Рішення № 140156499, 29.09.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2026 року № 520/8255/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заічко О.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16,м. Київ,04053, код ЄДРПОУ 42098368), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов.,м. Харків, Харківська область,61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, в якому просить суд:

- визнати протиправними рішення від 22.09.2025 року №262440023940 Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у відмові в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 , через неврахування до трудового стажу періоди роботи по трудовій книжці серії НОМЕР_2 від 11.01.1984 року, а саме з 21.08.1984 року по 01.11.1987 року некоректне написання дати звільнення, з 18.02.1984 року по 22.06.1984 року відсутня назва організації при прийнятті, з 09.03.1994 року по 10.06.2000 року та період навчання згідно диплома серії НОМЕР_3 з 01.09.1979 року по 06.07.1983 року ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві врахувати всі періоди роботи, згідно записів в трудовій книжці серії НОМЕР_2 від 11.01.1984 року, а саме з 21.08.1984 року по 01.11.1987 року некоректне написання дати звільнення, з 18.02.1984 року по 22.06.1984 року відсутня назва організації при прийнятті, з 09.03.1994 року по 10.06.2000 року та період навчання згідно диплома серії НОМЕР_3 з 01.09.1979 року по 06.07.1983 року та призначити пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 .

Позивач вважає дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області протиправними, тому звернувся до суду за захистом своїх прав.

По справі було відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому ст. 263 КАС України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу та отримана ним.

Відповідач правом на надання відзиву не скористався.

Згідно положень ч.4 ст. 159 КАС України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Згідно до ч.6 ст. 162 КАС України разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи, зокрема, щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно вимог ст. 229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

ОСОБА_1 (далі Позивач), звернулась із заявою через веб-портал щодо призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», заява була опрацьована за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області (далі Відповідач-2) та за результатами її розгляду було прийнято рішення від 22.09.2025 року по справі №262440023940.

Прийнятим рішенням було відмовлено в призначенні пенсії за віком через відсутність необхідного страхового стажу, який становить 31 рік відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». За результатами розгляду заяви страховий стаж Позивача обрахований Відповідачем-2 становить 23 роки 6 місяців 3 дні. За результатами розгляду документів, доданих до заяви: До загального страхового стажу не зараховано періоди роботи відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_2 оскільки записи внесені з порушеннями Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, закладах і організаціях від 20.07.1974 року № 162 та Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України від 29.07.1993 року № 58, а саме з 21.08.1984 року по 01.11.1987 року некоректне написання дати звільнення, з 18.02.1984 року по 22.06.1984 року відсутня назва організації при прийнятті, з 09.03.1994 року по 10.06.2000 року відсутнє перейменування організації та посада і підпис відповідальної особи при звільненні.

Також в рішенні Відповідача-2 було зазначено, що для зарахування періоду навчання згідно диплома № НОМЕР_4 необхідно долучити уточнюючу довідку, оскільки рік зарахування (1989) перевищує рік закінчення строку навчання (1983).

Проте, позивачка вважає, що записи в її трудовій книжці серії НОМЕР_5 від 13.08.1982 року, які не врахував Відповідач-2, її стаж складає понад 31 рік, що дає право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

На думку позивачки, відомості, які взяті Відповідачем-2 для розрахунку її можливої пенсії, не відповідають дійсності, є протиправними діями з боку Відповідача-2, що безпосередньо позбавляє її права на призначення пенсії, а тому звернулась до суду з цим позовом.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями ст. 1 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно із ч. 2 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

За приписами ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст. 40 Закону №1058-ІV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

За правилами ч. ч. 1-3 ст. 44 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Призначення пенсії за віком здійснюється автоматично (без звернення особи) у разі набуття застрахованою особою права на призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, на підставі відомостей, наявних у системі персоніфікованого обліку, якщо до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, особа не повідомила про бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.

У разі відсутності в системі персоніфікованого обліку даних про страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком (у тому числі за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку), територіальний орган Пенсійного фонду інформує застраховану особу, у тому числі через її особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду, про відсутність таких відомостей та необхідність їх подання (за наявності). Документи про страховий стаж можуть бути подані до територіального органу Пенсійного фонду або через особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду.

Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 56 Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (надалі - Закон №1788-ХІІ) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Відповідно до абз.абз. 1 та 2 пп. 2 п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 за №22-1 (далі - Порядок №22-1) передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року за №637.

Згідно зі ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року за №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637) визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з п.3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Наказом Міністерства праці України №58 від 29.07.1993 року затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників.

