Ухвала суду № 140156746, 29.09.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

29 вересня 2026 р. Справа № 520/30172/25

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Заічко О.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області (пров. Короленка, буд. 19,м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл.,61005, код ЄДРПОУ22642124), Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (вул. Борисоглібська, буд. 3, 5 пов.,м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ26080214), третя особа: Приватне підприємство "Адвокатська компанія «СХІДНА ВАРТА»" (84331, Донецька обл., м. Краматорськ, вулиця Двірцева, буд. 44, кв. 132, Код ЄДРПОУ 45358999) про визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури у Харківській області про порушення дисциплінарної справи від 07.05.2025 за вих. №387/25 за скаргою ОСОБА_2

- визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури у Харківській області про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката Єрьоменко А.В. від 06.06.2024 за скаргою ОСОБА_2

- визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційно- дисциплінарної комісії адвокатури від 25.09.2025 за №ІХ-007/25.

- визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційно- дисциплінарної комісії адвокатури №IX-008/2025 від 25.09.2025.

Ухвалою суду від 01.12.2025 прийнято адміністративний позов до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.09.2026 позовну заяву - залишено без руху.

Надано позивачу термін - п`ять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в якій вказати підстави та докази на підтвердження поважності причин пропуску такого строку.

12.09.2026 року позивачем надано та 14.09.2026 року отримано судом заяву про поновлення процесуального строку, в якій позивачем зазначено, що суд перевіряє дотримання строків до або під час вирішення питання про відкриття провадження і, за потреби, залишає позов без руху до відкриття провадження у справі. Якщо пропуск строку виявляється вже після відкриття провадження, наслідком може бути залишення позову без розгляду (або вирішення питання під час розгляду справи по суті), але не залишення без руху. Окрім того, дана справа судом розглядалася понад строки, встановлені ст.258 КАС України, після чого судом справу було залишено без руху, що є порушенням Конституції України, статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та порушенням національного законодавства України, зокрема, статтею 7 Закону «Про судоустрій і статус суддів» як право особи на справедливий суд.

Щодо строку звернення до суду зазначено, що 16.10.2025 із супровідним листом за вих.№6002 від 13.10.2025 позивачем на електронну поштову скриньку отримано повний текст рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 25.09.2025 за №ІХ-007/25 на скаргу адвоката, яку залишено без задоволення та повний текст рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №IX-008/2025 від 25.09.2025. Тобто, позовну заяву в частині оскарження рішення ВКДКА подано до суду 17.11.2026 (у понеділок) без пропущення процесуального строку на оскарження рішення.

Щодо поважності строку на оскарження рішення Дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури у Харківській області про порушення дисциплінарної справи від 07.05.2025 за вих. №387/25 та рішення Дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури у Харківській області про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 від 06.06.2024 зазначено, що у зв`язку із перебуванням позивача в умовах ведення бойових дій на території Харківської міської територіальної громади, яка віднесена до переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточені (блокуванні) згідно Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 25.04.2022 № 75 (із змінами), а також оскарження рішень КДКА Харківської області до ВКДКА, просить суд строк на оскарження рішень Дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури у Харківській області про порушення дисциплінарної справи від 07.05.2025 за вих. №387/25 за скаргою ОСОБА_2 та рішення Дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури у Харківській області про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката Єрьоменко А.В. від 06.06.2024 за скаргою ОСОБА_2 , пропущеним з поважних причин.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно із ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно-правових відносинах або для реалізації владних повноважень.

У заяві про поновлення процесуального строку позивач зокрема посилається на п.2 ч.4 ст.122 КАС України, згідно якого вбачається, якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Так, копії вступної та резолютивної частини рішень ВКДКА адвокату направлено не було (у тому числі протягом 3-х днів, визначених регламентом), а оскаржувані Рішення Вищої кваліфікаційно- дисциплінарної комісії адвокатури від 25.09.2025 за №ІХ-007/25 та від 25.09.2025 за № IX-008/2025 були доставлені на електронну поштову скриньку адвоката 16.10.2025 з супровідним листом від 13.10.2025 за № 6002.

Суд зазначає, що за приписами частини 1 статті 42 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.

Згідно з частиною 8 статті 50 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" Рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду протягом тридцяти днів з дня доведення такого рішення до відома особи.

Відповідно до частини 7 статті 52 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Вказана норма є спеціальною, а тому підлягає до застосування до вказаних правовідносин.

Так з оскаржуваних рішень ВКДКА № ІХ-007/2025 та № ІХ-008/2025 вбачається, що такі прийняті 25.09.2025, тобто строк оскарження до суду протягом тридцяти днів сплив 24.10.2025 року.

