Рішення № 140156347, 29.09.2026, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2026 року м. Суми Справа № 480/7155/25

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Сидорука А. І. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовною заявою ОСОБА_1 до 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Сумській області про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити дії.

Стислий виклад позицій сторін. Заяви сторін. Процесуальні дії суду.

Як зазначає позивач, в період проходження військової служби йому не виплачували індексацію - різницю. Тому позивач звернувся до суду щодо виплати такої індексації.

У позовній заяві позивач просить суд: визнати протиправними дії відповідача, які полягають у нарахуванні та виплаті позивачу індексації грошового забезпечення в період з 01.03.2018 до 01.12.2023 в неповному обсязі, а саме: з порушенням абзаців 4,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078; зобов`язати відповідача нарахувати і виплатити позивачу різницю індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до 01.12.2023 в загальній сумі 280985,45 грн, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, із одночасним відрахуванням 1,5 % військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44; визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до дня фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати та зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу таку компенсацію.

Судом було відкрито провадження у справі 17.09.2025 (суддя Осіпова О. О.).

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що спірна індексація не виплачувалась позивачу, оскільки для такого не було законних підстав. Нарахування індексації грошового забезпечення належить до дискреційних повноважень відповідача.

У зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_2 справу було розподілено на суддю ОСОБА_3 , який прийняв її до провадження 19.01.2026.

Обставини, які встановлені судом.

У період з 01.02.2018 до 01.12.2023 позивач проходив службу цивільного захисту у відповідача.

У період з 01.03.2018 до 01.12.2023 позивачу була виплачена індексація у сумі 21982,61 грн. У лютому 2018 року грошове забезпечення позивача складало 7281,75 грн, а у березні 2018 року - 7674,55 грн. Зазначені фактичні обставини підтверджуються довідками відповідача, які були надані на виконання вимог ухвали суду.

Висновки суду та їх мотиви.

1. Щодо індексації-різниці.

Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 5 Порядку № 1078 значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з наступного місяця.

Тому місяцем підвищення індексації з 01.03.2018 є березень 2018 року.

Відповідно до абзаців 3, 4, 5 пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Отже, індексація не нараховується у місяці підвищення посадового окладу (тарифної ставки), якщо розмір такого підвищення (з урахуванням всіх складових, що не мають разового характеру) перевищує суму можливої індексації у відповідному місяці. Якщо ж сума підвищення не перекриває суму можливої індексації, визначається різниця між нею та сумою підвищення.

Таким чином, для з`ясування питання чи має позивач право на застосування при нарахуванні його індексації грошового забезпечення починаючи з березня 2018 року приписів абзаців 3, 4, 5 пункту 5 Порядку № 1078, необхідно з`ясувати розмір грошового забезпечення позивача за попередній місяць (лютий 2018 року), розмір індексації, що мав бути нарахований в цьому місяці, а також суму нарахованого грошового забезпечення без урахування складових, що мають разовий характер, за місяць, в якому відбулося підвищення посадових окладів (березень 2018 року).

Як вбачається з матеріалів справи, грошове забезпечення позивача у лютому 2018 року 7281,75 грн, а у березні 2018 року - 7674,55 грн.

Відповідач всупереч норми ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України не довів перед судом, що розмір грошового забезпечення позивача у лютому та березні 2018 року, який враховується для обчислення індексації-різниці є іншим, а ніж ті, про які зазначено судом вище.

Відтак, грошовий дохід позивача збільшився на 392,80 грн (7674,55 - 7281,75).

У березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1762,00 грн., величина приросту індексу споживчих цін 253,30% .

Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку № 1078 сума індексації за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.03.2018 помножити на величина приросту індексу споживчих цін і поділити на 100.

1762,00 х 253,30% / 100 = 4463,15 грн.

Згідно з нормою абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 сума належної позивачу індексації у березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а саме: 4463,15 - 392,80 = 4070,35 грн.

Таким чином, починаючи з березня 2018 року сума індексації-різниці з урахуванням абзаців 3, 4, пункту 5 Порядку № 1078, має виплачуватися у розмірі 4070,35 грн щомісячно до моменту звільнення.

Суд зазначає про відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо проведення індексації у 2023 році, оскільки пунктом 3 «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 № 2710-IX зупинено на 2023 рік дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

До такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 23.12.2025 у справі № 420/35557/23.

