Ухвала суду № 140156864, 29.09.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

29 вересня 2026 р. № 520/30843/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Дмитро Волошин, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо встановлення в електронній пенсійній справі ОСОБА_1 статусу внутрішньо переміщеної особи та застосування до нього, як до ВПО, положень постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 637, Порядку № 1165 та вимог верифікації (фізичної ідентифікації), встановлених для ВПО, оскільки Позивач не є внутрішньо переміщеною особою;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зняти в електронній пенсійній справі Позивача статус ВПО (внутрішньо-переміщеної особи) з 01.09.2016 року та здійснити перерахунок та виплату без застосування Порядку № 1165 недоотриманих з моменту поновлення виплати з 01.09.2016 року сум пенсій на визначений Позивачем банківський рахунок відкритий в АТ «Універсал Банк» без застосування до Позивача надалі положення, що передбачені для ВПО, з проведенням усіх перерахунків (індексації, підвищень), які не проводилися внаслідок призупинення виплати через встановлення статусу ВПО, та з нарахуванням компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати;

- зобов`язати Відповідача звернутися до Філії Донецького обласного АТ «Ощадбанк» з офіційним листом, у якому повідомити, що ОСОБА_1 не є внутрішньо переміщеною особою, відомості про це виключено з електронної пенсійної справи, а тому до його банківського рахунку Позивача та коштів на ньому не можуть застосовуватися обмеження, вимога верифікації та інші правила, встановлені для ВПО, та повернути Відповідачу пенсійні кошти Позивача за період з лютого 2020 року по 28.02.2021 рік для подальшої виплати на визначений Позивачем банківський рахунок.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали позовної заяви, суд встановив, що вона не відповідає вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно з вимогами статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.

Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі № 809/1087/17 та від 22.11.2018 у справі №815/91/18.

Оскільки початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з`ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Судом установлено, що позивач звернувся до суду з даним позовом 25.09.2026, заявивши позовні вимоги щодо поновлення йому нарахування та виплати пенсії з 01.09.2016.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України:

«… для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Відтак, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що отримання позивачем листа відповідача від 08.11.2019 у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти більш ніж через 5 років після отримання пенсії за серпень 2014 року».

Суд наголошує, що 21 жовтня 2025 року у справі № 460/10097/24 Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду розглядав питання застосування строку звернення до адміністративного суду.

Суд у цій справі наголосив, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.10.2025 у справі №420/19263/24.

За твердженням позивача, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 05.09.2019 у справі № 200/9495/19-а, що набрало законної сили 02.12.2019, визнано протиправною бездіяльність Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01 вересня 2019 року, визнано протиправним та скасовано рішення Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про відмову у поновленні виплати пенсії, викладене у листі від 06 травня 2019 року № 10488/02/25, а також зобов`язано Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про поновлення виплати пенсії від 13 лютого 2019 року та відповідно прийняти рішення за результатом її розгляду, згідно вимог ЗУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням висновків суду.

На виконання вищезазначеного рішення суду, у лютому 2020 року відповідачем поновлено виплату пенсії позивачу. Однак нарахована заборгованість за період з 01.09.2016 по 31.01.2020 підлягала виплаті відповідно до Порядку №1165, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2021. А з 01.03.2021 пенсійним органом знову призупинено виплату пенсії позивачу.

Отже суд зазначає, що позивач мав бути обізнаним про порушення свого права з моменту повторного призупинення пенсійних виплат - з квітня 2021 року, коли не отримав виплату за березень.

При цьому, як уже було зазначено вище, позивач звернувся до суду лише 25.09.2026, через 5,5 років, тобто з порушенням шестимісячного строку звернення до суду, визначеного частиною 2 статті 122 КАС України.

Продовжуючи розгляд матеріалів позовної заяви та доданих до неї документів, суд зазначає, що частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Згідно частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" установлено у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року - 3 328,00 грн.

Як вбачається з позовних вимог, предметом позову у даній справі є чотири вимоги немайнового характеру: зняття статусу ВПО та звернення до АТ "ОЩАДБАНК" щодо відсутності відносно пенсійних коштів позивача на рахунку обмежень, верифікації та інших правил, встановлених до ВПО (1), здійснення перерахунку і виплати пенсії без застосування Порядку №1165 (2), проведення перерахунку пенсії, у зв`язку з індексацією та підвищенням з моменту припинення виплати (3), нарахування втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків виплати (4), а отже ставка судового збору за подання даного позову, з урахуванням ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", становить 4259,84 грн.

У матеріалах справи докази сплати судового збору відсутні.

Таким чином, усуваючи недоліки позовної заяви, позивачу необхідно надати до суду документ про сплату судового збору в розмірі 4259,84 грн. за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК Харків обл/мХар Основ"ян/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA678999980313141206084020661; код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу - "*;101; (код платника); судовий збір за позовом (ім`я/назва платника), Харківський окружний адміністративний суд"; заяву про поновлення строку звернення до суду з позовом з належним обґрунтуванням причин пропуску строку та доказів поважності причин його пропуску.

Відповідно до пункту частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду платіжного документу про сплату судового збору в розмірі 4259,84 грн; заяву про поновлення строку звернення до суду з позовом з належним обґрунтуванням причин пропуску строку та доказів поважності причин його пропуску.

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.

Роз`яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Дмитро ВОЛОШИН