Рішення № 140158078, 29.09.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

29 вересня 2026 р. справа № 520/22111/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олексія Котеньова, розглянувши за правилами спрощеного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 6 під, 7 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Управління державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті від 14 липня 2026 року № 127249 про застосування адміністративно-господарського штрафу щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржувана постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу № 127249 від 14.07.2026 є протиправною та підлягає скасуванню. Позивач посилається на те, що під час рейдової перевірки водієм були надані всі необхідні документи, у тому числі товарно-транспортна накладна та індивідуальна контрольна книжка водія, а висновки відповідача про їх відсутність або неналежне оформлення є безпідставними. Також позивач зазначає про порушення відповідачем процедури розгляду справи, оскільки, на його думку, він не був належним чином повідомлений про дату, час та місце її розгляду, у зв`язку з чим був позбавлений можливості надати свої пояснення та заперечення. На підставі наведеного позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову № 127249 від 14.07.2026.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі без виклику сторін.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, згідно з яким заперечив проти задоволення позовних вимог та зазначив, що під час проведення 22.06.2026 рейдової перевірки транспортного засобу марки RENAULT, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , було встановлено порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, а саме: у товарно-транспортній накладній № Р1806-079 від 18.06.2026 відсутній код платника податків (податковий номер) автомобільного перевізника, а індивідуальна контрольна книжка водія не містила записів за день проведення перевірки. Відповідач зазначив, що наведені обставини зафіксовані в акті № ОАР 009194 від 22.06.2026, складеному за результатами рейдової перевірки, а також підтверджуються наданим суду відеозаписом проведення перевірки. Також відповідач послався на те, що позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, однак у визначений час не з`явився та не скористався правом надати пояснення і додаткові документи. На думку відповідача, встановлені під час перевірки порушення є підставою для застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу відповідно до абзацу третього частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а постанова № 127249 від 14.07.2026 прийнята з дотриманням установленої законодавством процедури та є правомірною. У зв`язку з цим відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Інші заяви по суті справи від учасників справи не надходили.

Відповідно до ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Суд розглядає справу у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд встановив такі обставини.

Судом установлено, що 22.06.2026 посадовими особами Управління державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті на підставі направлення на перевірку № ЕНР 000768 від 18.06.2026 проведено рейдову перевірку на автомобільній дорозі М-08, 435 км.

У ході перевірки було зупинено транспортний засіб марки RENAULT, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 .

Під час перевірки водієм надано товарно-транспортну накладну № Р1806-079 від 18.06.2026, у якій у графі «автомобільний перевізник» зазначено «ФОП ОСОБА_1 », у зв`язку з чим відповідачем позивача визначено як автомобільного перевізника, який здійснює перевезення вантажу.

Під час перевірки встановлено, що у зазначеній товарно-транспортній накладній відсутній код платника податків (податковий номер) автомобільного перевізника, а індивідуальна контрольна книжка водія не містила записів за день проведення перевірки.

За результатами перевірки посадовими особами відповідача складено акт № ОАР 009194 від 22.06.2026, з яким водій був ознайомлений, однак від отримання його копії, надання пояснень та підпису відмовився.

01.07.2026 відповідачем направлено позивачу повідомлення № 56624/40.1/24-26 про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, призначений на 14.07.2026 з 09:00 до 10:00. Повідомлення направлено на адресу електронної пошти позивача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та позовній заяві.

14.07.2026 за результатами розгляду матеріалів справи відповідачем винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 127249, якою на позивача накладено адміністративно-господарський штраф у розмірі 17 000,00 грн за порушення вимог статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абзацом третім частини першої статті 60 цього Закону.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом, у якому просить визнати її протиправною та скасувати.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що відносини між автомобільними перевізниками, органами виконавчої влади та іншими суб`єктами у сфері автомобільного транспорту регулюються Законом України «Про автомобільний транспорт» (далі за текстом - Закон № 2344-III).

Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 2344-III, основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного та ефективного перевезення пасажирів і вантажів.

Згідно з частиною дванадцятою статті 6 Закону № 2344-III, державному контролю підлягають усі транспортні засоби, що використовуються для автомобільних перевезень пасажирів і вантажів на території України.

