Ухвала суду № 140156523, 29.09.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

29 вересня 2026 року Справа № 520/22892/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Заічко О.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Управління Служби безпеки України у Львівській області(вул. Вітовського, буд. 55, м. Львів, Львівський р-н, Львівська обл., 79011, код ЄДРПОУ 20001591) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача, Управління Служби безпеки України у Львівській області (ЄДРПОУ 20001591), щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 при звільненні компенсації за невикористані дні додаткової відпустки передбаченої статтею 182-1 Кодексу законів про працю України та статтею 19 Закону України «Про відпустки» за період з 2021-2025 роки.

- зобов`язати відповідача, Управління Служби безпеки України у Львівській області (ЄДРПОУ 20001591), нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої статтею 182-1 Кодексу законів про працю України та статтею 19 Закону України «Про відпустки» за період 2021-2025 роки.

Ухвалою суду від 04.08.2026 прийнято адміністративний позов до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Відповідачем 13.08.2026 року надано до суду клопотання про залишення заяви без розгляду, в обґрунтування якої зазначено, що 7 квітня 2025 року позивач під особистий підпис був ознайомлений про нараховані та виплачені суми при звільненні з військової служби. На підтвердження долучено до клопотання завірену копію «Повідомлення про нараховані та виплаченні суми полковнику ОСОБА_1 звільненому з військової служби з 08.04.2025 року». Саме з моменту ознайомлення з відповідним документом у військовослужбовця виникає реальна можливість і об`єктивна необхідність оцінити правильність здійснених нарахувань, виявити допущені порушення, що і буде усвідомленим сприйняттям особи наявності/відсутності порушеного права щодо належних виплат. З огляду на що позивач пропустив визначений частиною 2 ст. 233 КЗпП України, звернення до суду з позовними вимогами про здійснення нарахування та виплати грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої ст. 182-1 КЗпП України та Закону України «Про відпустки» за період 2021-2025 року при звільненні з військової служби.

Представником позивача 18.08.2026 надано до суду заперечення на клопотання про залишення заяви без розгляду, в обґрунтування якої зазначено, що згідно з витягом з наказу Управління СБУ у Львівській області від 03.04.2025 №174-ос/дск ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу з 08.04.2025. Водночас підпис ОСОБА_1 «Ознайомлений» на спірному повідомленні датований 07.04.2025, тобто днем, що передує виключенню позивача зі списків особового складу та проведенню остаточного розрахунку. Будь-якого підтвердження погодження повноти та правильності остаточного розрахунку, отримання всіх належних за законодавством виплат або відсутності претензій на день звільнення позивача документ не містить. Отже, доводи відповідача про те, що позивач погодив проведення з ним усіх необхідних розрахунків та не мав жодних претензій до відповідача на момент звільнення, є безпідставними та не підтверджуються змістом спірного повідомлення. Таким чином, станом на 07.04.2025 спірне повідомлення об`єктивно не могло підтверджувати остаточні суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні, оскільки на цю дату позивача ще не було виключено зі списків особового складу, а зазначені у самому повідомленні платежі ще не були здійснені. Лише після звернення представника позивача із заявою від 04.06.2026 та отримання 29.06.2026 листа Управління СБУ у Львівській області №62/21/Б-454/747-2026 позивачу було документально повідомлено, що компенсація додаткової соціальної відпустки, передбаченої статтею 19 Закону України «Про відпустки», при звільненні йому не нараховувалася та не виплачувалася, а також наведено конкретні підстави такої невиплати.

Суд дослідивши заявлені клопотання зазначає таке.

Відповідно до ч. 13 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 ст. 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

За змістом пункту 17 ч. 1 ст. 4 КАС України публічною службою є, зокрема, військова служба.

Втім, положення ст. 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці (грошового забезпечення військовослужбовців).

Такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 КЗпП України.

Зокрема, відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 233 КЗпП України у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до місцевого загального суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Частиною 1 ст. 233 КЗпП України в редакції, яка набула чинності з 19.07.2022, встановлено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (ч. 2 ст. 233 КЗпП України).

Враховуючи вищевикладене, шляхом внесенням до ст. 233 КЗпП України вказаних змін, законодавець ввів процесуальні строки для звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати.

Спірні правовідносини виникли 07.04.2025, тобто за нової редакції положень статті 233 КЗпП України, а тому до них підлягає застосуванню тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (ч. 2 ст. 233 КЗпП України).

Як вбачається із матеріалів адміністративного позову, позивач проходив службу в Управлінні Служби безпеки України у Львівській області. Звільнений зі служби 08.04.2026.

До суду з даним позовом позивач звернувся 29.07.2026, тобто з суттєвим пропуском тримісячного строку звернення до суду.

Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Так зі змісту позовної заяви судом встановлено наявність блоку "ЩОДО СТРОКІВ ЗВЕРНЕННЯ ДО СУДУ", при цьому з його аналізу встановлено, що такий містить посилання на норми права, при цьому без конкретизації позиції позивача щодо строків звернення до суду.

Щодо доводів позивача викладених у запереченнях на заяву від 18.08.2026 року суд звертає увагу на таке.

У вказаних запереченнях зазначено, що станом на 07.04.2025 спірне повідомлення об`єктивно не могло підтверджувати остаточні суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні, оскільки на цю дату позивача ще не було виключено зі списків особового складу, а зазначені у самому повідомленні платежі ще не були здійснені.

Як вже було зазначено, із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (ч. 2 ст. 233 КЗпП України).

Отже, законом чітко визначено початок обрахунку строку з дня одержання письмового повідомлення, тобто фактична дата виключення зі списків особового складу не впливає на такий процесуальний строк, а тому такі доводи суд відхиляє.

Щодо посилань позивача, що спірне повідомлення не містить відомостей щодо компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої статтею 182-1 КЗпП України та статтею 19 Закону України «Про відпустки». Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 09.07.2026 у справі №240/15605/25, документ, з яким ознайомлюється військовослужбовець, має розкривати зміст виплати грошового забезпечення та надавати можливість об`єктивно встановити розмір виплаченої суми, її складові та можливу неповноту виплат. На момент звільнення відповідачу було достовірно відомо про наявність у позивача на утриманні трьох і більше дітей, оскільки така обставина врахована як підстава для звільнення позивача з військової служби. Водночас спірне повідомлення не містить відомостей, які б надали можливість об`єктивно встановити факт ненарахування та невиплати позивачу компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої статтею 182-1 КЗпП України та статтею 19 Закону України Про відпустки, суд зазначає, що такі відомості не впливають на процесуальні строки, та є саме предметом дослідження в межах цієї справи, такі доводи суд також відхиляє.

За приписами ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Як вже зазначено судом, відповідно до ч. 13 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про залишення адміністративного позову без руху та пропонує позивачу звернутись до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати поважні підстави для поновлення строку, з наданням до суду відповідних доказів.

Згідно з ч. 2 ст. 293 КАС України оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Управління Служби безпеки України у Львівській області(вул. Вітовського, буд. 55, м. Львів, Львівський р-н, Львівська обл., 79011, код ЄДРПОУ 20001591) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати позивачу строк протягом п`яти днів з вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, позов буде залишено без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Заічко О.В.