Рішення № 140157623, 29.09.2026, Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/3889/26

провадження № 2/619/2268/26

Рішення

іменем України

29 вересня 2026 року,

м. Дергачі,

Дергачівський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Нечипоренко І.М., за участю секретаря судового засідання Міщенко О.О., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу № 619/3889/26,

ім`я (найменування) сторін:

позивач: Приватне акціонерне товариство «Харківенергозбут»,

відповідачка: ОСОБА_1 ,

вимоги позивача: про стягнення заборгованості,

представниця позивача: Коршун І.О. ( у режимі відео конференції).

Стислий виклад позиції позивача.

ПрАТ «Харківенергозбут» 09.06.2026 у системі «Електронний суд» звернулося до суду з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за спожиту електричну енергію, за період з 01.03.2024 по 01.06.2025 у розмірі 129808,06 грн. У обґрунтування позову зазначено, що ПрАТ «Харківенергозбут» має ліцензію з постачання електричної енергії (постанова НКРЕКП від 19.06.2018 №505). Власниками житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Право власності ОСОБА_1 виникло на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом серії № 789, виданого 29.11.2022 приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Коробець О.М., а право власності ОСОБА_2 на підставі рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 29.07.2015 по справі № 619/2769/15-ц. ОСОБА_2 , яка відповідно до відомостей Реєстру є власником 1/2 частки зазначеного житлового будинку, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Особовий рахунок № НОМЕР_1 за вказаною адресою оформлений на ОСОБА_3 , оскільки ОСОБА_1 після набуття права власності не зверталася до АТ «Харківобленерго» для його переоформлення. Побутовим споживачем електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_1 , яка є власником житлового будинку, користується електричною енергією за цією адресою та здійснює її споживання, особовий рахунок № НОМЕР_1 . У відповідності до вимог пунктів 4.3, 4.12, 4.13 ПРРЕЕ та пункту 9.1.1. ККОЕЕ, згідно переданих, від оператора системи розподілу АТ «Харківобленерго» даних щодо обсягів спожитої електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 , у період з 01.03.2024 по 01.06.2025 Постачальником проведено нарахування заборгованості за спожиту електричну енергію у сумі 129808,06 грн.

Відповідачка проти позову заперечує повністю, надала відзив, у якому зазначає, що 29.11.2022 вона оформила спадщину після смерті батька та отримала свідоцтво про право на спадщину на частину житлового будинку АДРЕСА_2 . Інша частина цього будинку зареєстрована за ОСОБА_2 , яка померла та будинком в цілому користується її донька ОСОБА_4 . Остання веде аморальний спосіб життя, демонтувала у будинку систему опалення та здала на металобрухт. Житло не придатне до проживання, вона в цьому будинку не жила жодного дня, ФАКТИЧНО електричною енергією не користувалася, рахунки не оплачувала, угоду про користування електричною енергією не укладала.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

На виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України 09.06.2026 судом було направлено звернення до відповідного органу реєстрації щодо місця перебування (проживання) відповідачки та 23.06.2026 отримано відповідь.

Відповідно до ухвали суду від 26.06.2026 позовну заяву залишено без руху та 29.06.2026 представницею позивача усунуто недоліки.

Ухвалою суду від 01.07.2026 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження з викликом сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 26.08.2026, яке відкладено за клопотанням відповідачки на 24.09.2026 та у ньому оголошено про перехід до стадії ухвалення рішення, проголошення якого призначено на 29.09.2026.

Представниця позивача у судовому засіданні в режимі відеоконференції позов підтримала.

Відповідачка у судовому засіданні проти позову заперечувала повністю, з підстав, викладених у відзиві.

Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 22.05.2025 житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , по частині, зареєстрований за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 29.11.2022 та ОСОБА_2 на підставі рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 29.07.2015 по справі №619/2769/15-ц.

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить лист Дергачівської міської ради від 28.07.2026 (а.с. 44).

За адресою: АДРЕСА_1 зареєстрована ОСОБА_4 , що підтверджено копією будинкової книги та довідкою Дергачівської міської ради від 28.07.2026 (а.с. 44, 54-57).

Як убачається із Довідки абоненту особовий рахунок № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , відкритий на ім`я « ОСОБА_3 ».

Відповідачка ОСОБА_1 проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 з 11.08.2000, про що свідчить Витяг з реєстру територіальної громади (а.с. 39).

За відомостями АТ «Харківобленерго» за адресою: АДРЕСА_1 договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії між АТ «Харківобленерго» та будь-якою особою не укладався (а.с. 43).

Відповідно до наданого розрахунку станом на 01.06.205 до показання засобу комерційного обліку 060586 числиться заборгованість за використану електричну енергію в сумі 129808,069 грн за період з 01.03.2024 по 01.06.2025.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про ринок електричної енергії».

Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії визначені Законом України від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон № 2019-VIII).

