Ухвала суду № 140158066, 29.09.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

29 вересня 2026 року Справа № 200/7573/25

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Кухар М.Д., розглянувши заяву ОСОБА_1 в порядку ст.382 КАС україни по справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16,м. Київ,04053, код ЄДРПОУ42098368) про зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду ііз заявою в порядку ст.382 КАС України, в якій просить суд:

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві подати до Харківського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2025 року у справі №200/7573/25 у повному обсязі у 10-денний строк з дня отримання ухвали суду.

В обгрунтування заяви вказано, що Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2025 року:

-зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок (індексацію) пенсії позивача відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки (7763Д7 грн. ), з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,11 відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2021 року № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році»; на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 відповідно до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році»; на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році»; на коефіцієнт збільшення, у розмірі 1,0796 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2024 року № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році»; на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01 квітня 2025 року, з урахуванням раніше сплачених сум.

Рішення суду набрало законної сили 20 травня 2026 року.

Апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві залишена без задоволення постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2026 року.

20.05.2026 року заявник звернувся до відповідача з заявою № ВЕБ-26002-Ф-С-26- 306012 щодо виконання рішення суду Донецького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2025 року.

Відповідач виконав рішення суду та своїм рішенням від 02.06.2026року застосував до пенсійної справи позивача таку особливість, як Рішення суду згідно ГІКМУ №821 - з 20.05.2026 по довічно та припинив виконувати рішення суду та виплачувати мені пенсію у повному розмірі ( виплачує у розмірі, який був до рішення суду ).

Рішення суду залишилось не виконаним у повному обсязі.

Відповідач своїм листом від 11.06.2026 № 39624-56486/Л-03/8-2600/26 не надав доказів виконання рішення суду у повному обсязі, пенсію у новому розмірі заявник не отримує.

19.06.2026 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою № ВЕБ-26002-Ф-С-26- 368491 в якій зауважив, що Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04 березня 2026 року у справі №320/51895/25 визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень». Зазначене рішення суду набрало законної сили 08 червня 2026 року, що свідчить про те, що постанова Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень» починаючи з 08 червня 2026 року не підлягає застосуванню до моєї пенсійної справи. Прошу Вас негайно прийняти заходи щодо виплати мені щомісячної пенсії у повному нарахованому обсязі, як це передбачено ст. 47 ч. 1 Закону України № 1058, без застосування постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень» та виплатити мені борг з пенсії, який ви мені не виплачували посилавшись на постанову Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень», тобто наразі у вас відсутні перешкоди платити мені щомісячно пенсію у повному обсязі та виплатити мені борг. Прошу вас протягом трьох днів вилучити з моєї пенсійної справи так звану особливість, як Рішення суду згідно ПК.МУ №821 - з 20.05.2026 по довічно У разі відмови виплачувати мені щомісячно пенсію у повному обсязі, прошу надати мені письмові роз`яснення яким саме Законом України передбачено часткову виплату щомісяця пенсії.

Відповіді відповідач не надає, рішення суду не виконує, припинив виконувати рішення з 20.05.2026 року застосувавши приписи Постанови № 821, яка втратила чинність 08.06.2026 року, тобто відповідач не виконує рішення суду, застосовуючи механізм нечинної Постанови № 821, що й стало підставою для звернення до суду зі вказаною заявою.

Розглянувши заяву, надані матеріали, суд вказує наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 129 Конституції України, однією з основних засад здійснення судочинства є обов`язковість судового рішення.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно із ч. ч. 2, 3 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Крім того, обов`язковість судових рішень, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України також передбачена також нормами Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Суд зазначає, що з аналізу наведеного вище вбачається, що судове рішення, що набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок, тобто особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Так, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах Бурдов проти Росії від 07.05.2002 р., Ромашов проти України від 27.07.2004 р., Шаренок проти України від 22.02.2004 р. зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язальне рішення залишалося без дієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.

Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах передбачений ст. 382 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 1 3 ст. 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Аналіз вищезазначених правових норм дає підстави для висновку, що інститут судового контролю полягає у здійсненні судом контролюючої функції по відношенню до суб`єкта владних повноважень з дотримання ним принципу обов`язковості судового рішення.

В той же час, такі повноваження суду повинні бути реалізовані з урахуванням ст.129-1 Конституції України, і ці повноваження надані суду з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві.

Отже, вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд повинен з`ясувати, чи виконано судове рішення, причини, які призвели до невиконання такого рішення та чи є вони об`єктивними, а також оцінити ризики, які можуть існувати для позивача у випадку невиконання рішення суду.

Проаналізувавши наведені положення КАС України, суд прийшов до висновку, що встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд може, тобто, наділений правом. Тобто зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15 зазначив, що, зокрема ст. 382 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Зі змісту заяви про встановлення судового контроль вбачається, що позивач не згоден із розміром пенсійних виплат, здійснених відповідачем після виконання рішення суду від 16.12.2025 у справі №200/573/25.

Суд звертає увагу, що обов`язковість судового рішення, передбачена ст. 129-1 Конституції України, поширюється не лише на його резолютивну частину, а й на висновки суду, викладені у мотивувальній частині, яка встановлює обов`язковість судового рішення до виконання.

Зі змісту рішення від 16.120.2025 вбачається, що судом в ході розгляду даної справи надавалась правова оцінка діям ГУ ПФУ в м.Києві щодо не проведення перерахунку пенсі (індексації) позивача відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки (7763,17 грн. ), з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,11 відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2021 року № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році»; на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 відповідно до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році»; на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році»; на коефіцієнт збільшення, у розмірі 1,0796 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2024 року № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році»; на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01 квітня 2025 року

В ході розгляду справи суд дійшов до висновку, що належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача провести вищевказаний перерахунок (індексацію).

Натомість, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 16.12.2025 у справі №200/7573/25 не надавалась правова оцінка щодо застосування пенсійним органом постанови КМУ від 14.07.2025 №821 та не встановлювався розмір пенсійного забезпечення, який належить позивачу для виплати.

Надання правової оцінки діям відповідача, які не охоплювалися предметом спору, в межах процедури судового контролю є недопустимим, оскільки за таких обставин суд фактично вирішить новий публічно-правовий спір між сторонами.

Суд вказує, що вирішуючи питання щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, суд не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення, а тому процесуальна процедура вирішення питання щодо встановлення судового контролю за рішення суду, виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.

Розглядаючи заяву, подану в порядку статті 382 КАС України, суд не вирішує спір повторно, а лише усуває перешкоди на шляху виконання вже прийнятого раніше рішення.

При цьому, суд не може змінювати резолютивну частину рішення, яке виконується, надавати оцінку доказам, які не були надані суду при розгляді справи по суті, а тому, доводи позивача стосовно протиправності дій відповідача щодо невиконання рішення є необґрунтованими.

Враховуючи викладене, на переконання суду, в даному випадку заявлені позивачем вимоги в межах заяви, поданої в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, можуть слугувати підставою для звернення позивача із окремим позовом до суду.

У зв`язку із наведеним у задоволенні заяви представника позивача слід відмовити.

Керуючись статтями 241-243, 256, 370, 382 КАСУ, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 в порядку ст.382 КАС України по справі №200/7573/25 за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в м.Києві про зобов`язання вчинити певні дії- відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Кухар М.Д.