При цьому, позивач звернувся до суду з позовом у цій справі через підсистему "Електронний суд" 16.11.2025, тобто з пропуском тридцятиденного строку звернення до адміністративного суду, встановленого ч.8 ст.50 та ч.7 ст.52 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Зі змісту заяви позивача про поновлення процесуального строку судом не встановлено допустимих та належних доказів поважності пропущення строку звернення до суду в частині оскарження рішень ВКДКА № ІХ-007/2025 та № ІХ-008/2025 від 25.09.2025 року.

Викладені у заяві відомості в частині оскаржуваних рішень ВКДКА № ІХ-007/2025 та № ІХ-008/2025 від 25.09.2025 року зводяться до незгоди позивача з ухвалою про залишення позову без руху та зазначенням, що такий строк не порушено, при цьому вимог про поновлення пропущеного строку звернення до суду в цій частині заява не містить.

Отже, позивачем в частині оскарження рішень ВКДКА № ІХ-007/2025 та № ІХ-008/2025 від 25.09.2025 пропущено строк для звернення до суду.

Щодо поважності строку на оскарження рішення КДКА від 07.05.2025 про порушення дисциплінарної справи та рішення КДКА від 06.06.2024 (2025) про притягнення до дисциплінарної відповідальності суд зазначає таке.

Доводами позивача в частині поважності пропуску строку звернення до суду в частині оскарження цих рішень зазначено, що за усталеною практикою Верховного Суду, введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною.

При цьому позивач просить суд врахувати та прийняти до уваги складну безпекову ситуацію на території міста Харкова та Харківської області, а саме:

- у травні 2025 року на території Харківської області оголошували повітряну тривогу 178 разів, з найдовшою тривалістю 17:04 години та 66 загроз артилерійського обстрілу (https://air-alarms.in.ua/region/kharkiv?from=2025-05-01&to=2025-05-31#statistic);

- у червні 2025 року на території Харківської області оголошували повітряну тривогу 188 разів з найдовшою тривалістю 12:07 години та 53 загрози артилерійського обстрілу (https://air-alarms.in.ua/region/kharkiv?from=2025-06-01&to=2025-06-30#statistic);

- у липні 2025 року на території Харківської області оголошували повітряну тривогу 194 рази, з найдовшою тривалістю 13:42 години та 79 загроз артилерійського обстрілу (https://air-alarms.in.ua/region/kharkiv?from=2025-07-01&to=2025-07-31#statistic);

- у серпні 2025 року на території Харківської області оголошували повітряну тривогу 225 разів, з найдовшою тривалістю 11:55 години та 92 загрози артилерійського обстрілу (https://air-alarms.in.ua/region/kharkiv?from=2025-08-01&to=2025-08-31#statistic);

- у вересні 2025 року на території Харківської області оголошували повітряну тривогу 175 разів, з найдовшою тривалістю 15:20 години та 70 загроз артилерійського обстрілу (https://air-alarms.in.ua/region/kharkiv?from=2025-09-01&to=2025-09-30#statistic);

- у жовтні 2025 року на території Харківської області оголошували повітряну тривогу 162 рази, з найдовшою тривалістю 32:31 години та 94 загроз артилерійського обстрілу (https://air-alarms.in.ua/region/kharkiv?from=2025-10-01&to=2025-10-31#statistic);

- у листопаді 2025 року на території Харківської області оголошували повітряну тривогу 123 рази, з найдовшою тривалістю 30:16 години та 58 загроз артилерійського обстрілу (https://air-alarms.in.ua/region/kharkiv?from=2025-11-01&to=2025-11-30#statistic).

Також позивач зазначає, що незаперечним є факт, що протягом 2025 року місто Харків та Харківська область також знаходилась в стані активних обстрілів, що супроводжувались відключенням електроенергії внаслідок влучань в об`єкти критичної інфраструктури. Внаслідок чого ситуація з електропостачанням залишалася складною через постійні пошкодження енергетичної інфраструктури та дефіцит потужностей у енергосистем.

Позивач просить враховувати суд складну та непереборну ситуацію, що наразі існує в України у зв`язку із збройною агресією рф, а також ускладнену роботу державних органів, судів, електронних сервісів (ЄСІТС тощо) та компаній, що надають послуги, знаходження громадян більшу тривалість часу свого життя щоденно в укриттях, де немає світла та інтернету, з метою порятунку свого життя та життя членів сім`ї. Вказана ситуація спричиняє практичну та фізичну неможливість належного дотримання процесуальних строків, що визначені законодавством та негативно впливає на дотримання строків.