Відповідно до статті 34 Закону № 2344-III, автомобільний перевізник зобов`язаний дотримуватися вимог законодавства у сфері автомобільного транспорту.

Відповідно до статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які здійснюють державний контроль та державний нагляд, документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення, зокрема товарно-транспортну накладну або інший визначений законодавством документ на вантаж.

При оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає, зокрема, відомості про автомобільного перевізника, у тому числі його повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові) та код платника податків або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи інші передбачені законом відомості.

Згідно з частиною другою статті 49 Закону України «Про автомобільний транспорт» водій транспортного засобу зобов`язаний, зокрема, мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим посадовим особам документи, передбачені законодавством для здійснення відповідного перевезення.

За змістом статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за порушення законодавства про автомобільний транспорт, у тому числі за здійснення перевезень без документів, перелік яких визначений статтею 48 цього Закону.

Пунктом 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, передбачено, що основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, оформлена відповідно до встановлених вимог.

Водночас, положеннями пункту 6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 № 340, передбачено, що водій, який керує вантажним автомобілем з повною масою до 3,5 тонни включно, веде індивідуальну контрольну книжку водія або повинен мати копію графіка змінності водіїв, або використовувати діючий та повірений тахограф. Положення № 340 поширюється на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів та/або вантажів колісними транспортними засобами.

Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567, визначає процедуру проведення рейдових перевірок та розгляду справ про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Таким чином, з наведених положень законодавства вбачається, що під час здійснення вантажного перевезення автомобільний перевізник та водій зобов`язані забезпечити наявність та пред`явлення документів, передбачених законодавством, а товарно-транспортна накладна повинна містити встановлені законодавством обов`язкові реквізити.

Оцінюючи доводи позивача про те, що водієм під час рейдової перевірки було надано товарно-транспортну накладну, суд зазначає, що сам по собі факт надання такого документа не свідчить про належне виконання вимог статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Як встановлено судом із матеріалів справи, під час рейдової перевірки водієм ОСОБА_2 була надана товарно-транспортна накладна № Р1806-079 від 18.06.2026, у якій у графі «автомобільний перевізник» зазначено «ФОП ОСОБА_1 ». Разом із тим зазначена товарно-транспортна накладна не містила коду платника податків (податкового номера) автомобільного перевізника.

Отже, наданий під час перевірки документ містив відомості про позивача як автомобільного перевізника, однак не містив передбачених законом ідентифікаційних відомостей щодо такого перевізника.

Суд враховує, що обов`язок щодо зазначення відповідних відомостей при оформленні товарно-транспортної накладної покладений законодавством на вантажовідправника.

Водночас для цілей державного контролю автомобільний перевізник зобов`язаний мати при собі та пред`являти належно оформлений документ на вантаж. Таким чином, посилання позивача лише на факт наявності у водія товарно-транспортної накладної не спростовує встановленого під час перевірки факту її неналежного оформлення.

При цьому, суд бере до уваги, що саме у наданій під час рейдової перевірки товарно-транспортній накладній позивача зазначено як автомобільного перевізника. Отже, відповідач на момент проведення перевірки мав документальне підтвердження того, що перевезення здійснюється із зазначенням позивача як автомобільного перевізника.

За таких обставин доводи позивача про те, що товарно-транспортна накладна була надана водієм, не спростовують встановленого відповідачем порушення вимог щодо її обов`язкових реквізитів.

Щодо доводів позивача про належне ведення індивідуальної контрольної книжки водія суд зазначає таке.

Як встановлено судом із матеріалів справи, під час рейдової перевірки у водія ОСОБА_2 була наявна індивідуальна контрольна книжка водія, однак вона не містила записів за 22.06.2026 день проведення перевірки.

Таким чином, предметом оцінки у цій справі є не лише фізична наявність бланка індивідуальної контрольної книжки, а виконання встановленого законодавством обов`язку щодо її ведення.

Положення № 340 передбачає саме обов`язок водія вести індивідуальну контрольну книжку, а не лише мати при собі незаповнений бланк такого документа.

Відсутність у книжці відповідних записів за день перевірки унеможливлює встановлення за її допомогою відомостей про режим праці та відпочинку водія за відповідний період.

