-правові акти належать до правотворчих, а індивідуальні - до правозастосовних. Нормативно-правовий акт розрахований на невизначене коло осіб та багаторазове застосування. Натомість індивідуально-правові акти адресовані конкретним, персоніфікованим суб`єктам, містять індивідуальні приписи, спрямовані на врегулювання конкретної життєвої ситуації, а їх юридична чинність вичерпується одноразовою реалізацією відповідного припису.

Верховний Суд у цій постанові також звернув увагу, що нормативно-правовий акт містить загальнообов`язкові правила поведінки (норми права), тоді як акт застосування норм права - індивідуально-конкретні приписи, що є результатом застосування норм права; вимоги нормативно-правового акта стосуються всіх суб`єктів, які опиняються у нормативно регламентованій ситуації, тоді як індивідуальний акт адресується конкретним суб`єктам і створює права та/або обов`язки лише для них; нормативний акт регулює певний вид суспільних відносин, а індивідуальний - конкретну життєву ситуацію.

Аналогічні критерії розмежування нормативно-правових та індивідуальних актів неодноразово застосовувалися Великою Палатою Верховного Суду, зокрема у постановах від 18 грудня 2018 року у справі № 9901/657/18, від 19 березня 2019 року у справі № 826/16994/15, від 09 квітня 2019 року у справі № 9901/611/18, від 21 серпня 2019 року у справі № 9901/283/19 та інших, на що прямо вказано Верховним Судом у постанові від 24 жовтня 2023 року у справі № 826/15864/17.

Отже, для визначення правової природи акта вирішальними є його зміст, характер правового регулювання, коло адресатів та юридичні наслідки, а не лише форма документа чи найменування органу, який його прийняв.

Як убачається зі змісту рішення Харківської міської ради від 09 грудня 2020 року №4/20 «Про затвердження заступників Харківського міського голови», цим рішенням вирішено конкретне кадрове питання - затверджено конкретно визначених осіб на посадах заступників Харківського міського голови.

Оскаржуване рішення не встановлює, не змінює та не припиняє загальних правил регулювання однотипних суспільних відносин, не містить загальнообов`язкових правил поведінки для невизначеного кола осіб та не розраховане на довгострокове і неодноразове застосування. Його приписи є персоніфікованими, стосуються конкретно визначених осіб та спрямовані на виникнення конкретних службових правовідносин.

Таким чином, рішення 1 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 09 грудня 2020 року № 4/20 «Про затвердження заступників Харківського міського голови» за своєю юридичною природою є індивідуальним правозастосовним актом органу місцевого самоврядування, а не нормативно-правовим актом у розумінні пункту 18 частини першої статті 4 КАС України.

У зв`язку з цим до оскарження зазначеного рішення не застосовується спеціальний порядок, передбачений статтею 264 КАС України для розгляду адміністративних справ щодо законності нормативно-правових актів, у тому числі правило частини третьої цієї статті про можливість оскарження нормативно-правових актів протягом усього строку їх чинності.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У постанові від 02 квітня 2024 року у справі № 560/8194/20 Верховний Суд зазначив, що для визначення початку перебігу строку звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатися на необізнаність про порушення; він повинен довести, що об`єктивно не міг дізнатися про нього. Триваюча пасивна поведінка особи за наявності можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів не свідчить про дотримання строку звернення до суду.

У цій же постанові Верховний Суд розмежував поняття «дізнався» та «повинен був дізнатися», зазначивши, що останнє слід розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність та реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав. Особа має можливість дізнатися про порушення, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій та відсутні перешкоди для з`ясування змісту відповідного рішення.

Як убачається з матеріалів позовної заяви, оскаржуване рішення Харківської міської ради № 4/20 прийнято 09 грудня 2020 року, тоді як із цим позовом Громадська організація «Харківський редут Спартан» звернулася до суду лише 24 вересні 2026 року, тобто майже через шість років після прийняття оскаржуваного рішення.

Судом установлено, що інформація про результати 1 сесії Харківської міської ради 8 скликання, у тому числі про затвердження заступників Харківського міського голови, була оприлюднена у відкритому доступі вже 10 грудня 2020 року в матеріалі видання «Харьковские известия» «Первая сессия нового созыва», розміщеному на інформаційно-аналітичному порталі «Інфосіті» (https://infocity.kharkiv.ua/wp-content/uploads/pdf/146_08-11__indd.pdf?utm_source=chatgpt.com).

Крім того, повний текст рішення Харківської міської ради від 09 грудня 2020 року №4/20 «Про затвердження заступників Харківського міського голови» опубліковано у випуску газети «Харьковские известия» від 17 грудня 2020 року в рубриці «Офіційно» на сторінці 9. В електронній копії відповідного випуску містяться дата видання, реквізити рішення, його назва та повний текст.

Офіційні матеріали Харківської міської ради щодо виконання Програми висвітлення діяльності Харківської міської ради та її виконавчих органів також свідчать про використання ТОВ «Газета «Харьковские известия» для офіційного опублікування нормативно-правових актів та оприлюднення інших документів міської ради, виконавчого комітету, міського голови та виконавчих органів.

Разом із тим з відомостей про державну реєстрацію позивача вбачається, що Громадської організації «Харківський редут Спартан» зареєстровано як юридичну особу 28 лютого 2025 року. Отже, на час прийняття та оприлюднення оскаржуваного рішення у грудні 2020 року позивач як юридична особа ще не існував.

За змістом частини другої статті 122 КАС України визначальним для початку перебігу строку звернення до адміністративного суду є не лише день, коли особа фактично дізналася про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а й день, коли вона повинна була про таке порушення дізнатися.

З моменту державної реєстрації позивач набув правосуб`єктності юридичної особи, тоді як оскаржуване рішення на цей час уже було прийнято та протягом тривалого часу перебувало у відкритому доступі.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позивач повинен був дізнатися про існування оскаржуваного рішення, а відтак і про порушення ним прав та інтересів, на які він посилається у позовній заяві, щонайменше з моменту своєї державної реєстрації - 28.02.2025.

Отже, передбачений частиною другою статті 122 КАС України шестимісячний строк звернення до адміністративного суду підлягає обчисленню щонайменше з 28.02.2025 та сплив у серпні 2025 року, тоді як із цим позовом Громадської організації «Харківський редут Спартан» звернулася до суду лише 24 вересня 2026 року.

Таким чином, позов подано з пропуском установленого частиною другою статті 122 КАС України шестимісячного строку звернення до адміністративного суду.

Згідно з частиною першою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху із наданням позивачу строку для усунення її недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 4, 122, 123, 160, 161, 169, 248, 256 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Громадської організації «Харківський редут Спартан» до Харківської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору заступник міського голови Директор департаменту бюджету та фінансів Харківської міської ради Таукешева Тетяна Даулеткіріївна про визнання протиправним та скасування положення рішення Харківської міської ради від 09 грудня 2020 року № 4/20, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху та встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня, наступного за днем отримання копії цієї ухвали, шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Лазарєв В.В.