За визначенням, наведеним у статті 1 цього Закону, ринок електричної енергії - система відносин, що виникають між учасниками ринку під час здійснення купівлі-продажу електричної енергії та/або допоміжних послуг, передачі та розподілу, постачання електричної енергії споживачам; розподіл електричної енергії - транспортування електричної енергії від електроустановок виробників електричної енергії або електроустановок оператора системи передачі мережами оператора системи розподілу, крім постачання електричної енергії.

Частиною 1 ст. 56 цього Закону визначено, що постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 26 жовтня 2018 року № 1268 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо передачі даних побутових та малих непобутових споживачів постачальнику електричної енергії, на якого відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» покладається виконання функції універсальної послуги на закріпленій території» постачальником універсальних послуг на території Харківської області визначено ПрАТ «ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ».

ПрАТ «Харківенергозбут» має ліцензію з постачання електричної енергії (постанова НКРЕКП від 19.06.2018 №505).

Пунктом 2 Постанови НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 312 визначено, що укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

Відповідно до п. 1.2.8 Правил роздрібного ринку електричної енергії постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який є публічним договором приєднання та зміст якого визначається постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток 6 до цих Правил), та укладається в установленому цими Правилами порядку.

Відповідно до ст. 1 Закону побутовим споживачем є індивідуальний побутовий споживач (фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність).

Пунктом 3.1.7 Правил роздрібного ринку електричної енергії встановлено, що договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача за заявою-приєднання до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, розміщеної на офіційному вебсайті електропостачальника.

Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з п. 13 абз. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про ринок електричної енергії» фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

На обґрунтування своїх позовних позивач вимог вказує, що відповідачка ОСОБА_5 є власницею частини житлового будинку за названою адресою та як власник не зверталася до АТ «Харківобленерго» для оформлення особового рахунку на своє ім`я, користується електричною енергією за вказаною адресою по особовому рахунку № НОМЕР_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13 Велика Палата Верховного Суду наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

Пріоритет у доказуванні надається не тому, хто надав більшу кількість доказів, а в першу чергу їх достовірності, допустимості та достатності для реалізації стандарту більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний.

Так, на підтвердження факту приєднання відповідачки до умов договору постачання універсальних послуг, позивачем не надано суду жодного належного та допустимого доказу, а саме ні підписана нею заява про приєднання, ні здійснення відповідачкою фактичного споживання електричної енергії та оплату виставлених рахунків від її імені як споживача. Отже, матеріали справи не містять доказів волевиявлення ОСОБА_1 на погодження з умовами договору.

За такого, обов`язок по сплаті за послуги з постачання та розподілу електричної енергії може бути покладено на індивідуального побутового споживача, як учасника ринку електричної енергії, з яким укладено договір про постачання електричної енергії до об`єкту споживача.

Даних про те, що ОСОБА_1 фактично проживала за адресою: АДРЕСА_1 , та споживала електричну енергію у період з 01.03.2024 по 01.06.2025 за вказаною адресою у матеріалах справи немає.

Тоді як суд враховує, що ОСОБА_1 не проживає і не зареєстрована за спірною адресою, надала фотокартки, з яких убачається, що будинок не придатний для проживання, особовий рахунок відкритий не на ім`я відповідачки.

Пунктом 4.13 ПРРЕЕ передбачено, що для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити Споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.

Відомостей про те, що позивачем формувалися та виставлялися відповідачці платіжні документи, матеріали справи також не містять.

ЕІС-код (Energy Identification Code) це код енергетичної ідентифікації суб`єкта ринку електричної енергії та/або точки комерційного обліку. Отримання такого коду є обов`язковим і безкоштовним. Це необхідна умова постачання електричної енергії як побутовим, так і непобутовим споживачам.

ОСР, під час укладення із споживачами договорів про надання послуг з розподілу електричної енергії (оформлення заяв-приєднання та паспортів точок розподілу), присвоює всім точкам розподілу електричної енергії за об`єктами існуючих споживачів ЕІС-коди за точками комерційного обліку відповідно до порядку, передбаченого Кодексом комерційного обліку, затвердженим постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 311.

Також доказів того, що ЕІС-код, який зазначений у розрахунку заборгованості (62Z5227170585220) належить відповідачці, не надано.

Враховуючи викладене, відсутні підстави вважати, що відповідачка ОСОБА_1 є споживачем послуг у розумінні вимог закону, є користувачем особового рахунку на споживання електроенергії №530000000205 та що саме у відповідачки виник обов`язок сплатити вартість спожитої електричної енергії.

Отже, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, оскільки позивачем не доведені обставини, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 26.09.2018 у справі №750/12850/16-ц та від 06.11.2019 у справі №642/2858/16, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачка є власницею частини житлового будинку, але доказів, які б свідчили про використання нею електропостачання суду не надано.

Оскільки позов задоволенню не підлягає, судові витрати залишаються за рахунок позивача.

Керуючись ст. 7, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

У позові Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) сторін:

позивач: Приватне акціонерне товариство «Харківенергозбут», код ЄДРПОУ 42206328, місцезнаходження: 61057, Харківська область, м. Харків, вул. Гоголя, буд. 10.

відповідачка: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Суддя І. М. Нечипоренко