При цьому, матеріалами справи, зокрема актом № ОАР 009194 від 22.06.2026 та відеозаписом проведення рейдової перевірки, підтверджується, що інспектор під час перевірки безпосередньо встановив відсутність записів у індивідуальній контрольній книжці за день перевірки.

Посилання позивача на те, що індивідуальна контрольна книжка фактично була пред`явлена водієм, зазначених обставин не спростовує, оскільки сама наявність книжки без її належного заповнення не свідчить про виконання обов`язку щодо її ведення.

Також суд не бере до уваги подання позивачем заповненої індивідуальної контрольної книжки водія після проведення рейдової перевірки як доказу, що спростовує встановлене порушення, оскільки під час перевірки індивідуальна контрольна книжка водія не містила записів за день проведення перевірки. Саме ці обставини були безпосередньо встановлені посадовими особами відповідача під час здійснення державного контролю та зафіксовані в акті рейдової перевірки. Подальше внесення записів до контрольної книжки не спростовує її стану на момент проведення перевірки.

Щодо доводів позивача про неналежне повідомлення про дату, час та місце розгляду справи суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 16 Порядку № 1567 матеріали, складені за результатами рейдової перевірки, формуються у справу про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, яка розглядається керівником або заступником керівника відповідного територіального органу Укртрансбезпеки протягом установленого строку. У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа розглядається без її участі за умови належного повідомлення про час та місце її розгляду.

Як установлено судом, повідомлення № 56624/40.1/24-26 від 01.07.2026 про розгляд справи, призначений на 14.07.2026 з 09:00 до 10:00, відповідач направив на адресу електронної пошти позивача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Зазначаючи відповідну адресу електронної пошти в Єдиному державному реєстрі як засіб зв`язку, позивач мав усвідомлювати можливість направлення на неї офіційної кореспонденції та забезпечити належний доступ до неї, у тому числі здійснювати її своєчасну перевірку.

Відтак, обставина фактичного неознайомлення позивача зі змістом направленого повідомлення сама по собі не свідчить про неналежність повідомлення з боку відповідача.

Крім того, зазначена електронна адреса безпосередньо вказана самим позивачем у поданій до суду позовній заяві як його адреса електронної пошти, що додатково підтверджує належність цієї адреси позивачу та можливість використання її для комунікації.

При цьому повідомлення було направлено 01.07.2026, тобто за тринадцять днів до визначеної дати розгляду справи, що свідчить про завчасність повідомлення.

Доказів того, що зазначена в Єдиному державному реєстрі електронна адреса не належить позивачу, не використовувалася ним або що до моменту направлення повідомлення позивач повідомляв відповідача про її зміну, матеріали справи не містять.

За таких обставин суд доходить висновку, що відповідач належним чином та завчасно повідомив позивача про дату, час та місце розгляду справи, а тому доводи позивача про порушення процедури його повідомлення є необґрунтованими.

Суд також бере до уваги, що акт № ОАР 009194 від 22.06.2026 містить відомості про встановлені під час перевірки порушення, а обставини, зафіксовані в акті, узгоджуються з відеозаписом проведення рейдової перевірки, наданим відповідачем до матеріалів справи.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.

Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд установив, що відповідачем під час рейдової перевірки належним чином зафіксовано відсутність у товарно-транспортній накладній обов`язкового ідентифікаційного реквізиту автомобільного перевізника, а також відсутність записів в індивідуальній контрольній книжці водія за день проведення перевірки.

Водночас позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б спростовували обставини, безпосередньо встановлені посадовими особами відповідача під час рейдової перевірки.

Таким чином, суд доходить висновку, що відповідачем доведено наявність у діях позивача порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, за яке абзацом третім частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено застосування адміністративно-господарського штрафу.

За таких обставин оскаржувана постанова № 127249 від 14.07.2026 прийнята відповідачем у межах наданих йому повноважень, на підставі та у спосіб, що передбачені законодавством, а доводи позивача не спростовують правомірності прийнятого рішення.

Відтак, підстави для визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 127249 від 14.07.2026 відсутні.

З огляду на викладене, у задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу слід відмовити.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 6 під, 7 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі виготовлено 29 вересня 2026 року.

Суддя Олексій КОТЕНЬОВ