Відповідно до пункту 1.1 "Загальні положення" Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Судом встановлено, що в трудовій книжці позивачки серії НОМЕР_2 від 11.01.1984р., містяться записи про роботу позивача з 18.02.1984р. по 22.06.1984р. на посаді медрегістратора згідно наказу №41/6 від 17.02.1984, звільнена з роботи за власним бажанням ст.38 КЗпП УРСР згідно наказу №145/1 від 22.06.1984, про що свідчать записи № 3 та 4.

Запис про звільнення скріплений печаткою Гусятинської центральної лікарні Тернопільської області та підписом головного лікаря Гаврилюка.

Період роботи позивача з 18.02.1984р. по 22.06.1984р. в Гусятинській центральній лікарні Тернопільської області не зараховано до страхового стажу при призначенні пенсії за віком, оскільки в записі трудової книжки відсутня назва підприємства (організації) куди прийнятий заявник та у зв`язку з тим, що в Реєстрі відсутня звітність до Пенсійного фонду.

В трудовій книжці позивачки серії НОМЕР_2 від 11.01.1984р., містяться записи про роботу позивача з 09.03.1994р. по 10.06.2000р. Так, згідно запису №16 позивачку 09.03.1994 прийнята на посаду виховательки дошкільної установи №1 відповідно, 20.10.1994 переведена на посаду старшої виховательки дошкільної установи №1 (запис №17), 20.01.1996 переведено на посаду старшої виховательки постійно (запис №19), 02.09.1996 переведена на посаду виховательки (запис №21) та згідно запису №22 звільнена з посади виховательки д/с№1 за власним бажанням.

Запис про прийняття на посади, переведення та звільнення скріплений печатками дошкільної установи "Барвінок".

Період роботи позивача з 09.03.1994р. по 10.06.2000р. не зараховано до страхового стажу при призначенні пенсії за віком, оскільки назва організації при прийомі не відповідає назві організації на печатці при звільнення, відсутня інформація про реорганізацію/перейменування підприємства.

Щодо викладених обставин та зазначених періодів суд зазначає таке.

Відповідно до п. 1.1 Інструкції № 162, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Згідно з п. 2.2 Інструкції № 162, до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіхи в роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди. Стягнення до трудової книжки не заносяться.

Так, п. 2.3 Інструкції № 162 визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилами чорного, синього або фіолетового кольорів.

Відповідно до п. 4.1 Інструкції 162 було передбачено, що при звільненні робітника чи службовця всі записи про роботу, нагородження та заохочення, внесені в трудову книжку за час роботи на даному підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженої ним особи і печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Аналогічна норма міститься також в п. 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.1993 №58, відповідно до якої усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилами чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Суд погоджується з доводами позивача, про те що позивач не несе відповідальності за заповнення трудової книжки, оскільки записи у його трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто позивачем, більше того, недоліки її заповнення не є підставою вважати про відсутність трудового стажу позивача за спірний період.

З огляду на зазначене, слід дійти висновку, що власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, щодо якої такі порушення було вчинено, а отже, й не може впливати на її особисті права.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.08.2019 року по справі № 654/890/17 (провадження № К/9901/22832/18).

Крім того в постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17 Верховний Суд зазначив, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.

Також суд зазначає, що законодавець пов`язує необхідність підтвердження трудового стажу для призначення пенсії лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи за певні періоди роботи.

Суд зазначає, що підставою для призначення пенсії є наявність страхового стажу необхідного розміру, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

Відповідач не врахував, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Зазначений висновок викладено в постанові Верховного Суду від 06 березня 2018 року по справі № 754/14898/15-а.

Окремо суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст. 44 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Наявність сумнівів щодо запису в трудовій книжці може бути підставою для перевірки, в ході якої має бути встановлено обставини, які перешкоджають зарахуванню періоду роботи до страхового стажу.

Тобто, у разі виникнення сумнівів щодо правомірності видачі документів або наявності у них неточностей чи неповної інформації, пенсійний орган наділений повноваженнями щодо здійснення перевірки таких документів та відповідно встановлення необхідної інформації, зокрема щодо трудового стажу осіб, які звертаються із заявами про призначення пенсії.

Проте, матеріали справи не містять доказів, що відповідач звертався до відповідного підприємства для отримання інформації щодо заповнення трудової книжки позивача, зокрема, щодо спірних періодів.

Щодо вимоги в частині зарахування періоду навчання згідно диплома серії НОМЕР_3 з 01.09.1979 року по 06.07.1983 року ОСОБА_1 , суд зазначає таке.