Суд з цього приводу зазначає таке.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

У подальшому, Указами Президента України воєнний стан неодноразово продовжувався. Станом на момент вирішення питання про дотримання позивачем строку звернення до суду з даним позовом воєнний стан в Україні триває.

Варто наголосити, що після затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, будь-яких змін в аспекті перебігу процесуальних строків та їх обчислення до КАС України не вносилось.

За усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Отже, саме по собі покликання на введення воєнного стану на території України та наявність повітряних тривог на території Харківської області у період з травня 2025 року по листопад 2025 року не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для заявника без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану та наявність повітряних тривог на території Харківської області вплинуло на можливість подачі позову, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.

Позивачем не підтверджено жодними доказами, як саме наявність повітряних тривог на території Харківської області у період з травня 2025 року по листопад 2025 року унеможливило своєчасне звернення до суду.

Посилання на те, що безпекова ситуація, регулярні обстріли, перебої в електропостачанні та зв`язку, позбавили можливості своєчасно організувати подання позову до суду, носять загальний характер та не обґрунтовані жодними доказами.

Отже, відомості викладені в заяві від 14.09.2026 в частині поважності пропуску строку на оскарження рішення КДКА від 07.05.2025 та рішення КДКА від 06.06.2024 (2025) містять абстрактний характер наявності обставин, що зумовили пропуск строку звернення до суду з адміністративним позовом.

Окремо, суд зазначає, що з матеріалів справи встановлено, що не погодившись із прийнятим рішенням Дисциплінарної палати кваліфікаційно- дисциплінарної комісії адвокатури у Харківській області про порушення дисциплінарної справи від 07.05.2025 за вих.№387/25 за скаргою ОСОБА_2 адвокатом було подано скаргу до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 04.06.2025.

Також, 24.06.2025 адвокатом подано скаргу до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури на рішення Дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 06.06.2025 року.

Так, зі змісту встановленого вбачається, що наведені у заяві від 14.09.2026 року обставини не позбавили позивача можливості оскаржити спірні рішення до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Як судом вже зазначалось, за приписами частини 1 статті 42 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.

Згідно з частиною 8 статті 50 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" Рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду протягом тридцяти днів з дня доведення такого рішення до відома особи.

Тобто, позивачем, як особою, що є спеціалістом у галузі права свідомо було обрано захист своїх прав через звернення до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, а не до суду.

Отже, з урахуванням викладеного суд вважає, що позивачем в частині оскарження рішення КДКА від 07.05.2025 та рішення КДКА від 06.06.2024 (2025) не наведено поважних причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Зокрема, у межах цього спору правовідносини щодо оскарження рішення КДКА від 07.05.2025 про порушення дисциплінарної справи, рішення КДКА від 06.06.2024 про притягнення до дисциплінарної відповідальності, рішень ВКДКА від 25.09.2025 № ІХ-007/2025 та № ІХ-008/2025 стали стабільними.

Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання позову, апеляційної, касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо оскарження дій, рішень, бездіяльності суб`єкта владних повноважень в порядку та у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку звернення з поважних причин.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у своїй постанові від 13.11.2018 року по справі № 804/958/17.

Утім, позивачем у заяві про поновлення строків звернення до суду не вказано, які саме непереборні та об`єктивні перешкоді або труднощі, які не залежать від волі суб`єкта, унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання позову.

Частиною 6 ст.161 КАС України регламентовано, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч.3 ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги заявлені позивачем із пропуском строку звернення до суду, підстави, вказані позивачем у заяві від 14.09.2026, не можуть бути визнані судом поважними, а тому позовну заяву слід залишити без розгляду.

Згідно з п.8 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.240 КАС України про залишення позову без розгляду суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 9, 122, 123, 171, 180, 183, 229, 238, 240, 243, 247, 248, 256, 295, 297 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 від 14.09.2026 року про поновлення пропущеного строку звернення до суду - залишити без задоволення.

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області (пров. Короленка, буд. 19,м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл.,61005, код ЄДРПОУ22642124), Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (вул. Борисоглібська, буд. 3, 5 пов.,м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ26080214), третя особа: Приватне підприємство "Адвокатська компанія «СХІДНА ВАРТА»" (84331, Донецька обл., м. Краматорськ, вулиця Двірцева, буд. 44, кв. 132, Код ЄДРПОУ 45358999) про визнання протиправними та скасування рішень - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після підписання, проте, може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Заічко О.В.