Загальна сума індексації різниці за період з 01.03.2018 до 31.12.2022 складає 236080,30 грн, з розрахунку 4070,35 грн х 58 місяців.

Оскільки відповідач не нарахував та не виплатив позивачу індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до 31.12.2022 у встановлених законодавством розмірах, то його поведінка не відповідає критеріям правомірності, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України.

2. Щодо виплати індексації із одночасною компенсацією сум податку.

За правилами пункту 2 Порядку № 44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 44 виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Пунктами 4, 5 Порядку № 44 передбачено, що виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення. Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Отже, виплата щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримується з індексації грошового забезпечення позивача, має здійснюватися одночасно з виплатою індексації грошового забезпечення, право на які набуто у зв`язку з виконанням позивачем обов`язків під час проходження служби, тому такі вимоги суд задовольняє.

До такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 30.04.2026 у справі № 140/6730/24, від 27.06.2024 у справі № 580/602/22 та від 27.07.2023 у справі № 380/813/22.

3. Щодо виплати індексації з відрахування 1,5% військового збору.

Відповідно до підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України ставку військового збору встановлено 1,5% від об`єкта оподаткування. А також встановлено випадки, коли доходи у вигляді грошового забезпечення осіб рядового, начальницького складу не підлягають оподаткуванню військовим збором.

Отже, у період з 01.03.2018 до 31.12.2022 ставка військового збору становила 1,5% від доходу, а також було встановлено випадки, коли оподаткування військовим збором доходу у вигляді грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу не здійснюється.

Спір у даній справі виник щодо невиплати позивачу індексації-різниці, а не здійснення відрахування конкретного відсотку військового збору з доходів позивача.

Таким чином, порядок утримання військового збору, в тому числі його ставка, а також доходи, з яких не утримується військовий збір, встановлені Податковим кодексом України у редакціях чинних на момент виникнення спірних правовідносин, які підлягають застосуванню податковим агентом під час фактичної виплати індексації - різниці, яка на момент ухвалення рішення не виплачена.

Отже, суд відмовляє у задоволенні такої вимоги, у зв`язку з її необґрунтованістю.

4. Щодо компенсації втрати частини доходів.

Відповідно до норми ст. 1 Закону України ''Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати'' від 19.10.2000 № 2050-III підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Згідно з ст. 2 Закону № 2050-III компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, в тому числі заробітна плата (грошове забезпечення).

Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (ст. 5 Закону № 2050-III).

Отже, виплата компенсації здійснюється у місяці виплати заборгованості. Право на виплату компенсації особа набуває в момент отримання доходу.

Оскільки відповідач на виконання даного рішення суд не здійснив позивачу виплату індексації грошового забезпечення, у відповідача не виникло обов`язку виплати позивачу компенсацію, у зв`язку із затримкою такої виплати.

Тому вимоги про компенсацію, заявлені позивачем, до моменту виплати індексації, є передчасними.

Отже, поведінка відповідача щодо невиплати компенсації відповідає критеріям правомірності, які визначені нормою ч. 2 ст. 2 КАС України, а підстави для задоволення позову в цій частині відсутні.

Суд звертає увагу, що після виплати індексації за рішенням суду, позивач, у разі порушення його прав, не позбавлений права звернутись до суду з позовом для вирішення спірної ситуації щодо виплати компенсації.

Тому суд задовольняє позовні вимоги частково та формулює резолютивну частину рішення у спосіб, який найбільш ефективно захищає порушені права позивача

Судові витрати.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору та в матеріалах справи відсутні докази понесення позивачем інших судових витрат, то їх розподіл судом не здійснюється.

Керуючись ст. 90, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Сумській області, яка полягає у відсутності нарахування ОСОБА_1 індексації-різниці грошового забезпечення за період проходження служби з 01.03.2018 до 31.12.2022, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

3. Зобов`язати 2 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Сумській області (вул. Свободи, 79, м. Шостка, Сумська область, 41100, код ЄДРПОУ 38209244) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) індексацію-різницю грошового забезпечення за період проходження служби з 01.03.2018 до 31.12.2022, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, у сумі 236080 (двісті тридцять шість тисяч вісімдесят) грн 30 (тридцять) коп., з урахуванням виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб.

4. У задоволенні іншої частини вимог ОСОБА_1 - відмовити.

5. Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

6. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.І. Сидорук