Рішенням від 22.09.2025 року №262440023940 Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області до загального страхового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1989р. по 06.07.1983р. згідно з дипломом НОМЕР_3 від 06.07.1983р., оскільки дата видачі диплому (06.07.1983) передує даті початку навчання (01.09.1989). Період навчання потребує уточнюючої довідки.

Так, судом досліджено наявну в матеріалах справи виписку із семестрових відомостей до диплому № НОМЕР_3 , спеціальність медсестринська, на базі 8 річної школи. З зазначеної відомості вбачається, що ОСОБА_1 за час перебування в Чемеровецькому медичний училищі з 1 вересня 1980 року по 5 липня 1983 року здобула список галузевих знань. Вказана відомість підписана зам. директора по учбовій частині та секретарем по учбовій частині, а також містить відповідну печатку Чемеровецького медичного училища. Диплом серії НОМЕР_3 позивці видано 06 липня 1983 року.

Вказані записи не містять затертостей, виправлень або накладання одного тексту поверх іншого, що не давало б відповідачу змогу достовірно встановити факти. Так, з зазначеної відомості чітко вбачається можливість встановити підтвердження спірного періоду.

Отже, з урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позивачкою частково підтверджено вимоги в цій частині, а саме період навчання з 01 вересня 1980 року по 06 липня 1983 року та саме цей період підлягає зарахуванню пенсійним органом.

Щодо спірного періоду зарахування стажу з 21.08.1984 року по 01.11.1987 року, суд виходить з такого.

Судом встановлено, що в трудовій книжці позивачки серії НОМЕР_2 від 11.01.1984р., наявні записи №5 та №7 про роботу позивача з 21.08.1984р. по 01.011.1987р., щодо цього періоду відповідачем у рішенні від 22.09.2025 року зазначено, що дата звільнення зазначено некоректно, зазначений період зараховано згідно з архівною довідкою № 234/04-03 від 02.05.2024р.

З архівної довідки № 234/04-03 від 02.05.2024р. вбачається, що ОСОБА_1 призначено на посаду вихователя групи продовженого дня Сл. ОСОБА_2 з 27.08.1984 року (наказ №34 по Чемеровецькому райвно від 20.08.1984) та звільнено з посади вихователя групи продовженого дня Чорнянської школи - сад з 1.01.1987 (наказ №37 від 08.12.1986 року).

Як вже зазначалось судом, згідно з п.3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Суд зазначає, що погоджується з висновками пенсійного органу щодо некоректно зазначеної дати звільнення та зарахування такого періоду згідно з архівною довідкою № 234/04-03 від 02.05.2024р. Отже, відповідач в цій частині діяв правомірно.

Стосовно належного відновлення порушеного права позивача суд зазначає, що дії зобов`язального характеру як спосіб відновлення порушених прав можуть бути застосовані судом до того органу, рішення якого оскаржується.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві не приймалося рішення по суті звернення позивача, а відтак, оскільки оскаржуване рішення прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, саме на Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області має бути покладений обов`язок щодо зарахування стажу та призначення пенсії.

Обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 15.09.2025 з урахуванням висновків суду та зарахувати до страхового стажу відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_2 від 11.01.1984р. період з 18.02.1984р. по 22.06.1984р. та з 09.03.1994р. по 10.06.2000р. та період навчання згідно диплома серії НОМЕР_3 з 01.09.1980 року по 06.07.1983 року.

За приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-263, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративну позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16,м. Київ,04053, код ЄДРПОУ 42098368), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов.,м. Харків, Харківська область,61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 22.09.2025 року №262440023940, в частині неврахування до трудового стажу періоди роботи по трудовій книжці серії НОМЕР_2 від 11.01.1984р. період з 18.02.1984р. по 22.06.1984р. та з 09.03.1994р. по 10.06.2000р., періоду навчання згідно диплома серії НОМЕР_3 з 01.09.1980 року по 06.07.1983 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_2 від 11.01.1984р. період з 18.02.1984р. по 22.06.1984р. та з 09.03.1994р. по 10.06.2000р., період навчання згідно диплома серії НОМЕР_3 з 01.09.1980 року по 06.07.1983 року та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 15.09.2025 з урахуванням висновків суду викладених у цій справі.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов.,м. Харків, Харківська область,61022, код ЄДРПОУ 14099344) суму сплаченого судового збору у розмірі 1064,96 грн (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Заічко О.В.